Авторадіографія.

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 719

План

1. Платники акцизного податку.

2. Об’єкт оподаткування акцизним податком.

3. База оподаткування акцизним податком.

4. Застосування ставок податку до підакцизних товарів.

5. Дата виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції).

6. Звітність з акцизного податку.

1. Платники акцизного податку.

Відповідно до пп. 14.1.4 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), а також особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами.

Акцизний податок належить до загальнодержавних податків. Основні норми, які регулюють порядок обчислення цього податку, визначено розділом VI „Акцизний податок” (ст. 212 - 230) Податкового кодексу України.

Платниками акцизного податку згідно зі ст. 212 Податкового кодексу України, зокрема, є:

1) Особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (у цьому випадку замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують акцизний податок виробнику).

2) Особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

3) Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

4) Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання.

5) Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

6) Інші особи, визначені у ст. 212 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до пп. 212.1.9 ст. 212 Податкового кодексу України платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа - резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених п. 213.2 ст. 213 цього Кодексу.

2. Об’єкт оподаткування акцизним податком.

Операції, які є об'єктом оподаткування акцизним податком, визначені ст. 213 Податкового кодексу України. До них, зокрема, відносяться операції з:

1) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

2) реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам;

3) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

4) реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

5) реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 цього Кодексу;

6) обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ст. 214 цього Кодексу.

7) операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Визначення терміна та класифікація деривативів для цілей застосування Податкового кодексу України наведені в пп. 14.1.45 ст. 14 цього Кодексу, відповідно до якого дериватив — стандартний інструмент, який підтверджує право та/або зобов’язання придбати або продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. При цьому до деривативів належать: своп (пп. 14.1.45.1 ст. 14 цього Кодексу), опціон (пп. 14.1.45.2 ст. 14 цього Кодексу), форвардний контракт (пп. 14.1.45.3 ст. 14 цього Кодексу), ф’ючерсний контракт (пп. 14.1.45.4 ст. 14 цього Кодексу).

3. База оподаткування акцизним податком.

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних (відносних) ставок, згідно з якими розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування, базою оподаткування згідно з п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу України є:

1) вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

2) вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку. При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти на національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на дату подання до митного органу митної декларації до митного оформлення.

Пунктом 214.4 ст. 214 Податкового кодексу України установлено, що у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Згідно з п. 214.5 ст. 214 Податкового кодексу України у разі обчислення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до пунктів 214.1 та 214.4 ст. 214 цього Кодексу.

Відповідно до п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції). Норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 214.7 ст. 214 Податкового кодексу України при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України (тобто коли платник зміг документально зафіксувати та надати контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар утрачено внаслідок аварії чи інших форс-мажорних обставин), базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з п. 214.6 ст. 214 цього Кодексу (тобто у цьому випадку базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції)).

Базою оподаткування особливого акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження (п. 214.8 ст. 214 Податкового кодексу України).

4. Застосування ставок податку до підакцизних товарів.

До підакцизних товарів згідно з пп. 215.2.2 ст. 215 Податкового кодексу України застосовуються такі ставки акцизного податку:

1) адвалорні;

2) специфічні;

3) адвалорні та специфічні одночасно.

До підакцизних товарів відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України належать:

1) спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво. До цих товарів застосовуються специфічні ставки у розмірах, установлених пп. 215.3.1 ст. 215 Податкового кодексу України. Наприклад, для вина ігристого (код цього товару згідно з УКТ ЗЕД 2204 10) ставка акцизного податку установлена у розмірі 4,16 грн. за 1 літр;

