І одночасно як модель

технологічного середовища)

Подвійність означення змісту продукту діяльності кожного типу фіксує одночасно подвійність його існування у якості часткового та загального:

- як продукту певної діяльності який отримано із використанням особливих засобів діяльності і

- як продукту споживання у системі сумарної картини соціальної дії і тим самим долученого до іншої системи відносин.

(ця подвійність існування об’єкту, який створюється викликає певні труднощі, але і надає нові можливості)

Звернемо увагу на деяку різницю у мові здійснення креативної проектувальної діяльності за ступенем нормалізованості цієї мови (матеріалом для подібної вказівки може слугувати тільки рефлексія проектувальника із приводу власної діяльності).

Так

М о в а і д е ю в а н н я – виступає як ненормалізована (що не означає істинності цього положення).

М о в а п р о е к т у, п р о е к т у в а н н я – означається відомою нормалізованістю, по крайній мірі у тимчасових характеристиках здійснення діяльності.

М о в а к о н с т р у ю в а н н я – вимушено має найбільший ступень пормалізованості - у противному випадку конструкт як продукт діяльності не міг би бути переданий системі виробництва із її жорсткою нормалізованістю і уніформністю технологічної мови.

Навіщо потрібний трьохчастковий розгляд проектування?

*) Визначення трьох специфічних діяльностей, які сумарно виступають зовні як єдине нерозчленоване проектування базується цілком на спробах поглибленої рефлексії із приводу діяльності проектування і робочим інструментом, який необхідний для переходу до нової сходинки дослідження діяльності проектування.

Усе викладене залишається чистою спекуляцією до тих пір доки

- невиявлений зміст специфічного виду діяльності проектування

- не побудований загальний апарат для зображення специфічних її видів на єдиному рівні абстракції на одній площині проекції.

Розподіл діяльності проектування на специфічні види – ідеювання, проектування, конструювання – можливий і необхідний за продуктом і за мовою, але не за якісною, змістовною характеристикою креативної діяльності.

Ми повинні перейти на більш високий рівень дослідження діяльності (не за продуктом) і показати, що у ідеюванні, проектуванні, конструюванні у різному матеріалі, у різних мовах, із отриманням різних продуктів – здійснюється тим не менш змістовно єдина креативна діяльність, яка відрізняється від інших видів діяльностей за змістом, а не тільки за продуктом.

Подальше дослідження необхідно провести за напрямками:

· система запису діяльності;

· образне мислення – мова проектування;

· система проектних знань;

· співвідношення проектування із іншими видами діяльності.