Тестові завдання

Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 696

На етапі розробки проекту функціональної структури передбачається створення її раціональної моделі, котра має бути покладена в основу комплексного організаційного проекту органу внутрішніх справ.

Будучи логічним продовженням попереднього етапу, формування проекту починається з аналізу та виявлення розбіжностей між нормативною моделлю і функціями, які реально реалізуються (табл. 12.1).

При цьому можуть бути зроблені такі висновки:

1. Функції, що містяться в нормативній моделі, даним органом не реалізуються, оскільки фактори зовнішнього середовища на території, що обслуговується, не потребують виконання такої роботи. Наприклад, виключається боротьба з розкраданням промислового золота в регіонах, де воно не видобувається і не використовується у промисловості.

2. І навпаки, функції, які реально здійснюються органом внутрішніх справ, не містяться в нормативній моделі.

Подібна незбіжність нормативної моделі з реальною дійсністю пояснюється тим, що правові документи, як правило, консервативні, законодавство відстає від потреб практики, не враховуються і не можуть бути враховані об’єктивні умови роботи конкретних органів внутрішніх справ.

Тому функціональна структура має складатися з урахуванням місцевих умов і завдань по ефективній боротьбі зі злочинніс-

тю, забезпеченню охорони громадського порядку та безпеки. В неї повинні включатися всі функції, що реально виконуються.

При цьому, у випадку відсутності функції в нормативній моделі, потребується постановка питання перед правомочними інстанціями про нормативне закріплення такого роду діяльності.

Після визначення переліку функцій та встановлення тих напрямів діяльності, котрі реально має виконувати орган внутрішніх справ, можна приступати до формування його змістовної функціональної структури. При цьому насамперед треба упорядкувати і систематизувати складений перелік змістовних функцій, рознести його по рівнях управління та розробити "дерево змістовних функцій" (рис. 12.2).

Як ми вже з’ясували раніше, функції випливають із завдань. При цьому до розв’язання завдання може вести декілька напрямів діяльності (функції першого порядку). Так, завдання боротьби зі злочинністю (рис. 12.2) розпадається на три основні функції:

1) профілактика правопорушень (1.1);

2) припинення та розкриття злочинів (1.2);

3) розслідування злочинів (1.3).

Рис. 12.2. Фрагмент "дерева змістовних функцій"

Кожна з цих функцій, в свою чергу, може бути представлена у вигляді функцій другого порядку, котрі будуть підфункціями щодо функцій більш високого порядку.

На рис. 12.2 наведена можливість деталізації лише однієї з функцій профілактики правопорушень. Якщо її позначити як функцію першого порядку, то функціями другого порядку будуть:

1.1. й загальна профілактика;

1.1.2) індивідуальна профілактика;

1.1.3) усунення умов, які сприяють вчиненню злочинів. Однак у практичній діяльності і такий ступінь деталізації може виявитися недостатнім. Тоді кожна з функцій 2-го порядку

може бути поділена на функції 3-го порядку, а ті, в свою чергу, на функції 4-го, 5-го порядків і т.д.

Якщо деталізувати всі завдання, що розв’язуються органом внутрішніх справ, можна побудувати його повне “дерево змістовних функцій". При цьому потрібно дотримувати ряду умов, а саме:

1. Ясно і чітко формулювати кожну функцію, не допускаючи довільних тлумачень.

2. Функції кожного порядку мають бути порівняні за масштабом і значенням, а їхнє формулювання має дозволити оцінювати в якісному відношенні ступінь виконання вищестоящої функції.

3. Кожна функція повинна бути представлена у вигляді повного набору підфункцій таким чином, щоб вони у своїй сукупності повністю відображали її зміст.

Методичним прийомом тут виступає повнота редукції, тобто безперервність, послідовність розчленування.

При цьому, формування "дерева функцій" здійснюється поступово: від функцій більш загальних – до менш загальних, включаючи проміжні, які також підлягають редукції.

Подібна методика деталізації функцій застосовується практично в усіх наукових дослідженнях.

Оформлення розробленого "дерева змістовних функцій" може здійснюватися у формі збірника функцій, в якому послідовно з допомогою цифрового індексу, наприклад 1; 1.1; 1.1.1; 1.1.1.1 і т. д. перераховуються усі функції.

Наступним етапом розробки проекту функціональної структури є суміщення дерева змістовних та технологічних функцій в одну таблицю.

Відомо, що технологічні функції – це способи виконання змістовних. Отже, треба уявити їх у певному сполученні. Підходів до реалізації даної вимоги багато. Як найбільш зручний та простий підхід можна запропонувати оформити їх у вигляді матриці функцій. Загальний її вигляд наданий в таблиці 12.3.

Скласти таку матрицю просто. У вертикальних графах позначаються технологічні функції з тим ступенем деталізації, яка була досягнута при розробці їх переліку. Тому при створенні реального проекту функціональної структури органу внутрішніх справ їх може бути значно більше, ніж наведено в таблиці 12.3. Кожній із технологічних функцій дається літерний індекс з тим, щоб в подальшому полегшити роботу з матрицею. У горизонтальних графах вказуються змістовні функції, їх перелік має збігатись з переліком напрямів діяльності, здобутим у результаті розробки "дерева змістовних функцій". У таблиці 12.3. позначені лише функції 2-го порядку, кожній із змістовних функцій надається цифровий індекс, який характеризує її місце в комплексі функцій.

