Крок Б. Сестринська справа 6 страница

Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 3056

Лампа протирається серветкою, змоченою 70% етиловим спиртом один раз на тиждень під час генеральних прибирань.

Екран протирають сухим марлевим тампоном один раз на місяць.

Зовнішній корпус випромінювача обробляється вологим способом (протирається серветкою, змоченою у 3% розчині перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу типу «Лотос»).

Установку небажано експлуатувати в приміщеннях з підвищеним вмістом хлору в повітрі (ржавіє метал).

Ведеться журнал обліку відпрацьованого часу бактерицидної лампи.

Журнал обліку відпрацьованого часу бактерицидними лампами

------------------------------------------------- 1--------------------------------

Відпрацьовано годин по місцях

І II III

XI. Основні керуючі документи по санітарно-протиепідемічному режиму в лікувально-профілактичних закладах

1. Наказ МОЗ СРСР №408 від 12.07.1989р. "Про міри по зниженню захворюваності вірусним гепатитом в країні".

2. Наказ МОЗ СРСР №720 від 31.07.1978р. "Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією".

3. Наказ МОЗ України №4 від 05.01.1996р. "Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні".

4. Наказ МОЗ СРСР №288 від 23.03.1976р. "Про затвердження Інструкції про санітарно-протиепідемічний режим лікарень та про порядок здійснення органами та закладами санітарно-протиепідеміологічної служби державного санітарного нагляду за санітарним станом лікувально-профілактичних закладів".

5. Наказ МОЗ СРСР №60 від 7.01.1979р. "Про заходи подальшого розвитку та зміцнення дезсправи".

6. Наказ МОЗ СРСР №916 від 04.08.1983р. "Про затвердження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму та охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень)".

7. Наказ МОЗ СРСР №55 від 9.01.1986р."Про організацію роботи пологових будинків (відділень)".

8. Наказ МОЗ СРСР №691 від 28.12.1989р. "Про профілактику внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах".

9. Санітарні правила обладнання і експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів. СанПін 5179-90.

10. Галузевий стандарт. Стерилізація та дезинфекція виробів медичного призначення, методи, засоби та режими. ГСТ 42-21 -2-85.

11. Наказ МОЗ України №139 від 14.06.1993р. "Про затвердження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек".

XII. Основні законодавчі та керуючі документи по профілактиці СНІДу

1. Основні законодавчі документи України з питань профілактики та боротьби зіСНІДом в країні

1. Закон України про внесення змін до закону України "Про запобігання захворюванню на СНІДта соціальний захист населення" (Відомості ВРУкраїни,3.03.1998р.,№155).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.1998р. №1642 "Про затвердження Порядку та умов обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних

обов'язків".

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. №2026
"Питання запобігання та захисту ураження ВІЛ-інфекцією і

СНІДом".

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 9.03.1999р. №341 "Про
програму профілактики СНІДу та наркоманії на 1999-2000 роки".

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.1999р. № 1492 "Про
утворення при Кабінеті Міністрів України Національної
координаційної Ради з питань запобігання захворювання на СНІД".

6. Кримінальний кодекс України, ст. 108.
2. Основні керуючі документи по профілактиці та

боротьбі зі СНІДом в країні

1. Наказ МОЗ УРСР від 15.06.1987р. №246-ДСП "Про виконання завдань по боротьбі зі СНІДом в УРСР".

2. Наказ МОЗ України від 18.09.1992р. № 138 "Про організацію роботи Українського центру по профілактиці та боротьбі зі СНІДом та його

філії". 3. Наказ МОЗ України від 14.06.1993р. №91 "Про внесення доповнення до наказу МОЗ УРСР від 8.02.1985р. №52 "Про затвердження переліку хронічних захворювань, при яких особи, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї".

Інструкція про організацію роботи лабораторій діагностики ВІЛ-

інфекції. Київ, 1994р.

Наказ МОЗ України від 19.07.1995 р. №133 "Про затвердження

переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб

людини і носійство збудників цих хвороб".

Наказ Міністерства Статистики України від 10.10.1995р. №257 "Про

затвердження форм державної статистичної звітності про ВІЛ-

інфікованих і хворих на СНІД".

Наказ МОЗ України від 31.08.1998р. №265"Про порядок виплати

щомісячної державної допомоги дітям віком до 16 років".

Наказ МОЗ України від 10.12.1998р. №353 "Про забезпечення безпеки

якості донорської крові, її компонентів та виготовлених з них

препаратів".

Наказ МОЗ України від 25.05.2000р. №120 "Про удосконалення

організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".

XIII. Тестовий контроль знань внутрішньолікарняної інфекції

1. Тестовий контроль знань до І розділу

1. До внутрішньолікарняної інфекції відносять хвороби, які вражають
пацієнта в результаті:

1. Контакту його з хворим на підприємстві.

2. Перебування його в лікарні.

3. Переохолодження.

4. Переведення з одного відділення в інше.

5. Виписування із стаціонару через 30 днів.

2. В яких стаціонарах найбільш високий відсоток внутрішньолікарняної
інфекції:

1. Терапевтичних.

2. Гінекологічних,

3. Хірургічних.

4. Інфекційних.

5. Неонатального періоду новонароджених.

3. Вкажіть, які мікроорганізми не обумовлюють виникнення внутрішньо­
лікарняної інфекції:

1. Стафілококи.

2. Стрептококи.

3. Кишкова паличка.

4. Лептоспіра.

5. Сальмонели.

4. У виникненні таких внутрішньолікарняних інфекцій, як грип, ГРЗ, гепатіт
В, С, герпес, краснуха, ВІЛ відіграють роль:

1. Стафілококи.

2. Стрептококи.

3. Ентерококи.

4. Віруси.

5. Найпростіші.

5. Яка внутрішньолікарняна інфекція домінує в пологових будинках:

1. Ентерококова.

2. Стафілококова.

3. Ентеровірусна.

4. Стрептококова.

5. Ротавірусна.

6. Основним джерелом збудників золотистого стафілококу внутрішньо­
лікарняної інфекції є:

1. Пацієнти стаціонару.

2. Носії серед медперсоналу.

3. Відвідувачі.

4. Новонароджені.

5. Технічний персонал.

7. Внутрішньолікарняна інфекція не розповсюджується шляхом:

1. Контактним.

2. Повітряно-краплинним.

3. Фекально-оральним.

4. Внутрішньоутробним.

5. Парентеральним.

8. Повітряно-краплинний шлях розповсюдження інфекції характерний для
стаціонарів:

1. Хірургічних.

2. Реанімаційних.

3. Опікових.

4. Гінекологічних.

5. Дитячих.

9. Кишкові внутрішньолікарняні інфекції найчастіше передаються шляхом:

1. Повітряно-краплинним.

2. Парентеральним.

3. Фекально-оральним.

4. Трансмісивним.

5. Повітряно-пиловим.

10. Не характерний контактний механізм передачі для розповсюдження ін­
фекцій:

1. Абсцес.

2. Менінгіт.

3. Правець.

4. Газова гангрена.

5. Вірусний гепатіт В.

11. Внутрішньолікарняні інфекції кишкової групи не передаються через:

1. Овочеві салати.

2. М'ясні продукти.

3. Молочні продукти.

4. Мінеральні води.

