Загальні положення. Завантаження програми ЕТ. Стандартний запуск здійснюється з головного меню

Завантаження програми ЕТ. Стандартний запуск здійснюється з головного меню

Пуск à Программы à Microsoft Office à MS Excel (OpenOffice.org à OpenOffice.org Calc), або з допомогою кнопок відповідної офісної панели або ярликів на Рабочем столе.

Рис.4.1. Вікно програми Ms Excel.

Структура ЕТ. ЕТ складається з клітинок, що утворюють рядки і стовпці (Рис.4.1, 4.2). Стовпці таблиці позначені буквами (А, В, С,..., Z, АА, АВ,..., AZ, ВА,...), а рядки — цифрами (1, 2,...). Кожна клітинка має ім’я, яке складається з літери стовпця і номера рядка, на перетині яких розташована клітинка, наприклад А1. Стовпців може бути до 256, а рядків — до 65536 (Calc - 32000).

Клітинки утворюють таблицю, яка міститься на сторінці і має назву за умовчанням Лист 1, Лист 2 тощо, назва якою відображена на бірці внизу екрана. За умовчанням їх має бути три або може бути збільшено до 255. Сторінки можуть бути декількох типів: саме таблиць, диаграмм, програмного коду VBA (Visual Basic for Application) або окно діалога. Ім'я листа можно змінювати, але воно не може містити символів "\","/", "*",":","?","!","[", "]" і його довжина не повинна перевищувати 31 символа.

Рис.4.2. Вікно програми Ooo Calc.

Декілька сторінок утворюють книгу, яка має назву Книга 1 (Саlс - Без имени 1). Книга зберігається у файлі з розширенням.xls (Саlс -. sxc).

Адресація. В ЕТ у формулах та функціях для посиланняна клітинки і блоки клітинок використовують імена клітинок як адреси. Існує три вида адресів: відносні, абсолютні та змішені. Відносні адреси змінюються при копіюванні формул і мают вигляд просто адреси - А1, ящо посилання на клітинку не повинно змінюватися при копіюванні, то використовують абсолютну адресу клітинки, наприклад, $А$1, тобто додається символу "$" перед позначенням стовпця і номером рядка. Іноді використовують змішані адреси, коли постійною є одна частина адреси, наприклад А$1 або $А1. При редагуванні адреси у формулі циклічну зміну вигляду посилання здійсню­ють за допомогою клавіші F4.

Адреса прямокутного блоку (діапазону) клітинок, сумісного, складається з адреси лівої верхньої клітинки блоку, двокрапки (оператора діапазону) і адреси правої нижньої клітинки, наприклад А1:Е5. Якщо треба описати не сумісний діапазон клітинок, то використовують «;», наприклад, А1;В3;Е5.

Адреси використовують також повні імена (адреси) клітинок. Для зазначення повного імені клітинки до її адреси дописують ім'я листа, де вона розташована, і назву книги (файлу):