Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів

Гідрограф - це графік зміни в часі витрат води за певний промі­жок часу (рік, сезон, повені, паводку). Загальне уявлення про зміни фаз водного режиму на протязі року дають типові графіки коливань витрат води. Типовим, або нормальним, вважають такий гідрограф, який відо­бражує загальні риси гідрографів за ряд років і разом з тим звіль­нений від випадкових особливостей кожного року. При побудові типового гідрографа осереднюються за ряд років значення ординат (витрат) і абсцис (часу) характерних точок гідрографів окремих років (початок повені, настання максимуму, кінець повені тощо). За встановленими таким чином точками будують плавний гідрограф з таким розрахунком, щоб сумарний річний об’єм стоку, визначений за ним, дорівнював дійсно­му його значенню за багаторічний період.

Кількісна оцінка частки різних джерел живлення в стоці досліджу­ваної річки проводиться розчленуванням гідрографів. Розчлену­вання гідрографів за джерелами живлення виконують з урахуванням особ­ливостей режиму річки, умов надходження води від дощів, сніготанення та із підземних джерел.

В загальних випадках виділення грунтового стоку проводиться пря­мою лінією або плавною кривою, що проходить через ординату останньої зимової витрати і через ординату витрат початку літньої межені. Виділення літніх паводків в цьому випадку здійснюється пере­тинанням гілки підйому і спаду паводків з лінією, що відділяє підземний стік від паводкового.

А.В.Огієвський рекомендував схему, за якою спочатку на гідро-графі проводиться лінія глибоководного підземного живлення (рис.7), що відповідає мінімумам посушливих років. Потім за даними для суворих зим визначається максимальний спад інтенсивності зменшен­ня підземного живлення (С) і проводиться лінія підземного живлен­ня ВС. Точку перетину лінії ВС з лінією визначають границею па­діння грунтового живлення в кінцізими. Від цього моменту до дати появлення гребеня весняної повені, підземне живлення приймається постійним. (до точки D). Починаючи від цієї дати передбачається збільшення підземного живлення з інтенсивністю i_п, що дорівнює раніше визначеній інтен­сивності i_сп.

Рис.7. Розчленування гідрографа р. Дніпра біля м. Києва за джерелами живлення: 1 - глибоке підземне живлення; 2 – верхове підземне живлення; 3 – дощове живлення; 4 – снігове живлення

Із отриманої точки Е лінію підземного живлення орієнтують на літній мінімум F. Від дати літнього мінімуму приймають збільшення підземного живлення за рахунок осінніх дощів.

При граничному підйомі, що дорівнюєлінія підземного жив­лення перетнеться з такою ж лінією для зимового періоду в точці В.

Б.В.Поляков і Б.І.Куделін рекомендували схеми, в котрих підзем­не живлення з початком весняної повені зменшується, досягаючи нуля в період проходження гребеня повені.

Розглянутісхеми розчленування гідрографів річкового стоку доз­воляють виявити деякі закономірності формування руслових вод і можуть бути використаніпри детальних дослідженнях за наявністю достатньо повної інформації про гідрометеорологічні та гідрогеоло­гічні особливості річкових водозборів.