Негативні аспекти гри на своєму полі

Житло, що здається внайми на час відпусток, повинно було стати дорогою Петера Енгельбректа (Peter Ingelbrecht) до багатства. Випробувавши на власному досвіді проблеми з пошуком житла для проведення відпустки в іспанському курортному містечку Коста-дель-Соль, 35-річний бельгійський консультант вирішив разом зі своїм другом Лораном Копьетером (Laurent Coppieters) відкрити Rent-a-Holiday – інтернет- агентство з бронювання вілл і квартир на відпускний період. «Я хотів створити бізнес, який був би таким же успішним, як бізнес компаній з Сіліконової долини», – говорить Петер Енгельбрект. Однак на іншій півкулі колишні вихованці Microsoft Corp. Грег Слінгстед (Greg Slyngstad) і Стів Мерч (Steve Murch) мріяли той же ж шлях до накопичення багатства. До цього вони провели в цілому 14 років, працюючи на Microsoft Corp. Грег Слінгстед каже: «Компанія Microsoft все більше розширювалась, але я хотів створити щось своє». У жовтні 1997 р, через дев'ять місяців після відкриття бельгійцями своєї компанії, Слінгстед і Мерч відкрили компанію VacationSpot, також маючи на меті обслуговувати ринок житла, що здавалось в оренду на відпускний період, в масштабах усього світу.

Аналіз наступної за цим конкурентної боротьби дозволяє узагальнити перешкоди, з якими зіткнулися європейські підприємці, які ведуть бізнес через Інтернет. Компанії Rent-a-Holiday вдалося підписати контракти з такою ж кількістю агентів по операціях з нерухомістю, що і компанії-конкуренту, яка знаходиться по іншу сторону Атлантичного океану. Однак господарям європейської компанії було важче знайти гроші для того, щоб найняти необхідну кількість працівників та призначити таку ж високу ціну за місце для публікації реклами на своєму сайті, ніж їх американським конкурентам.

Результат цієї складної ситуації був передбаченим: за умовами угоди контрольний пакет акцій компанія Rent-a-Holiday був викуплений Vacation-Spot за суму, яка залишилася не розголошена. Історія цієї фірми розкриває типові проблеми, властиві європейським компаніям, які необхідно проаналізувати.

Які перешкоди виникли на шляху успіху європейських підприємців? Їх труднощі почалися з фінансів. Незабаром після повернення з відпустки, проведеної в Іспанії, Петер Енгельбрект разом зі своїм другом Лораном Копьетером представив бізнес-план відкриття нової компанії на розгляд місцевих підприємців, що спеціалізуються на венчурних інвестиціях. У обох бізнесменів були досить сильні резюме: у Копьетера був диплом престижної школи бізнесу в Бельгії, а Енгельбрект закінчив школу бізнесу Стенфордського університету. Проте бельгійські підприємці відмовились фінансувати їхню ініціативу. «Вони хотіли бачити надійні активи і надійний потік готівки, – згадує Лоран Копьетер. – Але якби у нас це було, нам не потрібно було б звертатися до них». Зрештою Петер і Лоран зібрали $ 400 000 з власних заощаджень і заощаджень членів своїх сімей. Три місяці тому, у червні 1997 р, один з бельгійських верчурних інвесторів погодився виділити $ 850 000 на відкриття інтернет-компанії.

Навпаки, американські підприємці не відчували браку залучення фінансових коштів. «Ці приголомшливі спеціалісти з величезним досвідом роботи в Microsoft прийшли до мене з цікавою ідеєю, – розповідає Джей Хоуг (Jay Hoag), керуючий партнер венчурної компанії Technology Crossover Ventures – компанії, яка фінансувала роботу таких успішних фірм, як Real Networks і CNET. – Безумовно, ми заінтересувались цією ідеєю». Ретельно проаналізувавши ряд пропозицій, Слінг-Стед і Мерч взяли кредит на суму $ 5 млн. у компанії Technology Crossover Ventures і на суму $ 4 млн. – в інших інвесторів.

Наймання хороших фахівців виявився ще однією перешкодою в Європі, де багато «висхідних зірок» все ще віддають перевагу великим, визнаним компаніям в порівнянні з початківцями фірмами. «Для багатьох моїх друзів успіх все ще має на увазі роботу на IBM або Procter & Gamble і просування по кар'єрних сходах в таких компаніях до тих пір, поки в 55 років у тебе буде великий кабінет і велика сигара», – говорить Енгельбрект. Коли він казав своїм друзям, що кидає роботу, щоб відкрити свою інтернет-компанію, вони були шоковані цією новиною.

Засновникам компанії Rent-a-Holiday було важко знайти навіть фахівців середнього рівня. Незважаючи на те що рівень безробіття в Західній Європі сягає 10%, технічних спеціалістів (наприклад, web-дизайнерів) не хватає. За даними International Data Corp., в Європі залишаються відкритими 320000 вакансій з інженерно-технічних спеціальностей. На думку Лорана Копьетера, «можливо, в Європі і є багато безробітних, але тільки не в комп'ютерній сфері».

У американських підприємців зовсім не було труднощів з підбором персоналу. «Фахівці з дипломами МВА домагалися права працювати у нас», – говорить Грег Слінгстед. Протягом декількох місяців на роботу в компанію VacationSpot було найнято 45 фахівців. Це в три рази більше, ніж у європейської конкуруючої компанії. Крім того, Слінгстеду не треба було пропонувати найнятим працівникам надмірно велику заробітну плату: заохочення службовців продажем акцій компанії було цілком достатньо.

