НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ. ючого випромінювання) у науці, виробництві, медицині та інших га­лузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами

 

ючого випромінювання) у науці, виробництві, медицині та інших га­лузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами, тобто діяльністю, пов'язаною із збиран­ням, переробкою, перевезенням, зберіганням та захоронениям радіо­активних відходів. Ліцензуванню підлягає також діяльність, пов'яза­на з використанням будь-якого ядерного реактора, будь-якого заво­ду, що використовує ядерне паливо дія виробництва ядерного мате­ріалу або на якому обробляється ядерний матеріал чи переробляється опромінене ядерне паливо (ядерна установка). Оператор - це експлу­атуюча організація, яка має право страхування зайнятості робочих місць, важливих для забезпечення безпеки ядерної установки, здійс­нює діяльність, пов'язану з вибором майданчика, проектуванням, бу­дівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з екс­плуатації і консервацією ядерної установки на підставі отриманого дозволу (ліцензії); забезпечує радіаційний захист персоналу, насе­лення та навколишнього природного середовища. Оператор несе від­повідальність за фізичний захист ядерних матеріалів і за відшкоду­вання ядерної шкоди, забезпечує фінансове покриття відповідаль­ності за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються зако­нодавством України.

Відповідно до ст. II Віденської конвенції про цивільну відпові­дальність за ядерну шкоду оператор ядерної установки несе відпо­відальність за ядерну шкоду, якщо доведено, що така шкода спричи­нена ядерним інцидентом на його ядерній установці або пов'язаним з ядерним матеріалом, що надійшов з такої установки або вироблений у цій установці, та відбувся до прийняття оператором іншої ядерної установки відповідно до чітко висловлених умов письмового кон­тракту.

Виконуючи роль потенціального боржника у зобов'язанні з від­шкодування ядерної шкоди, оператор (ліцензіат) зобов'язаний мати фінансове забезпечення для покриття його відповідальності за ядер­ну шкоду з моменту звернення за отриманням чи продовженням дії ліцензії на експлуатацію ядерної установки в межах суми, еквівалент­ної 150 мільйонам Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцидент. (Спеціальні права запозичення у даному разі означають розрахункову одиницю, визначену Міжнародним валютним фондом, яка використовується для здійснення власних операцій та угод (ст. 75 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»). Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду здійснюється самим оператором шляхом: а) страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути завдана внаслідок ядерного інциденту; б) отримання інших видів фінансового забезпе­чення, передбачених законами України.

Страхування цивільної відповідальності оператора ядерної уста­новки за ядерну шкоду є обов'язковим. Страховики, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок, зо-

бов'язані утворити ядерний страховий пул, тобто об'єднання стра­ховиків, ціль якого полягає в консолідації коштів на випадок виник­нення ядерної шкоди.

У деяких випадках на стороні боржника у зобов'язанні з відшкоду­вання ядерної шкоди може бути кілька осіб (операторів). У такому випадку завдана ядерна шкода операторами буде відшкодовуватися на засадах часткової відповідальності. Але якщо частка кожного із них у цій шкоді не може бути обгрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність.

Оператору ядерної установки Кабінетом Міністрів України може бути надана державна гарантія фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду, у зв'язку з чим держава буде вико­нувати обов'язки гаранта. Однак у будь-якому разі держава надає кошти для відшкодування ядерної шкоди, якщо виконавчий доку­мент про її відшкодування було повернуто стягувачеві у разі відсут­ності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення у по­рядку, визначеному Законом «Про виконавче провадження».

Для отримання коштів на відшкодування ядерної шкоди від дер­жави стягувач подає до органу, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на здійснення виплат з відшкодування ядерної шкоди, заяву довільної форми про відшкодування такої шкоди, виконавчий доку­мент про її відшкодування, постанову державного виконавця про по­вернення виконавчого документа стягувачеві. Участь держави у від­шкодуванні ядерної шкоди будується на засадах субсидіарного зобо­в'язання. Здійснивши відшкодування ядерної шкоди, держава набу­ває права регресу, яке реалізується шляхом пред'явлення відповідно­го виконавчого документа до виконання на свою користь протягом п'яти років з моменту здійснення нею відшкодування (ст. 10 Закону «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове за­безпечення»).

Інколи визначення особи (оператора), на яку покладається обов'я­зок з відшкодування ядерної шкоди, здійснюється на підставі догово­ру. Так, якщо ядерна шкода була завдана під час транзиту ядерного матеріалу через територію України, відповідальність за ядерну шко­ду несе оператор, що є вантажовідправником чи є його одержувачем. Момент переходу відповідальності визначається угодою між ванта­жовідправником і вантажоодержувачем. У разі відсутності чіткого визначення настання цього моменту вантажовідправник несе від­повідальність до моменту передачі вантажу уповноваженій особі на кордоні держави, до якої відправлено вантаж, якщо інше не передба­чено міжнародними договорами, учасницею яких є Україна (ст. 73 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»).

Зобов'язання з відшкодування ядерної шкоди є різновидом зо­бов'язань з множинністю осіб, причому у переважній більшості ви­падків, на стороні кредитора (активна множинність осіб у зобов'язан­ні). Зазначену множинність складають в основному фізичні особи