Студопедия — Тема 23. Дія електричних струмів і електромагнітних полів на тканини організму.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 23. Дія електричних струмів і електромагнітних полів на тканини організму.






 

23.1. Вкажіть правильну послідовність біологічних тканин у порядку зростання їх питомої електропровідності:
a) суха шкіра, м’язи, нервова і мозкова тканина, спинно–мозкова рідина; b) суха шкіра, нервова і мозкова тканина, м’язи, спинно–мозкова рідина;
c) спинно–мозкова рідина, мозкова і нервова тканина, м’язи, суха шкіра; d) м’язи, суха шкіра, спинно–мозкова рідина, нервова і мозкова тканина.
23.2. Які фактори впливають на електричний опір ділянки тіла між електродами?
a) кровонаповнення тканин, стан шкіри, опір внутрішніх органів, величина прикладеної напруги, площа дотику електродів; b) стан шкіри, площа дотику електродів, товщина шару підшкірної клітковини, величина струму, опір внутрішніх органів;
c) поверхнева поляризація в тканинах, стан шкіри, кровонаповнення тканин, площа дотику електродів.  
23.3. Частотна залежність імпедансу тканин організму обумовлена:
a) електронною і іонною поляризаціями тканин організму в зовнішньому електричному полі;
b) іонною і дипольною поляризаціями тканин організму в зовнішньому електричному полі;
c) дипольною і макроструктурною поляризаціями тканин організму в зовнішньому електричному полі;
d) зменшенням ємнісного опору при збільшенні частоти струму.
23.4. Оцінка життєздатності тканин організму проводиться за:
a) відносною зміною опору тканини в залежності від їх кровонаповнення, різницею фаз між змінним струмом, який протікає через тканини, і створеною напругою; b) відносною зміною опору тканини в залежності від їх кровонаповнення, критерієм Тарусова;
c) різницею фаз між змінним струмом, який протікає через тканини, і створеною напругою та критерієм Тарусова; d) критерієм Тарусова, опором тканин постійному струму.
23.5. Метод реографії використовується для:
a) вимірювання опору тканин постійному струмові; b) вимірювання опору тканин змінному струмові;
c) дослідження кровонаповнення тканин організму; d) діагностичної оцінки стану серцево–судинної системи.
23.6. Якими процесами обумовлена первинна дія постійного струму при гальванізації?
a) збудженням тканин і клітин, нагріванням тканин;
b) нагріванням, що приводить до зміни швидкості протікання біофізичних, біохімічних і електрофізіологічних процесів;
c) переміщенням вздовж силових ліній електричного поля іонів тканинних електролітів і, завдяки різній їх рухливості, зміною звичайної концентрації іонів різної природи;
d) дипольною поляризацією тканин.
23.7. Яку основну функцію виконують марлеві прокладки під електродами при гальванізації?
a) запобігають можливим хімічним опікам продуктами електролізу; b) покращують контакт між електродами і тканинами організму;
c) дають можливість ввести лікарську речовину з відповідного електроду; d) виключають можливість появи термічного опіку при протіканні струму.
23.8. Вкажіть найбільш повну відповідь щодо особливостей і переваг електрофорезу:
a) ліки поступають безпосередньо в осередок ураження, тривало зберігають специфічну дію, менш токсичні;
b) ліки поступають безпосередньо в осередок ураження в іонному вигляді, тривало зберігають специфічну дію, таке введення не потребує стерилізації;
c) таке введення ліків не дає больового відчуття і не потребує стерилізації.
23.9. Визначити величину заряду, який пройшов при електрофорезі через ділянку тіла людини протягом 2хв, якщо густина струму складала 0,1 мА/см2, а розмір електродів 24 см2.
a) Кл; b) Кл;
c) Кл; d) мКл;
e) мКл.  
23.10. Відповідно до класифікації, прийнятої в медицині, частота електромагнітних коливань і хвиль високої частоти знаходиться в межах:
a) 300 МГц і більше; b) кГц;
c) 30 - 300 МГц; d) 20 Гц – 20 кГц;
e) 0,2 - 30 МГц; f) до 20 Гц.
23.11. Подразнююча дія електричного струму визначається:
a) силою струму; b) тривалістю дії струму;
c) прискоренням іонів тканинних електролітів; d) швидкістю руху іонів тканинних електролітів;
e) концентрацією іонів тканинних електролітів.  
23.12. Який з електродів є активним при електростимуляції?
a) Анод; b) Катод;
c) Електрод з меншою площею дотику до тканин організму; d) При імпульсному електричному струмі будь–який електрод.
