Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Визначення філософії в якості мудрої науки за Арістотелем.


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 788



4.1. Загальні умовні позначення (по ДСТУ Б А.2.4-7-95)

Таблиця 4.1

Загальні умовні| позначення| архітектурно-конструктивних| елементів|

Найменування Зображення
У плані У розрізі
1. Перегородка із склоблоків| Примітка. На кресленнях в масштабі 1:200 і дрібніше допускається позначення всіх видів перегородок однією суцільною товстою основною лінією  
2. Отвори 2.1. Отвір (проектний без заповнення)  
2.2. Отвір, що підлягає пробивці в існуючій стіні, перегородці, покритті, перекритті  
2.3. Отвір в існуючій стіні, перегородці, покритті, перекритті, що підлягає закладенню Примітка. У пояснюючому написі замість багатокрапки вказують матеріал закладки  
2.4. Отвори: а) без чверті  
б) з чвертю  
в) у масштабі 1:200 і дрібніше, а також для креслень елементів конструкції заводського виготовлення    
3. Пандус Примітка. Ухил пандуса вказують в плані у відсотках (наприклад 10,5 %) або у вигляді відношення ви­соти і довжини (наприклад 1:7). Стрілкою на плані вказаний напрям спуску.  
4. Сходи 4.1. Сходи металеві: а) вертикальні  
б) похилі  
4.2. Сходи:     У масштабі 1:50 і більше  
а) нижній марш  
б) проміжні марші   У масштабі 1:100 і дрібніше, а також для схем розташування елементів збірних конструкцій
в) верхній марш   Примітка. Стрілкою вказаний напрям підйому маршу  
5. Елемент існує, підлягає розбиранню  
6. Вимощення  
7. Колона: а) залізобетонна: суцільного перерізу двохгілкова    
б) металева: суцільного перерізу двохгілкова   Примітка. Зображення А — для колон без консолі, Б і В — для колон з консоллю  
8. Ферма Примітка. Зображення А — для ферми залізобетонною, Б — для ферми металевої  
9. Плита, панель  
10. Зв'язок металевий:   а) одноплощинна: вертикальна  
горизонтальна  
б) двохплощинна  
в) тяжі  

 

 

Таблиця 4.2

Умовні позначення| елементів| заповнення| дверних| та віконних| пройомів|

Найменування Зображення
11. Двері, ворота 11.1. Двері однопільні  
11.2. Двері двопільні  
11.3. Двері, подвійні однопільні  
11.4. Ті ж, двопільні  
11.5. Двері однопільні з полотном, що коливається (права або ліва)  
11.6. Двері двопільні з полотнами, що коливаються  
11.7. Двері (ворота) відкочуючіся однопільні  
11.8. Двері {ворота) розсувні двопільні  
11.9. Двері (ворота) підіймальні  
11.10. Двері складчасті  
11.11. Двері, що обертаються  
11.12. Ворота підіймально-поворотні  
12. Імпости віконні 12.1. Імпости з бічним підвісом, що відкривається всередину  
12.2. Те ж, що відкривається назовні  
12.3. Імпост з нижнім підвісом, що відкривається всередину  
12.4. Те ж, що відкривається назовні  
12.5. Імпост з верхній підвісом, такий, що відкривається всередину  
12.6. Те ж, що відкривається назовні  
12.7. Імпост з середнім підвісом горизонтальним  
12.8. Те ж, вертикальним  
12.9. Розсувний імпост  
12.10. Імпост з підйомом  
12.11. Глухий імпост  
12.12. Імпост з бічним підвісом або з нижнім підвісом, що відкривається| всередину Примітка. Вершину знаку (зображеного штрихами) направ­лять до обв'язування, на яке не навішують імпост  

 

Таблиця 4.3

Умовні позначення| вентиляційних| мереж в стінових| конструкціях|

Найменування Зображення в масштабах
1:50 і 1:100 (у масштабі 1:200 не зображують)
15. Канали димові і вентиляційні 15.1. Вентиляційні шахти і канали (зліва) 15.2. Димарі (тверде паливо) (справа)  
15.3. Димарі (рідке паливо) (зліва) 15.4. Газовідвідні труби (справа)  

4.2. Умовні зображення і позначення. Отвори, ніші, пази, борозни (по СТ СЕВ 2826-80)

Стандарт встановлює умовні зображення отворів, ніш, пазів і борозен в стінах і перекриттях будівель та споруд.

