Студопедия — Eacute;inheitensystemn Internationales ~Міжнарóдна систéма одиниц, СІ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Eacute;inheitensystemn Internationales ~Міжнарóдна систéма одиниц, СІ






éinher|gehen (i, a) vi (s) іти, ходити; крокувáти; виступáти

éin|klammern vt 1. скрíплювати скóбами; 2. брáти в дужки

éin|leiten vt 1. починáти; ввóдити; впускáти; 2. ініціювáти (реакцію); 3. порýшувати (справу)

Éinleitung f -, -en 1. встýп; перед-мóва; 2. почáток; ввéдення; впровáд-ження; впуск (пари, повітря); 3. інстрýкція; 3. ініціювáння (реакції); 4. вступний курс (розділ науки); посібник

éinleuchtend part I від éinleuchten part, adj очевидний, ясний; ~e Grün-de перекóнливі причини

Éinmischen n -s, - ввéдення (в суміш), змíшування

éin|nehmen (a, o) vt 1. займáти (місце); 2. одéржувати (гроші); 3. приймáти (ліки)

Éinrichtung f -, -en пристрій

éinsam adj 1. самíтний; відлюдний; 2. поодинóкий

Éinsatz m -(e)s,..sätze 1. напóвню-вач; 2. проникнення; заглиблення; впровáдження; 3. застосувáння; вжи-вáння; використáння; 4. встáвка (пресформи); офóрмлююча вставка (матриці); 5. ввéдення до експлуа-тáції; 6. завантáження, засипка

Éinsatzbedingungen pl. умóви експлуатації

Éinsatzbereich m -(e)s, -eгалузь застосування

éin|säuern vt 1. підкисляти; підкис-лювати; підкислити; 2. квасити; заквашувати (овочі)

Éinschluss m -es,..schlüsse 1. вклю-чення; включáння; mit ~ (G., von D.) включаючи (що-н.); frémder ~ сто-роннє включення; glasártiger [glásiger] ~ склоподібне включенння; homogéner ~ гомогенне включенння; 2. додáток, дописка (у листі)

éin|setzen 1. vt 1) ввóдити в дію; 2) всталяти; поміщáти; вправляти; вши-вáти; 3) застосóвувати, вживáти; ви-користóвувати; 4) мет. завантажува-ти, засипати (шихту); 5) мет. це-ментувати (сталь); 2. vi починáтися; наставáти; 3. sich ~ 1) напрýжувати всі сили; 2) (für A.) вступáтися (за кого-н., що-н.)

Éinsetzen n -s 1. ввéдення в дію; упровáдження (в практику); застосу-вáння; вживáння, експлуатáція; 2. встáвка; 3. мет. завантáження, за- сипáння (шихти); завáлювання (печі); 4. встанóвлення; замíна; 5. почáток; утвóрення

éin|stellen vt 1. устанóвлювати; на-стрóювати; настрóїти; 2. стандарти-зувáти (хімікалії); sáuer ~ підкислю-вати

éin|tauchen 1. vt занýрювати; 2. vi (s) занýрюватися

éin|tauschen vt (gegen A.) обміню-вати; міняти

éin|teilen vt (in Akk.) розподіляти, класифікувáти (на що-н.)

Éinteilung f -, -enрозпóділ; класифікáція

éin|wirken vi (auf A.) впливати (на)

Éinwirkung f -, -en дія; вплив, chemische ~ хімíчна реáкція; durch ~ завдяки дії (впливу); außer ~ пóза дíєю

Éinzelgruppe f -, -enокрéма грýпа

Eis n -es 1. лíд, крига; 2. морóзиво

Éisen n -s, -залізо, Fe

éisenartig adj 1. хім. залíзистий; 2. біол. залóзистий; ~e Zelle залóзиста клітина

Éisenbléchwánne f -, -n вáнна з металéвою обшивкою

Éisenerz n -es, -e залíзна рудá

Éisenerzeugung f - 1. виробництво чавуну; 2. чóрна металургія

Éisenerzförderung f - видобування залізної руди

Éisenhüttenwerk n -(e)s, -e металургійний завод

Éisenlegierung f -, -en сплав заліза

Éisenkíes m пірит, залíзний колче-дан, сірчáний колчедáн, FeS2

Éisenmetall m -s, -e чорний метал

Éisensulfit n сульфіт залíза, FeSO3

Éisenvitriól n залíзний купорóс, семивóдний сульфáт двохвалéнтного залíза, FeSO4·7H2O