5. Тістечка з кремом.

12. Внутрішньолікарняна інфекція у дітей, які знаходяться на грудному
вигодовуванні та докормі зцідженим молоком викликається збудником:

1. Бруцелла.

2. Лептоспіра.

3. Стафілокок.

4. Ботулінічний клострідей.

5. Менінгокок.

13. Ускладненню епідеміологічного стану по внутрішньолікарняній інфекції
не сприяють чинники:

1. Санітарно-технічний стан стаціонару.

2. Організація роботи стаціонару.

3. Контингент осіб, що поступили на лікування.

4. Віковий склад медперсоналу.

5. Особиста гігієна медперсоналу.

14. Мікробіологічний контроль лікувально-профілактичними закладами
проводиться:

1. 1 раз на тиждень. 1. 2 рази на тиждень.

3. Щоденно.

4. 1 раз в 2 тижні.

5. 1 раз на місяць.

15. Мікробіологічний контроль санітарно-епідеміологічними станціями проводиться:

1. 1 раз на тиждень.

2. 2 рази на тиждень.

3. Щоденно.

4. 1 раз на місяць.

5. 1 раз в квартал.

2. Тестовий контроль до II розділу

1. Дотримання якого режиму запобігає виникненню та розповсюдженню
ВЛІ?

1. Гігієнічного.

2. Харчування.

3. Профілактичного.

4. Санітарно-протиепідемічного.

5. Карантинного.

2. Яка кількість ємностей та ганчірок необхідна для прибирання
приймального відділення?

1. 1 відро та ганчірка.

2. 2 відра та 5 ганчірок.

3. З відра та 3 ганчірки.

4. Для кожного кабінету окрема ємність.

5. Для кожного кабінету окрема ємність та ганчірка.

3. Скільки разів на день проводиться вологе прибирання кабінетів?

1. На початку робочого дня.

2. Наприкінці робочого дня.

3. Тричі на день.

4. Перед початком та наприкінці дня.

5. Через день.

4. Яким інвентарем категориично заборонено користуватись в
процедурному кабінеті, малій операційній?

1. Шваброю, щіткою.

2. Пилососом, ганчіркою.

3. Віником, шваброю.

4. Ганчіркою, щіткою.

5. Віником, пилососом.

5. Чим повинна бути вкрита подушка в оглядовому кабінеті?

1. Наволочкою.

2. Серветкою.

3. Простирадлом.

4. Клейонкою.

5. Поліетиленовим чохлом.

6. Яким розчином хлораміну обробляється кушетка після огляду пацієнта?

1. 5%.

2. 3%.

3. 2%.

4. 1%.

5. 0,5%.

7. Яке з обстежень обов'язково проводять в приймальному відділенні?

1. ФГОГК.

2. Аналіз крові.

3. Аналіз сечі.

4. Огляд на наявність лупи.

5. Огляд на педикульоз.

8. Які з паразитів паразитують на тілі людини?

1. Головна воша.

2. Кліщі.

3. Аскариди.

4. Гостриці.

5. Лямблії.

9. Про випадок педикульозу повідомляється:

1. Рапортом.

2. Звітом.

3. Екстренним повідомленням.

4. Заявою.

5. Об'явою.

10. Форма 060-у - це журнал обліку:

1. Відпрацьованого часу.

2. Генерального прибирання.

3. Дезінфікуючих розчинів.

4. Медикаментів.

5. Інфекційних захворювань.

11. Що із перерахованого не входить до складу укладки для оглядів на
педикульоз?

1. Настільна лампа.

2. Лупа.

3. Ножиці.

4. Густий гребінець.

5. Дезрозчин (для замочування гребеня).

12. Яким Наказом МОЗ України керуються при проведенні обробки пацієнтів
на педикульоз?

1. №288 від...

2. №408від...

3. №720від...

4. №38від...

5. №4від....

13. Який розчин карбофосу використовують для обробки волосся пацієнта?

1. 1% водний.

2. 1% спиртовий.

3. 0,5% спиртовий.

4. 0,3% водно-емульсійний.

5. 0,15% водно-емульсійний.

14. Яким розчином змочують волосся для видалення гнид?

1. 1 -2% соляної кислоти.

2. 0,5-1% мурашиної кислоти.

3. 1 -3% оцтової кислоти.

4. 0,1 -0,2% сірчаної кислоти.

5. 10-15% оцтової кислоти.

15. Яка поведінка медперсоналу з одягом пацієнта?

1. Віддатти родичам.

2. Здати в пральню.

3. Спалити.

4. Здати в гардеробну.

5. Здати в дезкамеру.

16. Який розчин використовують для кип'ятіння білизни?

1. Хлораміну 1%.

2. Хлорамівну 3%.

3. Перекису водню 3%.

4. Кальцинованої соди 0,5%.

5. Кальцинованої соди 2%.

17. Яким розчином обробляється приміщення після дезінсекції пацієнта?

1. Хлораміном.

2. Хлорним вапном.

3. Мильно-содовим розчином.

4. Кальцинованої соди.

5. Карбофосу.

18. Після обробки на педикульоз, пацієнта повторно оглядають у відділенні через:
1. День.

2. 2-3 дні.

3. 4-6 днів.

4. 7-10 днів.

5. 14-20 днів.

19. Який з препаратів не відноситься до педикулоцидів?

1. Карбофос.

2. Водна мильно-гасова емульсія.

3. Лосьйоон «Ниттифор».

4. Шампунь «Лантін».

5. Шампунь «Педилін».

20. Яких пацієнтів заборонено обробляти педикулоцидами?

1. Дітей до 5 років.

2. Вагітних.

3. Матерів-годувальниць.

4. Людей з пошкодженою шкірою.

5. Усіх згаданих.

3. Тестовий контроль до III розділу

1. Яке відділення не виділяється в хірургічному стаціонарі:

1. Чисте.

2. Гнійне.

3. Для новонароджених.

4. Травматологічне.

5. Спеціалізоване.

2. Напишіть на які зони поділяється хірургічне відділення:

а)___________

б)___________

в)___________

3. В необмеженій зоні не розміщуються:

1. Ординаторська.

2. Кімната для переодягання медсестер.

3. Кімната для переодягання санітарок.

4. Палати.

4. Яка зона забезпечує доступ до сестринських постів та палат:

1. Обмежена та необмежена.

2. Необмежена.

3. Частково обмежена.

4. Обмежена.

5. Обмежена зона хірургічного відділення включає:

1. Палати.

2. Кімнати для переодягання медперсоналу.

3. Операційний блок та перев'язувальні.

4. Операційний блок.

6. Додатково до медичного одягу в обмеженій зоні обов'язково необхідно
одягнути:

1. Окуляри.

2. Маску.

3. Клейончастий фартух.

4. Гумові рукавички.

7. Найкраще, щоб в палатах ліжка були:

1. Дерев'яні.

2. Металеві.

3. Металеві функціональні.

4. Металеві функціональні на коліщатках.

8. Кварцування палат на чистій половині проводиться:

1. 2 рази на день по 20-25 хв.

2. 1 раз на день по 10-15 хв.

3. З рази на день по 20-25 хв.

4. 1 раз на день по 45-60 хв.

9. На гнійній половині кварцування палат проводиться (разів на день):

1. 1 раз.

2. 4 рази.

