Таблиці для розрахунку елементів на витривалість
Таблиця У.1 Параметри типових режимів навантаження
| №
| Тип конструкції та її елементи
| Характер навантаження
| Типові режими навантаження
| r
| К
| |
| Балки і ферми підкранових колій:
| Стаціонарний
| Прохід крана, включаючи підйом- опускання вантажу
|
|
| | 1.1
| в цехах металургійних заводів:
– під чотирьохкаткові крани (опорні перерізи)
– під чотирьохкаткові крани (міжопорні перерізи)
– під багатокаткові крани
|
–1
|
0,15…0,25
0,15…0,25
0,15…0,25
| | 1.2
| в цехах машинобудівних та інших заводів:
– під чотирьохкаткові крани (опорні перерізи)
– під чотирьохкаткові крани (міжопорні перерізи)
– під багатокаткові крани
|
–1
|
0,10…0,20
0,10…0,20
0,10…0,20
| | 1.3
| під крани, що працюють із пристосуванням на гаку, і спеціальні крани металургійних заводів
| +0,3
| 0,25…0,30
| |
| Балки робочих ділянок виробничих будинків з рейковими коліями
| Стаціонарний
| Робота обладнання на рейкових коліях
|
| 0,15…0,25
| |
| Балки і ферми покриттів, що несуть підйомно-транспортне чи технологічне обладнання
| Стаціонарний
| Робота підйомно-транспортного чи технологічного обладнання
| +0,3
| 0,20…0,30
| |
| Конструкції під двигуни
| Стаціонарний
|
| +0,3
| –
| |
| Димарі
| Не стаціонарний
| Коливання під впливом вітрового потоку:
вздовж вітрового потоку
впоперек вітрового потоку
|
–1
|
0,15
0,10
| |
| Антенно-щоглові споруди
| Не стаціонарний
| те ж
|
|
| | 7.1
| Стовбури щогл:
– трубчастої конструкції
– ґратчастої конструкції
| Не стаціонарний
| те ж
|
–1
–1
|
0,10
0,08
| | 7.2
| Відтяжки щогл
| Не стаціонарний
| те ж
|
| 0,15
|
Таблиця У.2 Значення параметрів для визначення гранично допустимої кількості циклів N при напруженнях 
| Група
| Розрахун-ковий опір  , МПа
| Значення параметрів для визначення гранично допустимої кількості циклів при коефіцієнті асиметрії циклу 
| | –1,0
| –0,8
| –0,6
| –0,4
| –0,2
|
| 0,2
| 0,4
| 0,6
| 
| 
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 3а
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 3б
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 4а
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 4б
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 5а
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 5б
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 6а
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 6б
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Закінчення таблиці У.2
| Група
| Розрахун-ковий опір , МПа
| Значення параметрів для визначення гранично допустимої кількості циклів при коефіцієнті асиметрії циклу
| | –1,0
| –0,8
| –0,6
| –0,4
| –0,2
|
| 0,2
| 0,4
| 0,6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 7б
| 240…260
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 420…480
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 600…680
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Примітка.
Усі значення збільшені в 105 раз.
|
Таблиця У.3 Групи елементів і з’єднань при розрахунку на витривалість
| № п/п
| Схема елемента і розташування розрахункового перерізу
| Характеристика елемента
| Група елемента
| |
| 
| Основний метал із прокатними чи обробленими механічним шляхом кромками
Те ж, із кромками, обрізаними машинним газовим різанням
|
| |
| 
| Основний метал з обробленими механічним шляхом кромками, при різній ширині і радіусі переходу r, мм:
|
4а і 4б
| |
| 
| Основний метал у з’єднаннях на високоміцних болтах
|
| |
| 
| Основний метал у болтовому з’єднанні (болти класу точності А) у розрахунковому перерізі, послабленому отворами, при накладках:
– з обох сторін з’єднання
– з одного боку з’єднання
|
4б
5б
| |
| 
| Перехід і заокруглення (клас чистоти газового різання 1 чи фрезерування) при  , 
|
| |
| 
| Фасонки прямокутної форми, які приварені встик або втавр до елементів конструкцій без механічної обробки переходу від фасонки до елемента
