Підстави визнання свідоцтва недійсним1. Свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або част-ково у разі: 1) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання пра-вової охорони; 2) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку)товарів і послуг, яких не було у поданій заявці. Чинність свідоцтва може бути оспорена будь-якою особою про-1 тягом 6 місяців від дня опублікування відомостей про видачу свідоцтва до Апеляційної палати. Апеляційна палата зобов'язана розглянути цю скаргу протягом 6 місяців від дати надходження скар-1 ги. Власник свідоцтва має право ознайомитися зі скаргою. У роз- гляді скарги можуть брати участь скаржник і власник свідоцтва. І Апеляційна палата розглядає скаргу в межах викладених мотивів, що містяться в ній. Рішення Апеляційної палати за скаргою може! бути оскаржено до суду. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки. 2. Якщо особа відкрито та добросовісно використовувала такуторговельну марку або здійснила всі підготовчі дії до використання торговельної марки, яка згодом була зареєстрована Іншою особою, вона має право на безоплатне продовження такого використання. Таке право попереднього користувача може бути передано й іншим особам, але за умови, що до них переходять не лише майнові права Інтелектуальної власності на торговельну марку, а й вся діяльність підприємства, на якому було використано цю торговельну марку, або частина підприємства. Це ж стосується і випадків, коли використання торговельної марки ще не розпочалось, проте здійснено значну та серйозну підготовку до такого використання. Свідоцтво надає його володільцю право забороняти Іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли використання знаку не визнається відповідно до закону порушенням прав володільця знаку. Не визнається порушенням прав володільця свідоцтва, отриманого до введення в дію п.4 ст.6 Закону про знаки, добросовісне використання цього позначення іншими особами, розпочате до 1 січня 1992 р. • ' -' п -:-л'г-( Глава 45 ~; Право інтелектуальної власності на географічне зазначення -ао- 1. Поняття зазначення походження товаруи» та географічного зазначення 1. Зазначення походження товару — це термін, який охоплюєпросте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначеннямісця походження товару. Поняття "кваліфіковане зазначення місця походження товару" включає: 1) назву місця походження товару, тобто назву географічногомісця, яка вживається як позначення у назві товару, що походитьіз зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даногогеографічного місця природними умовами або поєднанням цихприродних умов з характерним для даного географічного місцялюдським фактором; 2) географічне зазначення походження товару — назву географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію абоінші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора. 2. На якісні характеристики, крім технічного рівня, технології,якості матеріалів, впливають ще й інші фактори, які часто не залежать навіть від технічного рівня виробництва чи будь-яких іншихумов вироблення товару. Такими додатковими факторами, що зумовлюють значною мірою якісні та інші характеристики товару, можутьбути певні властивості того чи іншого географічного району. Це можуть бути різноманітні фактори — вода, повітря, грунти, кліматичні,гідрологічні та інші умови. Це природні фактори географічного району, які можуть зумовлювати певні якісні показники вироблюваноготовару (наприклад мінеральної води). Але на якісні характеристикитовару можуть впливати також І люди — виробники цього товару. Третій напрям впливу на конкурентоспроможність товару — це поєднання географічного фактора з людським. Поєднання місцевого фактора з людським дає високий ефект, підвищує конкурентоспроможність товару. Таким чином, на ринку складається певна оцінка товару, виробленого в певному географічному об'єкті та ще й у поєднанні з людським фактором. Зростає значення найменування місця походження товару, виникає необхідність його правового регулювання.
|