3. 2 рази.

4. Кожні 60 хв.

10. В палату інтенсивної терапії хворі поміщаються:

1. Перед операцією.

2. Після операції на 2-гу добу.

3. Одразу після операції.

4. Після операції при наявності ускладнень.

11. Перев'язувальна в хірургічному відділенні не призначена для:

1. Перев'язок хворих.

2. Зняття швів.

3. Лікування ран.

4. Промивання шлунку.

12. При наявності одної перев'язувальної в першу чергу виконують:

1. Перев'язку гнійних ран.

2. Вскриття абсцесів.

3. Ректороманоскопію.

4. Перев'язку чистих ран.

13. Медсестра перев'язувальної перед накриттям стерильного столу не повинна одягати:

1. Маску.

2. Стерильні рукавички.

3. Захисні окуляри.

4. Стерильний халат.

14. Поточне прибирання пререв'язувальної, операційної проводиться:

1. На початку робочого дня.

2. В кінці робочого дня.

3. Тричі на день.

4. Під час перев'язок.

15. Наприкінці кожного робочого дня в приміщеннях операційної, пере­
в'язувальної проводиться прибирання:

1. Генеральне.

2. Поточне.

3. Заключне.

4. Попереднє.

16. Генеральне прибирання операційного блоку, перев'язувальної

проводиться:

1. Щоденно;

2. Через день;

3. Двічі на тиждень.

4. Раз на тиждень.

17. Для генерального прибирання використовують розчин:

1. Перекису водню 6%.

2. Перекису водню 6% з 0,5% розчином миючого засобу.

3. Перекису водню 3% з 0,5% розчином миючого засобу.

4. Хлораміну 3%.

18. Після генерального прибирання проводять опромінення бактерицидною

лампою протягом:

1. 20хв.

2. 30хв.

3. 45 хв.

4. 60хв. 19. В яких випадках проводиться стерилізація повітря перев'язувальних:

1. На початку та в кінці робочого дня.

2. Після заключного прибирання.

3. В перервах між перев'язками.

4. В усіх згаданих випадках.

20. На яку кількість зон поділяється операційний блок:

1. Дві.

2. Три.

3. Чотири.

4. П'ять.

21. Вкажіть зону, яка не відноситься до операційного блоку:

1. Стерильна.

2. Суворого режиму.

3. Спеціалізована.

4. Обмеженого режиму.

5. Загальнолікарняного режиму.

22. До стерильної зони операційного блоку входять:

1. Передопераційна.

2. Кімната для хірургів.

3. Операційний зал.

4. Наркозна. 23. До зони суворого режиму відносяться:

1. Кабінет завідуючого операційним блоком.

2. Кімната для хірургів та медсестер.

3. Передопераційна та наркозна.

4. Кімната для зберігання крові. 24. До зони обмеженого режиму не входить:

1. Кімнати медсестер і хірургів.

2. Кімнати зберігання інструментів та крові.

3. Чиста зона санпропускника для операційної бригади.

4. Передопераційна. 25. Операційий одяг медичного персоналу включає:

1. Халат або хірургічний костюм.

2. Шапочку, бахіли.

3. Маску, окуляри.

4. Усе згадане. 4. Тестовий контроль знань до IV розділу

1. В акушерських та родопомічних установах резервуаром внутрішньо-лікарняної інфекції є:

1. Новонароджені діти.

2. Матері.

3. Медперсонал.

4. Усі перераховані.

2. Вкажіть шляхи розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції в
стаціонарі:

1. Контактний.

2. Фекально-оральний.

3. Повітрянно-крашшнний.

4. Трансфузійний.

5. Усі згадані.

3. До найпоширеніших нозологічних форм внутрішньолікарняної інфекції в
акушерських стаціонарах не відносять:

1. Омфаліт, кон'юктивіт.

2. Отіт, мастіт.

3. Флебіт пупкової вени, піодермія.

4. Ендометріт, цистіт.

5. Лептоспіроз, бруцельоз.

4. Наравленню в обсерваційне відділення підлягають вагітні, роділлі,

породіллі, що мають:

1. Підвищення температури тіла до 37,6°С або більше.

2. Запальні процеси нирок і сечовивідних шляхів.

3. Інфекційний процес пологових шляхів.

4. Гострі респіраторні хвороби.

5. Усі згадані.

5. У пологовому залі бактеріологічному дослідженню на стерильність не

підлягають:

1. Індивідуальний пакет для породіль.

2. Комплект для акушерки.

3. Стерильний інструментарій, придбаний, як стерильний.

4. Комплект первинної та вторинної обробки новонароджених.

6. Бактеріологічний контроль якості миття і дезинфекції рук здійснюють
методом:

1. Візуального контролю.

2. Посівів.

3. Змивів.

4. Хімічних реакцій.

7. Для проведення змивів з рук на наявність мікроорганізмів використовують:

1 Дистильовану воду.

2. 1% лептонну воду.

3. 3% перекис водню.

4. 2% содовий розчин.

8. Інструменти, посуд і спецодяг, що використовуються при роботі в боксах,

попередньо стерилізують:

1. У сухожаровійшафі.

2. У паровому стерилізаторі.

3. Кип'ятінням.

4. У дезкамері.

9. Металевий та скляний медичний інструментарій та вироби з тканини

стерилізують в автоклаві при температурі:

1. 100°С-10хв.

2. 132°С-20хв.

3. 120°С-20хв.

4. 120°С-30хв.

10. Вироби з гуми стерилізують у паровому стерилізаторі при температурі:

1. 100°С~40хв.

2. 120°С-30хв.

3. 120°С-45хв.

4. 132°С-10хв.

11. Обсіменіння повітря мікроорганізмами в боксі перевіряють, ставлячи на

стіл 2 чашки Петрі:

1. З кров'яним агаром.

2. З поживним агаром.

3. Порожні.

4. З тіогліколевим середовищем. 12. Стерильність хірургічних інструментів перевіряють методом:

1. Занурення в фізіологічний розчин.

2. Змивів серветкою, занурення в поживні середовища.

3. Змивів серветкою, змоченою дистильованою водою.

4. Змивів серветкою, змоченою 3% перекисом водню. 13. Стерильність інструментів великих розмірів перевіряють методом змивів

серветкою, змоченою:

1. Дистильованою водою.

2. Стерильним фізіологічним розчином.

3. 5% розчином глюкози.

4. 3% розчином перекису водню. 14. Шприци та голки багаторазового використання перевіряють на стерильність методом занурення у ємності з поживним середовищем:

1. Шприца в зібраному вигляді.

2. Окремо циліндра, поршня, голки.

3. Тільки поршня.

4. Тільки циліндра.

5. Тестовий контроль знань до VI розділу

1. Стіни маніпуляційного кабінету покривають:

1. Миючими шпалерами.

2. Білять хлорним вапном.

3. Керамічною плиткою.

4. Водно-емульсійною фарбою.

2. Яка оптимальна температура повітря повинна бути в маніпуляційному
кабінеті:

1. 16-18°С.

2. 19-21°С.

3. 22-25°С.

4. 27-30°С.

3. Для прибирання маніпуляційного кабінету використовують розчин:

1. Хлорного вапна 0,5%.

2. Хлорного вапна 1 %.

3. Хлораміну 1%.

4. Хлораміну 3%.

