Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) передбачає

• знайомство з комп’ютером та його можливостями: мати уявлення про можливості комп’ютерів, види діяльності, в яких використовується комп’ютер, основні частини комп’ютера та їх призначення;

• знайомство з інформацією та інформаційними процесами: мати уявлення про те, як людина сприймає інформацію, збирає її, зберігає, опрацьовує, передає та використовує, а також про об’єкти та їх властивості, називає приклади властивостей конкретних об’єктів та значення таких властивостей;

• знайомство з використанням комп’ютера: уміти вмикати та вимикати комп’ютер, вибирати об’єкти та переміщувати їх з використанням миші, відкривати та закривати вікна, запускати програму на виконання та закінчувати роботу програми, використовувати елементи керування;

• знайомство з комунікаційними технологіями: мати уявлення про Інтернет, основні послуги, уміти здійснювати простий пошук інформації, отримувати та надсилати електронні листи.

Можна виділити ряд важливих функцій оцінювання:контролюючу, навчальну, діагностико-коригуючу, стимулюючо-мотиващїіну, розвивальну, виховну та функцію управління.

Доцільно виділяти такі елементи оцінювання:

1) оцінюється знання певного мінімуму основного матеріалу - його формальне засвоєння;

2) оцінюються вміння виконувати практичні завдання на комп'ютері (за зразком, за алгоритмом чи вибираючи для розв’язування задач відповідні засоби);

3) перевіряється здатність учнів самостійно мислити;

4) оцінюється вміння перекласти питання на формальну (зокрема, інформаційну) мову, виразити його в спеціальних термінах і символах;

5) фіксуються навички правильного запису відповіді;

6) оцінюється вміння вибирати найбільш ефективний програмний засіб для розв'я-зування поставленого завдання.

Передбачається також, що оцінювання проводитиметься у формі схвалення будь-яких, навіть найменших успіхів і зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть критичні, слід починати з позитивних зауважень. Коригування неточних, неправильних відповідей та дій доцільно робити у формі пропозицій «діяти інакше» — «Можлива інша відповідь», «Існує інша точка зору», «Можна сказати (написати, зробити) інакше». Насамперед треба дати можливість самому учневі переглянути свій початковий варіант дій.

При оцінюванні вчителю необхідно враховувати такі умови:

- баланс між перевіркою знань, умінь і навичок та виявлення ставлень учнів до тих чи інших проблем;

- баланс традиційних і інтерактивних методів оцінювання;

- баланс групового, змагального й індивідуального оцінювання;

- узгодження форм перевірки зі змістом уроку;

- необхідність обговорення критеріїв оцінок з учнями;

- баланс оцінки абсолютних досягнень та індивідуального прогресу.

При оцінюванні, особливо в разі застосування інтерактивних методів, треба скористатися процедурою самооцінювання учнів зокрема листком самооцінки, використовувати накопичувальну оцінку та взаємооцінювання учнями один одного.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізові підлягають:

• характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;

• якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, си-стемність, узагальненість, міцність;

• ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

• рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);

• самостійність оціночних суджень.