Регулювання затягування підшипників ведучої шестерні.

При осьовому зазорі шестерні, що перевищує 0,03 мм, необхідно підтягнути підшипники, видаливши прокладки, встановлені між розпірними і внутрішнім кільцями заднього роликового підшипника.

Великий осьовий зазор порушує правильність зачеплення зубів шестерень головної передачі і спричиняє перерозподіл навантажень на підшипники. У цьому випадку, наприклад, може виникнути перевантаження заднього роликового підшипника 27 (рис. 2) ведучої шестерні. При великому зазорі провертається внутрішнє кільце переднього роликового підшипника 22, внаслідок чого передчасно зносяться торці фланця 18 і інших деталей і, як наслідок, вийдуть з ладу підшипники або зуби ведучої шестерні, а також може поламатися задній хвостовик ведучої шестерні.

Осьовий зазор перевіряють за допомогою індикаторного пристосування переміщенням ведучої шестерні з одного крайнього положення в інше. Якщо такого пристосування немає, то регулювання затягування підшипників перевіряють похитуванням фланця рукою. Якщо відчувається «качання» ведучої шестерні в конічних підшипниках, потрібно підтягнути підшипники.

Для регулювання підшипників необхідно виконати наступне:

1. Відокремити задній кінець карданного вала.

2. Вийняти півосі.

3. Відвернути болти кріплення картера редуктора.

4. Вийняти редуктор.

5. Відвернути гвинт 12 упора веденої шестерні так, щоб торець упора не виступав над торцем приливу у картері редуктора.

6. Зняти малоприємну трубку 7

7. Розконтрогаїти і відвернути гайки 36 підшипників диференціала. Перед відкрученням гайок помітити їх положення відносно кришок підшипників диференціала, наносячи мітки на кришках і гайках.

8. Зняти кришки 39 підшипників диференціала.

9. Відсунути диференціал у бік веденої шестерні і вийняти його.

10. Відвернути болти кріплення муфти і вийняти муфту.

11. Перевірити, не розбираючи муфту, чи є достатня кількість прокладок між підшипниками. Для цього фланець муфти треба затиснути в лещатах, а гайку кріплення фланця карданного вала розшплінтувати і завернути до відказу. Якщо кількість прокладок недостатня, то при підтягуванні гайки підшипники будуть сильно затягнуті і ведуча шестерня буде прокручуватися дуже важко або зовсім не провернеться. У цьому випадку регулювання зводиться до правильного підбору товщини прокладок 24. Для цього добавляють або знімають прокладки, забезпечуючи в підшипниках невеликий натяг.

12.Відкрутити гайку кріплення фланця карданного вала, зняти фланець 18, кришку 15 сальника, кільце 21 і внутрішнє кільце з роликами зовнішнього підшипника.

13.Вийняти або додати одну або дві прокладки.

14. Зібрати муфту в лещатах у зворотному порядку, але без сальника і передньої кришки, і затягнути гайку до відказу. При затягуванні гайки необхідно провертати фланець для того, щоб ролики підшипників зайняли правильне положення в обох обоймах. Після закінчення регулювання гайку затягують повністю, причому один з її прорізів повинен співпадати з отвором для шплінтування. Не можна навіть трохи повертати її назад для збігу отворів для шплінта з прорізом гайки. При недостатньому затягуванні можливе провертання внутрішнього кільця підшипника, спрацювання регулювальних прокладок і, як наслідок, значне збільшення осьового переміщення ведучої шестерні.

15. Перевірити затягування підшипників. Натяг в підшипниках повинен бути відрегульований так, щоб момент опору обертанню ведучої шестерні находився у межах 6-14 кГ-см (без сальника). Підшипники, потрібно провірити безміном (мал. 3). Для цього муфту затискають у лещата, за отвір фланця зачіпляють гачком безміна і плавно повертають шестерню. Свідчення на шкалі безміна повинно знаходитися м межах 1,25-2,9 кГ, що відповідає моменту обертання 6-14 кГ-см. При цьому початкове зусилля, яке потрібно для приведення муфти у обертання, не враховується. Якщо опір підшипників обертанню виявиться в межах нормального, то потрібно помітити положення гайки відносно хвостовика, нанісши мітки на торці вала і гайці.

16.Відкрутити гайку, поставити на місце сальник з кришкою і затягнути до положення, відміченого керном, і зашплінтувати.

17.Поставити на місце муфту і кришку сальника і рівномірно затягнути їх болтами. Якщо не потрібно проводити інших регулювань, зібрати головну передачу. При цьому гайки підшипника диференціала завернути до положення, відміченого мітками.

18. Поставити головну передачу на місце і з’єднати фланці карданного вала і ведучої шестерні