Зображення отворів, ніш, пазів і борозен виконують відповідно до вимог даного розділу СТ СЕВ 1633-79 і інших відповідних стандартів ЕСКД СЕВ.

Отвори в стінах (рис. 4.1) і перекриттях (рис. 4.2), ніші і пази в стінах (рис. 4.3) і перекриттях (видимі - рис. 4.4 а і невидимі - рис. 4.4 би) в масштабі 1:200 зображують в плані. Борозни в масштабі 1:200 не зображують.

Рис. 4.1   Рис. 4.2   Рис. 4.3   Рис. 4.4  

Отвори, ніші, пази і борозни стін і перекриттів в масштабі 1:100 і 1:50 слід змальовувати в плані, у разі потреби план доповнюють розмірами або видами.

Отвори, ніші, пази і борозни стін і перекриттів зображують суцільною товстою лінією в плані і розрізі, суцільною тонкою лінією у вигляді. Отвори стін і перекриттів у вигляді додатковий позначають тіньовою кромкою по СТ СЕВ 363-76.

Уявну площину розрізу, як правило, проводять через отвори, ніші, пази і борозни.

Якщо уявна площина розрізу проходить| поза зображенням отворів, нішами, пазами і борознами, то їх контури зображують штриховою тонкою лінією в плані і розрізі.

Отвори стін і перекриттів зображують в масштабі 1:100 і 1:50 відповідно до таблиці. 4.4.

Таблиця 4.4

Умовні позначення| отворів| в стінах| та перекриттях|

Найменування Зображення
1. Отвір у стіні в площині розрізу (зліва). 2. Отвір у стіні поза площиною розрізу (справа).  
3. Отвори в перекритті (зліва). 4. Отвори в перекритті вище площини розрізу (справа).  

Ніші і пази зображують в масштабі 1:100 і 1:50 відповідно до таблиці. 4.5.

Таблиця 4.5.

Умовні позначення| ніш| та пазів|

Найменування Зображення
1. Ніша в площині розрізу (зліва). 2. Ніша поза площиною розрізу (справа).  
3. Паз в перекритті в площині розрізу (зліва). 4. Паз в перекритті вище площини розрізу (справа).  

Борозни зображують в масштабі 1:100 і 1:50 відповідно до таблиці. 4.6.

 

Таблиця 4.6.

Умовні позначення| борозн

Найменування Зображення
1. Борозни (зліва). 2. Борозна поза площиною розрізу (справа).  

Отвори, ніші, пази і борозни в масштабі 1:25 і більш зображують по СТ СЕВ 362-76 і СТ СЕВ 363-76.

Нанесення розмірів отворів, ніш, пазів і борозен виконують по СТ СЕВ 1976-79 з врахуванням наступних доповнень:

1) розміри наносять на полиці лінії-винесення і розділяють знаком « »;

2) для прямокутного отвору вказують розміри ширини і висоти (таблиця. 4.4, п. 3);

3) для круглого отвору перед розмірним числом вказують знак Æ (таблиця. 4.4, п. 3);

4) для ніш і пазів прямокутного перетину вказують розміри ширини, висоти і глибини (табл.4.5, п.1);

5) для ніш і пазів круглого перетину вказують розміри діаметру і глибини (таблиця. 4.5, п. 3);

6) для борозен вказують розміри ширини, глибини і довжини (таблиця. 4.6, п. 1).

