КОРЕНЕВИЧАМ

 

Тут багрянії маки

В росяному саду

І кохання ознаки

На трояндах знайду.

 

В цій затишній оселі

Не сприйму манівця,

Друзі щирі й веселі

Полікують серця.

 

Тут краса рукотворна

Надихне на вірші,

Кореневичі - жорна

Познімають з душі.

 

Сміх і смуток полине

І в словах і в піснях

Мов уся Україна

З хазяями рідня...

 

* * *

 

Наша доля, Леоніде,

Часто гнеться, мов лоза,

І бува подітись ніде

Від рябого гарбуза.

 

Хай в твоїм сімейнім раї

Пестять щастя солов’ї,

Друзів щирих вкореняють

Кореневичі мої.

 

Щоб надійно, по заслузі,

Скрізь таланило сім’ї,

Щоб у домі гріли друзі

Ваші душі і свої.

 

1993

Десна

 

ВІТАЛІЮ СТЕПАНОВУ

 

Запис на лаві, подарованій

в день народження

Хай буде на міцнім ослоні

Від щирих друзів - тіснота

І гріють сонячні долоні

Серця і душі - літ до ста.

 

Коли ж до сотні доберемось,

Гарненько вмостимось рядком,

В усіх проблемах розберемось

Під оселедець з огірком.

1994

 

 

ТАМАРІ СТЕПАНОВІЙ

 

Гостюють у твоєму домі

Блакитноокі небеса

І таємниці всім відомі

Твоя висвітлює краса.

 

І попри логіку жіночу,

І чоловічу строгу суть

Тобою милуватись хочу,

В щасливі очі зазирнуть.

 

Аби ще раз переконатись,

Що в чуйнім серденьку твоїм

Приписаний козак завзятий

І ніжно верховодить ним.

 

А я пісенної розмови

В той гай означу мрійну путь,

Де платонічної любові

Сумні конвалії цвітуть.

 

Довіку у твоєму домі

Радіти чистим небесам,

Бо таємниці, всім відомі,

Твоя освячує краса.

 

1993

НАДІЯМ ДУНАЄВИМ

Мамі і доньці

 

У батьків здійснилася

Заповітна мрія -

Доня народилася

Зіронька Надія.

 

Розвидняє зіронька

Ясні оченята,

Не знаходить зіронька

З ким в ляльки пограти.

 

Хай же тато з мамою

Довго не мудрують

Зіроньку, ще меншую

Доні подарують!

 

1994

 

КАМІН

 

Надії та Сергію

Дунаєвим

 

Мінливе світло очі ледь торкає.

О Господи, наш спокій не поруш!

Хай за гріхи ласкаво дорікає

Тепло вогню і спрага наших душ.

 

Село притихло, в клопоті по вуха,

А в затишку, навколо каміна,

Струну правдиву хоче серце слухать

І ніжний спів з оманою вина.

 

1994

с.Тинівка

Жашківського рну

 

 

СІМ’Ї ДУНАЄВИХ

 

Блакитний льон цвіте для нас,

Весна в бокалах піниться,

А серце згадує романс

І молодість - не міниться.

 

Літа мої, думки мої

Коханням зачаровані,

На вас чекали солов’ї

І ночі не ціловані.

 

Тепло картин і цвіт пісень

В буденні поєдналися,

І з юних літ в наступний день

Онуками озвалися.

 

Летять літа, немов стрижі,

Нові романси пишуться

І друзі, люстерка душі

Самітні не залишаться.

 

1998

 

 

СЕРГІЮ ДУНАЄВУ

 

Хоч "тріщить" голова моя лиса

І перо – мов з похмілля в руці, -

Я вітаю сьогодні "нарциса"

І троянди дарую оці!

 

Дружнє коло заздравну співає,

А відлуння летить в небеса

І пелюстки йому обмиває

Не сама лише чиста роса…

 

8 квітня 1998