Прийоми для покращення дисципліни в класі

1. Фокусування

Переконайтеся, що кожен учень зосередився., до того, як роз­почнете урок. Не намагайте­ся викладати матеріал, пере­крикуючи роз­мови дітей. Недосвідчені вчителі іноді думають, що клас має за­спокоїтися вже тому, що розпочався урок. Діти мають зрозуміти, що йде підготовка до уроку і час починати пра­цювати. Не намагайтеся говорити од­ночасно з ними.

 

2. Пряма настанова.

Невпевненість збільшує рівень збуд­ження в класі. Техніка прямої настано­ви передбачає на початку кожного уро­ку повідомлення учням плану уроку. Вчитель визначає, що він та учні ма­ють зробити за урок. Він може зазна­чити час для виконання окремих зав­дань.

 

3. Контроль.

В основі цього принципу — обхід класу. Встаньте й пройдіться по класній

боти. Через 2 хвилини після початку ви­конання учнями письмових завдань учитель має обійти клас, перевірити, чи всі розпочали роботу, чи правильно зро­зуміли завдання.

4. Моделювання.

«Навчити можна власним прикладом».

Ввічливі, жваві, повні ентузіазму, терплячі, толерантні та організовані вчителі показують приклад своєю влас­ною поведінкою. І навпаки, вчителі, у яких слово розходиться з ділом, збива­ють з пантелику дітей своєю поведін­кою та провокують їх до порушення по­ведінки.

Якщо ви хочете, щоб учні не підви­щували голос під час роботи, ви маєте також говорити тихіше.

 

5. Невербальні сигнали.

Невербальними сигналами є також вираз обличчя, поза, жести. Ретельно підберіть типи невербальних сигналів для використання на уроці. Поясніть учням, що ви хочете від них, коли використовуєте ці сигнали.

6. Контроль середовища.

Класна кімната має бути теплим та радісним місцем. Учням подобається, коли в кабінеті щось періодично змінюється.

Навчальні центри, прикрашені кар­тинами, оформлені з використанням приємних кольорів, викликають енту­зіазм учнів до навчання.

Діти прагнуть знати про вас і ваші інтереси. Коли діти краще вас знатимуть, ви матимете значно менше проблем із дисципліною.

Нехай ваша класна кімната буде місцем, де ви легко зможете керувати увагою учнів, де їм буде легко зосере­дитися на виконанні завдань.

7. Ненав'язливе-втручання.

Розумний вчитель подбає про те, щоб учень не був покараний за свою погану поведінку, ставши центром ува­ги. Він проводить урок, запобігаючи виникненню проблем. Вжиті ним за­ходи щодо порушників поведінки ма­ють бути майже непомітними для нав­колишніх. А отже, решта учнів не відво­лікатиметься від виконання роботи.

Ефективно використовувати під час уроку прийом «згадування імені».

8. Стверджувальна дисципліна.

Це традиційний обмежувальний ав­торитаризм. Представлена Ле Кантером, вона має максимально застосовувати заохочення. Учням презентуються чіткі правила, на необхідності виконання яких постійно наголошується.

9. Стверджувальні «Я-послання» (по­слання від себе).

Будучи компонентом стверджуваль­ної дисципліни, ці «Я-послання» є фор­мулюваннями, що використовує вчи­тель під час сутички із учнем, який по­гано поводиться. Вони мають бути чітким описом того, якою повинна бути поведінка учня. Вчитель, який доско­нало володіє цією технікою, фокусує увагу учня насамперед на тій поведінці, якої від нього чекають, а не на поганій: «Я хочу, щоб ви...», «Мені потрібно, щоб ви...», «Я чекаю, щоб ви...»

10. Гуманні «Я – послання»

Ці «Я-послання» виражають почут­тя вчителя. Томас Гордон, автор мето­дики навчання вчительської майстер­ності (ТЕТ), пропонує нам виокремити З типи таких послань.

Перше — це опис поведінки дітей: «Коли ви говорите одночасно зі мною...». Друге — це враження, яке ця поведінка справляє на вчителя: «Я маю зупинити мій урок...». І третє — почут­тя, які вона породжує в душі вчителя: «...це засмучує мене».

11. Позитивна дисципліна.

Говоріть дітям, як потрібно поводи­тися, замість того, щоб перераховувати речі, які вони не повинні робити. Замість «Не бігайте по кабінеті» вико­ристайте «Пересувайтеся по школі спо­кійно». Замість «Не бийтеся», скажіть: «Розв'язуйте конфлікти цивілізовано». Замість «Ніяких жувальних гумок!» — «Залиште гумки вдома». Передавайте ваші правила як сподівання. Поясніть учням, як ви чекаєте від них пристой­ної поведінки в класі.