Методичні поради

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 586

____________ _____________________

дата підпис

ЗАЯВА

Я, _________________________________________________________________________, прошу не порушувати моє конституційне право на отримання пенсії/соціальних допомог через поштовий зв'язок готівкою.

Право на це мені гарантується Конституцією України та законодавством України:

Відповідно до статті 8 Конституції України «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». Відповідно до статті 46 Конституції України «громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом». Відповідно до статті 22 Конституції України «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Прошу не порушувати моє конституційне законне право на отримання пенсії/соціальних допомог через поштовий зв'язок готівкою.

З повагою

___________________

підпис
______________
дата

ЗАЯВА

Я, ______________________________________________________________________________,

___________________________________ учня _______________________________________________
батько/мати, законний представник

___________року народження,у зв'язку з вимогою надати згоду на внесення персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини до електронного реєстру учнів, заявляю наступне.

Основний Закон нашої держави — Конституція України, яка має найвищу юридичну силу (ст. 8), проголошує: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст.3), «захист суверенітету України, забезпечення її інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (ст.17), «кожна людина має право на свободу» (ст. 29), «кожен має право на освіту» (ст. 53).

Електронний реєстр учнів є частиною «Єдиної державної електронної бази з питань освіти», впровадження якої є реалізацією міжнародних освітньо-наукових проектів. Відповідно до ратифікованої Україною Конвенції «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних» «Сторона не може лише з метою захисту недоторканості приватного життя забороняти чи обумовлювати спеціальними дозволами транскордонні потоки персональних даних, що передаються на територію іншої Сторони». Отже, персональні дані дітей, у тому числі, наприклад, дані медичних обстежень, будуть відомі не тільки поза школою, а й в інших країнах, не дивлячись на те, що згідно зі ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» моя дитина «має право на таємницю про стан свого здоров'я, діагноз, про відомості, одержані при її медичному обстеженні». Це є потенційною загрозою безпеці наших дітей, а, отже, наших сімей і державі в цілому. Те, що захистити персональні дані в електронному вигляді практично неможливо, визнають і фахівці, про це свідчать і самі факти.

Відповідно до Наказу МОН від 09.12.2008 №1120 «Про запровадження єдиного зразка учнівського квитка», «учнівськийквиток – це персональні дані про особу (учня), що навчається у загальноосвітньому навчальному закладі, занесені в централізований банк даних Міністерства освіти і науки України (ІВС "ОСВІТА") та частково відтворені в пластиковій картці», у тому числі «індивідуальний штрих-код». «Пластикова картка може бути виконана з вмонтованим чіп-модулем». Згідно з висновками наукових експертиз різних країн (Греції, Росії, України) цифровий ідентифікатор особи виконує в електронній системі функцію імені людини, а його штрих-кодовий варіант запису містить у собі символику, ображаючу віру Христову. Ст. 161 Кримінального кодексу України визначае міру покарання за «образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями». Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» не допускає «будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання релігії. Батьки або особи, які їх замінюють, за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії» (ст.3). Тому я через релігійні переконання забороняю виготовлення таких документів на ім'я моєї дитини.

Цивільний кодекс України констатує, що людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям» (ст.28), а не під «індивідуальним штрих-кодом» чи «унікальним номером запису в Реєстрі». Нюрнберзький трибунал у 1946 році визнав присвоєння людині персонального номеру злочином перед людством. Ми не маємо ниякого морального права про це забувати.

Закон України «Про освіту» гарантує кожному громадянину України здійснення своїх прав «на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від світоглядних переконань, віросповідання» (п.1 ст.3), на «рівність умов, безперервність і різноманітність освіти» (ст.6) та запевняє: «держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття» (п.2 ст.35).

Закон України «Про загальну середню освіту» говорить, що «загальноосвітній навчальний заклад забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту» (ст.8); «примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в будь-які об'єднання громадян [у даному випадку об'єднання учнів через примусове залучення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти] забороняється» (п.3 ст.17). Ст. 29 вказаного Закону проголошує право батьків (представників дитини) «захищати законні інтереси дітей» а також «приймати рішення щодо участі [чи не участі] дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу». До інноваційної діяльності відноситься й впровадження у навчальних закладах автоматизованої системи, електронного реєстру учнів.