Відмінності були також у стратегіях, якими керувалися у своїй діяльності обидві компанії. Європейські бізнесмени зосередили свою увагу на підписанні контрактів з агентами по операціям з нерухомістю та розміщенні на своєму сайті списку їх нерухомості, призначеної для здачі в оренду (у цих списках було близько 9000 позицій). Передбачалося, що клієнт, який відвідав сайт компанії, повинен знайти підходящий будинок для проведення відпустки, записати необхідну інформацію і зв'язатися з відповідним агентом по електронній пошті або по телефону. Компанія Rent-a-Holiday заробляла гроші на отриманні твердої комісійної винагороди від агентів по операціям з нерухомістю за розміщення списків на своєму web-сайті.

Американські бізнесмени поставили перед своєю компанією більш серйозне завдання. Як і власники європейської компанії, вони почали з того, що встановили контакти з агентами по операціям з нерухомістю. Однак оскільки ступінь охоплення території мережею Інтернет в США набагато вище, ніж у Європі, компанія VacationSpot змогла призначити в два рази більшу суму за розміщення списків нерухомості на своєму сайті. У той же час Грег Слінгстед почав розробляти універсальний сайт, який дозволив би клієнтам замовляти вілли на відпускний період в режимі online. Замість того щоб просто отримувати внески від агентів по операціях з нерухомістю за розміщення списків на сайті, компанія призначає комісійну винагороду за кожну угоду по здачі нерухомості в оренду.

Можливість отримання трафіку є ключем до успіху тих компаній, які здійснюють ділові операції через Інтернет. І в цьому напрямку в американських підприємців були переваги, оскільки в Європі діяло на той момент набагато менше інтернет-порталів.

Перед європейськими підприємцями виникла ще й проблема тиску з боку інвесторів, які бажали отримати свій прибуток. Спонсори ж американської компанії не поспішали. «Ми хотіли, щоб компанія VacationSpot стала лідером в своїй сфері на тривалий період; ми не прагнули до швидкого отримання прибутку», – говорить венчурний інвестор Джей Хоуг.

В американської компанії була тільки одна слабка сторона: малочисельні списки нерухомості, що здається в оренду на відпускний період в Європі. «Нам необхідно було розширити охоплення країн Європи за обсягом інформації про нерухомості, що здається в оренду в цьому регіоні», – говорить Слінгстед. Грег Слінгстед вирішив зателефонувати до Брюсселя власникам компанії Rent-a-Holiday.

Петер Енгельбрект і Лоран Копьетер побачили певну логіку в тому, щоб продати контрольний пакет акцій своєї компанії. Таке рішення дозволило б їм скористатися чудовими умовами фінансування і новітними технологіями компанії VacationSpot; крім того, вони також змогли б реалізувати план заохочення службовців шляхом продажу акцій. Бельгійські підприємці вирушили в Сіетл, проте переговори мали невдачу через розбіжності, що виникли між сторонами з приводу ціни. Американські бізнесмени запропонували бельгійцям частку, що не перевищує 20%, у спільній компанії, утвореної в результаті придбання VacationSpot контрольного пакету акцій Rent-a-Holiday. Компанія VacationSpot мала у своєму розпорядженні в п'ять разів більший обсяг трафіку в порівнянні з Rent-a-Holiday, тому Слінгстед і Мерч наполягали на справедливості такого розподілу. З іншого боку, у розпорядженні компанії Rent-a-Holiday були майже такі ж списки орендованої нерухомості, що і у компанії VacationSpot, тому європейські підприємці вважали, що розподіл часток у новій компанії має бути близьким до рівного.

Проте американці не відмовилися від своїх планів. Вони підняли названу раніше цифру і угода була укладена. Європейські бізнесмени отримали трохи більше 20% в новій компанії. Грег Слінгстед залишається головним операційним директором компанії. Назва «VacationSpot.com» стало ім'ям нової компанії, а Петер Енгельбрект і Лоран Копьетер – співдиректори європейскої філії.

Замість того, щоб відчувати себе переможеними, два бельгійських підпри-приємцем налаштовані оптимістично. Компанії Rent-a-Holiday знадобилися б роки на те, щоб вийти на слаборозвинені ринки цінних паперів. Компанія VacationSpot.com планує здійснити первинне публічне розміщення акцій в найближчому майбутньому. «Ми починаємо поділяти думку американських бізнесменів», – каже з посмішкою Петер Енгельбрект. Справді, Енгельбрект і Копьетер вдало вийшли зі скрутного положення, залишивши за собою певну кількість акцій. Як виявилося, здача нерухомості в оренду на відпускний період через Інтернет все ще може стати їх дорогою до багатства. Однак досвід цих двох бізнесменів повинен слугувати уроком для інших європейських підприємців: конкуренція з початківцями американськими компаніями, навіть за наявності сприятливих умов, може перетворитися у важку, нерівну боротьбу.

Питання

1. Відповідно до теорії конкурентної переваги країн Майкла Портера, ха-рактеристики, притаманні окремим країнам, визначають здатність компаній конкурувати на міжнародному ринку. Які переваги були забезпечені американським підприємцям завдяки розташуванню їх компанії в Сполучених Штатах Америки? Чи супроводжували їх діяльність які-небудь несприятливі умови?

2. Чи отримали європейські підприємці якісь переваги, розташувавши їх компанії в Європі? Які несприятливі умови перешкоджали їх діяльності?

3. Що можуть зробити державні і політичні діячі країн Европи для того, щоб поліпшити можливості ведення бізнесу, які доступні європейськім стартапам? Які дії, що стимулюють зростання таких компаній в США, можуть зробити американські політики?