ПРОГРАМА РОБОТИ

Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 1473

2.1. Вивчити конструкцію і геометрію свердла. Знати галузь застосування свердл. Знати технологічні можливості свердла. Виміряти такі параметри свердла: d, 2φ, ω.

2.2. Вивчити конструкцію і геометрію зенкера. Знати галузь застосування зенкера і його технологічні можливості. Виміряти такі параметри зенкера: d, φ, ω, γ, α.

2.3. Вивчити конструкцію і геометрію розвертки. Знати галузь застосування розверсток та їх технологічні можливості. Заміряти такі параметри розвертки: d, 2φ, γ, α_Р, α_К.

2.4. Вивчити класифікацію фрез за різними ознаками

2.5. Вивчити конструкцію і геометрію циліндричної фрези. Знати різновидність циліндричних фрез. Особливості їх використання. Виміряти такі параметри фрези: d, L, t, ω, γ, α.

2.6. Вивчити конструкцію і геометрію циліндричної протяжки. Виміряти такі параметри протяжки: d_Н , d_К , S_z , α_Ф , α_К , γ.

3 ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

3.1 Які бувають свердла? [1, с. 149-151]

3.2 Скільки різальних кромок має свердло? [1, с. 151]

3.3 Як змінюється задній кут свердла? [1, с. 152]

3.4 Як змінюється передній кут свердла? [1, с. 152]

3.5 Які похибки свердління може усунути зенкерування? [1, с. 160,161]

3.6 Яка точність та шорсткість досягається при зенкеруванні? [1, с. 161]

3.7 Яка точність досягається при розвертанні? [1, с. 162]

3.8 В чому особливості конструкції розвертки, яка застосовується при розвертанні м’яких пластичних матеріалів? [1, с. 162,163]

3.9 В чому особливості конструкції розвертки, яка застосовується при розвертанні переривчатої поверхні? [1, с. 162,163]

3.10 Які бувають фрези за методом їх закріплення? [1, с. 175-177]

3.11 Із яких частин складається протяжка? [1, с. 209,210]

3.12 Що являється подачею при протягуванні? [1, с. 209,212]

4 ВКАЗІВКИ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО РОБОТИ

4.1. Спіральне свердло, як і інші види свердл (перове, свердла для глибокого свердління, центрувальні) призначені для оброб­ки отворів в суцільному матеріалі, або для збільшення попе­редньо одержаного отвору. Досяжна точність при свердлінні 12...13 квалітет (11 по кондуктору) і шорсткість поверхні Ra≥10 мкм.

Свердло (Рисунок 1, а) складається з таких основних частин: робочої частини - l₁, різальної частини - l₂, шийки - l₃, хвос­товика - l₄та лапки - l₅ .

Свердло має п’ять ріжучих кромок: два головнях різальних леза, кожне з котрих створюється перетином передньої та задньої поверхонь; поперечне різальне лезо, створене перетином обох задніх поверхонь; два допоміжних різальних леза (стрічки), створених перетином передньої поверхні та допоміжної задньої поверхні.

Кут при вершині 2φ – кут поміж головними різальними лезами (Рисунок 1, а). Цей кут залежить від властивостей оброблювального матеріалу. При обробці сталі, чавуну, твердої бронзи 2φ = 116...120⁰; латуні, бронзи, алюмінію 2φ = 130...140⁰; пластмас 2φ = 85...90⁰.

Передній кут γ – кут поміж дотичною до передньої поверхні в розлядуваній точці різального леза і нормаллю в цій же точці до поверхні обертання різального леза навколо вісі свердла (Рисунок1,б).

Передній кут розглядається в площині N-N, перпендикулярній до різального леза (Рисунок 1, б). По довжині різального леза передній кут γ є величиною змінною: на периферії він більший, до центру свердла він зменшується.

Рисунок 1 – Спіральне свердло і елементи його

різальної частини

Кут нахилу поперечної ріжучої кромки ψ – є гострий кут поміж проекціями поперечної і головної ріжучих кромок на площину, перпендикулярну к вісі свердла (Рисунок 1, в). Приймається ψ= 50...55⁰.

Кут нахилу гвинтової канавки ω – кут поміж віссю свердла і дотичною до гвинтової лінії по зовнішньому діаметру свердла (Рисунок 1, а). Цей кут береться в межах 18...30⁰. Кут ω визначається розверсткою гвинтової стрічки на площину. Розверстка здійснюється прокаткою свердла по паперу через копіювальний папір.

Величина кута вимірюється поміж лінією, відтиснутою від розвертки гвинтової стрічки і прямою, паралельною вісі свердла, за допомогою транспортера або підраховується за формулою:

де а і в – катети прямокутного трикутника (Рисунок 2).

4.2. Зенкери призначені для обробки отворів (литих, штампованих та просвердлених) з метою надання їм більш правильної форми і кращої чистоти.

Зенкер забезпечує обробку отворів по 10, 11 квалітету і шорсткість поверхні Rz = 10...2,5 мкм.

Зенкери бувають суцільні, насадні, трьохперові і чотирьохперові.

Зенкер (Рисунок 3, а) складається з таких основних частин: робочої частини l₁, різальної частини l₂, напрямної частини l₃, шийки l₄, хвостовика l₅ і лапки l₆.

Рисунок 3 – Зенкер і елементи його різальної частини

Кути α і γ залежать від властивостей оброблювального матеріалу і матеріалу різальної частини зенкера:

– для зенкерів, виготовлених із швидкорізальної сталі, при обробці сталі γ = 8...15^º, при обробці чавуну γ = 6...8^º, при обробці кольорових металів γ = 25...30º;

– для зенкерів оснащених пластинами твердих сплавів, при обробці чавуну γ = 5⁰, при обробці сталі γ = 0...5⁰.

4.3 Розвертки застосовують для остаточної обробки отворів. Розвертки забезпечують обробку отворів по 7...8 квалітету і шорсткості поверхні Ra = 1,25...0,32 мкм.

Розвертки поділяються на машинні і ручні. По конструкції хвостовика - на розвертки з циліндричними і конічними хвостовиками; по формі оброблювального отвору – на циліндричні і конічні; по способу кріплення - на хвостові і насадні; по розташуванню зуб’їв - з прямими та гвинтовими (спіральними) зуб’ями.

Хвостова циліндрична розвертка (Рисунок 4, а) складається з робочої частини l₁, заборного конусу l₂, різальної частини l₃, калібруючої частини l₄, шийки l₅, хвостовика l₆, лапки l₇.

Передній кут у чистових розверток із швидкорізальних сталей γ = 0˚; у чорнових γ = 5...10˚; у твердосплавних γ = 0...5˚.

Задній кут на різальній та калібруючих частинах α = 6...10˚ (Рисунок 4, а, б).

Рисунок 4 – Хвостова циліндрична розвертка і елементи

її різальної частини

Для твердосплавних розверток φ = 30...45°. На калібруючій частині розвертки виконується циліндрична фаска шириною 0,08...0,5 мм в залежності від діаметру розвертки (Рисунок 4, в).

Розвертки із спіральним зубом використовуються при розвертанні переривчастих поверхонь (наприклад, шліцьових отворів або отво­рів із шпоночними пазами).

При розвертанні м'яких матеріалів, аби запобігти огранюванню отвору, використовують розвертки зі змінним окружним кроком зуб'їв.

4.4. Фреза уявляє собою різальний інструмент у вигляді тіла обертання. Ріжучі зуб’я можуть розполагатися на поверхні обертання фрези і (або) на торці.

Фрези класифікуються за різними ознаками:

- по способу кріплення: насадні і хвостові;

- по конструкції фрези - суцільні, збірні;

- по розташуванню зуб’їв відносно фрези: циліндричні, конічні (кутові), торцеві, фасонні;

- по розташуванню ріжучої кромки відносно осі фрези: з прямим і гвинтовим зубом;

- по конструкції зуба - затиловані (Рисунок 5, а) і незатиловані (Рисунок 5, б).

Всі фасонні фрези виробляються затилованими. Особливістю їх геометрії являється те, що передній кут γ дорівнює нулю, а задня поверхня виконується по архімедовій або логарифмічній спіралі.

