Класифікація текстильних матеріалів.

Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 487

«…Легендарные времена оборвались, и внезапно, и грозно наступила история…» («Київ-Місто»)

Так, для Міста і для родини Булгакових розпочалась нова історія, історія жахлива, повна втрат та трагедій. Вітер змін зривав ненадійне відчуття спокою та затишку, та навіював все нові і нові хмари, що несли зливи трагедій та втрат.

Першою та найжахливішою у родині Булгакових втратою була смерть батька, Афанасія Івановича Булгакова.. Ще, навіть, не встигла родина облаштуватися у новому родинному гніздечку. Афанасій Булгаков щойно перевіз щасливу сім’ю у затишний будинок №13 на Андріївському узвозі, де вони зайняли цілий другий поверх, як його вразила невиліковна хвороба, від якої він невдовзі помер. Раптово овдовіла Варвара Михайлівна, тяжко переживаючи страшну втрату, змогла зберегти сімейний вогник, який так цінували у родинному колі. Спочатку вона розгубилася, але потім знайшла в собі сили жити далі заради дітей, їхнього майбутнього. Адже старші діти вже виросли, вони як могли допомагали матері. Найстарший, Михайло, мимоволі прийняв на себе частину батькових обов’язків. Він передчасно стрімко подорослішав, на очах перетворившись із безтурботного юнака в дорослого чоловіка.

Після закінчення гімназії в 1909 році не без коливань (вабила дорога артиста або літератора) стає студентом медичного факультету Імператорського університету святого Володимира, де вчиться майже сім років (університетський статут дозволяв повторювати програму того або іншого курсу). У 1916 році М. Булгаков закінчує університет, отримує диплом з відзнакою.

У 1913 році майбутній лікар, студент університету, Михайло Булгаков, одружується на Тетяні Миколаївні Лаппа, дочці керівника Саратовської казенної палати. Любов Булгакова до Тетяни Миколаївни рясніла драматичними моментами. Батьки по обидва боки були проти цього зв'язку. Проте молоді вирішили одружитися, і батьки змирилися з цим. Молоде подружжя намагається жити окремо. Спочатку винаймають житло на вулиці Рейтарській, 25, потім деякий час мешкають на дачі Булгакових у Бучі, і врешті-решт знов повертаються на Андріївський узвіз – оселяються у будинку №38, у квартирі, що належала доктору Івану Павловичу Воскресенському, другу сім’ї Булгакових. Тут молоде подружжя проживе три щасливих роки. З цієї квартири навесні 1916 року молодий лікар Михайло Булгаков уїжджає на фронт – отримує призначення лікарем у Кам’янець-Подільський шпиталь Червоного Хреста та потрапляє саме в гущину воєнних подій… Додому він повертається на нетривалий час і знов вирушає – на цей раз у Смоленську губернію земським лікарем. Цього разу розлука з Містом тривала довше – Булгаков повертається до Києва лише 1 березня 1918 року і оселяється із дружиною у родинному будинку на Андріївському узвозі, 13. Це була остання весна, яку Булгаков провів у Місті. Останні мирні часи…

У квітні лікар Михайло Афанасійович Булгаков розпочинає приватну практику лікарем-венерологом, прийом пацієнтів відбувається за місцем проживання. Цей період знайде широке відображення у найулюбленішому романі автора – «Біла гвардія». А поки перша літературна робота – медичні розповіді, згодом «Нотатки юного лікаря», які він зачитував у колі близьких, що і стали його першими та найщирішими критиками.