Une fin parfois heureuse

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 507

Матеріали польового дослідження і картування грунтів спочатку піддаються попередній камеральної обробці, яка проводиться безпосередньо на місці, вгосподарстві, з подальшим остаточним переглядом, уточненням і оцінкою всього зібраного матеріалу на центральній базі грунтового загону, управління землеустрою, кафедрах грунтознавства, дослідних станціях та інших установах, які ведуть грунтові роботи.

Попередній перегляд зразків, польових записів, карт та іншої документації значно полегшує працю дослідника при остаточній камеральній обробці матеріалів і дозволяє відразу ж на місці, ще до виїзду з польових робіт, усунути неточності, недоробки, узяти, у разі потреби, додаткові зразки грунтів, виправити грунтову карту і, нарешті, позбавитися зайвих зразків, якими часто без потреби завантажуються на центральних базах грунтових партій.

При попередній камеральній обробці матеріалів дослідник повинен просушити всі зразки у міру їх надходження, перевірити правильність визначення забарвлення, механічного складу і внести відповідні виправлення в грунтовий щоденник, систематизувати зразки і провести попередній відбір їх для подальшого остаточного перегляду і аналізу в лабораторії. При цьому уточнюються назва грунтів і польова грунтова карта.

Таким чином, основна мета проглядання грунтових зразків полягає в тому, щоб дослідник ще раз перевірив правильність своїх польових спостережень і визначень (забарвлення, структури, механічного складу і т. п.), уточнив у разі потреби класифікацію грунтів і намітив типові розрізи для подальшого вивчення механічного, хімічного складу і фізичних властивостей грунтів.

Дуже важливо, щоб грунтознавцем до моменту закінчення польових досліджень були оформлені на місці наступні первинні матеріали:

1) попередня грунтова карта з нанесеними на ній пунктами грунтових розрізів;

2) грунтові щоденники, схеми маршрутів, схеми грунтових профілів і геологічних оголень;

3) список зразків грунтів, рослинності, добре упакованих для відправки на центральну базу грунтового загону.

Чим уважніше буде переглянутий і цілеспрямовано систематизований первинний польовий матеріал, тим успішніше пройдуть подальші камеральні і камерально-аналітичні роботи.

Надалі, після закінчення польових робіт всі зразки, відібрані в попередній камерально-польовий період, піддаються завершальному камерально-кабінетному перегляду після прибуття їх на основну базу грунтового загону. Для цього в спеціальному сухому і добре освітленому приміщенні — «розбірної» — всі зразки переносяться в коробки з щільного картону, розміром 8X12X20 см, з кришкою, розкладаються і систематизуються в генетико-виробничій послідовності; у такій же послідовності повинні бути розподілені і узяті моноліти. Наприклад, серію зразків розташовують в послідовній зміні від підзолистих грунтів до чорноземів, а якщо дослідження проводилися в межах одного типу, наприклад, чорноземного, то зразки грунтів слід розташувати по підтипах — від вилугованого потужного звичайного до південного чорнозему.

Порівняльний, і при цьому, одночасний перегляд зразків та монолітів за одних і тих же умов освітлення дозволяє досліднику помітити ряд характерних особливостей, які раніше виходили з поля зору, уточнити назви грунтів, правильніше відібрати раціонально необхідну кількість зразків для аналізу і скласти план аналітичних робіт по вивченню фізико-хімічних властивостей грунту.

Під час проглядання грунтових зразків у дослідника повинні бути під руками не тільки грунтові щоденники, але і польова грунтова карта.

Виявлені в процесі проглядання зразків помилки, неточності у визначенні морфолого-генетичних ознак грунтів (забарвлення, потужність і ін.) та в назвах грунтів виправляються в грунтовому журналі і на карті.

У коробку разом з грунтовим зразком кладеться етикетка, яка повинна бути акуратно заповнена у момент взяття зразка в полі. Переписувати етикетки не рекомендується, оскільки при цьому не. виключені помилки, які надалі важко виправити. Одночасно на зовнішній стороні однієї з коротких бічних стінок коробки приклеюється невелика етикетка з вказівкою номера розрізу і глибини узяття зразка або робиться відповідний напис, наприклад: