Наявність трудових ресурсів та показники їх використання
За звітний період середньооблікова чисельність працівників мала тенденцію до зменшення, так у 2009 році середньооблікова чисельність працівників становила 197 особи, у 2009 році – 190 осіб, а у 2010 – 185 осіб. Коефіцієнт використання трудових ресурсів у 2009 та 2010 році менше одиниці, це свідчить про неефективне використання трудових ресурсів. Лише у 2011 році він трохи перевищив 1, це означає, що трудові ресурси використовуються найбільш ефективно, а їхня середньооблікова чисельність є найбільш оптимальною. Кількість фактично відпрацьованих людино-годин одним середньообліковим працівником збільшилася на 23,18%, проте лише у 2011 році вона трохи перевищує норму встановлену Міністерством праці та соціальної політики. Продуктивність праці характеризує ефективність праці в матеріальному виробництві. Це не тільки один з найважливіших показників ефективності виробництва, але й показник, що має велике економічне і соціальне значення на макрорівні. Громадяни тієї країни, де досягнута найвища продуктивність праці, повинні мати і найвищий рівень життя. Продуктивність праці - це кількість продукції, виробленої за певний період у розрахунку на одного працівника або витрати робочого часу на одиницю продукції. Варто розрізняти поняття продуктивності та інтенсивності праці. При підвищенні інтенсивності праці підвищується кількість фізичних і розумових зусиль в одиницю часу і за рахунок цього збільшується кількість виробленої в одиницю часу продукції. Підвищення інтенсивності праці вимагає підвищення його оплати. Продуктивність праці підвищується в результаті зміни технології, застосування більш досконалого обладнання, застосування нових прийомів праці і не завжди вимагає підвищення заробітної плати. Показники, що визначають рівень продуктивності праці, враховують як зміна власне продуктивності, так і інтенсивності праці. Таблиця 1.3.2
|