4. Генеральне прибирання маніпуляційного кабінету проводиться:

1. Щоденно.

2. Двічі на тиждень.

3. Через день.

4. Один раз на тиждень за графіком.

5. Стіни маніпуляційного кабінету при генеральному прибиранні
обробляють розчином:

1. Хлораміну 3%.

2. Хлорного вапна 1%.

3. Перекису водню 3%.

4. Перекису водню 6% з 0,5% розчином миючого засобу.

6. Стерилізація повітря в маніпуляційному кабінеті здійснюється на початку
та в кінці робочого дня протягом:

1. 10хв.

2. 15 хв.

3. 20 хв.

4. 30 хв.

7. Медична сестра маніпуляційного кабінету при заборі крові із вени
обов'язково повинна одягнути:

1. Додатковий халат, шапочку, маску.

2. Шапочку, маску, бахіли.

3. Маску, захисні окуляри, фартух, рукавички.

4. Маску, фартух, бахіли.

8. Відпрацьовані ватні кульки та марлеві серветки замочують у розчині:

1. Хлораміну 1% на 60 хв.

2. Хлораміну 3% на ЗО хв.

3. Хлораміну 3% на 60 хв.

4. Хлорного вапна 1 % на 30 хв.

9. Використані одноразові шприци після знезаражування:

1. Викидаються в сміття.

2. Спалюються.

; 3. Здаються старшій медсестрі.

| 4. Використовуються повторно.

і 10. Прибирання буфетної здійснюється вологим способом з застосуванням

дезрозчину:
| 1. Хлораміну 1%.

2. Хлораміну 0,5%.

3. Хлораміну 0,2%.

[ 4. Хлорного вапна 0,2%.

| 11. Поточне прибирання буфетної здійснюють після:

і 1. Сніданку та вечері.

і 2. Обіду та вечері.

3. Вечері.

4. Сніданку та обіду.

6. Тестовий контроль знань до VII, X розділів

І.Для дезинфекції поверхні оснащення приміщень найчастіше викорис­товують розчин:

1. Хлораміну 1%.

2. Дезоксону 1%.

І 3. Перекису водню 3%.

І 4. Содовий 2%.

І 5. Мильно-содовий 2%.

І 2. Для дезинфекції кушеток, тумбочок, холодильників не використовують

І розчин:

І 1. Хлораміну.

І 2. Перекису водню.

■ 3. Сульфохлорантину.

4. Формаліну.

5. Хлорного вапна. 3. Генеральне прибирання режимних приміщень проводиться:

1. Щоденно.

2. Через день.

3. Двічі на день.

4. Двічі на тиждень.

5. Один раз на тиждень.

4. Генеральне прибирання поверхонь приміщення операційного блоку,
перев'язувальних, маніпуляційних кабінетів проводиться розчином:

1. Хлораміну 1%.

2. Перекису водню 3%.

3. Перекису водню 6%.

4. Перекису водню 6% з 0,5% розчином миючого засобу.

5. Мильно-содовим 2%.

5. Який спосіб обробки використовують для дезинфекції оснащення палат
(ліжка, тумбочки, клейонки та ін.):

1. Зрошення з гідропульту.

2. Протирання серветкою, змоченою в дезрозчин.

3. Дворазове протирання з інтервалом 15 хв серветками, змоченими у

дезрозчині.

4. Миття дезрозчином наприкінці дня.

5. Дворазове протирання з інтервалом 30 хв серветками, змоченими у

дезрозчині.

6. Наприкінці робочого дня поверхні лабораторних столів в клінічних, біохі­
мічних та інших лабораторіях протирають серветкою, змоченою розчином:

1. Хлораміну 1%.

2. Хлораміну 0,5%.

3. Перекису водню 3%.

4. Хлораміну 3%.

5. Хлорного вапна 1%.

7. Санітарно-технічне обладнання (ванни, раковини, унітази) дезинфікують
шляхом дворазового протирання серветкою, змоченою розчином:

1. Хлораміну 0,5%.

2. Хлораміну 1%.

3. Перекису водню 3%.

4. Перекису водню 6%.

5. Сульфохлорантину0,1%.

8. Який розчин хлораміну використовується для обробки санітарно-
технічного обладнання в інфекційних відділеннях:

1. Хлорамін 0,5%.

2. Хлорамін 1%.

3. Хлорамін 0,1%.

4. Хлорамін 3%.

5. Хлорамін 0,2%.

9. Дезинфекцію гумових килимків проводять розчином:

1. Хлораміну 1%.

2. Хлораміну 0,75%.

3. Хлораміну 0,5%.

4. Перекису водню 6%.

5. Лізолу 1%.

10. Який спосіб використовують для дезинфекції гумових килимків у ванних

кімнатах:

1. Занурення в хлорамін 1 % на 20 хв.

2. Занурення в хлорне вапно 1% на 30 хв.

3. Занурення в формалін 5%.

4. Занурення в хлорамін 1% на 60 хв з наступним промиванням водою.

5. Кип'ятіння.

11. Щітки для миття рук, мочалки дезинфікують методом:

1. Занурення в хлорамін 0,5% на 15 хв.

2. Кип' ятіння протягом 3 0 хв.

3. Кип'ятіння протягом 15 хв.

4. Зрошення перекисом водню.

5. Занурення в перекис водню 3% на 10 хв.

12. Для дезинфекції прибирального інвентаря (швабри, ганчірки) не

використовують:

1. Мильно-содовий розчин 2%.

2. Хлорамін 1%.

3. Хлорне вапно 0,5%.

4. Сульфохлорантин 0,2%.

5. Перекис водню 3%. 13. В інфекційних відділеннях дезинфекцію прибирального інвентаря (швабри, ганчірки) проводять бавовняною полотниною, змоченою у розчин:

1. Хлораміну 1%.

2. Хлораміну 3%.

3. Хлораміну 0,5%.

4. Хлораміну 0,1%.

5. Хлораміну 0,75%. 14. Який розчин хлораміну використовують для дезинфекції поверхонь приміщення, оснащення в протитуберкульозних диспансерах:

1. 1%.

2. 5%.

3. 0,5%.

4. 3%.

5. 10%.

,,_к „ їй І иЛІУЛМІІІЖІ

15. Який розчин і яка експозиція використовується при кип'ятінні білизни
незабрудненої виділеннями хворого:

1. Хлорамін 1%-10 хв.

2. Сульфохлорантин 0,1%-25 хв.

3. Мильно-содовий розчин 2% - 15 хв.

4. Перекис водню 3% - 15 хв.

5. Хлорне вапно 1 % - 20 хв.

16. Білизна хворого незабруднена виділеннями дезинфікується методом
занурення в розчин хлораміну 1 % з експозицією:

1. 30хв.

2. 20 хв.

3. 60хв.

4. 15 хв.

5. 45 хв.

17. Постільні речі (матраци, подушки, ковдри) дезинфікують:

1. У пароповітряних камерах.

2. Кип'ятінням.

3. Провітрюванням.

4. Механічним методом (вибивання).

5. Зрошенням дезрозчином.

18. Білизна, забруднена виділеннями (кров'ю) дезинфікується методом
занурення у розчин хлораміну наступної концентрації:

1. 0,5%.

2. 1%.

3. 3%.

4. 2%.

