ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ СТАЖУВАННЯ

Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 482

Правосуб’єктність у міжнародному праві. Визнання та правонаступництво суб’єктів міжнародного права (2 години)

План

1. Поняття і види суб'єктів міжнародного права.

2. Держави - основні суб'єкти міжнародного права.

3. Об'єкти міжнародного права.

4. Визнання в міжнародному праві та правонаступництво держав.

Теми рефератів:

1. Особливості міжнародної правосуб'єктності членів федерації.

2. Сучасні теорії визнання.

3. Державний суверенітет України.

4. Роль правоохоронних органів у становленні державного суверенітету України.

Основні поняття: суб'єкт міжнародного права, об'єкт міжнародного права, правосуб'єктність, федерація, автономія, унітарна держава, державний суверенітет, конфедерація, народ, нація, державоподібні утворення, міжнародні організації, міжурядові організації, визнання.

Контрольні питання і завдання:

1. Чи є індивід суб'єктом міжнародного права?

2.Чи рівні юридичне і фактично суб'єкти міжнародного права?

3. Як може набуватися громадянство?

4. Що таке подвійне громадянство, які його наслідку і способи боротьби з ним?

5. Що такий дипломатичний захист і які її правові рамки?

6. Які міжнародно-правові наслідки надання політичного захисту?

Приступаючи до підготовки відповіді на перше питання, курсантам необхідно пригадати поняття суб'єкта права з загального курсу теорії права. Потім дати визначення поняття суб'єкта міжнародного права, визначити відмінні риси цих двох понять; розкрити зміст поняття міжнародної правосуб'єктності, обов'язково вказавши при цьому на особливості міжнародної правоздатності і дієздатності; назвати види суб'єктів міжнародного права.

Поняття суб'єктів права вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі, незважаючи на те, йде мова про внутрішньодержавне або міжнародне право. Суб'єкти права - це сторони, учасники, суб'єкти правовідносин. Це сторони, що беруть участь або можуть брати участь у міжнародних правовідносинах. Інакше - це сторони, особи, наділені юридичними правами і юридичними обов'язками в суспільних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Це колективні суспільні утворення, проте обсяг юридичних прав і обов'язків різноманітних конкретних суб'єктів міжнародного права не однаковий.

Міжнародне право регулює лише взаємовідносини суб’єктів, спроможних самостійно виступати учасниками міжнародних відношень, які є безпосередніми носіями суб'єктивних міжнародних юридичних прав і обов'язків. Воно не регулює внутрішньодержавні відносини.

Курсанти повинні твердо засвоїти, що держава є основним суб'єктом міжнародного права. Вони повинні дати розгорнуту характеристику держави як суб'єкта міжнародного права, пов'язавши це питання з проблемою суверенітету і внутрішньою компетенцією держави. Курсанти повинні охарактеризувати Україну й інші колишні союзні республіки як суб'єкти міжнародного права. Вони повинні використовувати знання з попередніх тем курсу, а також навчальних дисциплін, які вивчалися раніше; пригадати такі поняття як нація, народ, зміст принципу самовизначення народів і націй. Курсанти повинні підкреслити, що сьогодні народи і нації є активними суб'єктами міжнародних правовідносин, вказавши при цьому на причини цього політико-правового явища. Вони повинні визначити об'єкт міжнародної правосуб'єктності народів і націй, спираючись на нормативний зміст принципу рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею в сучасному міжнародному праві. При цьому курсантам необхідно звернути увагу на визначення поняття міжнародної міжурядової організації як суб'єкта міжнародного права, вказавши на її правосуб'єктність і правові основи правосуб'єктності. Рекомендується більше приділити часу для вивчення особливостей міжнародних організацій і їхньої правосуб'єктності, чітко визначивши їхнє місце і значення серед інших суб'єктів.

Сучасне міжнародне право захищає право усіх народів - великих і малих, незалежно від їхньої расової приналежності, мови і релігії - на рівність і самовизначення, вільний економічний і соціальний розвиток.

Активна участь міжнародних організацій у міжнародному спілкуванні вимагає розвитку відповідного міжнародно-правового врегулювання. Суть питання полягає в тому, чи урегульовані відношення кожної з них окремо іншими суб'єктами міжнародних відносин нормами міжнародного права.

Відповідно до міжнародних договорів державоподібні утворення наділяються певними правами й обов'язками і тим самим стають суб'єктами міжнародно-правового регулювання. Вони можуть самостійно здійснювати певні юридичні права й обов'язки.

Вивчаючи питання визнання держав, необхідно також почати з визначення поняття визнання, указавши на юридичні наслідки, значення визнання взагалі і зокрема на такі його форми, як де-юре і де-факто. Говорячи про правонаступництво держав, курсанти повинні к початку зупинитися на понятті правонаступництво держав і його підставах, у тому числі і на проблемах, пов'язаних з Україною, яка виступає частковою правонаступницею СРСР.

Усі відповіді курсантів повинні базуватися на відповідній нормативній базі, зокрема необхідно використовувати матеріали Віденської конвенції (1978 року) про правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.

Розкриваючи зміст поняття об'єкт міжнародного права, необхідно відразу усвідомити, що проблема об'єкта міжнародного права - одна з найбільш важких і спірних проблем у міжнародному праві. Більшість вчених вважає, що під об'єктом міжнародно-правових відносин треба розуміти усе те, із приводу чого суверенні держави вступають у правовідносини між собою і що складає зміст їх взаємних прав і обов'язків.

Об'єкти бувають трьох видів:

1.Територія.

2. Дії.

3. Утримання від дій.

Під час відповіді потрібно дати розгорнуту характеристику цих понять.

Об'єктом міжнародного правового регулювання є міждержавні суспільні відносини, тобто ті, що знаходяться рамками внутрішньодержавних відносин, регульованих національним (внутрішньодержавним) правом. Це і визначає специфіку об'єктів міжнародного права.