Затиловані фрези заточуються по передній поверхні. Ці фре­зи мають меншу стійкість, вони більш складні в виготовленні, але при їх переточці зберігається постійний профіль різальних кромок.

Незатиловані фрези заточуються по задній поверхні. При їх виготовленні та заточуванні труднощі не виникають; вони мають високу стійкість.

На рисунку 6 а приведені основні розміри і елементи, якими характеризується циліндрична насадна фреза: зовнішній діаметр D , ширина фрези L , діаметр насадного отвору d, крок зуб'їв t, кут нахилу зуб'їв ω.

Передній γ і задній α кути (Рисунок 6, б) вимірюються в площині, перпендикулярній зубу фрези.

Рисунок - 6. Циліндрична фреза і елементи її різальної частини

Рисунок 7 – Циліндрична протяжка і елементи її різальної частини

Кожний наступний зуб більше попереднього на величину Sz - підйом на зуб. Величина Sz являється при протягуванні подачею і вибирається при конструюванні протяжки по довіднику, в залежності від оброблюваного матеріалу, має розмірність мм/зуб.

Звичайно приймається S_z = 0,01…0,03 мм/зуб.

Приблизну величину подачі на реальній протяжці можна визначити по формулі , мм/зуб.

де d_н – діаметр останнього ріжучого зуба;

d_к – діаметр першого ріжучого зуба;

z – кількість зуб’їв.

Крок зуб’їв у мм (відстань між однойменними точками) вимірюється за допомогою штангенциркуля, або визначається по формулі: - ріжучих зуб’їв t_ріж=(1,25...1,5) ,

- калібруючих зуб’їв - t_кал =(0,6…0,8)t_ріж.

Передній кут γ вибирається в залежності від фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу в межах 5...20⁰.

Зі збільшенням в'язкості оброблює мого матеріалу цей кут збільшується. Передній кут на ка­лібруючих зуб'ях γ = 0...5°.

Задній кут α залежить від умов роботи і від вимог точності обробки. Для протяжок, обробляючих внутрішні поверхні, він бере­ться в межах 2...4⁰, зовнішні - в межах 5...10⁰.

На калібруючих зуб'ях задній кут α = 30′...2°. На каліб­руючих зуб'ях робиться стрічка шириною f = 0,2...1 мм.

5 ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

5.1. Свердла

5.2. Зенкери

5.3. Розвертки

5.4. Фрези

5.5. Циліндрична протяжка

5.6. Штангенциркуль ШЦ І –125-0,1 ГОСТ 166-60

5.7. Мікрометр МК 0...25 ГОСТ 6507-78

5.5. Оптичний кутомір

5.9. Кутомір маятниковий

5.10. Мікроскоп БМИ – 1 ГОСТ 5.188-72

6 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ І

СКЛАДАННЯ ЗВІТУ

6.1 Вивчити конструкцію спірального свердла, позначити його ос­новні частини, провести заміри: α, 2φ, ω

6.2. Вивчити конструкцій зенкера, позначити його основні частини, провести заміри d, φ , ω , γ , α

6.3. Вивчити конструкцію циліндричної розвертки, позначити її основні частини, провести заміри d, 2φ , γ , α

6.4. Вивчити конструкцію циліндричної фрези з спіральним зубом, позначити її основні частини, провести заміри: D, d, L, t, ω , γ , α

6.5. Вивчити конструкцію циліндричної протяжки, позначити її ос­новні частини, провести заміри: d_Н , d_К , Sz, α_Р , α_К , γ, t_Р , t_К

7 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

7.1. Які існують свердла?

7.2. Як закріпляються свердла при роботі на вертикально-свердлиль­ному верстаті?

7.3. За рахунок чого зенкер може виправити похибки отвору, одер­жаного свердлінням?

7.4. Яке призначення розверток зі спіральним зубом?

7.5. По яким ознакам класифікуються фрези?

7.6. По якій поверхні заточується затилована фреза?

7.7. В чому полягає перевага фрези зі спіральним зубом перед прямозубою фрезою?

7.8. Як визначити кількість різальних зуб'їв протяжки?

7.9. Яку конфігурації та розміри в поперечному перерізі має перед­ня напрямна частина протяжки?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4

ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ

ТОКАРНОГО РІЗЦЯ