Модуль 1. Культура фахового мовлення. Етика ділового спілкування.до самостійної роботи № 12 Тема. «Все життя моє – то дорога До найкращої із пісень». Аналіз поетичної спадщини Ганни Світличної.
Студенти повинні знати: - поетичну спадщину поетеси-землячки; - тематичне спрямування поезій Ганни Світличної; - проблеми, які порушує Г.Світлична у своїх творах.
Студенти повинні вміти: - самостійно знаходити потрібну інформацію; - аналізувати ліричні твори Ганни Світличної; - орієнтуватися в прочитаному й знаходити підтвердження своїх думок у тексті; - довести сучасне звучання її поезій; - висловлювати власне ставлення до творчості Г.П.Світличної.
Основні питання теми: 1. Загальна характеристика літературної спадщини Ганни Світличної. 2. Джерела, які живили, надихали поетесу, від яких почала прокладати свою дорогу. 3. Визначення тем, порушених Г.П.Світличною у своїх творах (любов до життя, потреба духовного самовдосконалення, кохання, гармонії в стосунках, повага до України, її культури, митців). 4. Життя після смерті.
Завдання до самостійної роботи: 1. Ознайомитися з поетичною спадщиною Г.Світличної. 2. Опрацювати запропоновану літературу. 3. Визначити основні мотиви лірики Г.Світличної. 4. Проаналізувати 3 вірші Г.Світличної різної тематики (на вибір студентів).
Рекомендована література: 1. Газетні статті про Ганну Світличну. 2. Збірки поезій Ганни Світличної. 3. Никанорова Олена. …Лиш високим мірять (Штрихи до портрета Ганни Світличної) // Українська мова і література в школі. – 1984, № 12. 4. Світлична Ганна. Молюся за тих і за других…// Західний Донбас, - 1994, № 13. 5. Світлична Г.П. Незакінчена повість. Автобіографічна повість. – Дніпропетровськ: ІМА-прес. – 2005. 6. Чемерис Валентин. Гірке вино Ганни Світличної // Літературна Україна. – 1996, № 12.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 1. Мовчан Р.В., Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навч. закл. – К.: Грамота, 2011. 2. Хропко П.П. Українська література: Підручник для 10 кл. загально- освітніх навчальних закладів. – К.: Школяр, 2006.
3. Українська література, 11 кл.: Підручник для загальноосвітніх навч. закл./За заг. ред.Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.
4. Українська література. 11 клас. Рівень стандарту, академічний рівень: Хрестоматія-довідник / Упорядник О.І.Борзенко. – Х.: Ранок, 2011.
5. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл. (рівень стандарту, академічний рівень)/Г.Ф.Семенюк,М.П.Ткачук, О.В.Слоньовська. – К.: Освіта, 2011.
6. Усі українські письменники/Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева. – Харків, ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007.
7. Харахоріна Т.О., Адаменко В.С., Ткачук Т.В. Українська література: Хрестоматія, 11 клас. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005.
ЗМІСТ І. Вступ 1.1 Актуальність…………………………………………………………………………………….........2 1.2 Об'єкти та предмети дослідження…………………………………………………………………..2 1.3 Мета і завдання дослідження………………………………………………………………………..3 ІІ. Основна частина……………………………………………………………………………................ 2.1 Допитливим про цікаве 2.2 2.3 ІІІ. Висновки 3.1 3.2 Список використаної літератури Додатки
ВСТУП 1.1 Актуальність В предметах навколишнього середовища ми насамперед помічаємо їх властивості, якими вони відрізняються один від одного. Через численність окремих, індивідуальних властивостей випадають з уваги загальні, притаманні геть усім предметам, і тому виявити такі властивості завжди буває важче. Однією з найважливіших загальних властивостей усіх предметів є те, що їх можна лічити та вимірювати. Ми відображаємо цю загальну властивість предметів у понятті числа. Потреба лічити і порівнювати (вимірювати) предмети виникло в людей не відразу, а дуже давно — ще на ранньому щаблі розвитку людини, виникла в процесі її трудової діяльності. Опановували люди процес лічби, тобто поняття числа, дуже повільно, століттями, в упертій боротьбі за своє існування. Лічбі за допомогою числа тепер навчається кожна людина непомітно, ще в дитинстві, майже водночас з тим, як починає говорити, але ця звичайна для нас лічба пройшла довгий шлях розвитку і набирала різних форм. Услід за виникненням і