Користуючись правом батьків (законних представників дитини) на «самозахист своєї дитини» (п.1 ст.154 Сімейний кодекс України),керуючись вищезазначеним та ст.32 Конституції України, за якою «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди»,заявляю, щоне даю згоди на збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини, а також забороняю внесення моєї дитини до електронного реєстру учнів, автоматизованої системи «Школа», централізованого банку даних Міністерства освіти і науки України (ІВС «ОСВІТА»), Єдиноїдержавної електронної бази з питань освіти,будь-яких інших інформаційних систем. Також забороняю виготовлення на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи. Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду на щось чи відмовити. Закони правової, вільної держави, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, не можуть зобов'язувати і не передбачають зобов'язання в наданні згоди громадянином на збір та обробку своїх персональних даних чи персональних даних своїх дітей, «особисті немайнові права» на які згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» «є невід'ємними і непорушними». Відповідно до Конституції України, «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). Отже, заборона на збір та обробку персональних даних моєї дитини не може звужувати її право на отримання освіти.

З урахуванням вищенаведеного

ПРОШУ:

1. Не здійснювати збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини,

_____________________________________________________________, _________ року народження. Не присвоювати моїй дитині та не використовувати стосовно неї ніякі цифрові (штрих-кодові, радіочастотні тощо) ідентифікатори особи. Не вносити дані про мою дитину до електронного реєстру учнів, інших електронних реєстрів та баз даних, і не передавати персональні дані моєї дитини до інших організацій та осіб.

2. Не виготовляти на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи.

3. Якщо, незважаючи на відсутність згоди на збір та обробку персональних даних моєї дитини, її персональні дані збираються і піддаються автоматизованій обробці, такі дії є незаконними, тому у відповідності до пунктів 5, 6 частини 2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» та пунктів с), d) ст.8 та ст.10 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, вимагаю знищити ці дані. Отже, Ви не маєте права збирати та обробляти персональні дані моєї дитини, оскільки я забороняю це робити.

4. Здійснювати облік моєї дитини у навчально-виховному процесі за раніше встановленими формами обліку учнів за прізвищем, іменем та по батькові, на паперових носіях (журнали, щоденник тощо), без застосування цифрових (штрих-кодових, радіочастотних тощо) ідентифікаторів/кодифікаторів особи.

Вважаю за свій християнський та громадянський обов'язок попередити, що у випадку розбудови Єдиної електронної системи освіти в Україні як частини глобального плану перебудови світу кожна людина може втратити особисту свободу а наша держава свою незалежність.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» прошу надіслати мені письмову відповідь на вказану вище адресу.

З повагою________________
підпис

____________201___р.

ЗАЯВА

Я, ______________________________________________________________________________,

___________________________________ учня _______________________________________________
батько/мати, законний представник

___________року народження,у зв'язку з вимогою надати згоду на внесення персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини до електронного реєстру учнів, заявляю наступне.

Основний Закон нашої держави — Конституція України, яка має найвищу юридичну силу (ст. 8), проголошує: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст.3), «захист суверенітету України, забезпечення її інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (ст.17), «кожна людина має право на свободу» (ст. 29), «кожен має право на освіту» (ст. 53).

Електронний реєстр учнів є частиною «Єдиної державної електронної бази з питань освіти», впровадження якої є реалізацією міжнародних освітньо-наукових проектів. Відповідно до ратифікованої Україною Конвенції «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних» «Сторона не може лише з метою захисту недоторканості приватного життя забороняти чи обумовлювати спеціальними дозволами транскордонні потоки персональних даних, що передаються на територію іншої Сторони». Отже, персональні дані дітей, у тому числі, наприклад, дані медичних обстежень, будуть відомі не тільки поза школою, а й в інших країнах, не дивлячись на те, що згідно зі ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» моя дитина «має право на таємницю про стан свого здоров'я, діагноз, про відомості, одержані при її медичному обстеженні». Це є потенційною загрозою безпеці наших дітей, а, отже, наших сімей і державі в цілому. Те, що захистити персональні дані в електронному вигляді практично неможливо, визнають і фахівці, про це свідчать і самі факти.

