6.1. Забезпечення ресурсами.
Організація повинна визначити необхідні ресурси та забезпечувати їх наявність для:
а) запровадження та підтримування системи управління якістю та постійного поліпшування її результативності;
b) підвищування задоволеності замовників виконанням їхніх вимог.
6.2. Людські ресурси.
6.2.1. Загальні положення.
Персонал, залучений до робіт, які впливають на відповідність продукції вимогам до неї, повинен бути компетентним, тобто мати належні освіту, професійну підготовленість, навички та досвід.
Примітка. Персонал, залучений до будь-яких робіт у межах системи управління якістю, може безпосередньо чи опосередковано впливати на відповідність продукції вимогам до неї.
6.2.2. Компетентність, підготовленість і обізнаність.
Організація повинна:
а) визначати необхідний рівень компетентності для персоналу, залученого до робіт, які впливають на відповідність продукції вимогам до неї;
b) якщо це застосовно, забезпечувати проведення навчання або вживати інших заходів для досягнення потрібної компетентності;
c) оцінювати результативність ужитих заходів;
d) забезпечувати обізнаність персоналу щодо доцільності та важливості своєї діяльності та щодо свого внеску в досягнення цілей у сфері якості;
e) вести відповідні записи стосовно освіти, професійної підготовленості, навичок і досвіду (див. 4.2.4).
6.3. Інфраструктура.
Організація повинна визначати, забезпечувати та підтримувати інфраструктуру, необхідну для досягнення відповідності продукції вимогам до неї. До інфраструктури, залежно від обставин, належать:
а) будівлі, виробничі площі та пов’язані з ними комунальні споруди;
b) устатковання (як технічні, так і програмні засоби), пов’язане з процесами;
c) допоміжні служби (наприклад, транспортні, комунікаційні чи інформаційні системи).
6.4. Робоче середовище.
Організація повинна визначити робоче середовище, необхідне для досягнення відповідності продукції вимогам до неї, та керувати ним.
Примітка. Термін «робоче середовище» стосується умов, за яких виконують роботу, охоплюючи фізичні, екологічні та інші чинники (зокрема шум, температуру, вологість, освітленість або погодні умови).
7. ВИГОТОВЛЯННЯ ПРОДУКЦІЇ.
7.1. Планування виготовляння продукції.
Організація повинна спланувати та розробити процеси, необхідні для виготовляння продукції. Потрібно узгодити планування виготовляння продукції з вимогами до інших процесів системи управління якістю (див. 4.1).
Плануючи виготовляння продукції, організація повинна належним чином визначити:
а) цілі у сфері якості та вимоги до продукції;
b) потреби в розроблянні процесів і документів, а також у забезпеченні ресурсами, специфічними для продукції;
c) необхідні роботи щодо перевіряння, затверджування, моніторингу, вимірювання, інспектування та випробовування, специфічні для продукції, а також критерії приймання продукції;
d) протоколи, необхідні для надання доказів того, що процеси виготовляння й кінцева продукція задовольняють вимоги (див. 4.2.4).
Потрібно, щоб результат цього планування був у формі, яка відповідає методу виконування роботи, прийнятому в організації.
Примітка 1. Документ, у якому визначають процеси системи управління якістю (охоплюючи процеси виготовляння продукції), а також ресурси, застосовувані до конкретних продукції, проекту чи контракту, можна називати «програма якості».
Примітка 2. Розробляючи процеси виготовляння продукції, організація може також застосовувати вимоги, наведені в 7.3.
7.2. Процеси, що стосуються замовників.
7.2.1. Визначання вимог щодо продукції.
Організація повинна визначити:
а) вимоги, установлені замовником, зокрема вимоги до постачання та дій після постачання;
b) вимоги, не встановлені замовником, але необхідні для встановленого чи передбаченого використання, якщо про таке відомо;
c) законодавчі та регламентувальні вимоги, застосовні до продукції;
d) будь-які додаткові вимоги, що їх організація вважає за необхідні.
Примітка. Дії після постачання охоплюють, наприклад, заходи, передбачені гарантійними умовами, контрактними зобов’язаннями, зокрема технічне обслуговування, а також допоміжні послуги, такі, як утилізація чи остаточне видалення.