розвитком чисел з’явилась і цікава наука про їх властивості та закони, які ними керують: «теорія чисел». Оперуючи числами, тобто виконуючи різноманітні математичні дії, ми виявляємо не тільки їх загальні властивості,, які вивчає теорія чисел, а й особливі властивості, притаманні іноді лише невеликим групам чисел або окремим числам. Ці особливі властивості можуть і не мати великого теоретичного значення, але часто вони дуже цікаві. «Перший курйоз» заснований на теоремі Ферма. Для одного лише описи способу його демонстрації потурбувалися 13 сторінок і додатково 52 сторінки були зайняті поясненням його сутності. І хоча Пірс повідомляє про «незмінному інтересі і подиві публіки», що викликається його фокусом, кульмінаційний ефект цього фокусу представляється настільки не відповідає складності приготувань, що важко повірити, що глядачі не занурювалися в сон задовго до закінчення його демонстрації. Копаючись у величезному масиві чисел, яких більше ніж руди в землі, мною було знайдено властивості цікаві і дивні, дивовижні та кумедні, несподівані й курйозні. Саме тому обрана проблематика дослідження є вельми актуальною на даний момент. 1.2 Об'єкти та предмети дослідження Твердження одних геометричних теорем для нас очевидні, як в теоремі про рівність навхрест лежачих кутів при перетині двох паралельних прямих третьою прямою. А ось той факт, що висоти в трикутнику перетинаються в одній точці, для нас несподіванка. Зауважимо, що стародавні греки – чудові геометри – не знали цього факту. І сама несподіванка математичного факту надає йому відтінок краси, рівняючи математику з мистецтвом. Ісаак Ньютон говорив, що відчуває себе дитиною, що збирає на березі гарні камінчики, в той час як перед ним лежить океан непізнаного. Ми хочемо тут показати кілька несподіваних геометричних результатів. Спочатку візьмемо дві окружності і проведемо з центру кожної з них дотичні до іншої окружності. З’єднаємо точки перетину дотичних з колами. Отриманий чотирикутник виявляється прямокутником! Чи неправда, несподівано? Невідомо, хто перший помітив цей факт і довів його. Ви можете спробувати самі довести це твердження – це не дуже важко.
А ось автор другої несподіванки всім відомий – це знаменитий Архімед. Досліджуючи луночки, утворені окружностями, про які ви можете прочитати в оповіданні «Гіппократова луночки», він виявив, що дві окружності, вписані в половинки таких луночек, рівні. Зображена фігура, отримана з півкола видаленням двох півкіл, нагадує середньовічну алебарду, а Архімеду вона нагадувала ніж, який використовували кушніри для вичинки шкір. Він називався «арбелосе», саме тому дана теорема увійшла в історію як «теорема про арбелосе». Наступні два факти стосуються чотирикутників, вписаних в окружності. Відкриття першого належить знаменитому астроному Клавдію Птолемею, що жив в Олександрії в II столітті н. е. Він виявив, що сума добутків довжин протилежних сторін вписаного чотирикутника дорівнює добутку довжин його діагоналей. Приватні випадки цієї теореми виявилися дуже корисними Птолемею при складанні таблиць для астрономічних розрахунків. Автором другого несподіваного факту про вписані чотирикутники став Ісаак Ньютон. Він виявив, що центр кола, вписаного в чотирикутник, лежить на прямій, що проходить через середини його діагоналей. Геометрія – наука, що дала людині можливість знаходити площі й обсяги різних тіл і фігур, а також правильно креслити проекти різних будівель і машин. Але в ній багато і таких ось красивих несподіванок – математичних перлин. І саме це робить заняття геометрією не просто корисним для суспільства, а й приємною справою для душі Незважаючи на численні публікації про захоплюючу математику та її закономірності, ця тема є найбільш складною, цікавою та важкою для засвоєння. Відомо, що рішення багатьох прикладних логіко-математичних завдань зводять до теоретичної моделі, що розглядаються в даній роботі. Розв’язок цікавих математичних завдань стимулює розвиток пам’яті, мисленням та уваги. Розглянути певні методи, прийоми, алгоритми розв’язування логіко-математичних задач, названих у народі «математичні фокуси». Розповісти про секрети та хитрості, які використані в основі цих фокусів.