Відповідно до Наказу МОН від 09.12.2008 №1120 «Про запровадження єдиного зразка учнівського квитка», «учнівськийквиток – це персональні дані про особу (учня), що навчається у загальноосвітньому навчальному закладі, занесені в централізований банк даних Міністерства освіти і науки України (ІВС "ОСВІТА") та частково відтворені в пластиковій картці», у тому числі «індивідуальний штрих-код». «Пластикова картка може бути виконана з вмонтованим чіп-модулем». Згідно з висновками наукових експертиз різних країн (Греції, Росії, України) цифровий ідентифікатор особи виконує в електронній системі функцію імені людини. Цивільний кодекс України констатує, що людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям» (ст.28), а не під «індивідуальним штрих-кодом» чи «унікальним номером запису в Реєстрі». Нюрнберзький трибунал у 1946 році визнав присвоєння людині персонального номеру злочином перед людством. Ми не маємо ниякого морального права про це забувати.

Закон України «Про освіту» гарантує кожному громадянину України здійснення своїх прав «на рівність умов, безперервність і різноманітність освіти» (ст.6) та запевняє: «держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття у різних типах навчальних закладів» (п.2 ст.35).

Закон України «Про загальну середню освіту» говорить, що «загальноосвітній навчальний заклад забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту» (ст.8); «примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в будь-які об'єднання громадян [у даному випадку об'єднання учнів через примусове залучення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти] забороняється» (п.3 ст.17). Ст. 29 вказаного Закону проголошує право батьків (представників дитини) «захищати законні інтереси дітей» а також «приймати рішення щодо участі [чи не участі] дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу». До інноваційної діяльності відноситься й впровадження у навчальних закладах автоматизованої системи, електронного реєстру учнів.

Користуючись правом батьків (законних представників дитини) на «самозахист своєї дитини» (п.1 ст.154 Сімейний кодекс України),керуючись вищезазначеним та ст.32 Конституції України, за якою «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди»,заявляю, щоне даю згоди на збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини, а також забороняю внесення моєї дитини до електронного реєстру учнів, автоматизованої системи «Школа», централізованого банку даних Міністерства освіти і науки України (ІВС «ОСВІТА»), Єдиноїдержавної електронної бази з питань освіти,будь-яких інших інформаційних систем. Також забороняю виготовлення на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи. Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду на щось чи відмовити. Закони правової, вільної держави, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, не можуть зобов'язувати і не передбачають зобов'язання в наданні згоди громадянином на збір та обробку своїх персональних даних чи персональних даних своїх дітей, «особисті немайнові права» на які згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» «є невід'ємними і непорушними». Відповідно до Конституції України, «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). Отже, заборона на збір та обробку персональних даних моєї дитини не може звужувати її право на отримання освіти.

З урахуванням вищенаведеного

ПРОШУ:

1. Не здійснювати збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини,

_____________________________________________________________, _________ року народження. Не присвоювати моїй дитині та не використовувати стосовно неї ніякі цифрові (штрих-кодові, радіочастотні тощо) ідентифікатори особи. Не вносити дані про мою дитину до електронного реєстру учнів, інших електронних реєстрів та баз даних, і не передавати персональні дані моєї дитини до інших організацій та осіб.

2. Не виготовляти на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи.

3. Якщо, незважаючи на відсутність згоди на збір та обробку персональних даних моєї дитини, її персональні дані збираються і піддаються автоматизованій обробці, такі дії є незаконними, тому у відповідності до пунктів 5, 6 частини 2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» та пунктів с), d) ст.8 та ст.10 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, вимагаю знищити ці дані. Отже, Ви не маєте права збирати та обробляти персональні дані моєї дитини, оскільки я забороняю це робити.

4. Здійснювати облік моєї дитини у навчально-виховному процесі за раніше встановленими формами обліку учнів за прізвищем, іменем та по батькові, на паперових носіях (журнали, щоденник тощо), без застосування цифрових (штрих-кодових, радіочастотних тощо) ідентифікаторів/кодифікаторів особи.

