РОЗДІЛ 1.

Прекрасно сприяють цьому взаємини з людьми й відвідування закордонних країн, звичайно, не для того тільки, щоб дізнатись (як робить наша французька знать), скільки кроків у Santa Rotonda, або які розкішні панталони в сеньйори Лівії, або, як інші, наскільки обличчя Нерона на тій чи іншій руїні довше чи ширше, ніж на якій-небудь медалі, — але для того, щоб, головним чином, довідатись про характер та звичаї цих народів, і для того, щоб полірувати й розгладжувати наш мозок або мозок інших. Я б хотів, щоб мандрівки робилися з раннього дитинства, але насамперед (щоб одним ударом двох зайців убити)— до сусідніх народів, мова яких менш схожа на нашу, отже, язик не міг би пристосуватися до її звуків, якщо ви заздалегідь не візьметесь привчати його до цього.

Форма № Н-9.02

 

 

Маріупольський державний університет

(Повне найменування вищого навчального закладу)

Історичний факультет

(назва факультету)

Кафедра історичних дисциплін

(повна назва кафедри)

 

 

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

 

на тему «ПОХОДЖЕННЯ ЗНАКІВ РЮРИКОВИЧІВ:

ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ»

 

Виконав: студент ОКР «Магістр» спеціальності 8.030301 Історія

(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

 

Розанов С. І.

(прізвище та ініціали)

 

 

Керівник: к. і. н., доцент Волониць В. C.

(прізвище та ініціали)

 

 

Рецензент: д. і. н., професор Романцов В. М.

(прізвище та ініціали)

 

 

Маріуполь - 2014 р.

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП ……………………………………………………………………………... 4

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА

ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………...…... 9

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСУ

ДЖЕРЕЛ З ПРОБЛЕМИ: ІСТОРІОГРАФІЧНІ ОЦІНКИ ………... 26

РОЗДІЛ 3. ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПРООБРАЗІВ ЗОБРАЖЕННЯ ЗНАКІВ:

ВІДОБРАЖЕННЯ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ …………….….... 61

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..….. 99

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ …………………. 102

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………. 113

Додаток А. Зведена таблиця знаків Рюриковичів (генеалогічна схема) ……. 113

Додаток Б. Найдавніші руські монети X - XI ст.ст. ………………………….. 114

Додаток В. Ранні геральдичні підвіски Х-ХІ ст.ст. …………………………... 115

Додаток Г. Ранні геральдичні підвіски Х-ХІ ст.ст. ……………………...…… 116

Додаток Д. Найдавніші руські печатки Х ст. ……………………………….… 117

Додаток Е. Генеалогічна таблиця найдавніших княжих знаків …………..…. 117

Додаток Ж. «Знаки Рюриковичів» - гербові знаки Київської Русі ………….. 118

Додаток И. Особисто-родові знаки князів Рюриковичів Х-ХІІІ ст.ст. ……… 119

Додаток К.Зведена генеалогічна таблиця особисто-родових знаків

князів Рюриковичів Х – першої половини ХІІІ ст. ……………... 119

Додаток Л. Генеалогія знаків Рюриковичів ІХ - ХІ ст.ст. ……………..…….. 120

Додаток М. Кістяна пластинка з двозубом з Саркела ………………………... 120

Додаток Н. «Знаки Рюриковичів» на східних монетах ………………………. 121

Додаток П. Графіті на побутовій кераміці ……………………………………. 122

Додаток Р. Суздальська сокира XI ст. з курганного могильника

поблизу села Шекшово (Іванівська область, Росія) …………….. 122

Додаток С. Графіто на обушку з Саркела, кінець ІХ - початок ХІ ст. ………. 122

Додаток Т.Двозуби на стінах коридору-дромосу гробниці

боспорських царів Царського кургану поблизу Керчі ………….. 123

Додаток У. Графіто двозуба на стіні печерного комплексу

Басарабі (Румунія) ………………………………………..……….. 123

Додаток Ф. Графіто тризуба на стіні Софії Київської ……………………….. 123

Додаток Х. Знаки на побутових предметах з Новгороду ……….………...….. 124

Додаток Ц. Двозуб на роговому гребні Х - початку ХІ ст.

