Мережі відділів, кампусів і корпорацій.

1) Официальный сайт «Мостотрест» / [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.mostotrest.ru

2) Официальный сайт ЗАО МТТС/ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rusprofile.ru

3) Официальный сайт ЗАО«Мостотрест» / [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www. mostotrest-service.ru

 

Приложение А

З’ЄДНАННЯ КОМП’ЮТЕРІВ.

Пряме кабельне з'єднання

Під час сеансу обміну інформацією кожний з комп'ютерів може бути або клієнтом (master-головним), або сервером (slave-підлеглим).

Під сервером розуміється комп'ютер, що надає свої ресурси іншим комп'ютерам, які називають клієнтами. При прямому з'єднанні клієнт дістає можливість доступу до ресурсів сервера (у якості яких найчастіше виступають дані), а сервер не може використовувати як ресурси клієнта так і власні ресурси.

Переваги прямого з’єднання:апаратна простота та непотрібність спеціального програмного забезпечення.

Недоліками прямого з’єднання є, низька швидкість передачі даних (із-за використання портів введення-виведення, які мають низьку пропускну здатність), обмеженість використання сервера під час сеансу зв’язку.

Висновки: Тому пряме кабельне з'єднання використовується тільки для створення тимчасових з'єднань, наприклад, між портативним комп'ютером і стаціонарним. Подібне з'єднання також може використовуватися при підключені віддаленого комп'ютера за допомогою телефонних каналів зв'язку.

У всіх інших випадках, для передачі інформації, комп'ютери об'єднуються в мережу за допомогою додаткового пристрою - мережного адаптера. Мережений адаптер (чи мережений контролер) – пристрій, що забезпечує взаємодію комп'ютерів у рамках локальної мережі.

Комп’ютерні мережі

Мережі відділів, кампусів і корпорацій.

Комп'ютерну мережу будемо трактувати як інтегровану, багатомашинну, територіально розосереджену систему, яка складається з взаємодіючих ЕОМ та підсистем зв’язку і передачі даних. Ця система забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.

По-перше: розрізняють мережі залежно від масштабу підрозділу, для якого створюється мережа, їх поділяють на: мережі відділів, мережі кампусів і мережі корпорацій.

Мережі відділів - це мережі, що використовуються групою співробітників, які працюють в одному відділі підприємства. Ці співробітники вирішують деякі спільні задачі, наприклад ведуть бухгалтерський облік або займаються програмуванням. Окремим випадком мереж відділів, є - мережі робочих груп. До таких мереж відносять зовсім невеликі мережі, що нараховують до 10-20 комп'ютерів.

Мережі кампусів (отримали свою назву від англійського слова campus - студентське містечко. Зараз цю назву використовують для позначення мереж будь-яких підприємств і організацій) поєднують мережі відділів одного підприємства в межах однієї території, площею в кілька квадратних кілометрів. У таких мережах співробітники окремого відділу підприємства одержують доступ до мереж інших відділів.

Корпоративні мережі (називають також мережами масштабу підприємства, що відповідає дослівному перекладу терміна “enterprise-wide networks”, використовуваного в англомовній літературі для позначення цього типу мереж) поєднують велику кількість комп'ютерів на всіх територіях окремого підприємства (корпорації). Вони можуть бути різноманітно зв'язані і покривати місто, регіон чи навіть континенти.

По-друге: мережі в залежності від швидкості передачі даних між робочими ЕОМ, складності обладнання та розмірів охопленої території поділяють на: локальні та глобальні комп’ютерні мережі.