Вважаю за свій громадянський обов'язок попередити, що у випадку розбудови Єдиної електронної системи освіти в Україні як частини глобального плану перебудови світу кожна людина може втратити особисту свободу а наша держава свою незалежність.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» прошу надіслати мені письмову відповідь на вказану вище адресу.

З повагою________________
підпис

____________201___р.

ЗАЯВА

Я, ________________________________________________________________________,

________________________________ дитини________________________________________________
батько/мати, законний представник

___________року народження,у зв'язку з вимогою надати згоду на внесення персональних даних моєї дитини до електронного реєстру дітей дошкільного віку, заявляю наступне.

Основний Закон нашої держави — Конституція України, яка має найвищу юридичну силу (ст. 8), проголошує: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст.3), «захист суверенітету України, забезпечення її інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (ст.17), «кожна людина має право на свободу» (ст. 29), «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти» (ст.53).

Електронний реєстр дітей дошкільного віку впроваджується без всенародного обговорення, без прийняття навіть відповідного закону. Згідно «Методичних рекомендацій щодо створення уніфікованої системи електронної реєстрації дітей дошкільного віку» (лист МОН № 1/9-499 від 17.07.2013р.) дані з цього реєстру планується передавати до «Єдиної державної електронної бази з питань освіти» (ДП Інформресурс), впровадження якої є реалізацією міжнародних освітньо-наукових проектів. Відповідно до ратифікованої Україною Конвенції «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних», «Сторона не може лише з метою захисту недоторканості приватного життя забороняти чи обумовлювати спеціальними дозволами транскордонні потоки персональних даних, що передаються на територію іншої Сторони».Отже, персональні дані дітей, у тому числі, наприклад, дані медичних обстежень, будуть відомі не тільки поза дошкільного закладу, а й в інших країнах, не дивлячись на те, що згідно зі ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» моя дитина «має право на таємницю про стан свого здоров'я, діагноз, про відомості, одержані при її медичному обстеженні». Це є потенційною загрозою безпеці наших дітей, а, отже, наших сімей і державі в цілому. Те, що захистити персональні дані в електронному вигляді практично неможливо, визнають і фахівці, про це свідчать і самі факти.

Загальна відкритість інформації про дитину навіть у межах вітчизняної системи освіти є неприпустимим грубим порушенням гарантованого державою права на приватність, на захист дитини від психологічного насильства, приниження її гідності (п.2 ст.28 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Функціонування уніфікованої системи електронної реєстрації дітей дошкільного віку передбачає використання цифрового ідентифікатора особи, тобто номера людини, що є також попранням її гідності. Цивільний кодекс України констатує, що людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям» (ст.28), а не під «унікальним номером запису в Реєстрі». Нюрнберзький трибунал у 1946 році визнав присвоєння людині персонального номера злочином перед людством, що не має терміну давності. Постанова Верховної Ради України № 3248-VI від 19 квітня 2011 року закликає пам'ятати про вирок Міжнародного воєнного трибуналу, про мільйони наших співвітчизників, які віддали своє життя за незалежність Батьківщини і нашу свободу.

Згідно з висновками наукових експертиз різних країн (Греції, Росії, України) цифровий ідентифікатор особи виконує в електронній системі функцію імені людини, а його штрих-кодовий варіант запису містить у собі символику, ображаючу віру Христову. Ст. 161 Кримінального кодексу України визначае міру покарання за «образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями». Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» говорить: «не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання релігії. Батьки або особи, які їх замінюють, за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії» (ст.3).

Користуючись правом батьків (законних представників дитини) на «самозахист своєї дитини» (п.1 ст.154 Сімейний кодекс України),керуючись вищезазначеним та ст.32 Конституції України, за якою «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди»,заявляю, щоне даю згоди на збір та обробку персональних даних моєї малолітньої дитини, забороняю внесення будь-яких даних про мою дитину до електронного реєстру дітей дошкільного віку, інших інформаційних систем і баз даних. Також забороняю виготовлення на ім'я моєї дитини будь-яких електронних документів тощо. Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду чи відмовити. Закони правової, вільної держави, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, не передбачають зобов'язання в наданні згоди громадянином на збір та обробку своїх персональних даних або даних своєї дитини, «особисті немайнові права» на які «є невід'ємними і непорушними». Відповідно до Конституції України, «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). Отже, заборона на збір та обробку персональних даних моєї дитини не може звужувати її право на перебування у дошкільному закладі.