7.2.2. Критичне аналізування вимог щодо продукції.
Організація повинна критично аналізувати вимоги щодо продукції. Потрібно, щоб таке аналізування було проведено до того, як організація візьме на себе зобов’язання щодо постачання продукції замовнику (наприклад, подання тендерних пропозицій, прийняття контрактів або замовлень, прийняття змін до контрактів або замовлень), та забезпечувало:
а) визначення вимог до продукції;
b) погодження розбіжностей між вимогами контрактів або замовлень і попередньо викладеними вимогами;
c) здатність організації задовольняти визначені вимоги.
Потрібно вести записи щодо результатів критичного аналізування та дій, передбачених на його основі (див. 4.2.4).
Якщо подані замовником вимоги документально не оформлено, організація повинна їх підтвердити, перш ніж прийняти.
Якщо вимоги до продукції змінено, організація повинна забезпечити внесення змін до доречних документів і ознайомлення відповідного персоналу із зміненими вимогами.
Примітка. У деяких ситуаціях, наприклад, продаж через мережу Інтернет, офіційне критичне аналізування кожного замовлення є нереальним. Замість цього критичне аналізування можна поширити на відповідну інформацію про продукцію, таку як каталоги чи рекламні матеріали.
7.2.3. Інформаційний зв’язок із замовниками.
Організація повинна визначати та вживати результативних заходів щодо обмінювання інформацією із замовниками стосовно:
а) інформування про продукцію;
b) опрацювання запитів, контрактів або замовлень, зокрема змін до них;
c) зворотного зв’язку із замовниками, зокрема щодо їхніх скарг.
7.3. Проектування та розробляння.
7.3.1. Планування проектування та розробляння
Організація повинна планувати та контролювати проектування й розробляння продукції.
Під час планування проектування та розробляння організація повинна визначити:
а) етапи проектування та розробляння;
b) необхідність критичного аналізування, перевіряння та затвердження на кожному етапі проектування та розробляння;
c) відповідальність і повноваження щодо проектування та розробляння.
Організація повинна керувати взаємодією різних груп, залучених до проектування та розробляння, для забезпечення результативного інформаційного зв’язку та чіткого розподілу відповідальності.
Протягом проектування та розробляння потрібно належним чином актуалізовувати вихідні дані планування.
Примітка. Критичне аналізування, перевіряння та затверджування проекту та розробки різняться своєю призначеністю. Їх можна провадити та протоколювати окремо чи в будь-якому поєднанні залежно від прийнятності для продукції та організації.
7.3.2. Вхідні дані проектування та розробляння.
Потрібно визначити вхідні дані, пов’язані з вимогами до продукції, та зареєструвати їх (див. 4.2.4).
Потрібно, щоб ці дані охоплювали:
а) функційні й експлуатаційні вимоги;
b) застосовні законодавчі та регламентувальні вимоги;
c) якщо застосовно, інформацію, одержану з попередніх подібних проектів;
d) інші вимоги, суттєві для проектування та розробляння.
Вхідні дані потрібно критично проаналізувати на їх адекватність. Потрібно, щоб вимоги були вичерпними, недвозначними та не суперечили одна одній.
7.3.3. Вихідні дані проектування та розробляння.
Вихідні дані проектування та розробляння потрібно подавати у формі, придатній для їх перевіряння стосовно вхідних даних проектування та розробляння, і схвалювати перед випуском.
Потрібно, щоб вихідні дані проектування та розробляння:
а) відповідали вхідним вимогам проектування та розробляння;
b) подавали відповідну інформацію для закупівлі, виробництва та обслуговування;
c) мали критерії приймання продукції чи посилання на них;
d) установлювали характеристики продукції, які є суттєвими для її безпечного та належного використання.
Примітка. Інформація для виробництва та обслуговування може охоплювати відомості стосовно збереження продукції.
7.3.4. Критичне аналізування проекту та розробки.
На визначених етапах відповідно до запланованих заходів (див. 7.3.1) потрібно провадити систематичне критичне аналізування проекту та розробки, щоб:
а) оцінити відповідність результатів проектування та розробляння вимогам;
b) визначити будь-які проблеми та запропонувати необхідні дії.