éisern adj залізний

Éiweiß; n -es, - 1. білóк, протеíн; 2. альбумíн; яєчний білóк

Éiweißstoff m -es, -e білóк; білкóва речовинá

eléktrisch adj електричний

Elektrizität f -елéктрика

Elektróde f -, -n електрод; zweilagige ~ двохшаровий електрод

Elektródenfläche f - робоча поверхя електрода

Elektrolýse f -, -n електоліз, роз-кладáння електричним струмом

Elektrolýt m -es, -електролíт

Elektrón n -s, -enелектрон

elektophíl adj електрофільний

Elemént n -(e)s, -e 1. (хімíчний) елемéнт; 2. елемéнт; детáль; лáнка; 3. (складóва) частина; сéкція; комíрка

Eleménte n pl. елемéнти

eliminíeren vt 1. хім. відщéплювати; виділяти; вивóдити; 2. виключáти, елімінувáти; виробляти елімінацію (тж. мат. - невідомого)

Eliminíerung f -, -en елімінувáння, відщéплення

eluíeren vi елюювáти, вимивáти із адсорбенту

Elutión f -, -en 1. елюювáння; вимивáння (із адсорбенту); 2. про-явлення елююванням (в газовій хро-матографії)

Elutiónmittel n -s, - елюент; елюю-чий зáсіб; розчинник для вимивання

Emissión f -, -en фіз. висилання, емíсія; викиди (в атмосферу); випро-мíнювання

Emissiónіanteil m -(e)s, -eемíсійна частка

Empfíndlichkeit f -, чутливість (хімічних сполук); ~ gegenüber inter-kristallíner Korrosión чутливість стосовно міжкристалітної корозії; spektrale ~ спектральна світлочутли-вість

Empfíndung f -, -en почуття, від-чуття, сприйняття

empór adv вгóру, догори

Emulgátor m -s, -en емульгатор

Emulsión f -, -en емульсія; eine ~ bréchen деемульгувати; eine ~ entmí-schen відшарувати емульсію; eine ~ spalten розшарувати емульсію

Enántioméres n енантіомéр; оптич-ний [дзеркáльний] ізомéр

Enántioselektivität f - енантіо-селективність

Énde n -s, -n кінéць, закíнчення; ein ~ máchen закíнчувати; zu ~ sein за-кíнчуватися; ~ néhmen закíнчувати-ся; zu ~ bringen довóдити до кінця

éndgültig adj остатóчний

éndlich 1. adj кінцéвий, остáнній (про результат); остатóчний (про рішення); 2. adv нарéшті, кінéць кінцем

Éndpunktbestimmung f - визначен-ня кінцевої точки (титрування)

Energíe f -,..gí|en енéргія

Energíeaufwand f -,..wände витрати енергії, енергетичні збитки

Energíeeinhalt m -(e)s кількість енергії; запас енергії

Energíeerháltungssatz m -(e)s закон зберéження енéргії; = der Satz von der Erháltung der Energíe

Energíekapazität f - енергоємкість, енергомісткість

Energíeprinzip n закон зберéження енéргії

Energíesatz m -(e)s закон зберéжен-ня енéргії

entárten vi (s) вирóджуватися; пе-рерóджуватися, дегенерувáти; псувá-тися (про смак, нóров)

Entártung f -, -en вирóдження; перерóдження, дегенерáція; псувáння (смаку)

Entáschung f -, -en знезóлювання

entdécken vt відкривáти

Entdéckung f -, -en відкриття

Entférnung f - 1. виведення (плями і т.і.); 2. тех. (ви)добування; ви-дóбуток; 3. вíдстань; віддáлення

Entféttung f - знежирювання

Entflámmen n -s спалáхування; займáння

Entflámmunspunkt m -(e)s, -e точка (t°) займáння [спалáхування]

entgégengesetzt part. протилéжний, зворóтний

entgégen|strömen vi (s) линути [ринути] в протилежному (зворот-ньому) напрямку

Enthalpíe f ентальпія

enthálten (ie, a) vt мíстити

Entkópplung f -, -en розрив зв’язку; розв’язка

entláden (u, a) 1. vt 1) розряджáти; 2) розвантáжувати; 2. sich ~ 1) роз-рядитися; 2) вдáрити (про блискавку)

Entládung f -, -en 1. розрядження; розряд (акумулятору); 2. розвантá-жування; розвантаження деталей із ванни); 3. (електричний) розряд

entlócken vt визнати, дізнáтися (про що-н.); j-m das Geheimnis ~ визнати таємницю (у кого-н.)