5. 0,75%.

19. Яка норма розчину хлораміну на 1 кг сухої білизни:

1. 5 л.

2. 2,1л.

3. 0,5 л.

4. Зл.

5. 4 л.

20. Вкажіть експозицію занурення білизни, забрудненої кров'ю, в 3% розчин
хлораміну:

1. 120хв.

2. 60 хв.

3. 30хв.

4. 15 хв.

5. 45 хв.

21. Після виписки хворого із стаціонару тапочки дезинфікують розчином:

1. Хлораміну 1%.

2. Хлораміну 3%.

3. Хлораміну 5%.

4. Формаліну 25%.

5. Хлорного вапна 10%.

22. Який спосіб обробки застосовують для дезинфекції взуття хворого:

1. Занурення в дезрозчин на 30 хв.

2. Занурення в дезрозчин на 60 хв з наступним провітрюванням.

3. Протирання тампоном, змоченим в дезрозчин з наступним про-

вітрюванням.

4. Протирання тампоном, змоченим в дезрозчин з наступною упаковкою

в поліетиленовий пакет.

5. Протирання тампоном, змоченим в дезрозчин з наступною упаковкою

в поліетиленовий пакет і провітрюванням через 3 год.

23. Для дезинфекції іграшок не використовують розчин:

1. Мильно-содовий 2%.

2. Хлорамін 1%.

3. Хлорне вапно 0,5%.

4. Сульфохлорантин 0,6%.

5. Формалін 25%.

24.Посуд хворого (чайний, столовий), звільнений від залишків їжі дезин­фікують шляхом кип'ятіння протягом 15 хвилин у:

1. Содовому розчині 2%.

2. Содовому розчині 1%.

3. Мильному розчині.

4. Перекису водню 3%.

5. Перекису водню 6%.

25. Серветки, мочалки для миття посуду дезинфікують методом кип'ятіння
протягом 15 хв в розчині:

1. Содовому 2%.

2. Мильно-содовому.

3. Хлораміну 1%.

4. Хлораміну 3%.

5. Перекису водню 3%.

26. Залишки їжі дезинфікують шляхом засипання та перемішування з:

1. Хлорним вапном у співвідношенні 1:5.

2. Хлорним вапном у співвідношенні 1:10.

3. Хлораміном у співвідношенні 1:5.

4. Хлораміном у співвідношенні 1:10.

5. Хлорним вапном у співвідношенні 1:20.

27. Виділення хворого (фекалії, сеча, блювотні маси) дезинфікують шляхом
засипання з послідуючим перемішуванням із хлорним вапном у спів­
відношенні 1:5 на протязі:

1. 60 хв.

2. 45 хв.

3. 30 хв.

4. 15 хв.

5. 10 хв.

28. Посуд з-під виділень (судно, відра) дезинфікують способом:

1. Занурення в розчин хлораміну 1% на 30 хв.

2. Занурення в розчин хлораміну 1% на 60 хв. з послідуючим

промиванням водою.

3. Ополіскування 1 % розчином хлораміну.

4. Занурення в перекис водню 3% на 15 хв.

5. Занурення в розчин хлорного вапна 0,5% на 30 хв.

29. Залишки крові (згустки, сироватка) знезаражують методом:

1. Засипання та перемішування з хлорним вапном у співвідношенні 1:5.

2. Засипання та перемішування з хлорним вапном у співвідношенні 1:10.

3. Заливання розчином лізолу.

4. Засипання хлораміном 1:10.

5. Кип'ятіння.

30. Залишки крові (згустки, сироватка) знезаражуються методом засипання
та перемішування з хлорним вапном у співвідношенні 1:5 протягом:

1. 60хв.

2. 45 хв.

3. 30 хв.

4. 15 хв.

5. 10 хв.

31. Дезинфекцію тазів, лотків для використаного перев'язувального матеріалу
проводять розчином:

1. Хлораміну 3%.

2. Хлораміну 1%.

3. Перекису водню 3%.

4. Формаліну.

5. Етилового спирту 70°.

32. Для знезараження виробів з гуми (грілки, міхурі для льоду, гумові трубки)
не використовують розчини:

1. Хлораміну 1%.

2. Хлорного вапна 0,5%.

3. Перекису водню 3% з 0,5% розчином миючого засобу.

4. Хлораміну 0,5%.

5. Сульфохлорантину 0,2%.

33. Зонди для годування дитини, соски, балон для відсмоктування слизу
дезинфікують методом:

1. Занурення в розчин хлораміну 1% на 15 хв.

2. Дворазового протирання серветкою, змоченою одним із дезрозчинів.

3. Кип'ятіння в мильно-содовому розчині протягом 10 хв.

4. Кип'ятіння в дистильованій воді протягом 10 хв.

5. Кип'ятіння в дистильованій воді протягом 30 хв.

34. Який спосіб обробки застосовують для дезинфекції грілок, міхурів для
льоду:

1. Одноразове протирання серветкою, змоченою у дезрозчині.

2. Дворазове протирання серветкою, змоченою одним із дезрозчинів з

інтервалом 15 хв.

3. Дворазове протирання серветкою, змоченою одним із дезрозчинів з

інтервалом 15 хв з послідуючим промиванням водою.

4. Занурення в дезрозчин на 15 хв.

5. Кип'ятіння протягом 10 хв.

35. Манжетки для вимірювання АТ, подушки для кисню знезаражують
дворазовим протиранням серветкою, змоченою в одному з дезрозчинів з
інтервалом 15хв:

1. Хлорамін 1%.

2. Хлорамін 3%.

3. Хлорне вапно 0,5%.

4. Сульфохлорантин 0,1%.

5. Дистильована вода.

36. Кувез обробляють 1% розчином хлораміну Б з 0,5% розчином миючого
засобу шляхом:

1. Одноразового протирання з наступним часом дії 60 хв.

2. Дворазового протирання з наступним часом дії 60 хв.

3. Дворазового протирання з наступним часом дії 60 хв та наступним

протиранням стерильним ганчір'ям, змоченим у стерильний дистильованій воді.

4. Дворазового протирання з наступним часом дії 30 хв та наступним

протиранням стерильним ганчір'ям, змоченим у стерильній дистильованій воді

5. Триразового протирання з наступним часом дії 20 хв.

37. Машинку для стрижки волосся дезинфікують методом:

1. Занурення в 3% розчин хлораміну на ЗО хв.

2. Занурення в 1 % розчин хлораміну на 30 хв.

3. Занурення в 70° етиловий спирт на 15 хв.

4. Занурення в перекис водню 3% на 10 хв.

5. Занурення в перекис водню 6% на 15 хв.

38. Медичні термометри знезаражують методом:

1. Повного занурення в один з дезрозчинів з наступним промиванням

та висушуванням.

2. Повного занурення в один з дезрозчинів.

3. Промивання під проточною водою.

4. Промивання в дистильованій воді.

5. Протирання серветкою, змоченою в дезрозчин.

39. Який з дезрозчинів не застосовується для дезинфекції термометрів:

1. Хлорамін 1%.

2. Перекис водню 3%.

3. СульфохлорантинОД%.

4. Хлорамін 3%.

5. Формалін 25%.

40. При дезинфекції медичних термометрів 3% розчином перекису водню
експозиція складає:

1. 80хв.

2. 60 хв.

