Набуття та припинення повноважень народними депутатами.

План.

1. Набуття та припинення повноважень народними депутатами.

2. Порядок формування депутатських фракцій у Верховній Раді України.

3. Організація діяльності Погоджувальної ради депутатських фракцій.

4. Процедура внесення депутатського запиту.

5. Процедури обрання і відкликання з посад Голови Верховної Ради України та його заступників.

 

Рекомендована література.

Основна:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30 (23.07.96), ст. 141.

2. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10 лютого 2010 року №1861-VI // Відомості Верховної Ради України від 16.04.2010р., №14-15, №16-17 / стор. 412, стаття 133.

3. Про статус народного депутата України: Закон України від 17 листопада 1992 року №2790-XII // Відомості Верховної Ради України вiд 19.01.1993р., № 3, стаття 17.

 

Додаткова:

1. С.Л.Лисенков. Основи конституційного процесуального права. Навчальний посібник. – К.: «Юрисконсульт», 2007. – 270 с.

2. Совгиря О.В. Конституційно-процесуальне право України: навч. посіб. / О.В.Совгиря. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 536 с.

 

 

Набуття та припинення повноважень народними депутатами.

Діяльність народних депутатів України регламентується Кон­ституцією України, Законом України "Про статус народного депу­тата України" від 17 листопада 1992 p., Регламентом Верховної Ради України іншими нормативно-правовими актами. Суттєву роль у врегулюванні окремих аспектів діяльності народних депутатів віді­грають рішення Конституційного Суду України.

Народний депутат України — це обраний відповідно до Зако­ну України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України. Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день вибо­рів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Украї­ні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому. законом порядку.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, що обумовлює несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Відповідно до цього народний депутат не має права:

- бути членом Кабінету Міністрів України, керівником цен­трального органу виконавчої влади;

- мати інший представницький мандат або одночасно перебу­вати на державній службі;

- обіймати посаду сільського, селищного, міського голови;

- займатися будь-якою іншою, окрім депутатської, оплачува­ною роботою, за винятком наукової, викладацької та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконан­ня обов'язків народного депутата час;

- залучатись як експерт органами досудового слідства, проку­ратури і суду, а також займатися адвокатською діяльністю;

- входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Повноваження народного депутата починаються після складен­ня ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою Украї­ни з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом. Голова Верховної Ради попереднього скликання запрошує новообра­них народних депутатів до складення присяги і надає слово для її за­читування найстаршому за віком народному депутату. Найстарший за віком народний депутат пропонує всім новообраним народним депутатам встати і після цього зачитує текст присяги. Після зачиту­вання тексту присяги Голова Верховної Ради України попереднього скликання запрошує новообраних народних депутатів скріпити при­сягу своїми підписами під її текстом.

У разі складення присяги народним депутатом окремо він зачи­тує текст присяги і скріплює його підписом на пленарному засіданні Верховної Ради. Народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради та її органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

Повноваження народних депутатів України припиняються од­ночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України – з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України ново­го скликання.

Відповідно до ст. 81 Конституції України повноваження народ­ного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне іі проживання за межі України;

5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

6) невходження народного депутата України, обраного від полі­тичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

7) його смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються до­строково також у разі дострокового припинення відповідно до Кон­ституції України повноважень Верховної Ради України.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі складення ним депутатських повноважень за його особистою заявою або у разі припинення його громадянства чи його виїзду на постійне проживання за межі України приймаєть­ся Верховною Радою України, а у випадку, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто, — судом.

Верховна Рада за поданням комітету з питань регламенту приймає постанову про дострокове припинення повноважень на­родного депутата більшістю голосів народних депутатів від її кон­ституційного складу і доручає Центральній виборчій комісії визнати повноваження наступного кандидата в народні депутати за списком політичної партії (виборчого блоку політичних партій), відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України". Прийняте Верховною Радою України рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата перегляду, не підлягає.