з городища Індакар в Удмуртії …………………………………… 124

Додаток Ш. Гончарні клейма Х-ХІ ст.ст. ……………………….…………….. 125

Додаток Щ. Клеймо на керамічній цеглині з розкопок Десятинної церкви… 126

Додаток Ю. Хумаринське городище. Двузуби і тризуби

на стінах Хумаринської фортеці ………………………………..... 126

Додаток Я. Двозуби і тризуби з предметів салтово-маяцької культури...….. 127

Додаток Z. Двозуби, тризуби, ритуальні пози у графіці

Першого Болгарського царства …………………………….……. 128

ВСТУП

 

 

Актуальність теми дослідження. Серед атрибутів і символів влади Давньої Русі найважливіше місце посідають так звані «знаки Рюриковичів». Знак з найдавніших руських монет X-XI ст.ст., який завдяки М. М. Карамзіну увійшов до історії під назвою «тризуба», здавна привертав увагу дослідників. Важко переоцінити його значущість і в контексті еволюції сучасних символів української державності. Затвердження «тризуба» на державному рівні у сучасну добу як головного елементу Малого герба України символізує зв’язок як з державотворчими традиціями Київської Русі, так і з боротьбою за українську державність на початку та впродовж ХХ ст.

Проте «тризуб» все ще неоднозначно оцінюється суспільством, стає предметом періодично виникаючих дискусій, а іноді непрофесійних суджень, породжуючи або екзотичні версії, або політичні протистояння. Вочевидь, причинами того є відсутність давніх писемних джерел, складність для сучасного розуміння прихованого сенсу зображальних даних, слабка теоретична розробленість питання, недостатнє знайомство з історією виникнення владних символів і необхідність пояснення історичної та політичної доцільності цього елементу української символіки. Проблема походження знаків Рюриковичів залишається не тільки актуальною, але й пріоритетною для подальшого наукового осмислення владної символіки України.

До теперішнього часу історичною наукою накопичена певна дослідницька література, у якій опубліковані як окремі археологічні знахідки, так і систематизовані групи речових джерел з княжими емблемами, представлені різні підходи, оцінки, гіпотетичні припущення з даної проблеми. Проте, дослідники вважають, що проблема походження, семантики і призначення знаків Рюриковичів належить до найскладніших і найменш розроблених в історичній науці питань.

Численні аспекти проблеми походження знаків Рюриковичів, у тому числі історіографічні, залишаються недостатньо вивченими. Пріоритетне дослідження історіографії стає необхідною умовою для удосконалення конкретних історичних розвідок, адекватної оцінки стану проблеми та позначення перспектив її вирішення. Тому аналіз історіографічних аспектів проблеми походження знаків Рюриковичів набув істотної наукової актуальності.

Об’єктом дослідження є історіографія давньоруської символіки.

Предметом дослідження магістерської роботи є провідні тенденції історичного розвитку, пов’язані зі збагаченням наукових знань про проблему походження знаків Рюриковичів.

Хронологічні рамки дослідження визначаються у двох аспектах– історичному та історіографічному.

Згідно з історичним критерієм нижня межа дослідження визначається кінцем ІХ ст. і обумовлена становленням на Русі династії князів Рюриковичів, а також датуванням графіті двозубів на куфічних дирхемах, що ототожнюються науковцями з монетними знаками давньоруських князів. Верхня межа дослідження визначається серединою ХІІІ ст. і обумовлена зникненням з обігу знаків Рюриковичів.

За історіографічним критерієм дослідження знаків Рюриковичів визначається періодом з початку XІХ ст. до початку ХХІ ст. Початком формування історіографії є перший опис у 1816 р. М. М. Карамзіним у другому томі «Истории Государства Российского» [28, с. 39] монетного знака на срібнику князя Ярослава Володимировича з написом «ЯРОСЛАВЛЕ СЪРЕБРО». Вона розпочинає серію творів щодо пошуків пояснення монетного «тризуба». Верхня межа дослідження охоплює як публікації з розвідки знаків Рюриковичів, так і узагальнюючі роботи з історіографії проблеми першого десятиліття ХХ ст. і завершується роботою С. В. Бєлєцького «Древнейшая геральдика Руси» (2012 р.). Верхня межа обумовлена тим, що вона дозволяє простежити еволюцію, основні напрямки і результативність досліджень з проблеми походження знаків Рюриковичів на сьогодення.