Entmíschung f -, -en 1. відшаруван-ня; розшарування; 2. фіз. ліквація; 3. хім. деемульгування

entnéhmen (a, o) vt 1. (D.) брáти, вибирáти, запозичувати (з чого); 2. (D. aus D) робити висновок (з чого)

entréißen (i, i) 1. vt (D.) виривáти, вихóплювати, віднімáти; 2. sich ~ (D. aus D.) вирватися

Entropíe f - ентропія

Entropíeprinzip n, Entropíesatz m другий закон термодинáміки, закон зростання ентропії

Entsäuerung f -, -en зниження кислотності, нейтралізація

entschéiden (ie, ie) 1. vt, vi (in D., über A.) вирíшувати, розв’язувати (питання, проблему); 2. sich ~ 1) вирíшуватися (про долю); 2) (für A.) звáжуватися (на що-н.)

Entschwéfelung f -, -en видалення сíрки; ~ mit Wasserstoff видалення сірки за допомогою вóдню; trockene ~ сухе видалення сірки

Entspánnung f -, -en 1. релаксáція; зняття внутрішньої напрýги; 2. знят-тя напрýги; змéншення напрýги; 3. розширення; дроселювáння; 4. змен-шення тиску (напр. пáри)

entspréchen (a, o) vt відповідáти (вимогам)

Entspréchen n -s відповідність; кореляція; спорідненість

entspréchend 1. adj відповíдний; 2. prp (D.) відповíдно; seinem Vor-schlag ~ згíдно з його пропозицією

entstéhen (a, a) vi (s)виникáти; походити; утвóрюватись

entweder... oder cj або... або, чи... чи

entwéichen (i, i) vi (s) звíтрюватися; витікати (про гази); втрачати (струм)

Entwéichen n -s звíтрювання; витік; втрáта (струму)

entwérfen (a, o) vt проектувáти; кpéслити; einen Plan ~ розробити план

Entwícklung f -, -en1. рóзвиток; 2. виділення (газу); unter ~ з виділен-ням (газу); 3. проявлення (хрома-тограми); 4. розрóбка; 5. обрóбка (фотоматеріалу)

Entwúrf m -(e)s,..würfe нáчерк, ескíз; план; проéкт

entzíehen (o, o) 1. vt (D.) 1) позбав-ляти (чого-н.); віднімати (що-н. у кого-н.); 2) видаляти; знімати (по-криття); sich ~ ухилятися (від чого-н.); уникати (чого-н.)

Entzug f -, -en m -(e)s (G.) 1. позбавлення; позбавлення; відніман-ня; 2. добування; витягування (чого)

Entzündung f -, -en спалáхування; займáння

Eprouvette [epru'vεt(ə)] f -, -n австр. пробíрка

Érdalkalímetall n -s, -eземельно-лужний метал

Érde f -, -n 1. земля, грунт; 2. Земля (планета)

Érdgas n -es, -e природний газ

Érdöl n -(e)s нафта; ~ auf gemísch-tes Básis нафта змішаної оснóви

Érdölderivate pl. нафтопродукти

Érdölleiting f -, -en нафтопровід

Érdölraffineríe f - нафтоочисна установка; нафтопереробний (нафто-перегонний) завод

Érdölrückstand m -(e)s,..stände мазут (нафтовий залишок)

Érdölverarbeitung f -, -enперероб-ка нафти

Érdpech n -es асфáльт

Érdreich n -(e)s 1. світ; 2. земля; ґрунт

Érdrinde f - земнá корá

erfáhren (u, a) vt дізнаватись про щось

Erfáhrung f -, -en дóсвід

Erfáhrungsformel f -, -n емпірична фóрмула

Erfáhrungswerte m pl. дáні дóсліду, експериментáльні дані; емпірíчні знáчення

erfássen vt 1. хапáти(ся); 2. розумí-ти; 3. охóплювати; включáти; 4. за-чепити, збити; наїхати (на кого)

