ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ

Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 847

1. Повним товариством є господарське товариство, яке створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується всіма його учасниками (ст. 120 ЦК). В силу пра-

вової природи цього виду товариства, наявності статуту в ньо­го не передбачено.

2. Учасники повного товариства здійснюють підприєм­
ницьку діяльність від імені товариства. Зважаючи на це, ч. 7
ст. 80 ГК передбачає, шо учасниками повного товариства (ни­
ми, в свою чергу, можуть бути як юридичні, так і фізичні осо­
би) можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти під­
приємництва.

Законодавство передбачає певні обмеження щодо осіб — у-часників повного товариства. Так, особа може бути учасником тільки одною повного товариства (ч. 2 ст. 119); учасник повно­го товариства не має права без згоди інших учасників укладати від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб угоди, шо є однорідними з тими, які становлять предмет діяль­ності товариства (ч. З ст. 119 ЦК, ст. 70 Закону «Про господар­ські товариства»).

Згідно зі ст. 122 ЦК кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якшо засновницьким догово­ром не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.

У разі спільного ведення учасниками справ товариства для укладення кожної угоди є необхідною згода всіх учасників то­вариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть укладати угоди від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учас­никами, яким доручено ведення справ товариства. Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схва­лені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодуван­ня здійснених ним витрат, якшо він доведе, що у зв'язку з йо­го діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.

3. Учасники повного товариства несуть додаткову солідарну
відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм май­
ном. Отже, відповідальність учасників за боргами товариства
всім майном є одним із винятків із загального правила про са­
мостійну відповідальність юридичної особи за своїми зо­
бов'язаннями (ст. % ЦК).

Згідно зі ст. 124 ЦК у разі недостатності у повного това­риства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно (див. ст. 543 ЦК) відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм

майном, на яке може бути звернене стягнення. При ньому учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його всту­пу в товариство.

Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відпо­відній частині до інших учасників, які несуть перед ним відпо­відальність пропорційно своїм часткам у статутному фонді то­вариства.

4. Управління діяльністю повного товариства здійснюється
за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором
товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення
приймається більшістю голосів учасників.

Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Також учасник повного товарис­тва, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи то­вариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства.

5. Законодавством не передбачений мінімальний розмір ста­
тутного фонду, що повинен створюватися в повному товарис­
тві. Проте загальні вимоги ст. 13 Закону «Про господарські то­
вариства» щодо обов'язкової наявності у господарського това­
риства статутного фонду поширюються і на повне товариство,
тому статутний фонд все одно має бути створений в розмірі, що
визначається установчими документами.