Ознайомтесь

Українська мова як навчальний предмет повинна зробити свій внесок у виховання майбутнього громадя­нина України, який би знав і любив українську мову, умів спілкуватися нею, шанував народ, серед якого живе, поважав його традиції, звичаї, культуру.Саме цим визначаються основні цілі навчання української мови — загальноосвітні, комунікативні, виховні.

Запишіть

Основною метою навчання української мови в початкових класах шкіл з російською мовою навчання є формування і розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів.

Ознайомтесь, зверніть увагу

Загальноосвітня мета навчання полягає передусім в засвоєнні учнями певної системи знань про українську мову (лінгвістична (мовна) компетенція учнів), а також мовленнєвих умінь і навичок, що формуються на основі цих знань. Опановуючи українську мову, учні усвідомлюють і низку явищ рідної мови, які раніше сприймалися підсвідомо. Наприклад, у школах з російською мовою викладання діти, для яких російська мова є першою, сприймають рід багатьох іменників як щось єдино можливе. Вивчаючи українську, вони ба­чать, що один і той самий іменник у різних мовах може належати до різного роду (тополь — тополя, боль — біль, Сибирь — Сибір). Порівнюючи явища української та російської мов, учні знаходять спільне й відмінне, вчаться усвідомлювати суть розбіжностей, що розши­рює їх лінгвістичну компетенцію.

Українська мова як один з навчальних предметів покликана реалізувати розвивальну мету, що є складником загальнонавчальної. Завдання розвитку розумової діяльності, активізації пізнавальної са­мостійності учнів є одними з основних на уроках і ма­ють величезні можливості для реалізації. Так, під час опанування української мови у школах з російською мовою навчання відбувається постійний процес зістав­лення, порівняння й аналізу мовних явищ, активізації знань, засвоєних на уроках російської мови, і застосу­вання їх у нових умовах, що сприяє розвитку мислительної діяльності.

Вивчення української мови, як уже зазначалося, відбувається з комунікативною метою. її реалізація можлива через створення на уроках таких мовленнєвих ситуацій, які б спонукали учнів до спілкування: запи­тати про щось (одержати інформацію), самому роз­повісти, висловити прохання, побажання, зауваження, похвалу, спонукати до дії та ін.

Виховні цілі полягають у формуванні людини куль­турної, інтелігентної, яка знає і любить не лише рідну мову, а й мову народу, серед якого живе, поважає цей народ, цікавиться його звичаями, культурою, іс­торією. Виходячи з цього, вчитель добирає дидактич­ний матеріал соціокультурного характеру з урахуван­ням таких вимог: матеріал повинен мати пізнавальне, естетичне й виховне значення. Завдяки цьому фор­мується соціокультурна компетенція учнів. Реалізу­ються виховні цілі через навчальні прийоми й засоби, спрямовані на аналіз і усвідомлення ідейно-морально­го, етичного чи естетичного значення текстів, ма­люнків, картин.

Вивчення української мови передбачає і пізна­вальні цілі, адже через пізнання нового, невідомого розширюються світоглядні уявлення дітей. Опанову­ючи українську мову через художню літературу, на­родну творчість (прислів'я, загадки, казки, легенди, дитячі ігри), діти пізнають культуру, літературу, зви­чаї українського народу, ознайомлюються з фолькло­ром.

Усе це, безперечно, збагачує духовний світ шко­лярів, розширює обрії їхніх знань, формує світоглядні уявлення.

 

Прочитайте, запишіть основні засоби навчання української мови як другої

Засоби навчання відіграють важливу роль у на­вчальному процесі. У методиці навчання другої мови вони визначаються як сукупність предметів, явищ, ідей і способів дій, за допомогою яких реалізуються цілі навчально-виховного процесу.

Конкретна мета досягається конкретними засобами. У методиці навчання другої мови розрізняють ма­теріальні і діяльнісні засоби навчання.

До матеріальних засобів належать мовні й пред­метно-образні. Мовні засоби — це звуки й букви, слова, правила, закономірності. Предметно-образні за­соби — це окремі предмети, малюнки, картини, аудіовізуальні посібники, фоно- й аудіозаписи, підруч­ники, роздатковий матеріал, таблиці тощо.

До діяльнісних засобів навчання належать мов­леннєві (читання і письмо, а також ситуації мовлен­ня — природні й штучно створені), практичні (методи і прийоми навчання та контролю) і теоретичні — ідеї й закономірності методики та суміжних наук (мови, дидактики, психології, психолінгвістики).

Мовні засоби навчання є одними з основних і станов­лять лінгвістичну основу мовлення. Мовні й мов­леннєві засоби (матеріальні й діяльнісні) взаємо­пов'язані. Так, учитель, формуючи усне мовлення, забезпечує знання про норми української вимови, гра­матичні вміння, словниковий запас, дає зразки мовлен­ня — діалогічного й монологічного, а учні, щоб навчи­тися мовлення, повинні постійно вправлятися в ньому.

З метою навчання усного мовлення використову­ються технічні засоби: аудіовізуальні посібники (їх можна використовувати на уроці кілька разів з різною навчальною метою), магнітофонні записи зразків мов­лення учнів (для аналізу його правильності).

Писемне мовлення подане у підручниках, якими діти користуються, записах на дошці, таблицях, у художній літературі, роздатковому матеріалі тощо. Нині створюються навчальні комплекси. Складника­ми їх як засобів навчання на уроках є програма, підручник, методичний посібник для вчителя, звуко­вий посібник, дидактичні матеріали, картини, навчальні посібники на електронних носіях. Завдання таких комплексів полягає в тому, щоб допомогти вчи­телеві та учням досягти кінцевої мети, визначеної у програмі.

Основними компонентами навчального комплексу є підручник і методичний посібник. Усі інші засоби відіграють допоміжну роль. Нині розробляються для учнів навчальні посібники на електронних носіях, які також увійдуть до основного навчального ком­плексу.

У підручнику визначається зміст навчання відпо­відно до програми, а також у багатьох випадках про­понуються методи і прийоми навчання (через систему завдань), система вправ, спрямована на формування тих чи інших умінь як на окремому уроці, так і в сукупності їх, відведених на засвоєння певної теми.

Якщо підручник розрахований в основному на уч­ня, то методичний посібник призначений для вчителя. У ньому відображено методичні ідеї і погляди автора підручника, рекомендації щодо навчання.

Інші засоби, що входять до навчального комплекту, також становлять певну систему, яка відповідає потре­бам навчально-виховного процесу. Серед цих засобів важливе значення, особливо у початкових класах, ма­ють предметно-образні. Практично все, що знаходить­ся в класі, навіть самі учні, їхні дії, одяг, можуть бути використані як засіб навчання. Крім того, предметно-образними засобами є малюнки — предметні, сюжетні, ситуативні, ілюстративні (за змістом тексту) тощо.

Предмети і предметні малюнки використовуються як засіб ілюстрації лексичного значення слова (семантизації), а також з метою складання різноманітних текстів (монологічне мовлення). Ситуативні малюнки є засобом формування вмінь діалогічного мовлення (ситуація, передана на малюнку, стає змістом діалогу учнів, які виконують роль зображених героїв). При­значення сюжетних малюнків (у початкових класах вони зазвичай нескладні) — формувати вміння моно­логічного мовлення.