Учасниками такого критичного аналізування повинні бути представники функційних підрозділів, діяльність яких пов’язана з етапами проектування та розробляння, що підлягають аналізуванню.
Потрібно вести записи стосовно результатів критичного аналізування та будь-яких необхідних дій (див. 4.2.4).
7.3.5. Перевіряння проекту та розробки.
Відповідно до запланованих заходів (див. 7.3.1) потрібно провадити перевіряння, щоб забезпечити впевненість у тому, що вихідні дані проектування та розробляння відповідають вхідним вимогам проектування та розробляння. Потрібно вести записи стосовно результатів перевіряння та будь-яких необхідних дій (див. 4.2.4).
7.3.6. Затверджування проекту та розробки.
Відповідно до запланованих заходів (див. 7.3.1) потрібно провадити затверджування проекту та розробки, щоб забезпечити впевненість у тому, що розроблена продукція спроможна задовольняти вимоги щодо встановленого чи передбаченого використання, якщо вони відомі. Якщо це практично здійсненне, затверджування потрібно провадити перед постачанням чи запроваджуванням продукції. Потрібно вести записи стосовно результатів затвердження та будь-яких необхідних дій (див. 4.2.4).
7.3.7. Контроль змін у проекті та розробці.
Зміни в проекті та розробці потрібно ідентифікувати та реєструвати. Ці зміни потрібно належним чином критично проаналізувати, перевірити, затвердити й ухвалити до їх запровадження.
Аналізуючи зміни в проекті та розробці, потрібно оцінювати вплив змін як на складники продукції, так і на вже поставлену продукцію. Потрібно вести записи стосовно результатів критичного аналізування змін і будь-яких необхідних дій (див. 4.2.4).
7.4. Закупівля.
7.4.1. Процес закупівлі.
Організація повинна забезпечувати відповідність закуповуваної продукції встановленим закупівельним вимогам. Потрібно, щоб вид і обсяг контролю постачальника та закупленої продукції залежали від того, як впливає ця продукція на подальші процеси виготовляння продукції чи на кінцеву продукцію.
Організація повинна оцінювати та вибирати постачальників, беручи до уваги їх здатність постачати продукцію відповідно до вимог організації. Потрібно встановити критерії вибирання, оцінювання та повторного оцінювання. Потрібно вести записи щодо результатів оцінювання та будь-яких необхідних дій, передбачених за цими результатами (див. 4.2.4).
7.4.2. Інформація стосовно закупівлі.
Потрібно, щоб в інформації стосовно закупівлі було описано продукцію, яку необхідно закупити, зокрема, якщо доцільно, вимоги до:
а) схвалення продукції, методик, процесів і устатковання;
b) кваліфікації персоналу;
c) системи управління якістю.
Організація повинна забезпечити адекватність установлених закупівельних вимог, перш ніж повідомляти про них постачальнику.
7.4.3. Перевіряння закупленої продукції.
Організація повинна визначити та впровадити інспектування чи інші заходи, необхідні для забезпечення впевненості в тому, що закуплена продукція задовольняє встановлені закупівельні вимоги.
Якщо організація чи її замовник мають намір провести перевіряння в постачальника, організація повинна в інформації стосовно закупівлі зазначити передбачені заходи перевіряння продукції та спосіб її випуску.
7.5. Виробництво та обслуговування.
7.5.1. Контроль виробництва та обслуговування.
Організація повинна планувати та здійснювати виробництво й обслуговування за контрольованих умов. Потрібно, щоб такі умови, залежно від обставин, охоплювали:
а) наявність інформації з описом характеристик продукції;
b) наявність робочих інструкцій, за потреби;
c) застосовування придатного устатковання;
d) наявність і застосовування засобів моніторингу та вимірювального устатковання;
e) упроваджування заходів, пов’язаних з моніторингом і вимірюванням;
f) упроваджування заходів, пов’язаних з випуском, постачанням і діями після постачання продукції.
7.5.2. Затверджування процесів виробництва та обслуговування.