 

4.3. Умовні зображення підйомно-транспортного устаткування (по ГОСТ 21.112-87)

Стандарт встановлює умовні графічні зображення основного підйомно-транспортного устаткування, що зображується на планах (вигляд зверху) і розрізах будівель і споруд, а також на інших технічних кресленнях всіх видів.

Умовні графічні зображення підйомно-транспортного устаткування виконують в масштабі креслення.

Умовні графічні зображення, встановлені стандартом, можуть з врахуванням масштабу креслення бути уточнені додатковими деталями і даними або скорочені опущенням неістотних деталей і даних.

Умовні графічні зображення основного підйомно-транспортного устаткування приведені в таблиці. 4.7.

Допускається умовні графічні зображення приведені в таблиці доповнять технічними даними підйомно-транспортного устаткування.

Підйомно-транспортне устаткування, умовні графічні позначення якого в справжньому стандарті не приведені, необхідно зображати по аналогії із справжнім стандартом, враховуючи конструктивні особливості конкретного устаткування.

Таблиця 4.7

Умовні позначення| підйомно-транспортного| обладнання|

Найменування Умовне графічне зображення
вигляд спереду вигляд збоку вигляд зверху
1. Ліфт  
2. Ліфт пасажирський безперервної дії  
3. Ескалатор  
4. Зона дії вантажопідйомної машини  
5. Рейка ходова для монорельсової дороги  
6. Дорога рейкова  
7. Дорога підкранова або рейкова дорога крану  
8. Дорога монорельсова  
9. Кран підвісний  
10. Кран однобалочний мостовий  
11. Кран двохбалочний мостовий  
12. Кран козловий  
13. Кран напівкозловий  
14. Кран козловий поворотний  
15. Кран напівкозловий поворотний  
16. Кран баштовий стаціонарний  
17. Кран баштовий пересувний  
18. Кран щогловий  
19. Кран консольний на колоні  
20. Кран настінний консольний  
21. Кран пересувний консольний  
22. Кран-штабеллер стелажний  
23. Конвеєр стрічковий  
24. Конвеєр пластинчастий  
25. Конвеєр роликовий  
26. Конвеєр вагонетковий  
27. Конвеєр волочильний  
28. Конвеєр підвісний  
29. Конвеєр шнековий  
30. Конвеєр вібраційний  
31. Конвеєр скребковий  
32. Конвеєр ковшовий  
33. Вагоноопро­кидач  

4.4. Умовні зображення металевих| конструкцій| (по ГОСТ 21.502-2007)

Стандарт встановлює склад і правила виконання проектної і робочої документації металевих будівельних конструкцій марки КМ. У ньому приведені вживані умовні позначення болтів і зварних швів (таблиця. 4.8, 4.9) .

Таблиця 4.8.

Умовні позначення| болтових| з’єднань|

 

Найменування Зображення
1. Болт класу точності В (постійний)  
2. Болт тимчасовий  
3. Болт високоміцний  
4. Болт самонарізний  

 

Таблиця 4.8.

Умовні позначення| зварних| з’єднань|

 

Найменування Зображення зварного шва Розмірі, мм
заводського монтажного
1. Шов зварного| стикового| з’єднання| – суцільний|: а) з видимої| сторони|; б) з невидимої сторони.     а) б)     а) б)  
2. Шов зварного| стикового| з’єднання| – переривчатий|: а) з видимої| сторони|; б) з невидимої сторони.   а) б)   а) б)  
3. Шов зварного| з’єднання| кутового|, таврового чи| внахльост|, – суцільний|: а) з видимої| сторони|; б) з невидимої сторони.   а) б)   а) б)  
4. Шов зварного| з’єднання| кутового|, таврового чи| внахльост|, – переривчатий|: а) з видимої| сторони|; б) з невидимої сторони.   а) б)   а) б)  
5. Шов зварного з’єднання внахльост, контактний, точковий.    
6. Шов зварного з’єднання елетрозаклепковий внахльост (з круглим отвором)    
kf – катет кутового шва; l –довжина ділянки, що зварюється; а –розмір шва

 

 

4.5. Умовні позначення| елементів| санітарно-технічних| систем (по ДСТУ Б А.2.4-8-95)

Справжній стандарт встановлює основні умовні графічні позначення елементів санітарно-технічних систем і буквено-цифрові позначення трубопроводів цих систем на кресленнях і схемах при проектуванні будівель і споруджень різного призначення.