2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. До таких товарів можуть застосовуватися як специфічні, так і адвалорні ставки у розмірах, установлених пп. 215.3.2 ст. 215 Податкового кодексу України. Наприклад, для сигарет з фільтром (код цього товару згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20) установлені одночасно обидві ставки акцизного податку – специфічна ставка у розмірі 162,60 грн. за 1 тис. штук та адвалорна ставка у розмірі 12%. Варто відзначити, що при застосуванні адвалорної ставки базою оподаткування згідно з п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу України є вартість товару за встановленими максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку. При цьому у будь-якому разі платник повинен сплатити до бюджету акцизний податок у сумі, не меншій ніж мінімальне акцизне податкове зобов'язання, яке для зазначених сигарет з фільтром установлено відповідно до пп. 215.3.3 ст. 215 Податкового кодексу України у сумі 217,60 грн. за 1 тис. штук;

3) нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив. До цих товарів застосовуються специфічні ставки у розмірах, установлених пп. 215.3.4 ст. 215 Податкового кодексу України. Наприклад, для бензину авіаційного (код цього товару згідно з УКТ ЗЕД 2710 11 31 00) ставка акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару установлена у розмірі 30 євро за 1000 кілограмів. При цьому слід врахувати, що згідно з пп. 217.3 ст. 217 Податкового кодексу України податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу;

4) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором. До таких товарів застосовуються специфічні ставки у розмірах, установлених пп. 215.3.5 - пп. 215.3.8 ст. 215 Податкового кодексу України. Наприклад, для мотоцикла з поршневим двигуном запалювання з кривошипно-шатунним механізмом і робочим об'ємом циліндрів понад 500 куб. см, але не більш як 800 куб. см, який має код згідно з УКТ ЗЕД 8711 40 00 00, ставка акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару установлена у розмірі 0,22 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна.

Ставки особливого податку за операціями з відчуження цінних паперів та операціями з деривативами установлено ст. 215¹ Податкового кодексу України. Цей податок справляється у розмірі:

-0 відсотків від суми операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

-0 відсотків від суми операції з деривативами на фондовій біржі;

-0,1 відсотка від суми операції з продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають у біржовому реєстрі;

-1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі;

-5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 5 х 17 = 85 грн.) за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею.

5. Дата виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції).

Дата виникнення податкових зобов'язань визначається відповідно до норм ст. 216 Податкового кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є згідно з п. 216.1 ст. 216 Податкового кодексу України дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст. 225 та 229 цього Кодексу.

Датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта, що установлено п. 216.2. ст. 216 Податкового кодексу України. При цьому втраченим вважається товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити. В окремих випадках відповідно до п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є згідно з п. 216.4 ст. 216 Податкового кодексу України дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі, що установлено п. 216.5 ст. 216 Податкового кодексу України.

При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань відповідно до п. 216.6 ст. 216 Податкового кодексу України є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Як установлено п. 216.7 ст. 216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з цінними паперами та деривативами, визначеними в пп. 213.1.7 ст. 213 Податкового кодексу України, є дата отримання доходу відповідно до п. 219.2 ст. 219 цього Кодексу від операцій з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів.

6. Звітність з акцизного податку.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідно до п. 223.1 ст. 223 Податкового кодексу України відповідає календарному місяцю.

Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 р. № 1030, а у необхідних випадках - і відповідні чотири розділи А, Б, В, Г до цієї декларації, а також додатки до неї. До цієї Декларації мають надаватися лише ті розділи та додатки, у яких платник акцизного податку визначає податкові зобов’язання зі сплати податку.

Відповідно до Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 р. № 1030, декларація акцизного податку складається платником в порядку, встановленому ст. 48 розділу II Податкового кодексу України. Додатки до Декларації акцизного податку є її невід'ємною частиною. Декларація складається із:

1) загальної частини, що містить необхідні обов'язкові реквізити платника;

2) чотирьох розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів;

3) додатків розрахунків для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку;

4) розділу, що заповнюється працівниками органів державної податкової служби після подання Декларації акцизного податку.

Порядок заповнення Декларації акцизного податку окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків - у розділі V Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку.

У разі потреби платник може подати разом з Декларацією акцизного податку доповнення, яке складене за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною такої декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Платник зобов'язаний подавати Декларацію акцизного податку за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді.