3. 45 хв.

4. 30 хв.

5. 15 хв.

41. Після контакту зі слизовими оболонками медичні термометри дезин­
фікують протягом 60 хв розчином:

1. Хлораміну 3%.

2. Хлораміну 1%.

3. Перекису водню 3 %.

4. Хлорного вапна 0,5%.

5. Сульфохлорантину 0,1 %.

42. Інструменти з металу (гінекологічні, хірургічні, стоматологічні та ін.), що
використовувались для огляду, дезинфікуються розчином хлораміну:

1. 0,2%.

2. 0,5%.

3. 0,75%.

4. 1%.

5. 3%.

43. Який розчин не використовують для дезинфекції приладів для гоління,
ножиць для нігтів:

1. Хлорамін 1%.

2. Хлорамін 3%.

3. Хлорне вапно 3%.

4. Сульфохлорантин 0,5%.

5. Перекис водню 6%.

44. Знезаражування виробів із пластмаси (одноразові шприци, наконечники
для клізми та ін.) проводять методом:

1. Промивання під проточною водою.

2. Промивання в ємності з дезрозчином.

3. Промивання каналів та порожнин дезрозчином у ємності №1 з

наступним замочуванням в ємності №2 з дезрозчином.

4. Промивання в ємності з дистильованою водою.

5. Замочування в ємності з дезрозчином.

45. При дезинфекції медичного інструментарію з металу, скла, пластмаси
3% розчином хлораміну експозиція складає:

1. 80хв.

2. 60 хв.

3. 45 хв.

4. 30 хв.

5. 15хв.

46. Після знезаражування медичний інструментарій:

1. Промивають содовим розчином.

2. Промивають під проточною водою.

3. Промивають мильно-содовим розчином.

4. Висушують.

5. Кип'ятять.

47. Яким розчином не проводять дезинфекцію виробів з гуми (зонди,
катетери, газовивідні трубки та ін.):

1. Хлораміну 0,5%.

2. Хлораміну 3%.

3. Хлорного вапна 3%.

4. Сульфохлорантину 0,5%.

5. Перекису водню 6% з 0,5% розчином миючого засобу.

48. У дитячих стаціонарах дезинфекцію виробів з гуми (соски, зонди для
годування дитини) проводять методом:

1. Промивання дистильованою водою.

2. Промивання під проточною водою.

3. Кип'ятіння в мильно-содовому розчині.

4. Кип 'ятіння в дистильованій воді.

5. Промивання 0,5% розчином хлораміну.

49. Одноразові системи, підключичні катетери дезинфікують розчином
хлораміну:

1. 0,5%.

2. 0,75%.

3. 1%.

4. 3%.

5. 10%.

50. Знезаражування одноразових систем проводять методом:

1. Занурення в дезрозчин.

2. Пропускання через систему дезрозчину.

3. Промивання під проточною водою.

4. Пропускання через систему дезрозчину з наступним замочуванням

в дезрозчині та промиванням водою.

5. Протирання одним із дезрозчинів.

51. Протягом якого часу проводять знезаражування одноразових систем:

1. 10хв.

2. 15 хв.

3. 30 хв.

4. 45 хв.

5. 60 хв.

52. Після знезаражування одноразові системи:

1. Викидають у сміття.

2. Здають старшій медсестрі.

3. Трубки розрізають.

4. Використовують повторно.

5. Трубки розрізають, голки деформують.

53. Для дезинфекції штативів використовують розчин:

1. Хлораміну 0,5%.

2. Хлораміну 1 %.

3. Хлораміну 3%.

4. Мильно-содовий 2%.

5. Хлорного вапна 1%.

54. Штативи знезаражують методом:

1. Одноразового протирання розчином хлораміну 1 %.

2. Замочування в розчині хлораміну 1%.

3. Дворазового протирання дистильованою водою з інтервалом 15 хв.

4. Дворазового протирання розчином хлораміну 3% з інтервалом 15 хв.

5. Одноразового протирання розчином хлораміну 3%.

55. Після використання гумові рукавички знезаражують у розчині:

1. Хлорного вапна 0,5%.

2. Хлораміну 1%.

3. Хлорного вапна 1 %.

4. Хлораміну 3%.

5. Формаліну 25%.

56. Для дезинфекції відпрацьованих рукавичок користуються методом:

1. Протирання одним із дезрозчинів.

2. Занурення в один з дезрозчинів на 60 хв.

3. Промивання під проточною водою.

4. Дворазового протирання одним з дезрозчинів.

5. Занурення в один з дезрозчинів на 30 хв.

57. Крім розчину хлораміну для дезинфекції рукавичок використовують:

1. Формалін 25%.

2. Оцтову кислоту 40%.

3. Перекис водню 4%.

4. Етиловий спирт 45%.

5. Розчин хлорного вапна 1 %.

58. Для дезинфекції рук медичного персоналу (без рукавичок) застосовують
розчин:

1. Хлораміну 0,1%.

2. Хлораміну 0,2%.

3. Хлораміну 0,5%.

4. Перекису водню 3%.

5. Хлорного вапна 0,2%.

59. Руки медичного персоналу (в рукавичках) перед маніпуляцією
дезинфікуються розчином:

1. Хлораміну 0,2%.

2. Хлораміну 0,5%.

3. Хлораміну 0,75%.

4. Хлораміну 1 %.

5. Хлораміну 3%.

60. Для дезинфекції рук в екстренних ситуаціях використовують:

1. Етиловий спирт 45°.

2. Етиловий спирт 70°.

3. Перекис водню 3%.

4. Перекис водню 27,5%.

5. Перекис водню 33%.

61. Яким способом обробляють руки медичного персоналу перед маніпуля­
цією:

1. Миють у дезрозчині.

2. Протирають ватним тампоном, змоченим у дезрозчині.

3. Протирають ватним тампоном, змоченим у дезрозчині, з наступним

дворазовим миттям під проточною водою.

4. Протирають ватним тампоном, змоченим у дезрозчині, з наступним

висушуванням індивідуальним рушником.

5. Протирають ватним тампоном, змоченим у дезрозчині, з наступним

промиванням під проточною водою рідким милом та висушуван­ням індивідуальним рушником.

62. Медичний персонал перед маніпуляцією повинен протирати руки ватним
тампоном, змоченим дезрозчином, протягом:

1. 15хв.

2. 10хв.

3. 5 хв.

4. Зхв.

5. 2 хв.

63. Після контакту з хворими на гепатит В, С руки медичного персоналу
дезинфікують розчином:

1. Хлораміну 0,2%.

2. Хлораміну 0,5%.

3. Хлораміну 0,75%.

4. Хлораміну 1%.

5. Хлораміну 3%.

64. Транспорт по доставці хворих (внутрішні поверхні) дезинфікується
методом дворазового протирання серветкою, змоченою розчином:

1. Хлораміну 0,5%.

2. Хлораміну 1%.

3. Хлорного вапна 0,5%.

4. Перекису водню 3%.

5. Формаліну 25%.

65. Після протирання дезрозчином транспорт по доставці хворих:

1. Провітрюють.

2. Промивають водою.

3. Не використовують протягом 60 хв.

4. Не використовують протягом ЗО хв.

5. Залишають без змін.

66. Для дезинфекції сміття використовують розчин хлорного вапна:

1. 0,5%.