З урахуванням вищенаведеного

ПРОШУ:

1. Не здійснювати збір та обробку персональних даних моєї малолітньої дитини, ____________________________________________________________ _________ року народження. Не присвоювати моїй дитині та не використовувати стосовно неї ніякі цифрові (штрих-кодові, радіочастотні тощо) ідентифікатори особи. Не вносити дані про мою дитину до електронного реєстру дітей дошкільного віку, уніфікованої системи електронної реєстрації дітей дошкільного віку, Єдиної державної електронної бази з питань освіти, будь-яких інших інформаційних систем, електронних реєстрів та баз даних. Не передавати персональні дані моєї дитини до інших організацій, осіб, країн.

2. Не виготовляти на ім'я моєї дитини будь-які документи з такою ідентифікацією.

3. Якщо, незважаючи на відсутність згоди на збір та обробку персональних даних моєї дитини, її персональні дані збираються і піддаються автоматизованій обробці, такі дії є незаконними, тому у відповідності до пунктів 5, 6 частини 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» та пунктів с), d) ст. 8 та ст. 10 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, вимагаю знищити ці дані. Отже, Ви не маєте права збирати та обробляти персональні дані моєї дитини, оскільки я забороняю це робити.

4. Здійснювати облік моєї дитини у навчально-виховному процесі за раніше встановленими формами обліку за прізвищем, іменем та по батькові, на паперових носіях (журнали, щоденник тощо), без застосування цифрових (штрих-кодових, радіочастотних тощо) ідентифікаторів/кодифікаторів особи.

Вважаю за свій християнський та громадянський обов'язок попередити, що у випадку розбудови Єдиної електронної системи освіти в Україні як частини глобального плану перебудови світу кожна людина може втратити особисту свободу а наша держава свою незалежність.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» прошу надіслати мені письмову відповідь на вказану вище адресу.

З повагою______________
підпис

__________201__р.

ЗАЯВА

Я, ________________________________________________,___________________________

батько/мати, законний представник

малолітніх дітей: ________________________________________________________________________

__________року народженнята ___________________________________________________________

__________року народження, _____________ 201_ року помилководав(ла) письмову згоду на збір та обробку їх персональних даних тому, що не був(ла) проінформований(на) про наслідки такого кроку.

Відповідно до ст.8 Закону України від 01.06.2010 №2297-VI «Про захист персональних даних», відкликаю згоду на обробку персональних даних моїх малолітніх дітей (п.11 ч.2) і пред’являю вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки їх персональних даних (п.5 ч.2).

Основний Закон нашої держави — Конституція України, яка має найвищу юридичну силу (ст. 8), проголошує: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст.3), «захист суверенітету України, забезпечення її інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (ст.17), «кожна людина має право на свободу» (ст. 29), «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти» (ст.53).

Електронний реєстр дітей дошкільного віку впроваджується без всенародного обговорення, без прийняття навіть відповідного закону. Згідно «Методичних рекомендацій щодо створення уніфікованої системи електронної реєстрації дітей дошкільного віку» (лист МОН № 1/9-499 від 17.07.2013р.) дані з цього реєстру планується передавати до «Єдиної державної електронної бази з питань освіти» (ДП Інформресурс), впровадження якої є реалізацією міжнародних освітньо-наукових проектів. Відповідно до ратифікованої Україною Конвенції «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних», «Сторона не може лише з метою захисту недоторканості приватного життя забороняти чи обумовлювати спеціальними дозволами транскордонні потоки персональних даних, що передаються на територію іншої Сторони».Отже, персональні дані дітей, у тому числі, наприклад, дані медичних обстежень, будуть відомі не тільки поза дошкільного закладу, а й в інших країнах, не дивлячись на те, що згідно зі ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» моя дитина «має право на таємницю про стан свого здоров'я, діагноз, про відомості, одержані при її медичному обстеженні». Це є потенційною загрозою безпеці наших дітей, а, отже, наших сімей і державі в цілому. Те, що захистити персональні дані в електронному вигляді практично неможливо, визнають і фахівці, про це свідчать і самі факти.

