Окультурення права — це максимальне використання результатів, історичних здо­бутків інтелектуальної праці людства при формуванні правових норм.

Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 726

Зміст митної справи постійно вдосконалюється і є комплексним поняттям. Він охоплює не тільки її напрямки але, й компетенцію державних митних та інших органів, суб’єктивні права і юридичні обов’язки учасників митних правовідносин. Вони стосуються багатьох інститутів не тільки митного права і є засобом реалізації митної політики. Тож митна справа за змістом і за структурою – поліаспектне економіко-правове явище, що регулюється нормами різних галузей права: конституційного, адміністративного, адміністративно-процесуального, цивільного, трудового, цивільно-процесуального, кримінального та кримінально-процесуального.

Зміст відносин, що складаються при здійсненні митної справи складають суб’єктивні права та юридичні обов’язки, що виникають при переміщенні товарів та інших предметів через митний кордон України. Для цього суб’єкт, який їх переміщує, повинен мати належним чином підтверджене право. Одна справа коли ці товари переміщає пересічний громадянин у режимі візового чи безвізового пересування, а інша справа — суб’єкт підприємницької діяльності. Особливо це стосується переміщення дипломатичної пошти та предметів, що належать особам які мають дипломатичний імунітет. Тому й підходи до реалізації змісту митної справи можуть відрізнятися.

Митна справа як засіб забезпечення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб має внутрішній та зовнішній аспект. Внутрішній аспект пов’язаний із безпекою людини, наприклад, від незаконного переміщення наркотичних засобів — прекурсорів, інших подібних їм за дією препаратів, неякісних лікарських препаратів, продуктів харчування, товарів народного споживання тощо. Це також стосується наповнення вітчизняного ринку тими товарами, що їх не виробляють вітчизняні підприємці. Зовнішній аспект пов’язаний із задоволенням культурних та інших потреб населення України: міжнародний туризм, міжнародний культурний обмін, лікування за рубежем, навчання, спілкування із родичами, міграція тощо. Особливе значення має зовнішньоекономічна діяльність та кооперація із зарубіжними підприємцями.

Митна справа як напрям реалізації зовнішньої політики країни та співробітництва із іншими країнами у різних сферах. Наприклад, це проявляється у боротьбі із міжнародним тероризмом, контрабандою, розповсюдженням наркотиків. Основне це розвиток взаємної довіри між державами та співробітництво на взаємовигідній основі.

В той же час вона слугує так званим митним війнам, які періодично розгортаються чи існує їх загроза. На момент доопрацювання цього матеріалу виникла загроза митної війни з РФ, зокрема посиленні митних процедур щодо громадян РФ у відповідь на скасування в РФ правила перебування громадян України строком 90 діб без реєстрації.

Митна справа як засіб забезпечення безпеки держави полягає у тому, що при її здійсненні визначальним моментом є захист суверенітету України, її економічних інтересів. Через здійснення митної справи держава може захищати проголошені Конституцією України пріоритети і, перш за все, життя та здоров’я своїх громадян, їх права та охоронювані законом інтереси. Україна не повинна перетворитися на ринок для реалізації низькоякісної, екологічно шкідливої продукції та товарів західних виробників чи звалище шкідливих для довкілля відходів виробництва. Розвиваючи економічні, культурні та інші зв’язки з іншими країнами, не треба забувати про необхідність прийняття запобіжних організаційних заходів щодо попередження проникнення в Україну неякісних товарів, що можуть завдати шкоди населенню, попередження вивезенню її культурних та історичних цінностей, економічному шпіонажу та інше.

Законодавство України про митну справу відносно молоде й розвивається з урахуванням національних традицій, правової системи та міжнародного законодавства в галузі митної справи. Останнє зумовлено не тільки потребою активного товарообігу між країнами та залучення іноземних інвестицій, але й політикою відкритих дверей. Воно відображає міжнародно-правові стандарти і підходи в забезпеченні прав людини та організацій у здійсненні митної справи. Без цього співробітництво України у митній справі з іншими країнами було в суттєво ускладнене. Крім цього, при здійсненні митної справи переслідуються і національні інтереси щодо забезпечення економічної та іншої безпеки держави, недопущення проникнення на її території небажаних осіб, перевезення шкідливих та небезпечних товарів і предметів. Стосовно товарів, які є в достатній кількості в Україні, встановлюється підвищене мито і навпаки стосовно товарів, у яких на споживчих ринках є дефіцит, можуть встановлюватися пільги.

Митне законодавство України відображає традиційні для України та її населення зв’язки. Наприклад, між Україною та Росією встановлено безвізовий режим пересування громадян, особливий прикордонний режим перетину митного кордону та обміну товарами між прикордонними територіями. Аналогічні дружні стосунки склалися й з іншими сусідами.

Через санітарний та інші види контролю забезпечується екологічна рівновага і попереджається ввезення в Україну таких рослин та мікроорганізмів, які потенційно становлять загрозу її екосистемам.