Головним представницьким органом авст част монархії – Держ рада, угорської – сейм.Для розвяз спільних справ для всіїє монархії справ(дипломатичні, військові, фінансові) був ств «Спільні делегації».Держ рада – 2 палати: Палата панів- формув з депутатів, які входили на підставі закону або ж були призначені цісарем. К-сть призначених по життєво обмежена – 150-170 осіб.; і палати депутатів. Компетенція Держ ради: фінансово-господарську, військово-оборонну, культурно-освітню, судову, й адмін. політику. 26 січня 1907 р було запровадж. Виборче право. Право голосу отр чолов від 24 р, який не був позбавлений права за злочини та проживав в своїй громаді мін 1 рік. Чисельність українського представництва в авст парламенті свідчила, що Відень розглядав українців як чинник держ ваги. У палаті панів укр. були представлені 1 греко-катодлицьким митрополитом. У палаті депутатів українці могли розраховувати тільки на курію сільських громад.
Гал.крайовий сейм (ств1861р) -нараховув 150 депутатів, з яких 9 мали т. зв вірильні мандати, а решту мандатів обирали по 4-ох куріях: від вел.землевласників, від міст, торгово-промислових палат, від містечок і сіл. Право голосу залежало від податково цензу -~10%нас. Українці могли претендувати на 51 мандат. За час д-сті сейму його депутатами побували бл200 українців. Б-сть були обрані з курії сільських громад. Серед них представники духовенства54, селянства 42, світської інтелігенції. Щорічні сесії відб у Львові. Керували: маршалок(поляк) і віце-маршалок(українець). Постійний виконавчим органом був Крайовий відділ.→;українці здебільшого були представлені 1 особою і мали 1 заступника(діячі прийнятні для польської сторони). К омпетенція:формув. Бюджет, рішення в аграрному секторі, фінансув громадських будівель, утримання війська, спец доручених справ. Найб увагою українців користув. Пит. Щодо мови, шкільництва, аграних відносин і дрібного виробництва, місцевого самоуправління. Буковинський сейм: СКЛАД З 30 депутатів. Вибори відб. по 4-ох куріях. Українці здобули представництво у цьому сеймі в 1891р. Склад: ромуни-14-16 мандатів, українці 3-6, поляки 3-4, німці, євреї2. Компетенція така яу і в Галицького. На виборах 1911р українці отр 17 мандатів, румуни 23, євреї 10, німці 7, поляки6. Повітове управління і урядова влада така як і в Галицькому сеймі. Маршалками ставали вихідці з румунської аристократії.