Загальна відкритість інформації про дитину навіть у межах вітчизняної системи освіти є неприпустимим грубим порушенням гарантованого державою права на приватність, на захист дитини від психологічного насильства, приниження її гідності (п.2 ст.28 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Функціонування уніфікованої системи електронної реєстрації дітей дошкільного віку передбачає використання цифрового ідентифікатора особи, тобто номера людини, що є також попранням її гідності. Згідно з висновками наукових експертиз різних країн (Греції, Росії, України) цифровий ідентифікатор особи виконує в електронній системі функцію імені людини. Цивільний кодекс України констатує, що людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям» (ст.28), а не під «унікальним номером запису в Реєстрі». Нюрнберзький трибунал у 1946 році визнав присвоєння людині персонального номера злочином перед людством, що не має терміну давності. Постанова Верховної Ради України № 3248-VI від 19 квітня 2011 року закликає пам'ятати про вирок Міжнародного воєнного трибуналу, про мільйони наших співвітчизників, які віддали своє життя за незалежність Батьківщини і нашу свободу.

Користуючись правом батьків (законних представників дитини) на «самозахист своєї дитини» (п.1 ст.154 Сімейний кодекс України), керуючись вищезазначеним та ст.32 Конституції України, за якою «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди», заявляю, що не даю згоди на збір та обробку персональних даних моєї малолітньої дитини, забороняю внесення будь-яких даних про мою дитину до електронного реєстру дітей дошкільного віку, інших інформаційних систем і баз даних. Також забороняю виготовлення на ім'я моєї дитини будь-яких електронних документів тощо. Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду чи відмовити. Закони правової, вільної держави, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, не передбачають зобов'язання в наданні згоди громадянином на збір та обробку своїх персональних даних або даних своєї дитини, «особисті немайнові права» на які «є невід'ємними і непорушними». Відповідно до Конституції України, «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). Отже, заборона на збір та обробку персональних даних моєї дитини не може звужувати її право на перебування у дошкільному закладі.

З урахуванням вищенаведеного

ПРОШУ:

1. Не здійснювати збір та обробку персональних даних двох моїх малолітніх дітей:

_____________________________________________________________, _________ року народження,

_____________________________________________________________, _________ року народження. Не присвоювати моїм дітям та не використовувати стосовно них ніякі цифрові (штрих-кодові, радіочастотні тощо) ідентифікатори особи. Не вносити персональні дані про моїх дітей до електронного реєстру дітей дошкільного віку, уніфікованої системи електронної реєстрації дітей дошкільного віку, Єдиної державної електронної бази з питань освіти, будь-яких інших інформаційних систем, електронних реєстрів та баз даних. Не передавати персональні дані моїх дітей до інших організацій, осіб, країн.

2. Не виготовляти на ім'я моєї дитини будь-які документи з такою ідентифікацією.

3. У відповідності до пунктів 5, 6 частини 2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» та пунктів с), d) ст.8 та ст.10 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних знищити персональні дані моїх дітей, якщо вони вже э в електронних реєстрах та в базах даних.

4. У дошкільному навчально-виховному процесі здійснювати облік моїх дітей за раніше встановленими формами обліку дітей за прізвищем, іменем та по батькові, на паперових носіях (журнали тощо), без застосування цифрових (штрих-кодових, радіочастотних, біометричних тощо) ідентифікаторів особи.

Вважаю за свій громадянський обов'язок попередити, що у випадку розбудови Єдиної електронної системи освіти в Україні як частини глобального плану перебудови світу не тільки кожна людина може втратити особисту свободу, але і наша держава свою незалежність.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» прошу надіслати мені письмову відповідь на вказану вище адресу.

З повагою______________
підпис

Р.