Особливості ціноутворення на різні фінансові інструменти.

1. Державні цінні папери. За державними цінними паперами рівень цін залежить від виду цінних паперів; прийнятих умов або положень про їхвипуск; економічних і політичних умов, що склалися.Найпривабливішим державним цінним папером є державна облігація, яка випускається безпосередньо державою або місцевими органами влади.

Існує три види цін на облігації: номінальна, емісійна та ринкова.

Облігації дають дохід лише тоді, коли він зароблений. Існує два основних способи одержання доходу за облігаціями:

перший полягає у тому, що інвестор купує облігацію і залишається її власником до моменту погашення. При настанні дати погашення він подає облігацію (якщо вона паперова) або виписку з депозитарного рахунка емітента (яка свідчить про те, що він є власником електронної облігації) та одержує гроші або чек на певну суму. Якщо облігація відсоткова, то відсоток нараховується понад номінальну вартість. Якщо ж облігація дисконтна – відповідно зменшується емісійна ціна. У разі використання дисконтних облігацій із терміном погашення 1 рік та менше дохідність визначається таким чином:

 

Д= ,

де Цном. – номінальна вартість, тобто вартість, яка відшкодовується

власнику облігації при її погашенні, Цприд. — ціна придбання, тобто ціна, за якою купується облігація; t — кількість днів до погашення облігації; 365 — кількість днів у календарному році.

Другий спосіб полягає у тому, що власник облігації з якихось причин може забажати продати облігацію до настання терміну її погашення. Інвестор при цьому одержує дохід від продажу належних йому фінансових інструментів. Дохідність розраховується так:

 

Д= , де Ц прод. — ціна, за якою облігація була продана; К_пр — комісійні, що були виплачені при продажу облігації; Ц_прид — ціна, за якою облігація була придбана; К_пк — комісійні, що були виплачені при придбанні облігації; t — період, протягом якого облігація перебувала у власності інвестора.

Поточна дохідність облігації розраховується за формулою:

Дпот . = ,

де К — ставка купона; Ц - курсова ціна облігації.

При виплаті процентів, наприклад, один раз на квартал, слід враховувати можливість реінвестування (нового вкладання) отриманих доходів, що збільшує дохідність у перерахунку на рік. Поточна дохідність розраховується у цьому випадку таким чином:

 

Дпот. = .

Облігації чутливі до змін ринкових процентних ставок, на які впливають

термін погашення та купонний процент облігації. Залежність між зміною

ринкової вартості облігації та її очікуваною дохідністю відображає такий показник, як еластичність ціни облігації – це показник чутливості ринкової ціни облігації до змін ринкових процентних ставок.

Ще одним важливим показником для оцінювання боргового зобов’язання є його тривалість. Тривалість боргового зобов’язання відображає умови його погашення і визначається як середньозважена кількість періодів до погашення (років чи місяців, залежно від періодичності виплат), де вагами служать суми або частки погашення, які вносяться за кожний період. Проценти І, які отримує кредитор за весь період погашення позики, незалежно від механізму погашення можуть бути розраховані за формулою:

І = С ,

де С – сума позики; k – процентна ставка; D – тривалість позики.

Чим більша тривалість облігації, тим більш чутлива вона до змін ринкових процентних ставок.

Для облігацій існує два види ризиків, пов’язаних зі зміною процентних ставок на ринку: реінвестиційний та ціновий. Реінвестиційний ризик – це ризик при якому купонні виплати можуть реінвестуватися за вищою чи нижчою процентною ставкою, ніж у момент початкового придбання облігації. Ціновий ризик, або ризик, пов’язаний зі зміною ринкової вартості, полягає в тому, що теперішня вартість очікуваних грошових потоків за борговим зобов’язанням змінюється відповідно до змін ринкових процентних ставок: при їх зниженні – власник облігації отримує прибуток, продаючи облігацію на ринку; при підвищенні – зазнає втрат.

Реінвестиційний та ціновий ризики направлені протилежно. Інвестори намагаються зрівноважити ризик ціни та реінвестиційний ризик так, щоб вони взаємно компенсувались. Такий процес називається імунізацією.

2. Акції. Оцінювання акцій проводиться учасниками ринку з метою

визначення доцільності інвестування коштів в акції та визначення їх прибутковості. Механізм оцінювання акцій відрізняється від механізму оцінювання інших фінансових активів, оскільки акції є безстроковими інструментами власності, дохідність яких залежить від багатьох чинників.

За акціями розрізняють такі показники: ба­лансова вартість; ринкова вартість; порівняльна вартість; поточна або дисконтована вартість; вар­тість, скоригована на рівень інфляції.

Балансова вартість акцій визначається на основі бухгалтерсь­кої звітності підприємства. Порівняльна вартість грунтується на порівнянні дохідності акцій із доходом за депозитами. По­точна (дисконтована) вартість розраховується з урахуван­ням коефіцієнта дисконтування:

Кд = ,

де п — період дисконтування; У — норма інвестування (дорівнює ставці

рефінансування Центрального банку, в Україні – НБУ).

Вартість акцій, скоригована на рівень інфляції, визначаєть­ся у такий спосіб:

У + r = (1 + Р)(1 + а),

де r — номінальна ставка дохідності; Р — реальна ставка дохід­ності (рентабельності); а — темп інфляції.

При заснуванні акціонерного товариства курс акцій (К_а)визначають так:

Ка = Н + Пу,

де Н— номінальна вартість акції; П_у — прибуток підприємства. Для аналізу цінової ситуації на ринку акцій важливе значен­ня має коефіцієнт ринкової кон'юнктури акцій (К_р), якийвизначається як відношення обсягу платоспроможного попиту до обсягу пропозиції. Якщо К_р <1, то курс завищений і можна очікувати недорозміщення випуску; якщо К_р> 1, то акції недооцінені; якщо К= 1, то акції оцінені реально.

Корпоративні облігації. Встановлення ціни пропозиції на корпоративні облігації є досить складним процесом, оскіль­ки неможливо підібрати варіант для порівняння з аналогіч­ним рейтингом і терміном погашення. У цьому разі викорис­товується конверсійний еквівалент (Ке) – це зведена ціна, за якою повинні продаватися акції, щоб бути абсолютно еквівалентними облігаціям:

 

Ке = .

 

Розмір купонних виплат за облігаціями визначається у процентах до номіналу:

_{РОЗМІР КУПОННИХ ВИПЛАТ = .}

_{РИНКОВИЙ КУРС ОБЛІГЦІЇ РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ТАКИМ ЧИНОМ:}

_{Р к = .}

Необхідно враховувати, що конвертована облігація коштує дорожче, ніж неконвертована, оскільки вона надає власнику додаткові права. Вартість конвертованої облігації можна розраховувати за формулою:

Кц = ,

де Кконв. – коефіцієнт конвертації, що розраховується як відношення конверсійної вартості до ринкової ціни і встановлюється як постійна величина на весь період конвертації.

Для розрахунку поточної дохідності облігацій і дохідності до погашення використовуються такі формули:

Поточна дохідність = ;

 

Дохідність до погашення = 100%