Порядок утворення КТС

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 672

У сфері послуг широко поширені змішані форми організації підприємництва, наприклад, некомерційне господарювання, тобто господарська діяльність некомерційних організацій, де за допомогою держави забезпечується поєднання комерційних і некомерційних начал (при підпорядкуванні останніх першим). Саме у сфері послуг, де досить велику частку займає сектор соціальних послуг, формується некомерційний сектор економіки, в рамках якого здійснюється комерційна діяльність (організації охорони здоров'я, вищої та середньої освіти).

Особливу групу суб'єктів підприємницького простору сфери послуг утворюють суб'єкти, що здійснюють регулювання підприємницької діяльності - суб'єкти, що здійснюють адміністративно-правові відносини.

Специфіка реалізації загальноекономічної функції в сфері послуг виникає від особливої ролі споживача в даній сфері. Саме на споживача орієнтовано все виробництво послуг сервісним підприємцем, так як ефективність функціонування сервісних підприємств (на відміну від товарного виробництва) визначається насамперед критеріями зовнішньої ефективності - вимогам задоволення конкретного споживача у відповідному місці, у відповідний час і в необхідному обсязі та наборі послуг, на належному якісному рівні. Помітна споживча ринкова орієнтація підприємницької діяльності в сфері послуг обумовлена наявністю специфічних рис економічної природи послуги, пов'язаних, в першу чергу, з такими її властивостями, як індивідуальність споживання послуги та участь самого споживача в процесі виробництва послуги.

Поруч відмінних особливостей володіє характер суспільних відносин сервісних підприємців із споживачами-громадянами.

Перш за все це виражається в тому, що для більшої частини підприємців, що здійснюють свою діяльність у сфері послуг, договори за участю споживачів-громадян носять публічний характер, тобто є обов'язковими для укладення з боку виробника послуг.

Ресурсна функція підприємництва в сфері послуг відрізняється наступними специфічними рисами:

По-перше, в порівнянні з матеріальним виробництвом в цілому сфера послуг менш залежна від сировини та основних матеріалів. Тільки окремі її галузі, де для їх роботи необхідні величезні виробничі фонди - зв'язок, житлово-комунальне господарство; туризм та санаторно-курортне лікування, орієнтовані на широке рекреаційне природокористування і т.д.

По-друге, багато видів послуг мають неоднакову ступінь сприйнятливості до науково-технічному прогресу і відповідно різні темпи зростання продуктивності праці. Наприклад, послуги перукаря, офіціанта, масажиста відносяться до тих послуг які менш сприйнятливі до технічного прогресу і залишаються незмінними.

По-третє, специфічний характер послуги, що обумовлює особистий, досить часто безпосередній, контакт виробника і споживача, зумовлює високу складову якісного складу людських трудових ресурсів, власне виконавців трудового процесу. У багатьох галузях, які надають різні види послуг, високий освітній і професійний, кваліфікаційний рівень працівників визначається творчим, інтелектуальним змістом праці.

По-четверте, до особливого ресурсному потенціалу в сфері послуг відносяться самі споживачі. Споживач досить часто виступає прямим і безпосереднім учасником процесу виробництва послуги. Так, наприклад, при отриманні медичної послуги він повинен надати потрібну інформацію, сформулювати проблему, в ряді випадків спільно з фахівцями обговорити можливі варіанти рішень; нарешті, забезпечити власне впровадження і отримати результат.

Крім того, управління ресурсним потенціалом сервісної організації з метою впливу на пропозицію послуг і пристосування до змінюється попиту для забезпечення якісного обслуговування передбачає використання самих споживачів, як додаткового ресурсу сервісного підприємства, вводити самообслуговування.

По-п'яте, відмітною особливістю ресурсної функції в сфері услуг є висока швидкість обороту підприємницького капіталу.

Як правило, швидкість обороту капіталу в сфері послуг внаслідок більш короткого виробничого циклу, динамічного характеру, попиту на послуги, гнучкості самого ринку послуг суттєво вище, ніж у сфері традиційного матеріального виробництва, і виступає як одне з основних переваг підприємницької діяльності у сфері послуг.

Інноваційна (творчо-пошукова) функція підприємництва в сфері послуг відрізняється підвищеною необхідністю нової управлінської та організаційної логіки підприємництва.

За своєю природою підприємства сфери послуг відносяться до категорії підвищеного ризику. У зв'язку з чим одним з основних заходів організаційно-економічного характеру, що знижує ризик діяльності підприємців у сфері послуг, є маркетинг послуг, в рамках якого передбачаються спеціальні заходи, що дозволяють послабити негативний вплив особливостей послуг. Причому маркетинг розширює свої функції, тобто поряд з функціями дослідження, стимулювання збуту і розподілу послуги, з'являється функція взаємодії з покупцем.

Особливу значимість у сфері послуг має бенчмаркінг. Саме покупець, роль якого в сфері послуг дуже висока, є основним джерелом даних про ринок і конкурентів. За допомогою одержання таким чином інформації, підприємство, що здійснює свою діяльність на ринку послуг, набуває додаткову можливість підвищення своєї конкурентоспроможності. Даний процес отримав назву бенчмаркінгу.

Специфіка інноваційної функції підприємництва в сфері послуг в числі іншого визначається переходом від технології надання одиничної послуги до надання комплексу або «пакету» послуг. Само пакетування послуг пов'язано з більш жорсткою, порівняно зі сферою промислового виробництва, конкуренцією між різними підприємницькими структурами всередині сфери послуг. Крім цього, важливе значення набуває також і конкуренція між продавцями товарів (які доповнюють їх супутніми сервісними послугами) та між продавцями послуг, що підсилює гнучкість творчо-пошукової функції підприємництва.

Соціальна функція підприємництва в сфері послуг пов'язана з темпами створення робочих місць, які в цілому все ще вище, ніж у традиційних галузях матеріального виробництва. Гнучкі режими зайнятості, висока мобільність працівників, поглиблена диверсифікація підвищують стійкість сфери послуг в умовах економічного спаду і зберігають зайнятість. Багато організацій сфери послуг надають можливості працевлаштування для найбільш соціально незахищених верств населення. Часткова зайнятість, що отримала найбільше поширення в торгівлі (особливо мережевий), громадському харчуванні, в охороні здоров'я, культурі, мистецтві, освіті; а також переважно малий розмір підприємств, задіяних у даній сфері, в процесі здійснення тут підприємницької діяльності сприяють залученню додаткових трудових ресурсів, практично не використовуваних іншими групами роботодавців. До них відносяться громадяни, чий трудовий потенціал як носіїв обмежений об'єктивними факторами. Це пенсіонери, неповнолітні, інваліди, багатодітні матері і т.д.

Сфера послуг відрізняється розширеними можливостями для відкриття власної справи, що значною мірою збільшує можливості здійснення підприємницької діяльності для широких верств населення. Соціальна функція проявляється у формуванні нового прошарку людей - людей підприємливих, тяжіють до самостійної господарсько-економічної діяльності, здатних долати опір середовища і добиватися поставленої мети.