Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Екзаменаційні завдання з основ менеджментуДата добавления: 2015-03-11; просмотров: 458
Булгаков – це той письменник, що захоплює читача повність, і неможливо мабуть, прочитавши найбільш київський роман «Белая гвардия», не пройтись київськими шляхами, вбачаючи у них пейзажі з життя не тільки містичного митця, а й київської родини Турбіних. Іноді складно розділити ці дві реальності: Булгаківську і Турбінівську. Проте, у найбільш неймовірний вирій, ми потрапляємо звернувши ліворуч, підіймаючись Андріївським, чи Олексіївським узвозом, як названо у романі, цей укладений бруківкою і осяяний першими в Місті ліхтарями шлях від Граду Княжого на гомінкий ремісний та ринковий Поділ. Ось перед нами, на зламі Узвозу, будинок під номером 13. І складно навіть осмислити, що колись, як зараз ми, перед цими дверима стояв юний Михайло Булгаков. Саме у цей момент реальність роздвоюється. Чарівний будинок має подвійну адресу. Доволі містичне число «13» уточнює її для відвідувачів Булгакова як Андріївський узвіз 13 а для гостей Турбіних – Олексіївський узвіз 13. Пройшовши вхід, мимо сходів, потрапляємо на перший поверх і одразу бачимо багато цікавих, незвичайних предметів, що маючи здебільшого власне призначення, насичені змістом сюжетів творів Михайла Афанасійовича. Тут ми бачимо рукописи, які як відомо «не горять», картини на стінах, старовині шафи з книжками та порцеляновим посудом, стільці, у сидіння яких вставлено справжні годинники… Та як би не хотілося затриматись тут, усе детально розглянути, нам час поспішати на другий поверх, в квартиру, у якій одночасно мешкає дві родини – Булгакови та Турбіни, кожна у своєму вимірі, але невід’ємно пов’язані між собою і для гостей будинку однаково реальні. Піднявшись тісними сходами, перша та тринадцята сходинка яких навіть під час реставрації будинку не замінювались, пам’ятають і гомінкий топіт юного Михайла Булгакова і впевнений крок Олексія Турбіна, поринаємо у вітальню, крізь вікна якої проривається «тихое, холодное, морозное утро». Тут ми бачимо фортепіано з нотами улюбленого Фауста, справжні, «булгаківські» меблі… А поряд білі, мов сніжні, елементи затишку Турбіних – як тіні, віддзеркалення від меблів сімї Михайла Афанасійовича. І навіть складно розділити ці дві життєві лінії. Не віриться, що Микола, Олена та Олексій просто літературні герої, адже вони мають свій власний життєвий простір, і тут, у цьому будинку, вони такі ж реальні як і ми з Вами – їх гості. Зазираючи в кімнатку, що розташована ліворуч від нас, бачимо маленький науковий кабінет. Колись тут працював брат М. Булгакова, проводив свої дослідження Миколка Турбін. Що ж, залишаємо науковий куточок з його історіями і секретами й продовжуємо нашу подорож. Нас чекає перехід в наступну кімнату, а дверима буде не що інше, як шафа. Виходячи з шафи потрапляємо до кімнати з чаруючим видом з вікна, формулою на стіні, рамкою з метеликами (справжній скарб ентомолога), що символизують усе різноманіття захоплень сім’ї Булгакових. Наступна ж кімната заворожує настільки, що складно й зрушити з місця. Саме у це місце, осяяне м’яким рожевим світлом, поселив письменник тендітну Олену Турбіну. М’яке білосніжне ліжко, шафа, стіл, а ось і лампа зі «священним абажуром». Минаючи їдальню з затишним самоваром, прощаємось з 2-им поверхом. Обов’язково завітаємо в маленький внутрішній дворик. Музей Михайла Булгакова – це не просто місце збору фактів та цінних елементів життя митця. Це – жива квартира, і здається, що хазяєва просто вийшли з домівки прогулятися київськими вуличками чи парками, прокататись на човнах, або у театр на «Фауста». Життя великого і містичного Михайла Афанасійовича Булгакова і його героїв – вічне у наших думках, спогадах, фантазіях.
Cписок використаних джерел:
1. Антологія сатири та гумору Росії ХХ сторіччя. Том 10. Михайло Булгаков, М.: Эксмо, 2004. – с. 8-26; 691-716. 2. Білозерська-Булгакова Л.Є. Спогади. – М., 1990. 3. Булгаков М. О. Біг: у 5 т. – М.: Художня література, 1992. – Т. 3.: П’єси. 4. Булгаков М. О. Біла гвардія. – Мінськ.: Мистецька література, 1988. 5. Булгаков М. О. Збірка творів М. Булгакова у 8-ми томах. – М.: Центрполіграф, 1989. – Т.1. – с.573. 6. Булгаков М. О. Збірка творів М. Булгакова у 8-ми томах. – М.: Центрполіграф, 1989. – Т.2. – с.721-722. 7. Булгаков М. О. Збірка творів М. Булгакова у 8-ми томах. – М.: Центрполіграф, 1989. – Т.5. – с.447. 8. Булгаков М. О. Збірка творів М. Булгакова у 8-ми томах. – М.: Центрполіграф, 1989. – Т.8. – с.512-516. 9. Булгаков М. О. Київ-місто. – Х.: Фоліо, 2008. 10. Булгаков М. О. Листи до рідних (1921-1922 р.)// Відомості АН СРСР, серія літератури та мови, 1976. – Т. 35. – вип. 5. – с. 453. 11. Булгаков М. О. Повна збірка п’єс, фейлетонів, нарисів в одному томі. – М.: Перша-книга, 2010. – с. 218; 320-341. 12. Дневник Елены Булгаковой/ Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина; Сост., текстол. подгот. и коммент. В. Лосева и Л. Яновской; Вступ. ст. Л. Яновской. — М.: Книжная палата, 1990. 13. Земська О. А. Михайло Булгаков та його рідні: Родинний портрет. – М.: ЯСК, 2004. 14. Лакшин В. Я. Булгакіада. – М.: Правда, 1987. 15. Воспоминания о Михаиле Булгакове / сост. Е. С. Булгакова, В. А. Ляндрес; вступ. ст. В. Я. Лакшина; послесл. М. О.Чудаковой. – М.: Советский писатель, 1988.
|