Erfólg m -s, -e ýспіх, результáт; досягнення; mit ~ успíшно

erfólgen vt (s) 1. бути (після чого-н.); відбувáтися; 2. відбувáтися, ставáтися

erfólglos adj невдáлий

erfórderlich adj необхíдний, по-трíбний

erfórdern vt вимагáти

erfórschen vt дослíджувати

Erfórschung f -, -en дослíдження, випрóбування

erfüllen 1. vt 1) напóвнювати; 2) викóнувати; 2. sich ~ здíйснюватися, спрáвджуватися

ergében (a, e) 1. vt 1) виявляти; свíдчити; 2) становити; 2. sich ~ 1) виявлятися, бути ясним; 2) (in A.) скорятися; 3) здаватися; капітулю-вáти

Ergébnis n -ses, -se висновок; результáт; пíдсумок; нáслідок

erhálten (ie, a) vt отримувати, одéржувати

Erhaltungsgesetz n -es, -eзакон збереження (напр. енергії)

Erhaltungsatz m -es див. Erhaltungsgesetz n

erhéblich adj 1. значний; чимáлий; ~e Zeit чимáлий час; 2. визначний; важливий

Erhítzung f - нагрівáння; про-грівáння; (ро)зігрівáння

erhöhen 1. vt 1) підвищувати, збíль-шувати; 2) нарощувати; звеличувати; 2. sich ~ підвищуватися, збíльшува-тися

Erhólung f - 1. фіз. віднóвлювання, регенерáція (первинних властивостей в матеріалі); прýжне [еластичне] від-нóвлення (первинного об’єму або форми); 2. відпочинок; одýжання

Erkáltung f -, -en охолодження; охолóджування

erkénnbar adj 1. видимий, поміт-ний; 2. пізнаванний, доступний для пізнання

Erkénnung f - розпізнавання (напр. óбразів)

Erkénnungsmittel n -s індикатор

erklären 1. vt 1) пояснювати; 2) за-являти, оголóшувати; проголóшува-ти; 2. sich ~ 1) вислóвлювати; по-яснювати; 2) з’ясóвуватися, ставáти зрозумілим

erléiden (erlitt, erlitten) vt зазнавáти (чого-н.)

Erlenmeyr-Kolbe f -, -nколба Ерленмейера, конусна колба

ermítteln vt 1. визначáти; встанóв-лювати; виявляти; 2. дізнавáтися (про що-н.); з’ясóвувати (що-н.)

Ermittlung f -, -en 1. визнáчення; виявлення; устанóвлення; знахóд-ження; 2. обчислювання; розрахунок; 3. мед. розслíдування (інфекційного захворювання)

ermöglichen vt робити можливим (що-н.); сприяти (чому-н.); дати можливість

Ernährung f -, -en 1. годування; вигодовування; 2. харчування, їжа; 3. живлення

Ernéuerung f -, -en віднóвлювання, віднóвлення, регенерáція

Eröffnung f -, -en відкриття; почáток

Errégung f -, -en 1. збýдження; 2. хвилювання

erréichen vt діставати; досягатися (до чого-н.); досягати; доганяти

Ersátz m -es 1. замінник; сурогáт; 2. замíна; 3. компенсáція

erschéinen (ie, ie) vi (s) 1. з’являти-ся; 2. здавтися; 3. виходити (з друку)

Erschéinung f -, -en1. явище, 2. поява, з’явлення; 3. зóвнішність

erschwéren vt усклáднювати; утрýднювати

erséhen (a, e) vt вбачáти; daraus ist zu ~ … з цього видно …

ersétzen vt 1. заміщáти; 2. від-шкодóвувати, компенсувáти (втрати)

ersíchtlich adj явний, очевидний; daraus ist ~ звідси зрозумíло (видно)

Érstárren n -s, - i Erstarrung f -, -en 1. твердíння, твéрднення; (при ви-сихáнні) тужавíння; 2. застигáння

erstárren vi (s) 1. затвердíти; тужавіти; 2. застигати; заціпенíти

erstéllen vt 1. виготовляти, вироб-ляти, приготовляти; 2. встановлюва-ти (норми); складати, розробляти (плани)

Ertrág m -(e)s,..träge 1. прибýток; додáток; 2. вихід продукту; продук-тивність

erträglich adj терпимий; стерпний

erwärmen vt нагрівáти; зігрівáти

Erwärmung f -, -en нагрів; нагрівання

Erwéichung f -, -en розм’якшення; розм’якшування

Erweiterungsverhältnis n -ses, -se коефіцієнт розширення (сопла)

erwéisen, sich (ie, ie) (als A.)виявлятися (чим-н., ким.-н)

erwéitern vt 1. розширювати, збíль-шувати; 2. sich ~ розширюватися, збільшуватися

