Un genre à définir entre film de gangsters et film de policier.

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 480

Це найбільш поширений вид грунтово-картографічного дослідження в Україні. Великомасштабні грунтові плани або карти складаються головним чином при грунтових дослідженняхокремих господарств. При цьому в районах нечорноземної смуги грунтові дослідження краще проводити в масштабі 1 : 10 000, в районах лісостепу — в масштабі 1 : 10000 і 1 : 25 000, в степовій зоні — в масштабі 1 : 25 000, а іноді 1 : 50 000. У землеробських районах з великою строкатістю грунтового покриву, значним розповсюдженням еродованих грунтів, грунтова зйомка повинна проводитися в масштабі не дрібніше 1 : 10 000.

При великомасштабній грунтовій зйомці дослідник, повинен визначити грунтові межі в полі з точністю: при масштабі 1 : 10 000 — від 20 до 100 м, а при масштабі 1 : 50 000 — від 100 до 500 м. Площа «раціональних» контурів при зйомці масштабу 1 : 10 000 повинна бути рівна 0,5 га, масштабу 1 : 25 000 — 3 га і масштабу 1 : 50 000 — 12 га. Така точність визначення в полі грунтових меж і виділення грунтових контурів з подальшим нанесенням їх на грунтову карту може бути досягнута тільки за наявності хорошої топооснови і великої спостережливості дослідника. Топоосновою при грунтовій зйомці крупного масштабу може служити топографічна карта з горизонталями або землевпорядний план в поєднанні з аерознімками. Дуже важливо, щоб масштаб аерофотознімків був той же, що і у землевпорядного плану. Це значно полегшує роботу грунтознавця в полі і в камеральному періоді оформлення карти.

При цьому виді зйомки грунтознавцю необхідно встановити в натурі і показати на карті не тільки межі переходу між типами, підтипами і видами грунтів, але і різновидами грунтів по механічному складу, по характеру грунтоутворюючих порід, культурні варіанти грунтів. У зв'язку з цим бажано, щоб дослідник оперував, окрім топографічної основи, також і картою сільськогосподарських угідь господарства і даними історії полів.

Грунтову зйомку крупного масштабу краще всього проводити методом «двофазної» зйомки. Спочатку проводять рекогносцирувальне обстеження всієї території, в результаті якого необхідно вивчити найголовніші грунти господарства і зібрати за допомогою місцевого агрономічного персоналу матеріали про сільськогосподарське використання місцевих грунтів, їх агровиробничі особливості. Після цього приступають до суцільної детальної грунтової зйомки.

В результаті грунтової зйомки крупного масштабу складаються детальна грунтова карта і грунтовий очерк. До нього додаються, окрім грунтової карти, ряд картограм: картограми виробничо важливих властивостей грунтів — кислотності, фосфору, калію, еродованих земель, солонців і солонцюватих грунтів, картограма раціонального використання земель і картограма бонітування грунтів. У грунтовому нарисі приводяться загальні відомості про господарство, характеризуються природні умови і грунти обстеженої території на основі польового і лабораторного вивчення грунтів. У вигляді таблиць в тексті поміщаються дані физико-хімічних аналізів. Спеціальний розділ очерку присвячується викладу основних шляхів і методів раціональнішого використання грунтів, а також результатів грунтових досліджень при проведенні заходів щодо підвищення родючості грунтів і врожайності сільськогосподарських культур.