Uses and Abuses of Political Concepts 8 страница

Дата добавления: 2015-10-18; просмотров: 545

Z рахунок = 1,2 * К1 + 1,4 * К2 + 3,3 * К3 + 0,6 * К4 + 1 * К5

Де К1 – оборотний капітал / всі активи (частка оборотного капіталу в активах підприємства)

К2 – нерозподілений прибуток / всі активи (частка нерозподіленого прибутку в активах підприємства (рентабельність активів))

К3 – доход від основної діяльності / всі активи (відношення прибутку від реалізації до активів підприємства)

К4 – ринкова вартість акцій / всі активи ( відношення ринкової вартості звичайних та превільованих акцій до пасивів підприємства)

К5 – обсяги продажу / всі активи (відношення обсягу продажу до активів).

В залежності від значення Z – рахунку надається оцінка ймовірності банкрутства підприємства за визначеною шкалою, яка подана в таблиці.

Таблиця.

Визначення ймовірності настання банкрутства підприємства

за Z – рахунком Альтмана (за один рік)

Значення Z	Ймовірність настання банкрутства
Z < 1,8	Дуже висока
1,8 < Z < 2,7	Висока
2,7 < Z < 2,9	Ймовірна
Z > 2,9	Дуже низька

У 1983 р. Альтман зробив модифікований варіант своєї моделі для компаній, акції яких не котуються на біржі:

Z = 0,717Хі + 0,847Х2 + 3,107Х3 + 0,42Х4 + 0,995Х5

Де Х4 – балансова вартість власного капіталу / позиковий капітал.

Граничне значення рахунку тут дорівнює 1,23.

2) Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Вона була розроблена Агентством із запобігання банкрутству підприємств і організацій;

3) Двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства:

Z = - 0,3877 – 1,0736 * Кпл + 0,0579 Кпз,

Де Кпл - коефіцієнті поточної ліквідності (покриття);

Кпз - відношення позикових засобів до валюти балансу.

Якщо Z < 0 – ймовірно, що підприємство залишиться платоспроможнім;

Z > 0 – ймовірне банкрутство.

4) Р.С. Сайфулін та Г.Г. Кадиков запропонували використовувати для експрес=оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число:

R = 2 Ко + 0,1 Ктл + 0,08 Ки + 0,45 Км + Кпр;

Де Ко – коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Ко більше або дорівнює 1);

Ктл – коефіцієнт поточної ліквідності (Ктл більше або дорівнює 2);

Ки – інтенсивність обороту авансуємого капіталу, яка характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. засобів, вкладених у діяльність підприємства (Ки більше або дорівнює 2,5);

Км – коефіцієнт менеджменту, що характеризує відношення прибутку до величини виручки від реалізації (Км більше або дорівнює (n - 1) / r, де r – облікова ставка центрального банку (НБУ));

Кпр – рентабельність власного капіталу – відношення балансового прибутку до власного капіталу (Кпр більше або дорівнює 0,2).

При повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів мінімальним нормативним рівням рейтингове число буде дорівнювати 1. Фінансовий стан підприємства з рейтинговим числом меншим 1 характеризується як незадовільний.

5) Формула Лиса для Великобританії (1972 р.)

Z = 0,063 Х1 + 0,092 Х2 + 0,057 Х3 + 0,001 Х4

Де Х1 – оборотний капітал / сума активів;

Х2 – прибуток від реалізації / сума активів;

Х3 – нерозподілений прибуток / сума активів;

Х4 – власний капітал / позиковий капітал.

Граничне значення тут 0,037

6) Формула Таффлера (1997 р.)

Z = 0,53 Х1 + 0,13 Х2 + 0,18 Х3 + 0,16Х4

Де Х1 – прибуток від реалізації / короткострокові зобов’язання;

Х2 – оборотні активи / сума зобов’язань;

Х3 – короткострокові зобов’язання / сума активів;

Х4 – виручка / сума активів.

Якщо величина рахунку більша 0,3, це говорить про те, що у фірми непогані довгострокові перспективи, якщо менше 0,2 то банкрутство більш ніж ймовірно.

13.5. Методи рейтингової оцінки

Існуючі підходи до створення рейтингових систем, які можна поєднати за принципом побудови, - це сумарні методи (метод сум, середнього геометричного, коефіцієнтів, суми місць) та методи віднімання (відстані до еталона, відстані до середнього значення).

Найбільш розповсюджені – метод суми місць та евклідових відстаней.

Рейтингову оцінку методом евклідових відстаней слід здійснювати у декілька етапів:

На першому етапі обґрунтовується система показників оцінки стану та діяльності підприємств та будується матриця вихідних показників.

На наступному етапі досліджень будують матрицю стандартизованих коефіцієнтів. Для цього по кожному показнику аналізу встановлено найкращий елемент матриці (кращий показник одного з підприємств). Він може бути максимальним та мінімальним. Такий найкращий елемент приймається за одиницю. Стандартизовані коефіцієнти являють собою частку від вказаного найкращого елемента. Стандартизовані коефіцієнти визначаються при максимальному значенні еталонного показника за формулою):

Ск (mах) = Пі / Пmах

де Пі – показник конкретного підприємства;

Пmах – найліпший максимальний елемент.

В другому випадку слід користуватися формулою:

Ск (mіn) = Пmіn / Пі

де Пі – показник конкретного підприємства;

Пmіn – найліпший мінімальний елемент матриці.

На третьому етапі визначаються результати рейтингової оцінки. Для цього розраховуються квадрати значень стандартизованих коефіцієнтів, які коригувалися при необхідності на показники вагомості, а потім отриманні значення показників по кожному підприємству сумуються. За узагальненим показником встановлюється рейтингове місце кожного із аналізованих підприємств.

Метод суми місць реалізується за наступними етапами:

Перший – визначаються показники стану та діяльності підприємств;

Другий – визначається рейтинги (місця) кожного показника;

Третій – сумуються значення місць (рейтингів) показників і визначається узагальнюючий показник.

1 До першокласного забезпечення належать: застава майнових прав на грошові депозити; безумовні гарантії: урядів країн категорії “А”, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, банків з рейтингом не нижчим, ніж “інвестиційний клас”; забезпечені гарантії банків України; а також інше забезпечення, яке можна реалізувати за вартістю, що перевищує суму основного боргу та відсотків за ним і строк реалізації якого не перевищує 60 днів.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