У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду. Комітет з питань депутатської, етики розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиден­ний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з об­ґрунтуванням відмови у зверненні до суду. Парламентський комітет з депутатської етики, у разі повернення Головою Верховної Ради ма­теріалів з обгрунтуванням відмови у зверненні до суду, розглядає їх і у випадку незгоди з ними вносить пропозицію про розгляд цього питання на засіданні Верховної Ради. За рішенням Верховної Ради України, прийнятим відкритим поіменним голосуванням більшістю від її конституційного складу, Голова Верховної Ради зобов'язаний буде звернутися до суду для вирішення питання про дострокове при­пинення повноважень такого народного депутата.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради України рішення суду про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ним вимог закону щодо несумісності депутатського мандата, яке набрало законної сили, є остаточним і не потребує за­твердження постановою Верховної Ради.

У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депу­татської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рі­шенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (вибор­чого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.

Народні депутати України наділені відповідними повноважен­нями, реалізація яких забезпечує здійснення функцій Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу держави.. Таким чином, повноваження Верховної Ради як колегіального представниць­кого органу влади реалізуються через діяльність народних депутатів України, що спрямована на виконання їх прав і обов'язків.

 

2. Порядок формування депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Формування депутатських фракцій є одним із перших зав­дань, які постають перед Верховною Радою кожного нового скликання, і повинно вирішуватись до розгляду питань про обран­ня Голови Верховної Ради, його заступників та про створення органів Верховної Ради.

Депутатська фракція формується з народних депутатів, які були обраними за списком певної політичної партії (виборчого блоку політичних партій). При цьому кожна з політичних партій (виборчих блоків політичних партій), що представлені у Вер­ховній Раді, має право формувати лише одну депутатську фракцію.

Регламент Верховної Ради встановлює наступні умови формування депутатських фракцій:

1) мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції повинна становити не менше мінімальної кількості депутатських мандатів, отриманих відповідними полі­тичними партіями (виборчими блоками політичних партій) за результатами виборів;

2) кожен народний депутат може входите до складу лише тієї депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку полі­тичних партій), за виборчим списком якої його обрано;

3) якщо народний депутат не входить до складу депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій), від якої його обрано, або виходить зі складу такої фракції, його повноваження припиняються достроково.

Остання умова є конституційною нормою (пункт 6 частини другої статті 81 Конституції України), яка згідно із Законом України від 8 грудня 2004 року набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році. Однак щодо обґрунтованості її змісту виникають сумніви. Народ­ні депутати обираються народом і є його представниками у Вер­ховній Раді — єдиному органі законодавчої влади в нашій дер­жаві. Той факт, що згідно з пропорційною виборчою системою при виборах народних депутатів виборці голосують не персо­нально за певних кандидатів, а за списки політичних партій (виборчих блоків політичних партій), не спростовує факту одер­жання депутатських повноважень безпосередньо від народу. З огляду на це, вбачається необгрунтованим встановлений поря­док, згідно з яким депутатський мандат втрачається за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій). Виходить, що рішення керівного орга­ну політичної партії (яка за своєю сутністю є громадською орга­нізацією) відміняє рішення народу. Інакше кажучи, демократія підміняється партократією.

Про сформування депутатської фракції складається пись­мове повідомлення, в якому зазначаються назва депутатської фракції, її персональний склад та партійна належність її членів, а також прізвища голови депутатської фракції та заступників голо­ви депутатської фракції з розрахунку не більше одного на 15 чле­нів депутатської фракції. Повна та скорочена назва депутатської фракції повинна збігатися з назвою відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій). Повідомлення особисто підписує кожен народний депутат, який увійшов до складу фрак­ції. Надходження такого повідомлення до апарату Верховної Ради є підставою для реєстрації депутатської фракції у Верховній Раді.

Після відповідного оформлення матеріалів про створення депутатської фракції головуючий на пленарному засіданні інфор­мує народних депутатів про утворення і реєстрацію такої депу­татської фракції, про її кількісний склад, голову депутатської фракції та заступників голови депутатської фракції. Одночасно відповідні інформаційні матеріали про депутатську фракцію нада­ються народним депутатам.

У такому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій.

