Імунна система та харчування

Їжа - джерело енергії, необхідне для забезпечення нормального обміну речовин, росту, розмноження, рухової активності, збереження постійної температури тіла тощо. Характер харчування людей визначається соціально-економічними і природними умовами, звичаями, медичними рекомендаціями; впливає на стан здоров’я, на природжений та специфічний імунітет.

Для дітей першого року життя найбільш ефективним типом харчування є грудне вигодовування. Материнське молоко містить всі необхідні харчові інградієнти, в т.ч. вітаміни, мікроелементи та біологічно активні речовини (лізоцим, секреторний IgA, антитіла, амінокислоти, аглютиніни, опсоніни тощо), які захищають організм дитини від інфекційних агентів. У дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, більш високі показники природженого імунітету порівняно з дітьми, які знаходяться на штучному вигодовуванні.

У дорослих помірна нестача харчових продуктів, в т.ч. білків, жирів, вуглеводів не впливає на стан імунної системи. Однак, хронічний білково-калорійний дефіцит приводить до зниження активності фагоцитозу, комплементарної активності сироватки, синтезу цитокінів (в першу чергу інтерферонів), лізоциму, імуноглобулінів; зменшення числа та зниження функціональної активності імунокомпетентних клітин (Т- і В-лімфоцитів). Значне пригнічення продукції імуноглобулінів виявлено також при незбалансованому вмісті в харчовому раціоні білків, жирів, вуглеводів. Дефіцит білка в харчових продуктах сприяє недостатньому поступленні в організм незамінних амінокислот, які необхідні для синтезу імуноглобулінів. Надлишок білка в раціоні також приводить до пригнічення утворення антитіл через підвищення рівня фенілаланіну, що порушує транспорт інших амінокислот у плазмоцити. Найбільш негативно впливає на стан імунної системи зниження чи дефіцит ретинолу (вітаміну А), вітаміну D, фолієвої кислоти (вітаміну В15), пірідоксину (вітаміну В6), аскорбінової кислоти (вітаміну С), заліза, цинку, селену, що стає причиною зниження опірності механічних бар’єрів (шкіри і слизової), зниження активності клітинних і гуморальниї факторів природженого імунітету, формування хронічних захворювань з розвитком ускладнень. Особливе значення харчових продуктів, як екологічних факторів, полягає в їх сенсибілізуючій дії на організм. Частота харчової алергії з кожним роком зростає. Причиною цього є застосування в харчовій промисловості барвників, консервантів, стабілізаторів, токсичних речовин, які використовуються в сільському господарстві (нітрити, нітрати, пестициди. гербіциди тощо).