Територіальні рамки роботи мають два виміри. З одного боку, проаналізовані праці російських, радянських та українських вчених ХІХ - ХХІ ст.ст., які досліджували практичні та теоретичні питання вирішення проблеми походження, семантики та значення знаків Рюриковичів.

З другого боку, географічно рамки дослідження охоплювали території Давньої Русі, що складені до середини ХІ ст. (до 1054 р.), і суміжних територій Північного Причорномор’я, Хазарії, Дунайської Болгарії та Волзької Булгарії.

Метою магістерської роботи є узагальнення історіографічного досвіду у дослідженні походження знаків Рюриковичів і, зокрема, знака київського князя Володимира Святославича.

Аналіз стану наукової розробки теми та встановлена мета потребують вирішення наступних наукових завдань:

- здійснити історіографічний аналіз проблем походження знаків Рюриковичів;

- охарактеризувати джерельну базу та визначити методологічні основи дослідження;

- розглянути історіографічні оцінки формування та використання комплексу джерел з проблеми дослідження знаків Рюриковичів;

- проаналізувати відображення у науковій літературі інтерпретацій прообразів княжих знаків;

- визначити основні шляхи подальших досліджень.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що у роботі здійснюється спроба комплексного аналітичного підходу до проблеми дослідження походження родового знаку Рюриковичів.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її результати можуть бути використані у подальших дослідженнях владної символіки Київської Русі, а також при читанні спецкурсів.

Результати дослідження апробовані у тезах докладів автора на Всеукраїнській науково-практичної конференції «Українська державність: історія і сучасність» 21 листопаду 2012 р. та Всеукраїнській науково-практичної конференції «Україна і світ: проблеми історії» 29 листопаду 2013 р., а також у статті «Родовий знак Рюриковичів. Щодо питання про зображальний прототип», що опублікована у Віснику Маріупольського державного університету №7-8 за грудень 2013 р.

Структура магістерської роботи обумовлена характером, змістом, метою, завданнями дослідження і ґрунтується на проблемно-хронологічному принципі.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури і додатків.

У «Вступі» обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено об’єкт та предмет дослідження, хронологічні та територіальні рамки роботи, мету та завдання дослідження, визначено наукову новину та практичне значення результатів магістерської роботи.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» розглянуто стан наукової розробки теми, охарактеризовані усі комплекси використаних джерел та методологія їх дослідження.

У другому розділі «Формування та використання комплексу джерел з проблеми: історіографічні оцінки» вивчений комплекс літератури, що відбиває історію дослідження речових та зображальних джерел зі знаками Рюриковичів, досліджена сукупність поглядів істориків та фахівців спеціальних історичних дисциплін на питання атрибуції княжих емблем, розглянуті основні проблеми, що були підставою для різних підходів визначення родового знаку Рюриковичів.

У третьому розділі «Інтерпретації прообразів зображення знаків: відображення у науковій літературі» досліджені основні підходи істориків щодо вивчення княжих знаків як речових джерел, розглянуто термінологічну проблему у тлумаченні «тризуба» в роботах дослідників, розглянуті основні версії тлумачення знаків Рюриковичів, що існують в історіографії, вивчені основні проблеми, що були підставою для різних підходів у вивченні походження та тлумачення знаків Рюриковичів.

У «Висновках» підведені підсумки роботи, зроблені основні теоретичні висновки стосовно наукових робіт з дослідження походження знаків Рюриковичів. Зроблена оцінка отриманому історіографічному досвіду для сучасності та визначені основні напрямки подальших досліджень проблеми.

«Список використаних джерел та літератури», на які є посилання у роботі, сягає 112 видань.

У «Додатках» наведені ілюстрації до тексту роботи, а також зображення ранніх речових та зображальних джерел зі знаками Рюриковичів або знаків, що опосередковано відносяться до княжих емблем.

Загальний обсяг роботи становить 128 сторінок, з них основного тексту - 101 сторінка.

 

 

РОЗДІЛ 1.