Організація повинна затверджувати всі процеси виробництва та обслуговування, результати яких неможливо перевірити подальшим відстежуванням або вимірюванням і, як наслідок, вади яких виявляють лише тоді, коли продукцію вже використовують або послугу вже надано.
Затверджуванням процесів потрібно продемонструвати можливість досягти запланованих результатів.
Організація повинна встановити щодо цих процесів заходи, які, залежно від обставин, охоплюють:
а) визначення критеріїв критичного аналізування та схвалення процесів;
b) схвалення устатковання й атестування персоналу;
c) застосування спеціальних методів і методик;
d) вимоги до протоколів (див. 4.2.4);
e) повторне затвердження.
7.5.3. Ідентифікація та простежуваність.
Якщо доцільно, організація повинна ідентифіковувати продукцію відповідними засобами під час виготовляння продукції.
Організація повинна під час виготовляння продукції ідентифіковувати статус продукції стосовно вимог до моніторингу та вимірювання.
Якщо простежуваність є вимогою, організація повинна контролювати однозначну ідентифікацію продукції та вести записи (див. 4.2.4).
Примітка. У деяких галузях промисловості одним із засобів забезпечення ідентифікації та простежуваності є керування конфігурацією.
7.5.4. Власність замовника.
Організація повинна дбайливо ставитися до власності замовника доти, доки ця власність перебуває під контролем організації чи в її користуванні. Організація повинна ідентифікувати, перевіряти, захищати та охороняти власність замовника, яку надано для використання чи комплектування продукції. Якщо будь-яку власність замовника втрачено, пошкоджено чи внаслідок інших причин визнано непридатною для використання, організація повинна повідомити про це замовника та скласти протокол (див. 4.2.4).
Примітка. До власності замовника може належати інтелектуальна власність і його особисті дані.
7.5.5. Збереження продукції.
Організація повинна забезпечувати збереженість продукції під час виконування внутрішніх операцій і постачання до передбаченого місця призначеності для того, щоб підтримувати її відповідність вимогам. Збереженість продукції потрібно забезпечувати, якщо це застосовно, під час ідентифікування, вантажних робіт, пакування, зберігання та захисту. Потрібно також забезпечувати збереженість і складників продукції.
7.6. Контроль засобів моніторингу та вимірювального устатковання.
Організація повинна визначити моніторинг і вимірювання, що їх здійснюватимуть, а також засоби моніторингу та вимірювальне устатковання, необхідні для забезпечення доказу відповідності продукції встановленим вимогам.
Організація повинна визначити процеси, необхідні для забезпечення впевненості в тому, що моніторинг і вимірювання можна виконувати і їх виконують у спосіб, сумісний з вимогами до них.
Якщо необхідно забезпечити вірогідні результати, вимірювальне устатковання потрібно:
а) калібрувати та/чи перевіряти в установлені проміжки часу чи перед його застосуванням згідно з еталонами, простежуваними до міжнародних або національних еталонів; якщо таких еталонів немає, потрібно зареєструвати базу, застосовувану для калібрування чи перевіряння (див. 4.2.4);
b) регулювати чи, за потреби, повторно відрегулювати;
c) ідентифіковувати для того, щоб визначати його статус калібрування;
d) уберігати від регулювань, які могли б спричинити невірогідність результату вимірювання;
e) захищати від пошкодження та виходу з ладу під час поводження, технічного обслуговування та зберігання.
Якщо виявлено, що вимірювальне устатковання не відповідає вимогам, організація повинна оцінити та зареєструвати вірогідність одержаних раніше результатів вимірювання. Організація повинна вжити відповідних заходів щодо вимірювального устатковання та будь-якої продукції, на яку це вплинуло.
Потрібно вести записи стосовно результатів калібрування та перевіряння (див. 4.2.4).
Якщо для моніторингу та вимірювання встановлених вимог застосовують програмні засоби, то потрібно підтвердити їх здатність задовольняти передбачене застосування. Це підтверджування потрібно здійснювати перед першим застосуванням і, за необхідності, його слід повторити.
Примітка. Підтверджування здатності програмних засобів задовольняти передбачене застосування охоплюватиме, зазвичай, їх перевіряння та керування конфігурацією для підтримування їх функційної придатності.
