Глава 24. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ... за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи

за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи. Юридичні особи-нерезиденти можуть відкри­шіте в банках України поточні рахунки для здійснення іпвестицііі у національній та іноземних валюті у встановленому порядку.

На банківському рахунку обліковують власні кошти клієн­та, з нього за допомогою платіжних інструментів переказують кошти і, відповідно, забезпечують їх безготівковий обіг. Разом із тим існує обов'язок банківської установи та клієнта повідоми­ти податковий орган, де перебуває на обліку такий клієнт, про відкриття або закриття банківського рахунку в триденний тер­мін для взяття його на облік. Доки банк не буде повідомлено про це, він не має права здійснювати видаткові операції за рахун­ком клієнта. За порушення зазначених термінів, відповідно до ЗУ «Про державну податкову службу», винна особа нестиме від­повідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Чинне законодавство України визначає види рахунків, що їх можуть відкривати клієнти в установах банків.

Поточні рахунки відкривають підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізич­ним особам—суб'єктам підприємницької діяльності для збері­гання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України. Воно пе­редбачає можливість відкриття двох і більше поточних рахунків. Однак лише один рахунок можна відкривати для формування статутного фонду господарського товариства або для ведення спільної діяльності без утворення юридичної особи за кожним окремим договором про спільну (сумісну) діяльність. Поточний рахунок (принаймні один) має бути відкрито в національній ва­люті України, оскільки через нього здійснюються розрахунки в межах країни, в тому числі зі сплати обов'язкових платежів, по­датків та зборів.

Поточні (вкладні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку, одержання готівки, зберігання коштів та здійснення без­готівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами.

Поточні бюджетні рахунки відкривають підприємствам (їх відокремленим підрозділам), яким виділяють кошти з Держав­ного або місцевого бюджетів для їх цільового використання. При цьому не слід плутати реєстраційні рахунки бюджетних уста-

672 ____________ Модуль 4. ГРОШОВИ Й ОБІГ ТА РИ НКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...

нов, що відкриваються в установах Державного казначейства, із зазначеними вище поточними бюджетними рахунками. У разі ненадходження коштів із бюджету протягом року зазначені ра­хунки закривають у порядку, передбаченому чинним законодав­ством.

Банківські установи на підставі рішень Кабінету Міністрів України та НБУ можуть також відкривати рахунки зі спеціаль­ними режимами їх використання. У прийнятому рішенні має бути визначено режим використання такого рахунку.

Поточні рахунки типу «Н» відкривають у національній ва­люті офіційним представництвам і представництвам юридич­них осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою ді­яльністю на території України.

Поточні рахунки типу «П» відкривають у національній ва­люті постійним представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю (в тому числі представництвам іноземних банків), установам (групам управ­ління програмами або проектами міжнародної допомоги та між­народної технічної допомоги).

Карткові рахунки відкривають для обліку операцій за пла­тіжними картками. Поточні (накопичувальні) рахунки відкри­вають і для виборчих фондів. Інструкція НБУ № 492 чітко ви­значає, які рахунки мають право відкривати ті чи ті суб'єкти, перелік документів, необхідних для відкриття рахунку залежно від його виду.

На відміну від поточних, депозитні рахунки є вкладами клі­єнтів до банківських установ.

Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що його банк відкриває клієнту на договірній основі для зберігання коштів, переданих клієнтом банку в управління на встановлений термін та під визначений відсоток (дохід) відповідно до умов договору. Вкладом можуть бути не лише кошти, а й банківські метали.

Відповідно /іо ст. 1058 Цивільного кодексу України, за дого­вором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вклад­никові таку суму та відсотки на неї чи дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За банками за­кріплено право самостійно встановлювати відсоткові ставки за своїми операціями.