| 7а і 7б
| |
| 
| Фасонки, які приварені встик або втавр до стінок і поясів балок, а також до елементів ферм при 
| 4а і 4б
| |
| 
| Фасонки прямокутної чи трапецієподібної форми, приварені встик або втавр до поясів балок внахлест з обварюванням вздовж контуру нахлесту без механічної обробки швів
| 7а і 7б
| |
| 
| Стиковий необроблений шов при дії навантаження, прикладеного перпендикулярно до лінії шва; при цьому, елементи, що стикуються, є однакової ширини і товщини
|
| |
| 
| Стиковий необроблений шов; елементи, що стикуються, є різної ширини чи різної товщини
| 5а і 5б
|
Закінчення таблиці У.3
| № п/п
| Схема елемента і розташування розрахункового перерізу
| Характеристика елемента
| Група елемента
| |
| а
б
| 
| Основний метал у місці переходу до стикового шва зі знятим механічним способом посиленням шва:
– при стикуванні елементів однакової товщини і ширини (рис. а)
– те ж, різної товщини і ширини (рис. б)
|
2а і 2б
3а і 3б
| |
| 
| Стиковий шов, виконаний на підкладному листі, при дії навантаження, прикладеного перпендикулярно до лінії шва
| 4а і 4б
| |
| 
| Стиковий шов між елементами трубчастого перерізу, виконаний на підкладному кільці
| 4а і 4б
| |
| 
| Зварне з’єднання встик прокатних профілів
| 4а і 4б
| |
| 
| Зварні перерізи двотаврового, таврового й іншого типів, зварені неперервними повздовжніми поясними швами при дії зусилля вздовж осі шва
| 3а і 3б
| |
| 
| Елемент із допоміжним елементом, прикріпленим фланговими (повздовжніми) швами, при  :
до 
|
4а і4б
7а і 7б
| |
| 
| Обрив поясного листа без механічної обробки лобового (поперечного) шва
| 7а і 7б
| |
| 
| Основний метал з лобовим (поперечним) швом; зварний шов двосторонній із плавним переходом до основного металу
| 4а і 4б
| |
| 
| Основний метал розтягнутих поясів балок і елементів ферм поблизу діафрагм і ребер жорсткості, приварених кутовими швами
| 5а і 5б
| |
| 
| Основний метал у місці переходу до лобового (поперечного) кутового шва
| 6а і 6б
| |
| а
б
в
г
| 
| Основний метал у з’єднаннях із фланговими кутовими швами (у місцях переходу від елемента до кінців флангових швів):
із подвійними фланговими швами (рис. а)
із фланговими і лобовими швами (рис. б)
при передачі зусилля через основний метал (рис. в)
щоки анкерів для кріплення сталевих канатів (рис. г)
| 7а і 7б
| Таблиця У.4 Параметри граничних напружень циклу
| Група
| 
| Значення  для сталей з розрахунковим опором, МПа
| Значення  для сталей з розрахунковим опором, МПа
| | 240…260
| 420…480
| 600…680
| 240…260
| 420…480
| 600…680
| |
| ³107
|
|
|
| 0,88
| 0,90
| 0,76
| |
| ³107
|
|
|
| 0,95
| 0,98
| 0,87
| | 3а
| ³107
|
|
|
| 0,88
| 0,88
| 0,88
| | 3б
| ³107
|
|
|
| 0,83
| 0,85
| 0,82
| | 4а
| ³107
|
|
|
| 0,97
| 1,02
| 1,00
| | 4б
| ³107
|
|
|
| 0,90
| 0,90
| 0,90
| | 5а
| ³107
|
|
|
| 0,92
| 0,97
| 1,02
| | 5б
| ³107
|
|
|
| 0,92
| 0,92
| 0,88
| | 6а
| ³107
|
|
|
| 1,00
| 1,00
| 1,00
| | 6б
| ³107
|
|
|
| 0,89
| 0,87
| 0,80
| | 7а
| ³107
|
|
|
| 1,00
| 1,00
| 1,00
| | 7б
| ³107
|
|
|
| 0,90
| 0,93
| 0,93
|
Таблиця У.5 Нормативні значення середнього квадратичного відхилення  межі витривалості
| Величина залишкових напружень
| по групах елементів
| ( )
|
|
| 3а
| 4а
| 5а
| 6а
| 7а
| |
|
|
|
|
|
|
| ( )
|
|
| 3б
| 4б
| 5б
| 6б
| 7б
| |
|
|
|
|
|
|
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...
|
|
Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...
Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...
Интуитивное мышление Мышление — это психический процесс, обеспечивающий познание сущности предметов и явлений и самого субъекта...
|
|
В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...
Закон Гука при растяжении и сжатии
Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...
Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются:
• лаконичность...
|
|
