Реакція імунної системи та різні кліматичні умови

Встановлено, що активність факторів природженого (фагоцитоз, вміст лізоциму, β -лізину, пропердину, комплементарна та бактерицидна активність сироватки тощо) та специфічного імунітету (в основному, синтез антитіл) більш виражена в людей, які проживають у південних регіонах порівняно з людьми, які проживають у північних регіонах країни. Причинами цього є більша тривалість сонячного періоду доби, більш тривале перебування на свіжому повітрі, вживання великої кількості овочів і фруктів, багатих вітамінами та мікроелементами. У жителів північних регіонів через меншу кількість алергенів довкілля, знижену реактивність організму значно рідше формуються алергічні хвороби. Однак, у осіб, які мають схильність до розвитку холодової алергії, часто діагностуються бронхіальна астма, кропив’янка тощо. У осіб, які мігрують з півдня на північ і з півночі на південь спостерігається зниження активності імунної системи, в результаті чого відбувається активація умовно-патогенної мікрофлори та посилюється чутливість до інших патогенних агентів (загострення хронічних хвороб, крпив’янки, дерматитів, приступи ядухи в хворих на бронхіальну астму тощо). У жителів Заполярних областей (Арктика, Антарктида) через нераціональне харчування, недостатність УФО, гіповітаміноз, знаходження в замкненій екосистемі спостерігаються часто рецидивуючі дисбіози, загострення хронічних хвороб, довготривале незаживлення ран тощо. З метою підвищення активності імунної системи в осіб, які працюють і проживають в екстремальних умовах, рекомендується загартовування організму, боротьба з гіподинамією, раціональне вітамінізоване харчування, дозоване ультрафіолетове опромінення.

Сезонні та добові коливання показників імунної системи

Активність імунної системи підвищується влітку та восени, знижується - взимку та весною. Вказані сезонні коливання активності імунної системи корелюють з підвищеною захворюваністю на гострі респіраторні вірусні інфекції, тонзиліти, бронхіти, пневмонії тощо в холодний період року. Імунна система більш інтенсивно працює вдень і ввечері, менш інтенсивно - вночі та зранку. Порушення звичного біоритму життя призводить до зміни показників імунної системи. Щодо метеорологічних факторів, найбільш інтенсивно впливають на стан імунної системи тривалість сонячного дня та УФО. Особливості впливу абіотичних факторів довкілля на показники природженого імунітету вказані в таблиці 2.

Таблиця 2