Матеріал для самостійного вивчення. Наукове дослідження - це складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні
Наукове дослідження - це складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти. Співвідношення означених аспектів у кожному науковому дослідженні має неповторну специфіку. Дослідження різняться за цільовим призначенням, джерелами фінансування і термінами проведення, вони потребують різного технічного, програмного, інформаційного і методичного забезпечення. Однак усім їм притаманні спільні методологічні підходи і універсальні послідовні процедури. Усі наукові методи пов’язані між собою. З їхньою допомогою наука осмислюється в єдиному контексті суспільно-практичної діяльності і дає можливість оцінювати перспективи пізнавального процесу. Типова логічна структура наукового дослідження може бути представлена у вигляді ланцюга такої послідовності: «проблема — гіпотеза — теорія». Тобто наукове пізнання як оперативна діяльність включає в себе порушення проблеми, висунення гіпотез, збирання фактів, розробку творчої ідеї, перевірку її практикою, розробку теорії, яка дає можливість розв’язати порушену проблему. Увесь процес дослідження - від творчого задуму до оформлення наукового результату - умовно можна розбити на п'ять послідовних етапів: Перший етап – визначення мети, об’єкта і предмета дослідження. На першому етапі на змістовно-теоретичному рівні: ■ виявляється природа і сутність досліджуваного явища, його властивості та якісна своєрідність; ■ уточнюється понятійний апарат, тобто терміни і поняття стосовно окремих властивостей явища; ■ визначається мета, об'єкт та предмет дослідження; ■ формулюється послідовна система гіпотез. Мета дослідження - це очікуваний кінцевий результат. Мета визначає стратегію і тактику дослідження, загальну його спрямованість і логіку. Для досягнення мети формулюється послідовність відносно самостійних наукових задач, кожна з яких стосується конкретного аспекту наукової теми і підпорядкована меті. Зазвичай наукові задачі даються переліком: проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., обгрунтувати..., довести..., показати..., описати..., встановити..., вияснити..., визначити... і т.п. Варіанти досягнення мети (розв'язування наукових задач) кристалізуються у формі гіпотез. Залежно від мети вибирається об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - це те, що породжує проблемну ситуацію і на що спрямовується процес пізнання. Об'єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об'єкти природні, соціальні, ідеалізовані. На емпіричному рівні вчений має справу з природними і соціальними об'єктами, теорія оперує виключно ідеалізованими об'єктами. Усе це зумовлює істотну різницю і в методах дослідження. Предметом дослідження є найбільш значущі властивості об'єкта, окремі його аспекти, сегменти чи взаємозв'язки, які підлягають вивченню. Об'єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і частинне (поодиноке). Наприклад:
Другий етап - інформаційне забезпечення наукового дослідження. Інформація - це сукупність відомостей про об'єкт та предмет дослідження. Щоб забезпечити наукове дослідження інформацією, необхідно, по-перше, визначити, яка саме інформація потрібна, по-друге, знати джерела інформації і доступ до них. Відповідно до мети і задач дослідження на другому етапі визначається потреба в інформації, обґрунтовується набір показників, що характеризують об'єкт, здійснюється збирання, накопичення і узагальнення фактів, вибираються і ретельно аналізуються літературні джерела, складаються анотації і реферати цих джерел. Третій етап наукового дослідження стосується його методичного та програмного забезпечення. Відповідно до концептуальної схеми дослідження обґрунтовується сукупність методів, способів, прийомів вирішення наукових задач. У методичному забезпеченні вирізняють метод і методику. Метод - це спосіб дослідження, інструмент досягнення мети; методика - правила використання конкретних методів. Отже, основні програмно-методологічні питання наукового дослідження можна сформулювати так:
Четвертий етап - аналіз даних. Аналіз - наріжний камінь пізнавального процесу, найпродуктивніший його елемент. У процесі аналізу здійснюється систематизація й узагальнення наукових фактів, всебічне вивчення конкретного об'єкта, його структури, характеристик, зв'язків; перевіряється правильність, істинність сформульованих гіпотез і тверджень. Доказами істинності гіпотез є результати їх тестування. Практично усі методи аналізу реалізовані в комп'ютерних програмах. Отже, аби зменшити обсяг рутинної обчислювальної роботи і поглибити аналіз даних, дослідник має володіти комп'ютером і знати програмне забезпечення. Останній (п'ятий) етап - це формулювання наукових висновків, доведення істинності власних суджень за допомогою аргументів, оформлення результатів наукових досліджень у формі реферату, курсової чи дипломної роботи, наукового звіту, аналітичного огляду, доповіді, статті. Щоб довести істинність власних суджень, необхідно ясно і чітко сформулювати предмет доказу (тезу) і правильно підібрати докази (аргументи). Важливим елементом наукової полеміки є спростування, тобто доведення хибності, необґрунтованості певних тверджень. Критиці можна піддати саму тезу, аргументи або спосіб доведення (демонстрацію). Пам'ятаючи, що будь-яка дискусія - це діалог, у якому виклад власних доказів має змінюватися увагою до доказів опонента, слід дотримуватися принципів етики дискусії: поважати опонента, сприймати альтернативні погляди тощо. Проблема взаєморозуміння стосується, зокрема, середовища економістів, де професійні, ідейні, теоретичні, методологічні розбіжності мають достатньо глибоке коріння, і подолання цих розбіжностей стає важливою передумовою розвитку економічної науки. Питання для самоперевірки.
1. Назвіть п’ять послідовних етапів процесу дослідження. 2. Чим зумовлена необхідність дотримання послідовності етапів організації наукового дослідження? 3. Якою є послідовність роботи з вибору теми дослідження? 4. Назвіть основні вимоги до теми дослідження та її формулювання. 5. Що може бути об’єктом дослідження? 6. Що може бути предметом дослідження? 7. Обгрунтувати тему магістерської дипломної роботи, визначити мету, завдання, об’єкт, предмет та методику дослідження.
Тема 4
|
