Показники галузевої привабливості ринку

Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 546

Бібліотечні фонди, дипломатичний кур'єр, валютний коридор, блискавичне рішення.

Запишіть іменники в потрібному відмінкуз числівниками півтора, півтори, півтораста, обидві, обоє, обидва. Поясніть особливості відмінювання цих числівників.

Кілограм, гривня, хлопець, доба, рік, раз, завдання, метр, ім'я, година, мільйон, поверх, тисяча.

В яких ділових паперах використовуються числівники? Складіть кілька речень з цією частиною мови. Як до цільніше записувати числівники — цифрами чи словами? Від чого залежить форма запису числівників у документах?

17.Запишіть займенники разом або черз дефіс. Перевірте себе за словником.

Аби/хто, аби/який, де/хто, хто/небудь, будь/хто, будь/який, казна/що.

Увага! Культура мовлення

Загальний — спільний

Загальний — який стосується всіх, усього, поширюється на всіх; який містить тільки найголовніше, основне, без подробиць: загальний вигляд, загальний фонд, загальна згода, загальна сума, загальне враження, загальні збори.

Спільний — однаковий, схожий, один і той самий; властивий комусь: одночасно з кимось іншим; взаємний: спільні кухня, спіль­на мета, спільна назва, спільна робота, спільна розмова, спільна справа, спільне засідання, спільні дії, спільне життя.

Здатний — здібний

Здатний — (на що, до чого і що робити), який може, вміє здійснювати, виконувати, робити щось; придатний для когось, чо­гось: здатні домогтися великих результатів, здатний до всякої роботи, здатний на подвиг.

Здібний — який має здібності, обдарований: здібний до ви­вчення мов, здібний менеджер, здібний музикант.

Позичати — запозичати

Позичати (позичити) — брати щось для тимчасового корис­тування, у борг: позичати гроші.

Запозичати (запозичувати) — переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.

Практичне заняття №3

Тема : Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкування

Мета: знати синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі координування підмета з присудком;вміти правильно будувати синтаксичні конструкції при складанні професійних текстів.

Тип заняття: практичне

Питання до заняття

1.Синтаксичні структури у професійному мовленні.

Розповідна форма викладу матеріалу. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні.

2. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.

Ключові поняття:синтаксис, синтаксичні структури, узгодження, керування, просте і складне речення.

Література:

1.Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. - К.: А.С.К., 2003. - 400 с.

2.Зубков М.Г. Мова ділових паперів. - Харків: Торсінг, 2001. -384 с.

3.Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування.-К., 2005

4.Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови - стереотип, вид. - Кл Наукова думка, 2003.-240 с.

5.Паламар Л., Кацавець Г. Мова ділових паперів.-К., 2000

Теоретична частина

Питання1

Офіційно-діловий стиль, обслуговуючи сферу ділових, юридично-правових, виробничо-економічних та диплома­тичних стосунків, має характерні синтаксичні особливості:

1. Діловий папір має, як правило, розповідний характер, тому питальні та окличні речення зустрічаються в документах досить рідко.

2. Загальний зміст речення передає прямий порядок слів, який полягає в тому, що підмет ставиться перед присудком, узгоджене означення - перед означуваним словом, незгоджене - одразу ж після нього, вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно ставляться на початку речення. Наприклад: Службові документирозрізняють за найменуванням, походженням, місцем виникнення, призначенням.

3. Використання непрямого порядку слів у ділових паперах виправдане лише в тому випадку, коли логічний наголос падає на присудок (тоді присудок ставиться перед підметом).

4. Присудок ставиться переважно у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості, постійності. Великого поширення набули пасивні конструкції, в яких вибір присудка часто буває досить обмеженим у зв'язку з лексичним значенням підмета. Наприклад: вимоги до якості задовольняються. Такі речення утворюються за певними моделями, доцільність яких перевірена тривалою практикою.

5. Одним з характерних проявів ділового стилю є нанизування відмінків, тобто розміщення кількох слів підряд в одному відмінку, найчастіше в родовому або орудному. Наприклад: Господарські об'єднання можуть самостійно розв'язувати важливі питання науки, техніки, управління.

6. Довжина і складність будови простого речення збільшується також за рахунок віддієслівних іменників і тих зворотів, яких ці іменники вимагають після себе.

7. Синтаксис ділової документації характеризується вживанням інфінітивних конструкцій у реченнях резолютивного змісту. У розпорядчій документації рекомендується вживати дієслова інфінітивної форми (затвердити, попередити). Наказові форми дієслова (наказую, пропоную) вживаються лише в першій особі однини.

З метою економічності вислову і точності відтворення думки в службових документах часто вживаються дієприкметникові і дієприслівникові звороти.

Особливістю офіційно-ділового стилю є переважне вживання непрямої мови. До прямої мови в офіційно-діловому стилі мови звертаються тільки в тих випадках, коли дослівна передача тексту необхідна (цитування документів, актів).

В офіційно-діловому стилі мови активно вживаються безособові речення (Звертаємо Вашу увагу), речення з однорідними членами, а також активно вживаються пасивні конструкції (комісією встановлено...).

Питання 2