1.3 Мета і завдання дослідження
Визвати інтерес до математики; сприяти розвитку творчості, логічного мислення учнів, розвивати пізнавальну діяльність учнів. Визначити вплив дидактичних засобів на рівень навчальної діяльності учнів початкових класів.
44444443223442423433патввппттввОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1 Допитливим про цікаве В Стародавній Греції, в саду знаменитої “Академії”, Платон та його учні вважали побудову геометричною, тільки якщо воно виконувалось за допомогою циркуля і лінійки. Старогрецькі математики зустрілися з задачами на побудову, які не піддавалися рішенню Перша задача. Задача про подвоєння кубу Друга задача. Задача про трисекції кута Третя задача. Задача про квадратуру кола
Ці три задачі носять им'я “ Знаменитих геометричних задач давнини ” (Усі знають, що тисяча тисяч - це мільйон. Але мало хто знає назви наступних розрядів. Для їх найменувань прийняті латинські назви чисел. Тисяча мільйонів - тобто більйон або мільярд ("бі" латиною - два). Тисяча мільярдів, тобто 1000000000000 - трильйон ("три" - латиною три), далі 1000000000000000 - квадрильйон (квадра - чотири), далі квінтильйон, секстильйон, септильйон, октильйон, нонильйон, децильйон. Кожна наступна одиниця містить тисячу попередніх.
Щоб позначити дію множення, використовують два знаки: "" і "х". Знак "х"вперше використав у своїх роботах як знак, що означає множення, Оутред. Знак "" з'явився в 1698 р. Його ввів німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц.
Знак ділення ":" вперше ввів у 1202 р. в своїх роботах Леонардо Пізанський. Однак існує ще один знак ділення "__", вперше введений У. Джонсом у 1633 р.
Знаки додавання "+" і віднімання "-" застосовував уже в своїй "Арифметиці" лейпцизький професор Й. Відман (1489 р.). З початку XVII ст. ці знаки набувають повсюдного визнання. За одним з вірогідних припущень знак "+" утворився з останньої літери латинського сполучника et("і")... За іншою версією, знаки "+" і "-"виникли з торговельної практики. Зокрема, виноторговці простими рисочками відзначали кількість мірок проданого з бочки вина. Коли ж якусь кількість мірок доливали, то відповідну кількість рисок перекреслювали.
Знаки функцій (х), sin x, cos x, tg x, ctg x ввів Л. Ейлер (1734, 1748, 1753 рр.). Букву для позначення функції Ейлер вибрав як першу букву у латинському слові functio - "функція", "дія".
Найбільш уживаною і повсюдно поширеною в сучасному світі є, так звана, арабська (а точніше - індійська) десяткова позиційна система...
Відкриття десяткової позиційної системи відбулося в Індії, приблизно у VI ст. н.е. У VІІІ ст. це відкриття перейняли араби, які в той час володіли "усім світом" (це були часи Арабського Халіфату). Тільки з ХІІ ст. завдяки тим самим арабам десяткова система стала відомою в Європі. Старовинні міри
Найцікавіше те, що були міри "лінія" і "крапка":
Правильний многогранник - це опуклий многогранник, усі грані якого - рівні правильні многокутники і всі многогранні кути якого рівні. Існує всього п'ять правильних многогранників: тетраедр, куб, октаедр, додекаедр, ікосаедр.
Найдавніші математичні тексти дійшли до нас від цивілізації Стародавнього Сходу - Єгипту й Вавілону.
Основними пам'ятками єгипетської математики є папіруси Райнда і Московський. Перший, названий іменем англійського єгиптолога, який його знайшов, зберігається в Британському музеї в Лондоні і частково в Нью-Йорку... У другому папірусі (5,44х0,8 м) 25 задач. Він переписаний в ту саму епоху з тексту, який відносився приблизно до 1900 р. до н.е. Цей папірус зберігається в Московському музеї образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна. Нову епоху в історії обчислювальних машин відкрили винаходи англійського математика й інженера Ч. Беббіджа (1792-1871). Йому не вдалося побудувати винайдену аналітичну машину, але саме вона стала прообразом сучасних універсальних обчислювальних машин. Майже через століття після смерті Беббіджа в ЕОМ були реалізовані його геніальні ідеї автоматизації обчислень. Французького математика Франсуа Вієта (1540-1603) вважають "батьком алгебри", бо в його працях алгебра стала загальною наукою про алгебраїчні рівняння, яка ґрунтується на символічних позначеннях, хоча його символіка була ще надто недосконалою. Зрештою, нуль розкрили як складне поняття, без якого неможливо уявити не тільки сучасну математику, а й популярні метафори: "нуль-ціна", "нуль без палички", "звести до нуля".