2. 1%.

3. 3%.

4. 5%.

5. 10%.

67. Яка експозиція знезаражування сміття хлорним вапном:

1. 30хв.

2. 45 хв.

3. 60 хв.

4. 90 хв.

5. 120хв.

68. Крім хлорного вапна для знезаражування сміття використовують:

1. Хлорамін 1%.

2. Хлорамін 3%.

3. Хлорамін 5%.

4. Хлорно-вапняне молоко 20%.

5. Хлорно-вапняне молоко 10%.

69. Співвідношення сміття і дезрозчину становить:

1. 1:1.

2. 2:1.

3. 3:1.

4. 1:5.

5. 1:10.

70. Надвірні уборни, помийні ями, ящики для сміття дезинфікують розчином:

1. Хлораміну 3%.

2. Хлораміну 5%.

3. Хлораміну 10%).

4. Хлорного вапна 10%.

5. Хлорного вапна 5%.

71. Яке співвідношення дезрозчину та зрошуваної поверхні:

1. 0,1кг/м².

2. 0,2кг/м².

3. 0,5кг/м².

4. 1 кг/м².

5. 2 кг/м².

72. Вкажіть номер наказу МОЗ «Про заходи по зниженню захворюваності

вірусним гепатитом в країні»:

1. 720.

2. 408.

3. 4.

4. 288.

5. 139.

73. В якому наказі МОЗ України йдеться мова про організацію та забезпе­
чення медичної допомоги новонародженим України:

1. 720.

2. 4.

3. 408.

4. 288.

5. 916.

74. Вкажіть номер наказу МОЗ «Про покращення медичної допомоги хворим
з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі
з внутрішньолікарняною інфекцією»:

1. 288.

2. 408.

3. 720.

4. 4.

5. 916.

7. Тестовий контроль знань до VIII розділу

1. До груп персоналу найбільшого ризику зараження вірусами парен­
теральних гепатитів відносять:

1. Відділень гемодіалізу.

2. Хірургічних та гематологічних відділень.

3. Пологових будинків.

4. Клініко-діагностичних лабораторій.

5. Усіх згаданих.

2. Механізмом передачі вірусних гепатитів В і С є:

1. Парентеральний.

2. Фекально-оральний.

3. Повітряно-краплинний.

4. Аерогенний.

3. Вкажіть чинники передачі парентеральних гепатитів:

1. їжа.

2. Вода.

3. Голки, інструменти.

4. Повітря.

4. Медичні працівники, які мають контакт з кров'ю обстежуються на
носійство вірусів гепатиту В і С:

1. При вступі на роботу з наступним подвійним обстеженням на рік (1

раз у 6 місяців);

2. 1 раз на рік.

3. 1 раз на тиждень.

4. 2 рази на місяць.

5. Вкажіть послідовність етапів передстерилізаційної очистки інструментарію:

1. Промивання під проточною водою протягом 10 хв.

2. Висушування в сухожаровій шафі до повного зникнення вологи при температурі 85°С.

3. Замочування в миючому розчині з повним зануренням при

температурі 50-55°С на 15 хв з наступним промиванням кожного інструмента за допомогою йорша або ватно-марлевого тампону протягом 30 с.

4. Промивання в дистильованій воді.

6. До складу миючого розчину входять:

1. 15 г миючого засобу ("Лотос"), 15 мл перекису водню 3%, 970 мл води.

2. 5 г миючого засобу ("Лотос"), 17 мл перекису водню 6%, 978 мл води.

3. 20 г миючого засобу ("Лотос"), 50 мл перекису водню 3%, 930 мл

води.

4. 5 г миючого засобу ("Лотос"), 17 мл перекису водню 27,5%, 978 мл

води.

7. При позитивній бензидиновій пробі на залишки крові з'являється
забарвлення:

1. Чорне.

2. Рожеве.

3. Фіолетове.

4. Синьо-зелене.

8. При позитивній фенолфталеїновій пробі на залишки миючого засобу
з'являється забарвлення:

1. Синє.

2. Синьо-зелене.

3. Зелене.

4. Рожеве.

8. Тестовий контроль знань до IX розділу

1. Список контингенту людей, які підлягають обстеженню на ВІЛ не включає:

1. Гомосексуалістів.

2. Повій.

3. Медперсонал, що отримав травми (порізи, уколи) при роботі з кров'ю.

4. Наркоманів.

5. Працівників харчової промисловості.

2. Для проведення лабораторних досліджень на виявлення ВІЛ-інфекції
необхідно набрати кров у пацієнта в об'ємі:

1. 0,5-1 мл.

2. 3-5 мл.

3. 6-10 мл.

4. 11-15мл.

5. 16-20мл.

3. До складу «ПротиСНІДової аптечки» не входить:

1. Захисні окуляри, маска (екран).

2. Стерильні рукавички.

3. Стерильні напальчники.

4. Лейкопластир.

5. Пінцети.

6. Піпетки.

7. Пакетики з кристалами перманганату калію по 1 г (для приготування

розчину в розведенні на 1:10000).

8. Розчин йоду 5%.

9. Розчин протарголу 1%. Ю.Розчин перекису водню 3-6%.

11.Сульфацил натрію (альбуцид) 30%. 12.Етиловий спирт 70%.

4. Вкажіть послідовність підготовки медичних сестер для забору крові на

СНІД:

1. Одягнути маску.

2. Одягнути захисні окуляри.

3. Одягнути стерильні рукавички.

4. Одягнути поверх халату поліетиленовий фартух.

5. Перед роботою всі пошкодження шкіри на руках повинні бути заклеєні

лейкопластирем.

5. Яка послідовність дій медичної сестри при порушенні цілісності шкіри
(порізах, уколах) при обслуговуванні ВІЛ-інфікованих:

1. З травмованої поверхні видалити краплю крові, обробити 70° спиртом.

2. Зняти пошкоджену рукавичку, занурити в ємність з хлораміном 3%.

3. Обробити 5% йодом, заклеїти рану лейкопластирем.

4. Одягнути нову стерильну рукавичку.

5. Одягнути стерильний напальчник.

6. При попаданні інфікованого матеріалу на шкіру обличчя необхідно:

1. Вимити розчином перекису водню 6%.

2. Старанно вимити водою з милом.

3. Промити фурациліном (1:500).

4. Вимити водою з милом і змастити розчином протарголу 1%.

5. Змастити розчином йоду 5%.

7. При попаданні крові в очі необхідно промити:

1. Розчином перекису водню 3 %.

2. Великою кількістю води.

3. Розчином етилового спирту 40%.

4. Великою кількістю води, закапати розчин сульфацилу натрію 30%.

5. Розчином перманганату калію (1:10000).

8. При попаданні крові на слизову оболонку носа необхідно:

1. Промити ніс водою.

2. Закапати ніс розчином нафтизину 5%.

3. Закапати ніс розчином спирту 70°.

4. Промити ніс водою, закапати розчином протарголу 1%.

5. Промити ніс розчином перманганату калія, закапати р-ном альбуциду

30%.

9. При попаданні інфікованого матеріалу в ротову порожнину необхідно
виполоскати:

1. Розчином перекису, водню 3%.

2. Проточною водою.

3. Дистильованою водою.

4. Етиловим спиртом 70°.

