Поняття про інвестиції та iнвестицiйну дiяльнiсть

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 819

Iнвестицiї -це всi види матерiально-майнових i iнтелектуальних цiнностей, якi вкладаються в пiдприємницьку дiяльнiсть з метою отримання прибутку або досягнення соцiального ефекту.

Iнвестицiї- це довгостроковi вкладення капiталу (грошей) у пiдприємницьку дiяльнiсть з метою одержання певного доходу (прибутку).

Iнвестицiями можуть бути: грошовi кошти (капiтальнi вкладення); цiльовi банкiвськi вклади; паї; акцiї i iншi цiннi папери; рухоме та нерухоме майно; лiцензiї в тому числi i на товарнi знаки; кредити; майновi права; права користування землею i iншими природними ресурсами; iнтелектуальнi ресурси.

Той, хто має капiтал та вкладає його у комерцiйну справу, називається iнвестором, а сам по собi процес вкладення капiталу-iнвестуванням (довгостроковим фiнансуванням). Iнвесторами можуть бути як юридичнi, так i фiзичнi особи, тобто пiдприємства та окремi власники капiталу.

Джерелами iнвестицій можуть бути:

1. Власнi фiнансовi ресурси i внутрiшньогосподарськi резерви iнвесторiв: прибуток, амортизацiйнi вiдрахування, грошовi заощадження громадян, кошти, якi виплачуються страховими органiзацiями для вiдшкодувань збиткiв вiд стихiйного лиха.

2. Позичковi фiнансовi ресурси iнвесторiв: банкiвськi кредити, облiгацiйнi займи.

3. Залученi фiнансовi кошти iнвестора: вiд продажу акцiй, пайовi внески членiв трудового колективу.

4. Асигнування iз державного бюджету.

5. Iноземнi iнвестицiї.

Залежно вiд того, де вкладається капiтал (у межах країни чи за кордоном), вiдокремлюють внутрiшнi (вiтчизнянi) та зовнiшнi (iноземнi) інвестиції.

У свою чергу внутрiшнi інвестиції подiляються на фiнансовi та реальнi, а зовнiшнi - на прямi та портфельнi.

Фiнансовi інвестиції визначаються використанням наявного капiталу для придбання (купiвлi) акцiй, облiгацiй та iнших цiнних паперiв, що випускаються державою. Реальнi інвестиції являють собою вкладення капiталу (грошей) у рiзнi сфери та галузi народного господарства з метою оновлення iснуючих та створення нових “капiтальних” (матерiальних) благ. Реальнi інвестиції ще називають виробничими, або у практицi господарювання - капiтальнi вкладення.

Зовнiшнi прямi інвестиції - це вкладення капiталу за кордоном, що становить не менше 10% вартостi того чи iншого конкретного проекту, а портфельнi- закордоннi інвестиції розмiром до 10% вартостi здiйснюваного за їх допомогою проекту.

Ефективнiсть довгострокового фiнансування модернізації i будiвництва нових виробничих та невиробничих об’єктiв залежить вiд пропорцiй мiж державними та приватними iнвестицiями.

Поки ще домiнують державнi інвестиції та фiнансова пiдтримка держави. З активiзацiєю роздержавлення та приватизації власностi, акцiонування державних пiдприємств все бiльшою має ставати частка приватного капiталу в загальному обсязi.