8. ВИМІРЮВАННЯ, АНАЛІЗУВАННЯ ТА ПОЛІПШУВАННЯ.
8.1 Загальні положення.
Організація повинна планувати та впроваджувати процеси моніторингу, вимірювання, аналізування та поліпшування, щоб:
а) продемонструвати відповідність продукції вимогам до неї;
b) забезпечити відповідність системи управління якістю;
c) постійно поліпшувати результативність системи управління якістю.
Потрібно, щоб ця діяльність охоплювала визначання застосовних методів, зокрема статистичних методів, а також сфери їх застосування.
8.2. Моніторинг і вимірювання.
8.2.1. Задоволеність замовника.
Організація повинна відстежувати інформацію стосовно сприйняття замовником того, чи задовольнила організація його вимоги, оскільки це є одним з показників функціювання системи управління якістю. Потрібно визначити методи отримання та використання цієї інформації.
Примітка. Відстежування задоволеності замовника може охоплювати отримування даних з таких джерел, як досліджування рівня задоволеності замовників, інформація від замовників щодо якості продукції, опитування думки споживачів, аналізування втраченої клієнтури, схвальні відгуки, претензії протягом дії гарантійного строку, а також звіти розповсюджувачів продукції.
8.2.2 Внутрішній аудит.
Організація повинна провадити внутрішні аудити в заплановані проміжки часу, щоб установити:
а) чи відповідає система управління якістю запланованим заходам (див. 7.1), вимогам цього стандарту та вимогам до системи управління якістю, установленим організацією;
b) чи результативно її запровадили та підтримують.
Програму аудиту потрібно планувати з урахуванням статусу та важливості процесів і ділянок, що підлягають аудиту, а також результатів попередніх аудитів. Потрібно визначити критерії аудиту, сферу аудиту, періодичність і методи проведення аудиту. Потрібно, щоб вибір аудиторів і проведення аудитів забезпечували об’єктивність і неупередженість процесу аудиту. Аудитори не повинні здійснювати аудит своєї роботи.
Потрібно розробити задокументовану методику, щоб визначати відповідальність і вимоги щодо планування та проведення аудитів, складання протоколів і звітування про результати.
Потрібно вести протоколи аудитів і їхніх результатів (див. 4.2.4).
Керівництво, відповідальне за ділянку, аудит якої провадять, повинне забезпечити невідкладне запровадження будь-яких необхідних коригувань для усунення виявлених невідповідностей, а також коригувальних дій для усунення їхніх причин. Потрібно, щоб подальші дії охоплювали перевіряння вжитих заходів і звітування про його результати (див. 8.5.2).
Примітка. Див. вказівки ISO 19011.
8.2.3. Моніторинг і вимірювання процесів.
Організація повинна застосовувати належні методи моніторингу та, якщо це застосовно, вимірювання процесів системи управління якістю. Потрібно, щоб такими методами було доведено спроможність процесів досягти запланованих результатів. Якщо запланованих результатів не досягнено, потрібно належним чином виконати коригування та коригувальні дії.
Примітка. Визначаючи належні методи, організації доцільно враховувати вид і обсяг моніторингу чи вимірювання, відповідні для кожного з її процесів з погляду їх впливу на відповідність продукції вимогам до неї та на результативність системи управління якістю.
8.2.4. Моніторинг і вимірювання продукції.
Організація повинна здійснювати моніторинг і вимірювання характеристик продукції, щоб перевірити задоволення вимог до продукції. Це потрібно виконувати на відповідних етапах процесу виготовлювання продукції згідно із запланованими заходами (див. 7.1). Докази відповідності критеріям приймання потрібно зберігати.
У протоколах потрібно зазначати особу(осіб), яка(-і) надає(-ють) дозвіл на випуск продукції для постачання замовнику (див. 4.2.4).
Випускати продукцію й надавати послуги замовнику не потрібно доти, доки не буде задовільно вжито запланованих заходів (див. 7.1), крім випадків, коли це схвалила відповідна повноважна особа і, якщо це застосовно, схвалив замовник.
8.3. Контроль невідповідної продукції.