5. Розчином борної кислоти 5%.

10. При попаданні інфікованого матеріалу на клейонку, підлогу, стіл,
забруднене місце необхідно:

1. Протерти розчином хлораміну 1 %.

2. Протерти розчином перекису водню 3%.

3. Засипати сухим хлорним вапном.

4. Залити розчином хлораміну 1%.

5. Залити розчином хлорного вапна 0,5%.

11. Вкажіть яке співвідношення хлорного вапна до інфікованого матеріалу
(крові):

1. 1:1.

2. 1:2.

3. 1:3.

4. 1:4.

5. 1:5.

12. При попаданні інфікованого матеріалу на халат, одяг, це місце негайно

знезаражують:

1. Розчином хлораміну 1%.

2. Розчином хлораміну 3%.

3. Розчином хлорного вапна 1%.

4. Розчином перекису водню 3%.

5. Розчином борної кислоти 5%.

13. Після знезаражування забрудненого місця на халаті, його знімають, та:

1. Здають в пральню.

2. Замочують у розчині хлораміну 0,5% на 60 хв.

3. Замочують у розчині хлорного вапна 1 % на 60 хв.

4. Замочують у розчині хлораміну 0,5% на 120 хв.

5. Замочують у розчині хлораміну 1%на 180 хв.

14. При попаданні інфікованого матеріалу на взуття його обробляють:

1. Занурюють в ємність з хлораміном 1% на 30 хв.

2. Протирають розчином хлораміну 1%.

3. Двічі протирають розчином хлораміну 3%.

4. Протирають розчином перекису водню 3%.

5. Протирають розчином хлорного вапна 1%.

15. Шкіру рук та інші частини тіла під забрудненим одягом:

1. Протирають розчином борної кислоти 1 %.

2. Протирають етиловим спиртом 70°.

3. Промивають проточною водою.

4. Промивають дистильованою водою.

5. Протирають розчином хлораміну 0,5%.

16. За медпрацівниками, які зазнали ризику професійного зараження ВІЛ-інфекцією встановлюється нагляд протягом:

1. 3-х місяців.

2. 6-ти місяців.

3. 9-ти місяців.

4. 12-ти місяців.

5. 24-х місяців.

17. В лабораторію для дослідження на ВІЛ-інфекцію відправляють:

1. Еритроцитарну масу.

2. Сироватку.

3. Кров з консервантом.

4. Еритроцитарну масу та сироватку.

5. Лейкоцитарну масу.

18. Матеріал для дослідження відправляється до лабораторії у:

1. Стерильній пробірці.

2. Стерильній пробірці, закритій притертим гумовим корком.

3. Стерильній пробірці, закритій целофаном за допомогою аптечної

гумки.

4. Стерильній пробірці, закритій притертим гумовим корком та

герметизованій целофаном за допомогою аптечної гумки.

5. Одноразовому шприцеві.

19. Сироватка передається в діагностичну лабораторію не пізніше (за умови
зберігання в холодильнику):

1. Згод.

2. 12 год.

3. 1 доби.

4. 14 діб.

5. 20 діб.

20. Транспортування матеріалу в діагностичну лабораторію здійснюють в:

1. Особистій сумці (портфелі).

2. Пластиковому штативі.

3. Металевому штативі.

4. Ізотермічних контейнерах з холодоагентом.

5. Ізотермічних контейнерах з холодоагентом у металевих або

пластикових штативах.

21. Контейнери, в яких доставляли зразки сироваток, після розвантаження
дворазово протирають з інтервалом 15 хв серветкою, змоченою у розчині:

1. Хлораміну 1%.

2. Хлораміну 3%.

3. Хлорного вапна 0,5%.

4. Хлорного вапна 1%.

5. Перекису водню 3%.

.ЯШніііШИНї

Розділ VIII

Розділ IX

Література

1. Палій Г.К. Антисептики у профілактиці і лікуванні інфекцій. - Вінниця-
ВДМУ, 1997. 197 с.

2. Веденко Б.Г., Тарасюк В.С. Палатная медицинская сестра. Київ
"Здоров'я" - 1990. 127 с.

3. Веденко Б.Г., Тарасюк В.С. Старшая медицинская сестра.Чернівці - 1992

159 с.

4. Шевчук М.Г.Сестринська справа.Київ."Здоров'я" - 1992.С 27-77

5. Тарасюк В.С, Любарець Г.У, Павленко Е.С. Алгоритми практичних навичок з догляду за хворими та медичної маніпуляційної техніки Київ -Вінниця. -1997.371с.

6. Внутрішньолікарняні інфекції. /Під ред. Ванцела Р.П. (переклад з англ.
проф. Годованого Б.А.). - Москва: Медицина, 1990. 656 с.

7. Никберг И.И. Гигиена больниц. - 1993. 260 с.

8. Яфаев Р.Х., Зуєва Л.Ч. Епідеміологія внутрішньолікарняної інфекції. -
Санкт-Петербург: Медицина, 1989. 168 с.

9. Лошонці Д. Внутрішньолікарняні інфекції. - Венгрія, 1978.С 22 - 42.

10. Епідеміологія /Васильченко А.А., Вернер О.М, Гирін В.М. та ін - К •
Здоров'я, 1993. с 10-22.

11. Щерба А.П. Больничная гигиена. Санкт-Петербург - 2000. 483 с

12. Льісенко А.Я., Турьянов М.Х., Лавдовская М.В., Подольский В.М. ВИЧ-инфекция и СПИД-ассоциируемьіе заболевания. Монография М ТОО "Рарогь", 1996, 624с, илл., ч/б 53, цв. 131 (в приложении).

13. Покровский В.В. Зпидемиология и профилактика ВИЧ-инфекции и СПИД. - М.: "Медицина", 1996. - 248 с: ил.

14. Справочник госпитального єпидемиолога.- М. Хризостом 1999 -336с

15. Наказ МОЗ України від 19.07.1995р. №133 "Про затвердження переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійство збудників хвороб".

16. Наказ МОЗ України від 10.10.1995р. №257 "Про затвердження форм державно, статистичної звітності про ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД"

17. НаказМОЗУ_Країниві_Д25.0₅.2000р.№120"Проудосконаленняорганізації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД"

18. Наказ МОЗ СРСР від 12.07.1989р. №408 "Про міри по зниженню захворюваності вірусним гепатитом в країні".

19. Наказ МОЗ СРСР від 31.07.1978р. № 720 "Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією".

20. Наказ МОЗ СРСР від 23.03.1976р. №288 "Про затвердження Інструкції про санітарно-протиепідемічний режим лікарень та про порядок здійснення органами та закладами санітарно-епідеміологічної служби державного санітарного нагляду за санітарним станом лікувально-профілактичних закладів".

21. Наказ МОЗ СРСР від 4.08.1983р. №916 "Про затвердження інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму і охорони праці персоналу інфекційних лікарень (відділень)".

22. Наказ МОЗ СРСР від 9.01.1986р. №55 "Про організацію роботи пологових будинків (відділень)".

23. Наказ МОЗ України №4 від 05.01.1996р. "Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні".

24. СанПін №5179-90. Санітарні правила обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів.

25. ГСТ 42-21-2-85. Галузевий стандарт. Стерилізація та дезинфекція виробів медичного призначення, методи, засоби та режими.