Етіологія - це вчення про причини й умови виникнення хвороб.

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 535

Тема: Розрахунок річних витрат газу на потреби теплопостачання.

Мета: Навчитися розраховувати річні витрати газу на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових, суспільних будівель та зосереджених споживачів.

Міжпредметні зв'язки: математика, опалення, інженерно-технічне устаткування будівель, природні та штучні гази, експлуатація устаткування і систем газопостачання, інженерна графіка.

Методичне забезпечення:дидактичний матеріал.

Література:

1. Ионин А.А. Газоснабжение: Учеб. для вузов. - М.: Стройиздат, 1989. - 439 с.

2. СНиП 2.04.07-86. Тепловые сети / Госстрой СССР. - М.:ЦИТП Госстроя СССР, 1988. - 41 с.

3. Скафтымов Н.А. Основы газоснабжения. - Л.: Недра, 1975. - 343 с.

4. Газопостачання. Част. 1. Газопостачання населених пунктів /під ред. Єніна П.М. - К.: КДТУБА, 1997. - 119 с.

5. Жила В.А. Газовые сети и установки: Учеб. Пособие для сред. Проф. образования /В.А. Жила, М.А. Ушаков, О.Н. Брюханов. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 272 с.

ХІД РОБОТИ

1. Вхідний контроль.

2. Ознайомлення із завданням для практичної роботи.

3. Виконання розрахунку.

4. Захист практичної роботи.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Річна витрата газу на опалення і вентиляцію житлових і суспільних будівель

Річна витрата газу на опалення і вентиляцію житлових і суспільних будівель, який використовується на опалювальних котельних або в опалювальних агрегатах визначається за формулою:

, м³/рік,

де А - загальна площа житлових будинків, м²;

q_о - укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків, Вт/м² , визначається по додатку 1;

Для будинків іншої поверховості величини та Q_о необхідно визначати інтерполяцією.

Q_н - нижча теплота згорання газоподібного палива, кДж/м³;

h - коефіцієнт корисної дії опалювальних установок;

k₁ - коефіцієнт, що враховує витрату тепла на опалення громадських будівель (при відсутності даних проймається рівним 0,25);

z - тривалість роботи систем вентиляції громадських будівель за добу (за відсутності даних приймається рівним 16 год.);

k₂ - коефіцієнт, що враховує витрату теплоти на вентиляцію громадських будівель (за відсутності даних приймається рівним 0,6);

t_вн - розрахункова температура внутрішнього повітря в опалювальних приміщеннях, ⁰С;

t_cо - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон, ^оС, приймається по додатку 3;

t_ро - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення, ^оС, приймається по додатку 3;

n_o - тривалість опалювального періоду, діб, приймається по додатку 3.

Коефіцієнт корисної дії опалювальних установок h залежить від типу котлів і може прийматися для котельних обладнаних водогрійними котлами 0,8....0,92; паровими котлами - 0,8....0,85; малометражними котлами 0,7...0,8; для пічного опалення - 0,7...0,75.

Загальна площа житлових будинків в залежності від кількості поверхів може бути визначена за формулою:

, м²,

де N_i - кількість жителів, що проживають в i-й поверховості, люд;

f - норма житлової площі на одну людину, м² .

Якщо в одноповерховій забудові відсутні громадські будівлі, то значення k₁ та k₂ приймаються рівними нулю.

2. Річна витрата газу на централізоване гаряче водопостачання житлових і суспільних будівель.

Річна витрата газу на централізоване гаряче водопостачання житлових і суспільних будівель визначається за формулою

, м³/рік,

де Q_ч^гв – середня годинна витрата газу на гаряче водопостачання в зимовий період, м³/год., яка визначається за формулою:

Q_ч^гв= ,

де q₁ та q₂ - укрупнений тепловий потік на гаряче водопостачання (ГВП) на одну людину, Вт, відповідно: що проживає в будинках з централізованим ГВП з урахуванням споживання в громадських будівлях і в будинках без централізованого ГВП, але з урахуванням споживання в громадських будівлях, приймається по додатку 4;

N₁ та N₂ - кількість жителів, що проживають в квартирах відповідно: з централізованим ГВП і без централізованого ГВП, люд;

t_хз та t_хл - температури водопровідної води відповідно: у зимовий і літній періоди, ⁰С (якщо немає інших даних, то ці температури приймаються 5 і 15 ⁰С);

b - коефіцієнт, що враховує зниження витрати гарячої води в літній період (для курортних міст і промислових підприємств b=1,0; для інших споживачів b=0,8).

Розрахунок річного споживання газу на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових і суспільних будівель зводиться в таблицю 1.

Таблиця 1. Річна витрата газу на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання житлових і суспільних будівель

3. Річна витрата газу на опалення і вентиляцію зосереджених споживачів

Річна витрата газу на опалення і вентиляцію зосереджених споживачів (лікарень, пралень, лазень і хлібозаводів) визначається за формулою:

, м³/рік,

де a - поправочний коефіцієнт, що залежить від розрахункової температури зовнішнього повітря для системи опалення (додаток 5);

V_н - будівельний об'єм будівель по зовнішньому обміру, м³;

q_о(в)- питома опалювальна (вентиляційна) характеристика будівлі, Вт/(м³К), (визначається по додатку 6);

t_вн - розрахункова температура внутрішнього повітря в приміщенні, ⁰С , приймається по додатку 6;

z_р - число годин роботи системи на добу (для системи опалення приймається рівним 24, а системи вентиляції, якщо немає інших даних, 16).

Будівельний об'єм споруд для скупчення комунально-побутових споживачів може бути визначений за наступними формулами:

- пральні

, м³,

де n - кількість білизни в пральнях, т/рік, визначається за формулою: ;

- лазні

, м³,

де N - число жителів в районі міста або в селищі, люд;

- лікарні

V_н=225n , м³,

де n - число ліжок у лікарнях, визначається за формулою: ;

- хлібозавод

V_н= , м³,

де n - кількість хлібобулочних виробів, що випікаються, т/рік, визначається за формулою: .

Результати розрахунку зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2. Річна витрата газу на опалення і вентиляцію зосереджених споживачів