Організація повинна забезпечувати ідентифікування та контролювання продукції, яка не відповідає встановленим до неї вимогам, щоб запобігти її непередбаченому використанню чи постачанню. Потрібно розробити задокументовану методику, щоб визначати засоби контролювання, а також пов’язані з ними відповідальність і повноваження стосовно розпоряджання невідповідною продукцією.
Щодо невідповідної продукції організація повинна виконати одну чи кілька з наведених нижче дій, якщо це застосовно:
а) ужити заходів для усунення виявленої невідповідності;
b) надати дозвіл на її використання, випуск або приймання за наявності поступки, яку ухвалила відповідна повноважна особа і, якщо це застосовно, замовник;
c) ужити заходів для недопущення її початково передбаченого використання чи застосування;
d) ужити заходів відповідно до наслідків (або потенційно можливих наслідків) невідповідності, якщо невідповідну продукцію виявлено після її постачання чи після початку її використання.
Якщо невідповідну продукцію виправлено, потрібно повторно її перевірити для доведення відповідності вимогам.
Потрібно вести записи стосовно характеру невідповідностей, а також будь-яких подальших виконуваних дій, зокрема отриманих дозволів на поступки (див. 4.2.4).
8.4. Аналізування даних.
Організація повинна визначати, збирати й аналізувати відповідні дані для доведення придатності та результативності системи управління якістю, а також для оцінювання того, де можливо постійно поліпшувати результативність системи управління якістю. Потрібно, щоб ці дані охоплювали результати моніторингу та вимірювання, а також дані з інших відповідних джерел.
Потрібно, щоб аналізування даних забезпечувало інформацією про:
а) задоволеність замовника (див. 8.2.1);
b) відповідність продукції вимогам до неї (див. 8.2.4);
c) характеристики й тенденції змін процесів і продукції, зокрема можливості виконання запобіжних дій (див. 8.2.3 та 8.2.4);
d) постачальників (див.7.4).
8.5 Поліпшування.
8.5.1 Постійне поліпшування.
Організація повинна постійно поліпшувати результативність системи управління якістю, застосовуючи політику у сфері якості та визначаючи цілі у сфері якості, використовуючи результати аудитів, аналізування даних, виконуючи коригувальні та запобіжні дії, а також критичне аналізування з боку керівництва.
8.5.2. Коригувальні дії.
Організація повинна виконувати дії для усунення причин невідповідностей, щоб запобігти їх повторенню. Коригувальні дії потрібно визначати відповідно до наслідків виявлених невідповідностей.
Потрібно розробити задокументовану методику для встановлення вимог до:
а) критичного аналізування невідповідностей (зокрема скарг замовників);
b) визначання причин невідповідностей;
c) оцінювання потреби в діях для забезпечення впевненості в тому, що невідповідності не виникатимуть повторно;
d) визначання та виконання необхідних дій;
e) реєстрування результатів виконаних дій (див. 4.2.4);
f) критичного аналізування результативності виконаних коригувальних дій.
8.5.3. Запобіжні дії.
Організація повинна визначати дії для усунення причин потенційних невідповідностей, щоб запобігти їх виникненню. Запобіжні дії потрібно визначати відповідно до наслідків потенційних проблем.
Потрібно розробити задокументовану методику для встановлення вимог до:
а) визначання потенційних невідповідностей і їхніх причин;
b) оцінювання потреби в діях для запобігання виникненню невідповідностей;
c) визначання та виконання необхідних дій;
d) реєстрування результатів виконаних дій (див. 4.2.4);
e) критичного аналізування результативності виконаних запобіжних дій.
Занимайтесь фигурным катанием
Фигурное катание — это, прежде всего спорт, и занятия им, как и всяким другим видом спорта, определенным образом воздействуют на организм человека, способствуют выработке у него определенных качеств, необходимых в повседневной жизни, в труде.