Érz n -es, -e1. руда; метал; 2. бронза; мідь

erzéugen vt виробляти, випускати, створювати

Erzéugnis n -ses, -seвиріб, продукт

Erzéugung f -, -en 1. виробництво, випуск; ствóрення; 2. продýкція, про-дукт, виріб; eletrolytische ~ електро-виділення, виділяння речовини на електроді

Érzförderung f - видобуток руди

Érzgrube f -, -n рудник

Érzhütte f -, -n металургійний завод

ESR [Elekronenspinresonanz] f електронний парамагнітний резонанс

ЕПР, електронно-спіновий резонанс

essentiéll adj 1. незамінний (напр. про амінокислоту); 2. суттєвий

Éssig m -s, -e оцет

 

Éssigsäure f -, -n оцтова кислота, CH3COOH

Éssigsäurebildung f - ацетифікація; окислення етилового спирту в оцтову кислоту

Ester m -s, - складний ефір

Etáge f -, -n поверх; ярус; під (про піч); полиця; склепіння (пічки)

Etágenófen m -s ярусна піч (з багатьох подів)

Etágenkontaktófen m -s ярусна піч з багатьма полицями, на яких зна-ходиться контактна речовина

Etágenreáktor m -s, …tóren багато-секційний [секційний, з багатьох шарів, з багатьох полиц (на яких знаходиться каталізатор)] реактор

eventuéll [-v-] (скор. evtl.) 1. 1) adj можливий (за відомих обставин), евентуальний; 2) випадкóвий; 2. adv на випадок, коли; дивлячись на обставини; мабуть

exergónisch adv з поглинáнням

Existénz f -існувáння

existíeren vi існувáти, бýти; жити

Experimént n -(e)s, -e експеримéнт, дóслід

experimentéll adj експерименталь-ний

Explosión f -, -en вибух

extrahíeren vt 1. витягувати; 2. мед. вилучати, діставати; 3. екстрагувати, витягати, виймати

Extrákt m -(e)s, -e екстракт, витяж-ка, екстрактивність, вміст екстраго-ваних (витягнених) речовин

Extraktión f -, -en 1. екстракція; екстрагування; витягання; виймання

Ff

Fabrikatión f -, -en виробництво; виготовлення; фабрікáція

Fách m -(e)s, Fächer предмéт, фах, спеціáльність

Fáden m -s, Fäden 1. нитка; 2. ниткоподíбний кристáл, вýсик

Fähigkeit f -, -en ( zu D.)1. здáтність (до чого-н.); 2. здíбність, умíння; обдарóваність

Fáhrzeugbau m -s машинобудувáн-ня; будівництво трáнспортних зáсо-бів

Fáktor m -s, …tóren 1. фáктор; обстáвина; 2. коефіцієнт; innerer ~ внýтрішній фактор; van’t Hoffscher ~ коефіцієнт Вант Гоффа

Fall m -(e)s, Fälleвипадок, подíя

Fällbehälter m -s, - відстíйник

Fállen n -s, - 1. падíння; 2. спадáн-ня; змéншення; змéншування

fállen (ie, a) vi (s) 1. пáдати; 2. пá-дати; змéншуватися; спадáти; 3. заги-нути (в бою)

Fállflüssigkeit f -, -enосáджувач, осáджувальна рідина

falls cj якщо; на випадок, якщо...

falsch adj фальшивий; помилковий

Fällung f -, -en 1. осáджування; седиментація; 2. вісаджування; 3. коагуляція; 4. виділення; 5. óсад

Fárbe f -, -n 1. кóлір; 2. фáрба; 3. кольоровість; 4. пігмент (іноді)

fárblos adj безбáрвний; блідий

Fárbstoff m -es, -e фарбник; пігмент

Fáser f -, -n волокнó

fáulen vi гнити; тýхнути; псувáтися

fáulig adj підгнилий, тýхлий

Fäulnis f - тлíння; псувáння; гниття

fäulnisfest adj стійки до гниття

Féder f -, -n 1. перó (птаха); пух; 2. перó (для писання); 3. пружина; ресó-ра; 4. рапíра