Цікаво, що нуль - єдине число, якому споруджено пам'ятник. У центрі Будапешта, поблизу одного із мостів, стоїть кам'яна статуя нуля. Напис "о км" на п'єдесталі символізує початок усіх доріг у країні. Ми ніколи не стали б розумними, якби виключили число із людської природи. Найбільше число, що має назву, - це мільйон у сотому ступені (одиниця з 600 нулями). Це число називається ЦЕНТИЛЬЙОН. Шестое действие, извлечение корня, обозначается знаком Ц. Но все знают, что это - видоизменение латинской буквы v, начальной в латинском слове, означающем "корень". Было время (XVI в.), когда знаком корня служила не строчная, а прописная буква R, а рядом с ней ставилась первая буква латинских слов "квадратный" (q) или "кубический" (с), чтобы указать, какой именно корень требуется извлечь. Вероятно, все замечали на себе и на окружающих, что среди цифр есть излюбленные, к которым мы питаем особенное пристрастие. Мы, например, очень любим "круглые числа", т.е. оканчивающиеся на 0 или 5. В этом отношении сходятся вкусы не только европейцев и их предков, - например, древних римлян, - но даже многих первобытных народов других частей света. Толщина человеческого волоса - около 0,07 мм. Мы округлим ее для удобства вычислений до 0,1 мм.
… даже малоподвижный человек, никогда не покидавший родного города, проходит ежегодно пешком около 8000 км.
Значит, в течении 5 лет вы проходите путь, по длине равный окружности земного шара. Каждый 13-летний мальчик, если считать, что он начал ходить с двухлетнего возраста, дважды совершил уже "кругосветное путешествие".
Дочь знаменитого английского поэта Джорджа Байрона Ада Лавлейс (1815-1852), обладавшая незаурядными способностями к математике, узнав о работе Ч. Беббиджа по созданию автоматической вычислительной машины, серьезно заинтересовалась его идеями. Она разработала ряд важных положений по составлению программ для будущей машины и опубликовала первую статью по теории программирования. Многие ее мысли и предложения сохранили свое значение и в современном программировании. Леди Лавлейс по праву считают основоположником теории программирования.
Теорема Ферма привернула до себе ще більшу увагу після того, як у 1908 р. багатий німецький математик Вольфскель заповів премію 100000 марок тому, хто не пізніше 2000 р. розв'яже цю проблему.
На міжнародному конгресі математиків, що відбувся 18 серпня 1998 р., було визнано результати доведення теореми Ферма молодим американським математиком Ендрю Дж. Уайлсом (Прінстонський університет).
Додатки
Список використаної літератури: Кушнір І. Математична енциклопедія.-К., 1995.- С. 375-376. Математика: Великий довідник для школярів та абітурієнтів.-Т., 2002.- С. 457. Математика.- Т., 2002.- С. 8. Тадеєв В. Математика.- Т., 1999.- С. 34. Я пізнаю світ: Математика.- К., 2002.- С. 9-10. Математика.- Т., 2002.- С. 9 Тадеєв В. Математика.- Т., 1999.- С. 34. Тадеєв В. Математика.- Т., 1999.- С. 35. Шляхами математики.- К., 1999.- С. 94 Свечников А. Путешествие в историю математики, или как люди учились считать.- М., 1995.- С. 154 Перельман Я. Занимательная алгебра.- М., 1994.- С. 127-128 Математика.- Х., 2003.- С. 67 Платон. Математика.- Х., 2003.- С. 9 Конфорович А., Сорока М. Кентаври Уранії.- К., 2003.- С. 43 Конфорович А., Сорока М. Дорогами Унікурсалії.- К., 1977.- С. 19 Конфорович А. Математика служить людині.- К., 1984.- С. 37 Конфорович А. Математика служить людині.- К., 1984.- С. 8 Універсальний довідник школяра.- Т., 2003.- С. 507 Перельман Я. Занимательная арифметика.- М., 1994.- С. 196
Модуль 1. Культура фахового мовлення. Етика ділового спілкування.
|