В отличие от простого бега на коньках, который в основном преследует цели оздоровления и развлечения, фигурное катание несет в себе основы эстетического воспитания человека. Систематические занятия обязательными упражнениями, требующими идеальной осанки, тренировки произвольных и показательных программ, наконец их составление, подбор музыкального сопровождения для выступлений требуют от фигуриста знакомства с музыкой, балетом, театром, другими видами сценического искусства, наконец с литературой При серьезной, вдумчивой работе над программой необходимо хорошо понять смысл музыкального произведения, те мысли и чувства, которые вложил в него композитор. А это возможно лишь ознакомившись с эпохой, в которую создана данная музыка, со своеобразием творчества композитора, наконец, с действующими лицами и сюжетом спектакля, если музыка взята из балета, оперы или кинофильма.
Независимо от возраста и мастерства большинство фигуристов выступает перед зрителями. Даже занимающиеся в группах здоровья через некоторое время начинают репетировать простые показательные номера, которые демонстрируют на вечерах-смотрах, а также перед публикой, посещающей катки. Умение сосредоточиться, преодолеть боязни выступать перед многочисленной аудиторией - ценные качества, хорошо развиваемые занятиями фигурным катанием.
Важно, что занятия фигурным катанием оказывают на фигуристов, особенно юных, громадное воспитательное воздействие. Не секрет, что только исключительно трудолюбивые спортсмены добиваются успехов в спорте вообще и в фигурном катании в частности.
Многочасовое, скрупулезное исполнение фигур приучает детей добиваться цели постепенно, большим трудом, сознательно и, что особенно важно, самостоятельно. По подсчетам одного из ученых, высококвалифицированный фигурист проезжает на льду в среднем за 10 лет своей спортивной карьеры около 54 тысяч километров.
Исполнение сложных фигур способствует развитию вдумчивого отношения к заданиям тренера, развитию способности к анализу и синтезу движений, пробуждает в ребенке творческое начало, вызывает желание сделать ту или иную фигуру в собственной интерпретации, по-новому соединить известные элементы, придумать новые...
Фигурным катанием на коньках начинают заниматься обычно в дошкольном возрасте и увлекаются затем всю жизнь. И это неудивительно, так как фигурное катание на коньках как средство сохранения здоровья полезно для людей любого возраста. Оно, как и другие виды спорта, способствует снятию нервного напряжения, приведению в норму веса, сохранению стройности фигуры, укреплению легких, приобретению и развитию гибкости тела и сопротивляемости организма заболеваниям.
Современный человек ежедневно ходит на работу и с работы, сидит за столом, спит на правом боку - то есть все время ведет себя в рамках так называемых стандартных поз.
При таком образе жизни, свидетельствует лауреат Ленинской премии академик П. Анохин, его почки и почечные лоханки превращаются в своего рода отстойники, где в результате концентрации в организме солей образовывается песок, а затем и камни. Избавиться от этого можно частой переменой положения тела, что наряду с другими видами спорта успешно достигается фигурным катанием.
СССР Е. Чайковская, ставшая в свое время мастером спорта и чемпионкой СССР.
Кроме ярко выраженного оздоровительного влияния на организм занятия фигурным катанием значительно повышают работоспособность человека в условиях движений с высокой скоростью, с внезапными торможениями и ускорениями, с резкой сменой положения тела в пространстве, с быстрыми вращениями тела. С такими условиями особенно часто встречаются лица, проходящие службу в летных, морских, десантных и танковых частях. Техническая оснащенность современных вооруженных сил требует специальной физической подготовки. Сверхзвуковые реактивные самолеты, вертолеты, быстроходные торпедные катера, подводные лодки, танки, вездеходы-амфибии, специальные транспортеры и, наконец, космические аппараты, требующие высокой работоспособности космонавтов в невесомости, в условиях выхода в открытый космос — вот далеко не полный перечень современных систем, предъявляющих человеку исключительно высокие требования.
Для приобретения специальных физических качеств и навыков используются различные приспособления, приборы и аппараты. Большое количество таких аппаратов предназначено для укрепления и развития вестибулярного аппарата человека, повышения работоспособности органов равновесия. Исключительное место занимают эти упражнения в тренировке космонавтов. Надо сказать, что тренировка на аппаратах, как правило, однообразна, сложна и поэтому весьма утомительна. Если учесть, что отличной устойчивостью органов равновесия и тонким чувством положения тела в пространстве обладают лица, длительно занимающиеся фигурным катанием, то станет ясным, что каждый, кто хочет посвятить себя службе в технически сложных видах войск, может заложить хороший фундамент путем упражнений фигурного катания.