Розміри умовних графічних позначень елементів систем на кресленнях і схемах приймають без дотримання масштабу.

Графічні позначення елементів систем внутрішнього водопроводу і каналізації приведені в таблиці 4.9.

 

Таблиця 4.9.

 

  Умовне позначення
Найменування   на видах зверху і на планах   на видах спереду або збоку, на розрізах і схемах
1. Раковина
     
2. Миття  
     
3. Умивальник  
     
4. Умивальник груповий*|  
     
5. Умивальник груповий круглий  
     
6. Ванна  
     
7. Ванна ножна  
     
8. Піддон душової    
     
9. Біде  
     
10. Унітаз  
     
11. Чаша підлогова    
   
12. Пісуар настінний|    
     
13. Пісуар підлоговий  
     
14. Злив лікарняний  
     
15. Трап  
     
16. Воронка спускова      
17. Воронка внутрішнього водостоку    
     
18. Сітка душова  
     
19. Фонтанчик питний  
     
20. Автомат газованої води  

 

* Кількість знаків "+"| в позначенні повинна відповідати дійсній кількості кранів.

 

5. ПОЗНАЧЕННЯ ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛІВ І ПРАВИЛА ЇХ НАНЕСЕННЯ НА КРЕСЛЕННЯХ (по ГОСТ 2.306-68)

Стандарт встановлює графічні позначення матеріалів в розрізах і на фасадах, а також правила нанесення їх на креслення всіх галузей промисловості і будівництва.

Загальне графічне позначення матеріалів в перерізах незалежно від вигляду матеріалів повинне відповідати рис. 5.1.

Рис. 5.1. Загальне графічне| позначення| матеріалів| в перерізах|

Графічні позначення матеріалів в перерізах залежно від вигляду матеріалів повинні відповідати приведеним в таблиці. 5.1.

Допускається застосовувати додаткові позначення матеріалів, не передбачених в справжньому стандарті, пояснюючи їх на кресленні.

Таблиця 5.1.

Загальні позначення| матеріалів| в перерізах|, залежно від| їх видів|

Матеріал   Позначення  
1. Метали і тверді сплави  
2. Неметалеві матеріали, у тому числі волокнисті монолітні і плиткові (пресовані), за винятком вказаних нижче  
3. Деревина  
4. Камінь природний  
5. Кераміка і силікатні матеріали для кладки  
6. Бетон  
7. Стекло і інші світлопрозорі матеріали  
8. Рідини  
9. Грунт природний  

Примітки:

1. Композиційні матеріали, що містять метали і неметалеві матеріали, позначають як метали.

2. Графічне позначення п. 3 слід застосовувати, коли немає необхідності вказувати напрям волокон.

3. Графічне позначення п. 5 слід застосовувати для позначення цегельних виробів (обпалених і необпалених), вогнетривів, будівельної кераміки, електротехнічного фарфору, шлакобетонових блоків і тому подібне

 

Встановлюють наступні позначення сітки і засипки з будь-якого матеріалу (у перерізі), вказані на рис. 5.2.

а - сітка; б – засипка

Рис. 5.2. Графічні позначення| сітки| та засипки|

При виділенні матеріалів і виробів на вигляді (фасаді) графічні позначення їх повинні відповідати вказаним в таблиці. 5.2.

Таблиця 5.2.

