Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна р-ма 1861 р. Столипінська аграрна р-ма. Ментальність і соціальна поведінка українських селян.

Селянство склад з к-ох соц.груп(10). Урочні селяни отр від пана щоденне завдання, яке не можна було виконати за 1 день. Поміщицькі селяни – кріпаки, які за користав землею виконували на користь господаря певні роботи. Поміщецькі землі поділ на 2 част: 3 дні на тиждень селяни обробляли панську землю, 3 дні відведену їм у користування.Найб.їх на Правоб. Оброчні селяни:сплачували поміщикові за користав землею грошовий або натуральний податок, розмір якого залежав від волі господаря. Посесійні – особисто залежні, довічно прикріплені до заводів та фабрик, які належали приватним особам. Дежавні селяни – вважалися особисто вільними. За користав землею сплачували д-ві грошову ренту, яка становила майже 40% їх прибитків. Найб їх к-сть на Лівоб., аособливо багато на Полтавщині і Чернігівщині. Монастирські .Удільні – належали імператорській родині, проживали переважно на Лівоб.і Катеринославщині. Безземельні- мали двір, але не мали землі. Військові поселенці ті які поєднували роботу на землі з соц. службою. Для них суворий режим, регламентоване все їх життя. Формально мали працювати 3 дні на д-ву і 3 дні на себе. Війс.поселення знах на Харківщині, Катеринославщині. Адмін політ центром цих поселень був Єлисаветград.

Купецтво і мішанство- поліетнічний склад. Поч.30х 19 ст нац.. склад міщанства: євреї, греки, вірмени, німці. Укр. Купці поступались за своїм фінансовим потенціалом рос.та єврейським купцям, і належали до 3ої купецької гільдії. До купецького стану належали укр. купецькі династії Терещенків, Яхненків, Симеренків, Харитоненків. Укр.купецькі династії Києва- Барські, Кобці, Митюки, Хандри,Дадієви, Пошивайли. Шляхта – склад з рос спадкових дворян(рос, польсь, русифіковане, полонізоване укр.). Жалувана грамота дворянства 1775р. Переважн б-сть дворян з Надніпрянщини обіймали посади в новій адмін.структурі і брали участь у політичному житті. 1835р заверш процес зясування, хто у Надніпрянській Укр. Належить і не належить до дворян. Аграрна р-ма: 19 лютого 1861р скасування кріпосного права. Згідно: скасов особисту залежність; -поміщики не мали права продавати, дарувати селян, тобто розпоряджатись ними як річчю. Селяни отр право: -вступати в шлюб без дозволу поміщика;-самостійно укладати договори і торговельні угоди;-вільно торгувати і заробляти помислами;- переходити в ін. верстви с-ва; -купувати рухоме і нерухоме майно;-вільно розпоряджатись нажитим майном. Р-ма:встновила точний термін повинностей, поміщик позбавлявся права встановлювати різні додаткові повинності. Наслідки: сприяла виникненню нових агрокультур – ств. Нові підприємства, більше застосовув машини, ств господарства фермерського типу, виразніша спеціалізація. На Првоб.-основний посів цукрових буряків(Черкащина,пд..Київщина.)

Столипінська р-ма:1906р указ 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування → скасувалися обов'язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність. Селяни користувалися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував їм купівлю землі і допомагав створити хутірні і відрубні (польовий наділ без садиби) господарства. Останнім актом Столипінської реформи був закон про землеустрій, який встановлював порядок праці землевпорядних комісій.

У наслідок Столипінської реформи близько 1/4 дворів в Україні, що входили до земельних громад, вийшли з них: у Степу 42%, на Лівобережжі 16,5%, на Правобережжі 48%. Разом з тим на Правобережній Україні і на Полтавщині майже вся земля, якою користувалось селянство, перейшла у приватну власність, особисте приватне землеволодіння почало переважати у Чернігівській губернії, а у Таврійській, Херсонській, Катеринославській і Харківській воно охоплювало близько половини всіх дворів.

Поліпшення, що почалося зі Столипінською реформою, стосувалося лише близько ¼ господарств, насамперед хутірських і відрубних. Столипін підтримував еміграцію селян за Урал. З 1906 по 1913 рік з 9 українських губерній виїхало до Азії 1,2 млн селянз чого однак одна чверть згодом повернулася. Реформа спричинила ще більшу соціальну диференціацію селянства.

Ментальність. Основою був спосіб життя, уклад, який був тісно пов'язаний з працею на землю. Думки селянина здебільшого навколо власного господарства. Побоювання несприятливих погодних умов, сумніви за долю врожаю повсякчас посилювались турботами про худобу, преживання за здоровя та працездатність членів родини. Селянин намагався уникнути господарського ризику, який у хліборобській ментальності продовжував асоціюватися з перспективою зубожіння, розорення чи голодування. Тому нерідко самобутність світогляду мешканців села виступала гальмівним чинником перспективних, повяз з трансформацією с\г в ринкові відносини, тенденцій екрном.р-ку. Б-сть селян виявилася неспроможною співробітничати з Селянським поземельним банком, вони нерідко передавали це право місцевим поміщикам або євреям. Сеялнський суспільний ідеал: земля воля, праця +прагнення до типовості, взаємодопомогои(толоки, громадські роботи)

11. Індустріалізація в підросійській Україні: економічний і соціальний аспекти. Модернізація – процес переходу від трад аграрного с-ва до індустріального нового. Головним критерієм цього процесу є промисловий р-к, зміна світогляду. Модернізація проявляє себе у ▪соціальній сфері-формув нового типу людини підприємницької;▪у політичній сфері-ств централізована д-ва, формується управляння бюрократія;▪в духовній сфері-утв світського світогляду, масова освіта. Існувало 48 складових елементів модернізації:▪наукове і механізоване с/г;ринок робочої сили;зяв нові джерела енергії; будуються заводи і виник міста; розв транспорт; комунікації; зростання к-сті нас; розв маркетинг;зяв нові соц. Стани; змінюєтьсястуктура сімї від вел до малої; міграція, розв освіти, зяв молодіжні рухи, змінюється роль жінки, зяв доброчинність, зяв нові релігійні течії, зяі почуття колективу, зяв заробітна плта, паперові гроші та ін.. Найбільшим містом на терит Укр на кін 19 ст Одеса. За чисельністю нас на кін 19 виділились 4 найбільших містах:Одеса. Київ, Харків, Катеринослав. Укр нас в містах становило меншість. Єдиним містом яке налічувало 50 тисмещканців і де українці становили половину нас була Полтава .У 90-х19 ст міським жителям в сер було 18% українців. В київі укр. мову вважали рідною 18 % нас, в Одесі 7%, Катеринославі 16%. Українці не бажали переселятись в міста На поч 1860 уряд звернув увагу на будівництво залізниць, які повинні були обслуговувати насамперед вивіз зернових культур на зовн ринки. Залізниці знизили ціни через зменшення витрат на перевезення.1865р свт урядова комісія, яко розробила розбудову рос залізниці.Цього року було ств першу залізницю Одеса-Балта. 1867р завершили будівництво Одеса-Єлисаветград, через к-ка р закінч будівництво Єлисаветргард-Кремечук. У 1860-70хрр поч будівництво магістралей, що поєднали півдсх р-ни Укр. На зламі 18-19ст зяв цукрова промисловість. У 1800р був відк вел цукровий завод в Росії. Основним р-ном вирщування цукрового буряка сталО Првобережжя. У 40-х вже 200 заводів. В ІІ 19 ст натерит Укр бл 80%цукрового виробництва роС ІМПЕР.