Можно привести результаты опытов по испытанию устойчивости вестибулярного аппарата у фигуристов и лиц, не занимавшихся фигурным катанием. Мастер спорта по фигурному катанию чемпион СССР в парном катании, подвергнутый вращению в специальном кресле, выдержал пятьсот оборотов, сохранил свою работоспособность и в тот же день приступил к чтению лекций студентам вуза. Другой испытуемый, практически здоровый человек, занимавшийся многими видами спорта, но не фигурным катанием, уже после трехсот оборотов полностью потерял работоспособность и не смог восстановить ее в течение целого дня.
Следует сказать еще об одном свойстве, развивающемся у человека, занимающегося фигурным катанием, — быстроте реакции и совершенной координации. Перемещение фигуристов на льду представляет собой хаотическое движение, при котором спортсмены часто движутся навстречу друг другу на большой скорости. Столкновения же случаются весьма редко. Развитию быстроты двигательной реакции способствуют многие элементы фигурного катания, например, исполнение прыжков с вращением в воздухе, когда спортсмен за десятые доли секунды производит целый комплекс движений.
Быстрота реакции и хорошая координация необходимы человеку не только в спорте или в военном деле. Техническая революция, коснувшаяся буквально всех отраслей промышленности, требует значительного количества людей для обслуживания различных автоматических агрегатов, линий и систем. Для работы на пульте управления необходимы не только специальные знания, но и быстрота реакции, чтобы при соответствующем сигнале оперативно исправить те или иные нарушения протекающего производственного процесса.
Те же качества, естественно, необходимы водителям транспортных средств, число которых постоянно возрастает.
Последние исследования профессоров А. Гандельсмана и К. Смирнова показали, что фигурное катание на коньках с точки зрения воздействия на организм обладает рядом своеобразных черт. Во многих видах спортивных движений, таких, например, как бег в легкой атлетике, в лыжном, конькобежном спорте, при езде на велосипеде и т. п., между величиной мышечной работы и частотой сердечных сокращений наблюдается прямо пропорциональная зависимость, то есть высокому уровню физической нагрузки соответствует высокая частота сердечных сокращений и наоборот.
Измерение энергозатрат путем анализа состава выдыхаемого фигуристами воздуха показало, что фигурное катание, в том числе и произвольное, характеризуется сравнительно небольшой мышечной работой. В то же время частота сердцебиений, измеренная с помощью специального датчика, оказалась весьма высокой (до 200 и более ударов в минуту).
Чем вызвано это несоответствие между относительно малыми затратами энергии и высокой частотой пульса у фигуристов?
Вот что пишут по этому поводу А. Гакдельсмал и К. Смирнов: конькобежец-фигурист, сосредоточенный на внутреннем рисунке ювелирных движений на льду, испытывает выраженное возбуждение вегетативных функций, не завершающихся соответственно высокой энергетикой... Нам кажется, что в жизни такое состояние часто наблюдается в тех случаях, когда необходимо в сложных ситуациях сдерживать волнение и при этом внешне оставаться спокойным и деятельным. Адаптация к подобным сдвигам, несомненно, весьма необходима в жизни для противодействия многочисленным волнениям, для сохранения высокой работоспособности и здоровья".
Не эта ли особенность занятий фигурным катанием привлекает в настоящее время большое число пожилых людей?
И еще об одном немаловажном значении фигурного катания надо сказать особо — о его эмоциональном воздействии как на самого фигуриста, так И на зрителя.
Вспомним показательную программу Грезы любви в исполнении Л. Белоусовой и О. Протопопова, или Вдоль по Питерской в исполнении Л. Пахомовой и А. Горшкова, Калиикуэ в исполнении И. Родкиной и А. Зайцева. С каким подъемом выступают эти фигуристы и какое большое эмоциональное воздействие оказывают они на зрителя!
Овладеть этим замечательным видом спорта — что может быть увлекательнее и интереснее для молодого спортсмена и для человека, посвятившего фигурному катанию зрелые годы!