Таблиця 12.3 Матриця функціональної структури (загальний вигляд)

Заповнення клітинок матриці потребує введення поняття "трудова операція", яке чітко визначає дії, заходи щодо виконання функцій. Трудова операція відрізняється від функції тим, що має конкретний характер і може вимірюватися у часі та просторі. Наприклад, функція попереднього розслідування передбачає такі трудові операції, як проведення різноманітних слідчих дій: огляд місця події; допит потерпілих, свідків і т.д.; проведення обшуків і т.д. У цьому разі можна розмірковувати про кількість здійснених заходів, витрати часу на їх здійснення та інші кількісні параметри. Іншими словами, через трудові операції можна вийти на

показники, які у своїй сукупності характеризують важливішу для проектування усієї організаційної системи органу внутрішніх справ категорію, – обсяг функцій.

Проблема виразу функцій через трудові операції потребує творчого підходу. Загальновідомо, що будь-яка операція може бути представлена в узагальненому та конкретизованому вигляді. У вищенаведеному прикладі з функцією попереднього розслідування трудові операції виражені у відносно деталізованому вигляді. Однак у практичній діяльності органів внутрішніх справ така деталізація не завжди необхідна. Тут достатньо сформулювати трудові операції лише в узагальненому вигляді. Так, формулювання "розслідування кримінальної справи" означає, що в рамках даної трудової операції виконуватимуться конкретні слідчі дії.

Заповнення запропонованої матриці пов’язане з означенням в кожній її клітинці тих трудових операцій, котрі відповідають змістовній та технологічній функціям. При цьому змістовні функції наче "пропускаються" через технологічний цикл. Заповнена таким чином матриця дозволяє чітко з’ясувати перелік видів робіт по кожному напрямку діяльності.

Дійсно, якщо підсумувати всі трудові операції по будь-якій із горизонтальних граф матриці, то ми дістанемо комплекс робіт по виконанню відповідної змістовної функції. Підсумовування ж по вертикальних графах вкаже обсяг роботи по здійсненню технологічних функцій. Знання таких показників надто важливе для проектування системи, оскільки організаційного забезпечення потребують всі види функцій.

Приведена в таблиці 12.3 матриця відображає лише принципи і загальний методичний підхід до формування функціональної структури органу внутрішніх справ. Залежно від специфіки конкретного об’єкта вона може декілька видозмінюватися. Так, для міськрайлінорганів внутрішніх справ основні функції будуть представлені найбільш широко, оскільки саме вони складають головний зміст їхньої діяльності, група ресурсних функцій на цьому рівні постає в урізаному вигляді: значна їх частина (медичне забезпечення, ремонт техніки, автоматизована обробка інформації і т.п.) здебільшого тут не здійснюються. Управлінські ж функції – аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання контроль – представлені повним набором. Відмінність їх від аналогічних функцій, що виконуються на рівні УМВС, УМВСТ, полягає тільки в обсязі роботи по їх здійсненню.

В апаратах МВС України, ГУМВС-УМВС областей, УМВСТ основні функції системи представлені не так широко, оскільки реалізація останніх не є основним завданням даних органів. Однак перелік їх ресурсних функцій значно ширший, ніж у міськрайлінорганів. Найбільш істотні відмінності помітні у групі функцій управління, їх можна поділити на функції керівницт-

ва підлеглими органами, установами, підрозділами і функції управління самими апаратами. При проектуванні цей факт необхідно відобразити в матриці функціональної структури апаратів УМВС, що дозволить більш чітко виразити характер і зміст напрямів діяльності, що розглядаються.

Слід зауважити, що такий підхід до розробки матриці потребує деяких пояснень. Якщо її заповнювати назвами трудових операцій, то вона, природно, набуде немислимо великих розмірів. Тому її можна розглядати лише як вихідний матеріал, як ключ до упорядкування та пошуку потрібної інформації.

Технологія практичного застосування матриці полягає ось в чому: оскільки кожна клітина має своє означення через індекси змістовних та технологічних функцій, виникає можливість розробки додаткових таблиць, кожна із яких відповідала б певній клітині. Наприклад, клітина А. 1 (табл. 12.3) має містити перелік трудових операцій щодо збирання та обробки інформації стосовно функції профілактики; клітина Д. 6 – перелік трудових операцій щодо контролю в роботі з особовим складом (кадровому забезпеченні) та ін.

Розробка подібних таблиць дозволяє упорядковувати переліки трудових операцій, що в подальшому полегшить їх складання по різних напрямах діяльності. Загальний вигляд такої таблиці може бути таким:

Таблиця 12.4

Структуризація трудових операцій може здійснюватися залежно від характеру технологічних функцій. Так, з урахуванням потрібної інформації клітина А. 1 може мати такі види трудових операцій з інформацією: збирання, обробка, зберігання, видача. Якщо структури всіх таблиць з індексом "А" будуть одноманітні, то подальша робота щодо аналізу функцій збирання і обробки інформації не буде становити істотних складностей.

У завершеному вигляді проект функціональної структури органу внутрішніх справ являє набір таблиць, із котрих першою є матриця, а потім наступні таблиці трудових операцій. Вказаний підхід дає можливість вирішувати різні завдання, оскільки в кожному конкретному випадку таблиці можна розглядати в порядку, який забезпечить швидкий пошук необхідної інформації, особливо з використанням обчислювальної техніки.