Графічні позначення| матеріалів| на видах (фасадах)

Матеріал Позначення
1. Метали  
2. Сталь рифлена  
3. Сталь просічна  
4. Кладка з цеглини будівельного і спеціального, клінкеру, кераміки, теракоти, штучного і природного каменів будь-якої форми і тому подібне  
5. Скло  

Примітки:

1. Для уточнення різновиду матеріалу, зокрема, матеріалів з однотипним позначенням, графічне позначення слід супроводжувати пояснюючим написом на полі креслення.

2. У спеціальних будівельних конструктивних кресленнях для армування залізобетонних конструкцій повинні застосовуватися позначення по ДСТУ Б А.2.4-7-95.

3. Позначення матеріалу на вигляді (фасаді) допускається наносити не повністю, а лише невеликими ділянками по контуру або плямами усередині контуру.

Похилі паралельні лінії штрихування повинні проводитися під кутом 45О до лінії контуру зображення (рис. 5.3.а) або до його осі (рис. 5.3.б), або до ліній рамки креслення (рис. 5.4).

а б

Рис. 5.3. Виконання штрихування| перерізу| відповідно| перерізу|

Якщо лінії штрихування, приведені до ліній рамки креслення під кутом 45 О , збігаються по напряму з лініями контуру або осьовими лініями, то замість кута 45 О слід брати кут 30 О або 60 О (рис. 5.5 і рис. 5.6).

Рис. 5.4. Виконання штрихування| перерізу| відповідно| рамки креслення|

Рис. 5.5. Виконання штрихування| під| кутом| 30 О Рис. 5.6. Виконання штрихування| під| кутом| 60 О

Лінії штрихування повинні наноситися з нахилом вліво або вправо, але, як правило, в одну і ту ж сторону на всіх перетинах, що відносяться до однієї і тієї ж деталі, незалежно від кількості листів, на яких ці перетини розташовані.

Відстань між паралельними прямими лініями штрихування (частота) має бути, як правило, однаковим для всіх виконуваних в одному і тому ж масштабі перетинів даної деталі і вибирається залежно від площі штрихування і необхідності урізноманітити штрихування суміжних перетинів. Вказана відстань має бути від 1 до 10мм залежно від площі штрихування і необхідності урізноманітити штрихування суміжних перетинів.

Вузькі і довгі площі перерізів (наприклад, штампованих, вальцьованих і інших подібних деталей), ширина яких на кресленні від 2 до 4 мм, рекомендується штрихувати повністю лише на кінцях і навколо контурів отворів, а останню площу перерізу - невеликими ділянками в декількох місцях (рис. 5.7). У цих випадках лінії штрихування скла (рис. 5.8) слід наносити з нахилом 15-20 О до лінії більшої сторони контуру перетину.

Рис. 5.7.Штрихування довгих| та вузьких| перерізів|

Рис. 5.8. Штрихування скла|

 

Штрихування всіх позначень в цьому випадку виконують від руки.

Вузькі площі перерізів, ширина яких на кресленні менше 2 мм, допускається показувати зачорненими із залишенням просвітів між суміжними перетинами не менше 0,8 мм (рис. 5.9).

У будівельних кресленнях допускається на перетинах незначної площі будь-який матеріал позначати як метал або взагалі не застосовувати позначення, зробивши пояснюючий напис на полі креслення.

Рис. 5.9. Штрихування вузьких| площ| перерізів|

Позначення, вказане в п. 3 таблиці. 5.1., і позначення засипки в перетині виконують від руки.

Для суміжних перерізів двох деталей слід брати нахил ліній штрихування для одного перерізу управо, для іншого - вліво (зустрічне штрихування).

При штрихуванні «в клітку» для суміжних перерізів двох деталей відстань між лініями штрихування в кожному перерізі має бути різною|.

У суміжних перерізах з штрихуванням однакового нахилу і напряму слід змінювати відстань між лініями штрихування (рис. 54) або зрушувати ці лінії в одному перерізі по відношенню до іншого, не змінюючи кута їх нахилу (рис. 55).

Рис. 5.10. Штрихування суміжних| перерізів|

При великих площах перерізів, а також при зазначенні профілю ґрунту допускається наносити позначення лише по контуру перерізу вузькою смужкою рівномірної ширини (рис. 5.11).

Рис. 5.11. Штрихування великих площ| перерізів|

Умовні графічні позначення матеріалів дорожнього одягу і земляного полотна (по ГОСТ Р 21.1207-97) виконують відповідно до таблиці. 5.3. Умовні графічні позначення матеріалів, приведені в таблиці, при необхідності рекомендується застосовувати і на інших будівельних кресленнях.

Таблиця 5.3.

Графічні умовні| позначення| матеріалів| дорожнього| одягу|

Найменування Позначення
1 Асфальтобетон  
2 Асфальтобетон двошаровий  
3 Асфальтобетон тришаровий  
4 Бетон  
5 Грунт природний  
6 Грунт насипний  
7 Залізобетон  
8 Залізобетон заздалегідь напружений  
9 Матеріал гідроізоляційний  
10 Матеріал теплоізоляційний  
11 Пісок, укріплений цементом  
12 Суміш піщано-гравійна  
13 Суміш піщано-гравійна, укріплена цементом  
14 Суміш піщано-щебенева  
15 Суміш піщано-щебенева, укріплена цементом  
16 Цементобетон  
17 Щебінь фракціонований, укладений за способом заклинки  
18 То ж, оброблений терпким матеріалом за способом просочення  

Додаток 1. ФОРМАТИ (по ГОСТ 2.301-68)

Дійсний розділ встановлює формати листів креслень і інших документів, передбачених стандартами на конструкторську документацію всіх галузей промисловості і будівництва.

Формати листів визначаються розмірами зовнішньої рамки (виконаною тонкою лінією) оригіналів, оригіналів, дублікатів, копій (рис. П1).

Рис. П1

Формат з розмірами сторін 1189х841 мм, площа якого рівна 1 м2|, і інші формати, отримані шляхом послідовного ділення його на дві рівні частини паралельно меншій стороні відповідного формату, беруться за основні.

Позначення і розміри сторін основних форматів повинні відповідати вказаним в таблиці. П1.

Таблиця П1

Позначення формату Розміри сторін формату, мм
А0   841 ´ 1189
А1   594 ´ 841
А2   420 ´ 594
А3   297 ´ 420
А4   210 ´ 297

При необхідності допускається застосовувати формат А5 з розмірами сторін 148х210 мм.

Допускається використання додаткових форматів, утворюваних збільшенням коротких сторін основних форматів на величину, кратну їх розмірам.

Розміри похідних форматів, як правило, слід вибирати по таблиці. П2.

Позначення похідного формату складається з позначення основного формату і його кратності згідно таблиці. 4, наприклад, А0х2, А4х8 і так далі

Таблиця П2

Кратність Формат (розміри в мм)
А0 А1 А2 А3 А4
1189 ´ 1682 - - - -
1189 ´ 2523 841 ´ 1783 594 ´ 1261 420 ´ 891 297 ´ 630
- 841 ´ 2378 594 ´ 1682 420 ´ 1189 297 ´ 841
- - 594 ´ 2102 420 ´ 1486 297 ´ 1051
- - - 420 ´ 1783 297 ´ 1261
- - - 420 ´ 2080 291 ´ 1471
- - - - 297 ´ 1682
- - - - 297 ´ 1892

 

Граничні відхилення сторін форматів - по таблиці. П3.

Таблиця П3

Розміри в мм

Розміри сторін форматів   Граничні відхилення  
до 150   ± 1,5
св. 150 до 600   ± 2,0
св. 600   ± 3,0

Додаток 2. МАСШТАБИ (по ГОСТ 2.302-68)

Дійсний розділ встановлює масштаби зображень і їх позначення на кресленнях всіх галузей промисловості і будівництва.

Стандарт не поширюється на креслення, отримані фотографуванням, а також на ілюстрації в друкарських виданнях і тому подібне

Масштаби зображень на кресленнях повинні вибиратися з наступного ряду:

Масштаби зменшення   1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000
Натуральна величина   1:1
Масштаби збільшення   2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1

При проектуванні генеральних планів крупних об'єктів допускається застосовувати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.

У необхідних випадках допускається застосовувати масштаби збільшення (100n|):1, де п - ціле число.

Масштаб, вказаний в призначеній для цього графі основного напису креслення, повинен позначатися за типом 1:1; 1:2; 2:1 і так далі.

 

Додаток 3. ЛІНІЇ (по ГОСТ 2.303-68)

Дійсний розділ встановлює зображення і основні призначення ліній на кресленнях всіх галузей промисловості і будівництва. Спеціальні призначення ліній (зображення різьблення, шліців, кордони зон з різною шорсткістю і так далі) визначені у відповідних стандартах Єдиної системи конструкторської документації.

Найменування, зображення, товщина ліній по відношенню до товщини основної лінії і основні призначення ліній повинні відповідати вказаним в таблиці. П4.

Для складних розрізів і перерізів допускається кінці розімкненої лінії з'єднати штрихпунктирною тонкою лінією.

У будівельних кресленнях в розрізах видимі лінії контурів, перетини, що не потрапляють в площину, допускається виконувати суцільною тонкою лінією.

Товщина суцільної основної лінії s має бути в межах від 0,5 до 1,4 мм залежно від величини і складності зображення, а також від формату креслення.

Товщина ліній одного і того ж типа має бути однакова для всіх зображень на даному кресленні, що викреслюються в однаковому масштабі.

Таблиця П4

Найменування Зображення Товщина лінії по відношенню до товщини основної лінії Основне призначення
1. Суцільна товста основна   s Лінії видимого контуру Лінії переходу видимі Лінії контуру перетину (винесеного і такого, що входить до складу розрізу)  
2. Суцільна тонка   Від до   Лінії контуру накладеного перетину Лінії розмірні і виносні Лінії штрихування Лінії-винесення Полиці ліній-винесень і підкреслення написів Лінії для зображення пограничних деталей («обстановка») Лінії обмеження виносних елементів на видах, розрізах і перетинах Лінії переходу уявні Сліди площин, лінії побудови характерних крапок при спеціальних побудовах  
3. Суцільна хвиляста     Лінії обриву Лінії розмежування вигляду і розрізу  
4. Штрихова     Лінії невидимого контуру Лінії переходу невидимі  
5. Штрихпунктирна тонка   Від до   Лінії осьові і центрові Лінії перетинів, симетрії, що є осями, для накладених або винесених перетинів  
6. Штрихпунктирна потовщена   Від до   Лінії, що позначають поверхні, що підлягають термообробці або покриттю Лінії для зображення елементів, розташованих перед січною площиною («накладена проекція»)
7. Розімкнена   від s до   Лінії перетинів  
8. Суцільна тонка із зламами   від до   Довгі лінії обриву  
9. Штрихпунктирна з двома крапками тонка   Від до   Лінії згину на розгортках. Лінії для зображення частин виробів в крайніх або проміжних положеннях Лінії для зображення розгортки, поєднаної з виглядом  

Найменша товщина ліній і найменша відстань між лініями залежно від формату креслення повинні відповідати вказаним в таблиці. П5.

Таблиця П5

Формат креслення   Найменша товщина ліній в мм, виконаних   Найменша відстань між лініями в мм, виконаними  
у туші   у олівці   у туші   у олівці  
З розміром більшої сторони 841 мм і більш   0,3 0,8 1,0
З розміром більшої сторони менше 841 мм   0,2 0,3 0,8

Довжину штрихів в штрихових і штрихпунктирних лініях слід вибирати залежно від величини зобр


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки. | Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.
<== 1 ==> | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.24 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.24 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7