Суми податку відповідно до пп. 222.1.1 ст. 222 Податкового кодексу України перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку. Суми податку виробниками тютюнових виробів перераховуються до бюджету при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 22.1.2 ст. 222 Податкового кодексу України).

Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (пп. 222.1.3 ст. 222 Податкового кодексу України).

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (пп. 222.2.1 ст. 222 Податкового кодексу України).

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації (пп. 222.2.2 ст. 222 Податкового кодексу України).

БЕРЕГОВЫЕ МОРСКИЕ ПРОЦЕССЫ И ФОРМЫ

Побережье морей и океанов представляет конечный пункт миграции обломочного материала, снесенного со склонов и поступающего из рек.

Морское побережье – это полоса поверхности литосферы, в пределах которой распространены как современные, так и древние, четко выраженные в рельефе, береговые формы. Полно развитое побережье состоит из трех зон: 1) надводной зоны с древними относительно приподнятыми береговыми формами; 2) современной береговой линии, состоящей из современного берега и подводного берегового склона; 3) подводной зоны с древними, погруженными береговыми формами.

Рельефообразующие факторы.На формирование побережья взаимное влияние оказывают суша и море. Водная среда преобразует рельеф в результате: морских волнений, возникающих под воздействием постоянных и штормовых ветров; морских течений, обусловленных температурным режимом и приливно-отливных перемещений.

Существенное значение в строении зоны побережий, особенно в низких широтах, имеет биогенный фактор. Это коралловые постройки, мшанковые банки, заросли мангрови т.д. Суша является поставщиком обломочного материала, переносимого главным образом реками.

Общий характер (генетические типы) экзогенных процессов определяется климатическими условиями, оказывающими весьма существенное, хотя и косвенное, влияние на побережье. Разрушение берегов и абразия дна зависят также от геологического строения, т.е. структурных форм и литологического фактора – устойчивости пород, слагающих берег и дно акватории.

Профиль равновесия и его формирование.Общий режим– аккумуляция наносов и абразия коренных пород, процессы, направленные на выработку профиля равновесия,– пространственно и во времени распределяются в зависимости от новейшего морфологического становления поднятий и впадин в зоне побережья. Из экзогенных факторов, влияющих на рельеф побережья, главная рельефообразующая роль принадлежит работе волн в мелководье, возникающих в результате воздействия ветра на верхние слои воды.

Различают волны «глубокого» моря и мелководья. К I типу относят волны, затухающие, не достигая дна. При приближении к берегу на характер волны действует уменьшение глубины и очертания береговой линии. При этом деятельность волн приводит к смягчению очертаний береговой линии. В мелководье развитие волновых движений вследствие трения о шероховатое дно резко изменяется.

При различных уклонах дна процесс абразии и аккумуляции будет варьировать. Различают побережья средней крутизны, крутые и пологие. В результате длительного воздействия волн в условиях мелководья и поперечного перемещения материала на склонах средней крутизны формируется подводная аккумулятивная терраса, в области абразии и выноса – абразионная площадка, а в пределах участков, пограничных с сушей – пляж. По мере достижения профиля равновесия перемещение материала будет ослабевать.

Для первоначально крутого склона, свойственного приглубым берегам, выработка профиля равновесия осуществляется в результате интенсивной абразии верхней части склона и накопления материала в нижней, что приводит к смещению береговой линии в сторону суши. Наоборот, при пологом дне, характерном для отмелых берегов, в нижней части основания склона начнется абразия с переносом материала в сторону пляжа и его расширения.

Выработка профиля равновесия склона в значительной степени зависит от крупности донных осадков. В условиях одинаковой крутизны подводного склона существуют динамические пределы зон движения частиц данной крупности. Выработка профиля при различной крупности наносов сопровождается не только изменением наклонов дна, но и определенным процессом сортировки материала. На крутом склоне материал меняется от плохо окатанных глыб до крупной гальки, на склонах средней крутизны галечник сменяется гравием и песком, на пологих склонах песок постепенно замещается супесями и глинами.