23.13. В схемі дефібрилятора є два паралельно з’єднаних конденсатори ємністю 8 мкФ кожний. Визначити середню потужність при їх розрядці. Вважати, що розрядка відбувається рівномірно протягом 10 мс, а максимальне значення напруги батареї 5000 В.
a) Вт; b) Вт;
c) Вт; d) Вт;
e) Вт; f) Вт.
23.14. За сталої потужності тепловий ефект в електрохірургії при моноактивній методиці в основному визначається:
a) вибором активного електроду; b) типом біологічної тканини;
c) відмінністю в площі дотику активного і пасивного електродів; d) напругою між електродами;
e) взаємним розташуванням активного і пасивного електродів.
23.15. Тепловий ефект при індуктотермії визначається співвідношенням:
a) ; b) ;
c) ; d) .
де k – коефіцієнт пропорційності; w – циклічна частота зміни електромагнітного поля;
Вm – амплітуда індукції магнітного поля; r –питомий опір тканини;
e – діелектрична проникність тканини; d – кут діелектричних втрат;
– ефективне значення напруженості електричного поля; – густина електричного струму.
23.16. При УВЧ–терапії досягається:
a) рівномірне прогрівання всіх тканин організму в області дії; b) поверхневе нагрівання тканин організму;
c) нагрівання тканин з високою електропро­відністю; d) об’ємне нагрівання, але в більшій мірі тканин з електричними властивостями близькими до діелектриків.
23.17. При мікрохвильовій терапії електромагнітні хвилі сантиметрового діапазону проникають в організм людини на глибину до:
a) 8–10 см; b) 4 см;
c) 11 см; d) 26 см;
e) на довільну глибину без обмежень.  
23.18. При мікрохвильовій терапії електромагнітні хвилі дециметрового діапазону проникають в організм людини на глибину до:
a) 8–10 см; b) 4 см;
c) 11 см; d) 26 см;
e) на довільну глибину без обмежень.  
23.19. В терапевтичних дозах електромагнітні хвилі сантиметрового діапазону:
a) посилюють кровообіг, зменшують спазм, нормалізують тонус і еластичність судин, зни­жують підвищений артеріальний тиск, збільшують кількість функціонуючих капілярів, знижують збудливість нервової системи, покращують білково–ліпідний обмін;
b) активізують тканинне дихання, підвищують функції мітохондрій, стимулюють ферментативну ак­тивність, підвищують обмін речовин, здійс­нюють знеболюючу, спазмолітичну, бактеріоцид­ну, протизапальну дії;
c) покращують білково–ліпідний обмін, активують тканинне дихання, посилюють кровообіг, нормалізують тонус і еластичність судин.
23.20. В терапевтичних дозах електромагнітні хвилі дециметрового діапазону:
a) посилюють кровообіг, зменшують спазм, нормалізують тонус і еластичність судин, знижують підвищений артеріальний тиск, збільшують кількість функціонуючих капілярів, знижують збудливість нервової системи, покращують білково–ліпідний обмін;
b) активізують тканинне дихання, підвищують функції мітохондрій, стимулюють ферментативну активність, підвищують обмін речовин, здійс­нюють знеболюючу, спазмолітичну, бактеріоцид­ну, протизапальну дії;
c) покращують білково–ліпідний обмін, активують тканинне дихання, посилюють крово­обіг, нормалізують тонус і еластичність судин.
23.21. Визначити густину діелектрика с д = 2200 Дж/(кг·К), якщо при розміщенні його в магнітному полі УВЧ за 1 с в 1 м3 виділилось Дж теплоти і протягом 5 хв його температура зросла на 5 К.
a) кг/м3; b) кг/м3;
c) кг/м3; d) кг/м3;
e) кг/м3.  
23.22. Встановити питому теплоємність електроліта ( г/см3), якщо при розміщенні його в електричному полі УВЧ за 1 с в 1 м3 виділиться Дж теплоти і протягом 5 хв його температура зростає на 3 К.
a) 4840 Дж/(кг·К); b) 4400 Дж/(кг·К);
c) 4000 Дж/(кг·К); d) 1840 Дж/(кг·К);
e) 3800 Дж/(кг·К).  
23.23. Як зміниться теплова дія в одному і тому ж діелектрику, який помістили спочатку в електричне поле частотою 30 кГц, а потім – 30 МГц? Вважати, що відповідно зменшиться в 1,5 рази, а діюче значення напруги залишиться сталим.
a) збільшиться в разів; b) зменшиться в разів;
c) збільшиться в разів; d) зменшиться в разів;
e) не зміниться.  
23.24. Як зміниться теплова дія магнітного поля УВЧ в електроліті при зміні його частоти від 100 МГц до 300 МГц?
a) зросте в 3 рази; b) зменшиться в 3 рази;
c) зросте в 9 разів; d) зменшиться в 9 разів;
e) не зміниться.  
     

 







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 1395. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия