Chapter 2

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 468

старшин годилося вночі…

І так правили наші отці. Всяк міг слово сказати –

і те було благом.»

( «Велесова книга», К., 1995, д.№ 3б, с.19 )

Розглядаючи слово «Пантеон», значення якого

( з грецької мови ) подається як «храм усіх богів»,

зазначимо, що слово зазнало кількох етапів

запозичень ( 1. шумерське слово «Бан»

трансформується у хаттське – «Пан»;

2. у хаттському вжитку до нього долучається

вказівний займенник «то» - «Пан то»;

3. лувійці, сусіди хаттів, запозичують хаттське

словосполучення «пан то», вживають його в

значенні окремого слова «панто». Долучаючи свій

власний вказівний займенник «он», та трохи

змінюючи транскрипцію самого хаттського

словосполучення , вимовляють його, як

«пантеон»;

4. Це слово запозичують у лувійців греки

Pantheion .

Згадаємо опис храму Посейдона, у атлантів,

зроблений Платоном:

«Снаружи вокруг храма стояли золотые

изображения жён и всех тех, кто произошол от

десяти царей…»

( Т.Н.Дроздова, Э.Т.Юркина « В поисках образа

Атлантиды», М., СТРОЙИЗДАТ, 1992, с.298 ).

Цей опис цілком відповідає сучасному значенню

слова «пантеон» ( пам’ятне місце видатним

діячам держави ).

Такі шумерські статуї з храму Абу в Тель-Ахмарі

( кінець першої половини 3 тисячоліття до н.е. ),

яких науковці називають «прохачами чи богами»,

можна визначити, як «пантеон правлячих

династій» цього міста.

( Войтех Замаровський «Спочатку був Шумер», К.,

1983, іл. після с.160 )

sahhan – саххан (форма земельного соха – знаряддя праці , форма

володіння) 92,131-132**** земельного податку ( «від сохи» ). Це слово, за

своїм походженням має бути тюркське.

В уйгурській мові “плуг” ( сока ), в киргизькій –

«соко». З турецької мови «saha» [саха ] –

«поле», «площа».

В українській мові існує слово “сохатий” , яке

відповідає лувійському “лось”. Якутське слово

“саха” означає “олень”.

Плуг, як знаряддя праці, має

частину, яка перевертає скибу землі, і вона

називається – леміш ( “ те, що перевертає ”,

“ те, що перемішує”. Лінгвістичний аналіз

вказує, що леміш виготовлявся з рогу “сохатого“.

Цей ріг, на завершенні, має широку потовщену

кістку, своєрідну – “лопатку “.

Роги інших оленів для цього не могли бути

використані, зважуючи на їх будову.

Відомий російський мовознавець В.І.Даль

зазначає : « Сохатыйм. – зверь с рассохами,

скотина оленьего рода, с широкими

лопастистыми рогами.

Сохатый олень – двугодовалый северный

олень, у которого уже выростают рога.

Сохатый – Лось, Прикол, созвездие Большой

Медведицы. Сохачьи рога».

(В.И.Даль «Толковый словарь русского

языка», Москва, «ЭКСМО»,2006,с.614.)

Науковці музею археології та етнографії

Якутського Державного Університету

зазначають:

«Наскальные изображения раннего неолита

Якутии представлены незначительным

числом. Главная фигура в изобразительной

традиции этого времени ЛОСЬ».

( http:// www.ysu.ru/museum/archeolog/archeology.shtml )

Процитуємо коротеньку справку про цю тварину

з спеціальної наукової літератури:

“Лось – самый крупный вид дичи. Рост в плечах

240 см., вес 570 кг. ( рекорд 655 кг.) Самец несёт

рога более полутора метров в размахе и весом

до 20 кг. К осени малютка-лось, родившийся

летом, достигает веса в центнер. Самые