Féhler m -s, - 1. пóмилка; похибка; 2. вáда; дефéкт

Fehlerabschätzung f -, -en оцінка помилок; визначення дефектів

féhlerhaft adj 1. помилкóвий; 2. не-доброякісний

Féhlórdnung f - неупорядкованість; дефектність (кристалічної решітки)

fein 1. adj 1) тонкий; 2) дрібний; 3) тóчний; ein ~es Instrument тóчний інструмент; 4) чуткий; 5) витонче-ний; чудóвий; 6) хитрий, розумний; 2. adv 1) тóнко; 2) чудово

Féinpapier n -s, -eвисокоякісний папíр

Feld n -(e)s, -er пóле; elektrisches ~ електричне пóле

Féldspat m мін. польовий шпат

Ferrát n -es феррат, M2FeO4

Férrum n -s залізо, Fe

Fértigprodukt n -es, -eкінцéвий продýкт

fest adj 1. твердий; 2. міцний, трив-кий

Féstigkeit f -, -en тривкість, ста-лість; міцність; нерухливість

féstlegen vt призначáти; визначáти

féststellen vt 1.визначáти; констату-вáти, фіксувáти; 2. запирáти; зупиня-ти

Féststoff т -(e)s, -e 1. тверда речовинá; твердий матеріал; тверда фáза; 2. тверде (ракéтне) пáливо

Fétt n -(e)s, -e жир; сáло; жирова речовинá; natúrliches ~ прирóдний жир; pflánliches ~ рослинний жир, tíerisches ~ тваринний жир; ~ áb-stoßen віддаляти [усувáти] жир

Fettlöser m -s, - 1. розчинник жирів; 2. речовина, яка розчиняє жир

Fettpolster n -s, - розм. жирові відклáдення [подушки]; опáсистість

Fettsäure f -, -n кислотá жирного ряду; кислотá, яка одéржана розщéп-ленням жиру

Fettspaltung f - розщéплення жирів, ліполіз

féucht adj волóгий, сирий, вогкий

Féuchte f - волóгість

Féuchtlagerung f - 1. зберігáння у вологій атмосфері; 2. експозиція на вологому повітрі

Féuer n -s, - 1. вогóнь, полум’я; 2. смолоскип, фáкел, яскрáвість (за-бáрвлення, кóльору); 3. пожéжа; 4. лáкова повéрхня з особливо сильним блиском та яскрáвістю, яка подібна глазýрі; 5. стрільбá

féuerfest adj 1. вогнетривкий; 2. жаростíйкий; тугоплавкий

Féuerlöscher m -s, - вогнегáсник

Fíchte f -, -n 1. ялина; 2. ялиця

fiktiv adj фіктивний; удáваний, уявний; гіпотетичний

Fílter n -s, - фільтр

Fíltergestell n -s, - підставка для фільтру

Filterlauge f -відфільтрована рідина

Filtrát т -(e)s, -e фільтрáт

Filtríerkolbe f -, -n кóлба для фільтрувáння

finden (a, u) 1. vt 1) знахóдити; від-шýкувати; Anerkennung ~ дістáти визнáння; 2) знахóдити, заставáти; 3) вважáти; визнавáти; 2. sich ~ 1) знахóдитися, знайтися; 2) трапляти-ся; виявлятися; 3) (in A.) пристосó-вуватися (до чого-н.); примиритися (з чим-н.)

Fläche f -, -n 1. площинá; плóща; повéрхня; пóле; теритóрія; 2. рівнина

Flächendichte f -, -enповерхнева густинá

Flächenkeim т -(e)s, -e двовимір-ний зародок (кристалу)

Flámme f -, -n 1. полум’я, вогонь; 2. вогонь, запал, завзяття

flámmen 1. vi палáти; 2. vt 1) запá-лювати; 2) підпáлювати

Flámm(en)ófen m -s, - полуменéва піч; піч, яка відбиває полум’я

flammsicher adj який не спалахує

Fleck т -(e)s, -e 1. пляма; 2. місце, точка

flexíbel adj 1. гнучкий; прýжний; еластичний; 2. грам. змíнний

Fliehkraftabschneider m -s, - від-центрований сепаратор







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 438. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Схема рефлекторной дуги условного слюноотделительного рефлекса При неоднократном сочетании действия предупреждающего сигнала и безусловного пищевого раздражителя формируются...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия