Головна сторінка Випадкова сторінка
КАТЕГОРІЇ:
АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія
Picture 2 Sources of financing of SMEs development in Russia
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 480
|
|
| № п/п | Назва кризових явищ | Назва показників, характер і тип проявлення кризових явищ |
| 1. | Ерозійні процеси: вітрова і водна ерозія | Площі земель різного ступеня еродованості; втрати ґрунту, т/га; коефіцієнт зниження родючості; шар потенційного стоку; показник прояву ерозії ґрунтів; потужність наносів дрібнозему в лісосмугах, см |
| 2. | Порушення грунтів при зрошенні | Вторинне засолення; вторинне осолонцювання; вторинне заболочення; глибина ґрунтових вод і їхній хімізм;негативні зміни в гумусовому стані, фізичних і фізико-хімічних властивостях |
| 3. | Порушення ґрунтів при осушенні | Площі осушених земель, га; вторинне заболочення; переосушення („аридизація") земель; спрацювання осушених торфових земель унаслідок інтенсивної мінералізації органічних речовин і ерозії; вторинне озалізнення, окарбоначення, осолонцювання і засолення; забруднення дренажних вод; забруднення радіонуклідами; утворення торфових кар'єрів |
| 4. | Техногенне і сільськогосподарське забруднення грунтів | Радіаційне забруднення; забруднення важкими металами; техногенне забруднення викидами підприємств в атмосферу; забруднення отрутохімікатами і пестицидами; забруднення відходами с/г виробництва; забруднення ґрунтів при транспортуванні ПММ. трубопроводами і їхнє використанняв господарствах; забруднення будівельними відходами і побутовим сміттям; забруднення при неправильному збереженні та використанні добрив і меліорантів |
| 5. | Техногенні порушення ґрунтів | Порушення ґрунтів при відкритому добуванні будівельних матеріалів і корисних копалин, складуванні шахтних порід; порушення ґрунтів при будівельних роботах; техногенні порушення ґрунтів у містах та інших населених пунктах. |
| 6. | Порушення ґрунтів, пов'язані з геологічними аномаліями | Кризові явища: селі, мочари, зсуви, вітровали, карст, поди, западини |
Методика ґрунтово-екологічного знімання буде залежати від завдань і району досліджень. У підготовчий період необхідно перелічити ті показники, які будуть підлягати картографуванню і дослідженню, розробити методику відбору зразків ґрунтів для лабораторного дослідження. Особливу увагу необхідно звернути на планову картографічну основу. Необхідно мати ґрунтову карту, бажано відкориговану за сучасними вимогами, топографічну основу і карти пластики рельєфу, які складають на базі топографічних планів і аерофотознімків, ландшафтну карту. Крім того, корисними будуть матеріали останнього агрохімічного обстеження господарства, матеріали сольових і солонцевих знімань на зрошувані території, карти рівнів ґрунтових вод тощо. Якісна ґрунтова карта може служити плановою основою для ґрунтово-екологічного знімання і значно спростити його.
Якщо ґрунтова карта має низьку якість, то необхідне її коригування за картами пластики рельєфу і складеними на їхній основі ґрунтовими картами-гіпотезами. В іншому випадку ґрунтово-екологічне знімання буде недоцільним.
Перед початком польового ґрунтово-екологічного обстеження на ґрунтову карту наносять усю інформацію про сучасний еколого-меліоративний стан земель, аналізують цю інформацію і вже конкретно визначають задачі на польовий період.
Польовий період.У польовий період вирішують такі завдання:
— обстежують територію з метою виявлення кризових ситуацій і наносять отриману інформацію на карту у вигляді ареалів і умовних значків з детальним описом виявлених порушень грунтів;
— виявляють попередні причини кризових явищ і низькоефективного використання земельних ресурсів;
— проводять відбір зразків грунтів для подальшого лабораторного дослідження;
— вирішують питання про необхідність дослідження окремих властивостей ґрунтів і кризових ситуацій на ключах і постійних стаціонарах, включення їх у систему загального моніторингу, а також про періодичність ґрунтово-екологічних обстежень.
Камеральний період.У камеральний період вирішують такі завдання:
— аналізують ґрунтові зразки, зразки рослин і ґрунтових вод;
— за отриманими результатами роблять висновок про зарахування того чи іншого району (площі, контуру тощо) до кризової ситуації певного рівня;
складають ґрунтово-екологічну карту, легенду до неї і пояснювальну записку з рекомендаціями з подолання негативних явищ.
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Sources of financing : special features in Russia | | | Part 1 SME in the economy of the country |