Про вступ або вихід зі складу зареєстрованої депутатської фракції народний депутат повідомляє письмово головуючого на пленарному засіданні. При цьому письмове повідомлення народ­ного депутата про входження до тієї чи іншої депутатської фрак­ції попередньо погоджується з головою відповідної депутатської фракції. При виключенні народного депутата зі складу депу­татської фракції повідомлення про це за поданням голови депу­татської фракції робить головуючий на пленарному засіданні.

Через 15 днів після того, як склад депутатської фракції стає меншим від необхідної мінімальної кількості народних депутатів, вона оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.

 

3. Організація діяльності Погоджувальної ради депутатських фракцій.

Погоджувальна рада створюється як консультативно-дорадчий орган для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради.

До складу Погоджувальної ради входять Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України, голови депутатських фракцій (голови депутатських груп) з правом ухвального голосу та голови комітетів з правом дорадчого голосу. У разі відсутності голови депутатської фракції (голови депутатської групи) чи голови комітету за їх дорученням у засіданні Погоджувальної ради бере участь відповідно заступник голови депутатської фракції (заступник голови депутатської групи), перший заступник (заступник) голови комітету з правом відповідно ухвального чи дорадчого голосу.

Головує на засіданнях Погоджувальної ради Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Народні депутати мають право бути присутніми на засіданнях Погоджувальної ради, брати участь у обговоренні питань, що розглядаються, вносити пропозиції щодо проектів порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань.

У засіданнях Погоджувальної ради мають право брати участь:

а) суб'єкти права законодавчої ініціативи чи їх представники;

б) голова тимчасової спеціальної комісії, тимчасової слідчої комісії з правом дорадчого голосу, якщо на засіданні Погоджувальної ради розглядаються питання, віднесені до повноважень такої комісії;

в) відповідальні працівники Апарату Верховної Ради, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення проведення Погоджувальної ради та пленарних засідань Верховної Ради.

Погоджувальна рада проводить свою роботу у формі засідань, як правило, в понеділок тижня пленарних засідань. Засідання Погоджувальної ради є правомочним за умови присутності на ньому не менше половини її складу з правом ухвального голосу.

Засідання Погоджувальної ради скликаються Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України або за ініціативою представників двох чи більше депутатських фракцій (депутатських груп) у разі необхідності.

Робота Погоджувальної ради здійснюється гласно, її засідання є відкритими, за винятком випадків прийняття рішення про проведення закритого засідання.

На кожному засіданні Погоджувальної ради ведеться протокол та стенограма засідання. Протокол засідання Погоджувальної ради підписує головуючий на засіданні.

Пропозиції Погоджувальної ради ухвалюються такою кількістю голосів членів Погоджувальної ради з правом ухвального голосу, яка у сумарному підрахунку голосів членів відповідних депутатських фракцій (депутатських груп) є достатньою для прийняття позитивного рішення при голосуванні питання у залі засідань.

Ухвалені пропозиції щодо порядку денного пленарних засідань направляються депутатським фракціям (депутатським групам), органам та особам, яких вони стосуються, не пізніше 18-ї години дня засідання Погоджувальної ради.

Пропозиції для розгляду на черговому засіданні Погоджувальної ради подаються комітетами, тимчасовими спеціальними комісіями, тимчасовими слідчими комісіями до Апарату Верховної Ради не пізніш як за чотири дні до проведення чергового засідання.

Члени Погоджувальної ради, а також інші особи, які запрошуються на її чергові засідання, не пізніш як за три дні інформуються про питання, які плануються до розгляду на черговому засіданні, та отримують необхідні матеріали.

Погоджувальна рада:

1) узгоджує проект плану законопроектної роботи та рекомендує його Верховній Раді для затвердження;

2) розглядає та ухвалює пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань;

3) погоджує кандидатів на посади голови комітету, першого заступника, заступника голови та секретаря комітету;

4) вносить Голові Верховної Ради України пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцій (депутатських груп) чи п'яти комітетів;

5) розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;

6) вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань;

7) розглядає інші пропозиції з організації роботи Верховної Ради.