Основні поняття.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1925

Клітинна теорія— це узагальненні уявлення про будову клітин як одиниць

живого, про їх розмноження та роль у формуванні багатоклітинних організмів.

Виникненню та формулюванню окремих положень клітинної теорії передував досить тривалий (біля трьохсот років) період накопичення відомостей про будову різних одноклітинних та багатоклітинних організмів.

Майже 200 років положення, сформульоване Т. Шванном, залишалося ключовим у клітинній теорії та одним з основоположних принципів

науки про живе.

Положення класичної клітинної теорії.

1. Усі живі організми побудовані з однієї або більшої кількості клітин.

2. Клітина — це основна одиниця життя.

3. Кожна клітина виникає із клітини.

4. Клітина - одиниця структури функціонування й організації живих істот.

5. Клітина існує як самостійна структ ра і разом з тим є частиною всього організму.

Сучасне трактування клітинної теорії

1. Клітина — елементарна одиниця живого: поза клітиною життя не існує.

2. Клітина — єдина система, що складається із багатьох взаємопов’язаних елементів, які являють собою певне цілісне утворення, що складається із

функціональних одиниць — органел.

3. Клітини подібні — гомологічні — за будовою та за основними характеристиками.

4. Кожна клітина походить від клітини: кількість клітин збільшується шляхом їх поділу.

5. Багатоклітинний організмявляє собою складний ансамбль з багатьох клітин, які об’єднані в тканини і органи, що пов’язані між собою й підпорядковані

нервовій і гуморальній регуляції.

6. Клітини багатоклітинних организмів рівнозначні за генетичною інформацією, але відрізняють ся одна від одної різними функціями різних генів, що приводить до їх морфологічно го та функціонального різноманіття.

Питання до самоперевірки.

Порівняйте положення класичної та сучасної клітинної теорії.

Контрольні питання ( дати письмову відповідь у конспекті.)

1.У чому полягає суть теорії клітинної будови організмів?

2. Чому створення клітинної теорії є одним із найбільш видатних досягнень в галузі природознавства?

3. Які помилки мала клітинна теорія Т.Шванна на відміну від висновків

М. Шлейдена і Я. Пуркіне.?

Тема № 5 : Біотехнологія : цитотехнології та гістотехнології.

План:

1. Цитотехнології – досягнення, можливості та перспективи використання

2. Гістотехнології– можливості та перспективи використання.

3. Стовбурові клітини.

Література:

1. О. В. Тагліна , « Біологія » 10 кл. §31, 45.

2. М.Є Кучеренко, Ю.Г.Вервес, « Біологія » 10-11 кл. §53.

Основні поняття.

1. Цитотехнології – досягнення, можливості та перспективи використання .

2. Гістотехнології– можливості та перспективи використання.

3. Стовбурові клітини.

Стовбурові клітини, також відомі як штамові клітини — це первинні клітини, що зустрічаються в усіх багатоклітинних організмах. Ці клітини можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть дифференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин. Дослідження стовбурових клітин людини розпочалося з відкриття канадських учених Ернеста Мак Кулоха та Джеймса Тілла у 1960.

Існують дві досить широкі категорії стовбурових клітин ссавців: ембріональні стовбурові клітини, що походять безпосередньо від бластоцисти, та стовбурові клітини дорослого організму, що знаходяться у зрілих тканинах. У ембріонах, що розвиваються, стовбурові клітини можуть дифференціюватися в усі спеціалізовані ембріональні тканини. Стовбурові клітини дорослого організму діють як репараційна система для тіла, підтримуючи потрібну кількість спеціалізованих клітин.

Так як стовбурові клітини можна вирощувати та програмувати на спеціалізацію (наприклад, отримати м'язи чи нервову тканину) завдяки методу клітинних культур, їх стали вживати для лікування хворих (це так звана Клітинна терапія). Кістковий мозок може бути одним із джерел стовбурових клітин.

Особливість стовбурових клітин полягає у тому, що вони мають такі основні властивості:

§ Самовідновлення — здатність проходити величезну кількість клітинних циклів клітинного поділу і залишатися недифференційованими.

§ Безмежні можливості — можливість диффренціюватися у будь-який клітинний тип. Це робить стовбурові клітини тотипотентними

Стовбурові клітини дорослого організму

Поділ та дифференціація стовбурових клітин.

A — стовбурові клітини; B — клітина-попередник; C — дифференційована клітина; 1 — симетричний поділ стовбурових клітин; 2 — асиметричний поділ стовбурових клітин; 3 — поділ клітини-попередника; 4 — кінцева (термінальна) дифференціація

Стовбурові клітини дорослого організму — це недифференційовані клітини, що розповсюджені по всьому тілу. Вони розмножуються і заміщують клітини, що померли, та відновлюють пошкоджені тканини тіла. Ці клітини відносяться до соматичних (від грецького слова Σωματικóς, тобто тіло) стовбурових клітин; вони знаходяться у тілах як дітей, так і дорослих.

Використання у медицині

Дослідники у галузі медицини впевнені, що стовбурові клітини мають потенціал змінити зовнішній вигляд людських хвороб. Існує величезна кількість лікувальних методів, що опираються на стовбурові клітини. Проте більшість з них використовується досить рідко, бо це здебільшого експериментальні методи, до того ж вони не завжди ефективні. Медики-дослідники уважають, що стовбурові клітини можна використовувати для лікування онкозахворювань, хвороби Паркінсона, пошкоджень спинного мозку, м'язів, тощо. Тим часом досі ще не визначеною є суспільна та наукова позиція щодо етичного аспекту вживання стовбурових клітин у медицині.

Проте стовбурові клітини вже досить успішно використовуються у наукових дослідженнях, і далеко не всі вчені розділяють думку, що єдиною метою цих досліджень є клітинна терапія. Вони вважають, що дослідження стовбурових клітин є досить цінним і саме по собі.

Сьогодні в Україні дозволено проведення клінічних випробувань (Наказ МОЗ України № 630 «Про проведення клінічних випробувань стовбурових клітин», 2008 р.) з лікування наступних патологій із застосуванням стовбурових клітин: панкреонекроз, цироз печінки, гепатити, опікова хвороба, цукровий діабет II типу, розсіяний склероз, критична ішемія нижніх кінцівок. Першим, хто отримав право на проведення клінічних випробувань в галузі застосування стовбурових клітин в Україні, став Інститут клітинної терапії. За допомогою стовбурових клітин пуповинної крові вже успішно проведено лікування десятків пацієнтів з цими захворюваннями.

Питання до самоперевірки.

Тест ( обери 1 вірну відповідь).

1.Створенням біологічних замісників тканини і органів займається:

А – цитотехнологія.

Б- гістотехнологія.

В- вірусологія.

2.Сукупність методів , які використовуються для конструювання нових клітин :

А – цитотехнологія.

Б- гістотехнологія.

В- бактеріологія.

Контрольні питання ( дати письмову відповідь у конспекті.)

1. Як цитотехнології використовують в селекції?

2. Яке значення мають генетична та клітинна інженерія для розвитку теоретичної біології ?

3. Що називається клоном?

4. Для лікування яких патологій сьогодні в Україні дозволено проведення клінічних випробувань із застосуванням стовбурових клітин?

Тема № 6 : Профілактика хвороб людини.

План.

1. Профілактика бактеріальних хвороб людини.

2. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними

одноклітинними еукаріотами

Література:

1. О. В. Тагліна , « Біологія » 10 кл. §39,40.