Виробнича програма підприємства та її показники

Поняття виробничої програми та правила її розробки. Натуральні показники виробничої програми, їх значення та необхідність застосування. Вартісні показники виробничої програми підприємства: товарна продукція, валова продукція, реалізована продукція, чиста продукція, умовно-чиста продукція, нормативно-чиста продукція, валовий та внутрішньозаводський оборот підприємства, нормативна вартість обробки продукції.

Виробнича програма підприємства (план виробництва та реалізації продукції) – це система планових завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно договорів поставок.

Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент – це різновид виробів в межах даної номенклатури.

Під час розробки виробничої програми підприємства використовуються натуральні, умовно-натуральні, трудові, вартісні та якісні методи вимірювання. Вони дозволяють вести планування, облік, контроль собівартості, обсягів продажу, номенклатури, асортименту, трудомісткості, якості продукції, що випускається.

Натуральні показники плану (тонни, одиниці, метри тощо) характеризують виробничу спеціалізацію підприємства та частку на ринку того чи іншого продукту. У розрахунках на одиницю продукції встановлюються технологічні норми витрат сировини, енергії, робочого часу, а також визначається собівартість виробів (послуг). Без натуральних показників неможливо визначити потребу у виробничих потужностях та ефективність їхнього використання.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок: (формула 5.1)

Натуральні показники плану необхідні для:

- оцінки матеріало- та трудомісткості виробництва;

- обґрунтування потреби в окремих видах матеріалів, сировини та обладнання;

- визначення складу та кількості робітників, необхідних для організації виробництва того чи іншого продукту;

- задоволення попиту споживачів.

Трудові показники – години, хвилини робочого часу – використовуються у внутрішньовиробничому плануванні для оцінки трудомісткості одиниці продукції та виробничої програми. Найбільш розповсюджені показники – трудомісткість продукції або витрати робочого часу на виготовлення продукції, виконання послуг, які розраховуються в нормо-годинах. Крім того, для вимірювання роботи обладнання використовується показник – станко-години.

Універсальними показниками в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є вартісні, об¢ємні показники діяльності, які використовуються одночасно з натуральними та трудовими показниками. Вартісні показники необхідні для узагальнення оцінки обсягів діяльності підприємства, яке виробляє широкий асортимент продукції, для співставлення витрат з отриманим прибутком, оцінки ефективності діяльності підприємства.

У грошовому відображенні розраховується товарна продукція, валова, реалізована чи обсяг продаж, чиста, умовно-чиста, нормативно-чиста, валовий та внутрішньозаводський оборот підприємства, нормативна вартість обробки продукції.

Товарна продукція характеризує обсяг виробленої та готової до реалізації продукції, робіт і послуг, виконаних для інших підприємств. Цю продукцію обчислюють у діючих оптових цінах, а її показники використовуються для розрахунків обсягів реалізованої продукції, визначення собівартості виробів і загальних витрат підприємства, розрахунку фінансового плану підприємства.

В узагальненому вигляді обсяг товарної продукції визначається за формулою 5.2.

Валова продукція характеризує загальний обсяг виробництва, тобто обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за певний (плановий) період у незмінних (порівнянних) цінах.

Обсяг валової продукції розраховується за формулою 5.3.

Валовий оборот характеризує загальний обсяг продукції, робіт, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для власних цілей чи для реалізації на сторону) за певний (плановий) період.

Оскільки до складу валового обороту входить продукція, що вироблена одним підрозділом для потреб іншого, з¢являється так званий “повторний рахунок”. Обсяг таких робіт називається внутрішнім заводським оборотом.

Тому валову продукцію можна розрахувати також за формулою

ВП = ВО – ВЗО (5.3)

Реалізована продукція – це товарна продукція, яку фактично відвантажено й оплачено споживачем продукції підприємства за певний (плановий) період.

Обсяг реалізації продукції, таким чином, визначає обсяг виробленої та відвантаженої продукції, яка знайшла свого споживача й визнана на ринку.

Обсяг реалізації продукції розраховується за формулою 5.4.

Чиста продукція підприємства характеризує додаткову (нову) вартість, що створена на даному підприємстві за певний (плановий) період. (формула 5.5)

Під час визначення обсягу виробництва в оптових цінах на його величину значно впливає вартість вихідних матеріалів. Так, за умови рівного обсягу виробництва товарів у натуральному вираженні, обсяг товарної продукції буде тим більшим, чим дорожчі вихідні матеріали, що були використані для її виробництва. Цей вплив особливо значний для матеріаломістких галузей виробництва.

Умовно - чиста продукція характеризує додаткову вартість, створену на підприємстві, але з урахуванням амортизаційних відрахувань. (формула 5.6)

Обсяг нормативно-чистої продукції представляє собою частину ціни продукції, яка включає основну та додаткову заробітну плату персоналу та нормативний прибуток (формули 5.7).

В матеріломістких галузях використовують показник нормативної вартості обробки (НВО), який розраховується за формулою 5.8.

Величина незавершеного виробництва у вартісному виразі (НЗВ) визначається формулою 5.9.

Під час формування та виконання виробничої програми підприємства використовують відносні показники, які характеризують технологічні особливості виробництва.

До основних з них відносяться:

1. Рівень виконання виробничої програми за обсягом та асортиментом (формули 5.10)

2. Коефіцієнт товарності (Кт), який характеризує долю продукції, готової до реалізації, в загальному обсязі виробленої продукції. Опосередковано цей коефіцієнт дозволяє оцінити тривалість виробничого циклу, рівень ефективності його організації. Збільшення коефіцієнту товарності свідчить про скорочення частку незавершеного виробництва в загальній структурі валової продукції. (формула 5.11)

2. Коефіцієнт внутрішньовиробничого комбінування (К вк) характеризує кількість стадій виробничого процесу; визначається відношення обсягу внутрішньго заводського обороту до обсягів валової продукції. Розраховується за формулою 5.12.