Студопедия — Травлення в тонкій кишці
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Травлення в тонкій кишці






У тонкій кишці завершується етап механічного та хімічно­го оброблення їжі, а також відбувається всмоктування речо­вин. Кишкові залози, які містяться в слизовій оболонці, про­дукують кишковий сік, який являє собою мутну рідину слаб­колужної реакції. За добу утворюється близько 1, 8 л соку. Під час центрифугування сік розділяється на дві частини: надоса­дову рідину, яка майже не містить ферментів, і осад, в який випадає велика кількість злущених з поверхні кишки епітелі­альних клітин, слиз, лейкоцити й значна кількість різних фе­рментів (близько 20), які беруть участь у завершальних стаді­ях гідролізу білків, жирів та вуглеводів. Найважливіші з них:

пептидази (катепсин, амінопептидаза тощо), які діють на проміжні продукти розщеплення білків (поліпептиди), пе­ретворюючи їх на амінокислоти;

амілаза, мальтаза, сахараза, лактаза — ферменти, які Розщеплюють полі- і дисахариди до моносахаридів;

ліпаза, яка діє на нейтральні жири, розщеплюючи їх до гліцерину та жирних кислот;

ентерокіназа, яка перетворює неактивний трипсиноген (фермент підшлункового соку) на трипсин.

Сік також містить ряд неорганічних сполук (хлориди, бі­карбонати й фосфати натрію, калію, кальцію) та органічних речовин (слиз, білки, амінокислоти, сечовину та інші продук-ти обміну речовин). рН соку сягає 7, 5—8, 0.

Крім секреторної функції, кишковий сік забезпечує рід-кий стан хімусу, формує лужну реакцію кишкового вмісту, за-хищає слизову оболонку тонкої кишки від дії на неї агресив­них чинників шлункового вмісту.

Регуляція секреторної функції тонкої кишки здійснюється за рахунок місцевих рефлексів. Залози тонкої кишки почина­ють виділяти кишковий сік під впливом механічних та хіміч­них подразників, які діють безпосередньо на слизову оболон­ку. Хімічними стимуляторами є продукти перетравлювання жирів або білків, кислоти, підшлунковий сік. Наявність у хі­мусі продуктів гідролізу білків та жирів стимулює секрецію багатого на ферменти кишкового соку. Таким чином, секреція стимулюється тоді, коли є хімус. Секрецію соку тонкої кишки посилюють деякі гормони, зокрема секретин, мотилін, які утворюються у слизовій оболонці тонкої кишки.

Процес гідролізу органічних речовин відбувається як у по­рожнині тонкої кишки, так і на мембрані епітеліальних клі­тин тонкої кишки. Травлення, яке відбувається за рахунок ферментів, фіксованих на клітинній мембрані, тобто на межі внутрішнього й позаклітинного середовищ, має назву пристін­кового травлення (його ще називають мембранним, або кон­тактним).

Як відомо, стовпчасті епітеліальні клітини ворсинок на апікальній поверхні містять мікроворсинки, кількість яких на кожній клітині сягає 3000, що збільшує всмоктувальну по­верхню кишки в 14—39 разів. Мікроворсинки утворюють щіт­кову облямівку, де фіксуються ферменти, які утворюються власне епітеліоцитами, а також надходять сюди із соком під­шлункової залози. Серед них є ферменти, які остаточно гідро­лізують вуглеводи, білки та жири. На мембранах кишкових епітеліоцитів розташовані і ферментні транспортні системи, які забезпечують процеси всмоктування.

Таким чином, порожнинне та пристінкове травлення існу­ють не ізольовано, вони взаємопов'язані. Порожнинне травлен­ня забезпечує початковий гідроліз поживних речовин, а мем­бранне — заключний етап і початок всмоктування.

У тонкій кишці поряд з хімічним обробленням їжі здійс­нюється перемішування і переміщення хімусу, що зумовлено перистальтикою тонкої кишки. Виділяють такі види периста­льтики:

ритмічна сегментація, яка полягає у скороченні цирку­ляроного шару м'язів на ділянках завширшки 1—1, 5 см, відда­них одна від одної на 15—20 см;

маятникоподібні рухи, які відбуваються внаслідок ско­рочення невеликої ділянки поздовжнього м'язового шару, за­вдяки чому стінка кишки зміщується щодо хімусу. Такі фізіологічні скорочення сприяють переміщуванню хімусу вперед-наза, ретельному його перемішуванню;

перистальтичні рухи, які виникають завдяки узгодже­ному скороченню циркулярного і поздовжнього м'язових ша­рів. При цьому над хімусом утворюється своєрідне звуження, а нижче від нього — розширення порожнини кишки, що зумо­влює його просування в напрямку до відхідника.

У регуляції моторної функції тонкої кишки беруть участь нервові та гуморальні механізми, які об'єднано в єдину регу­ляторну систему, за рахунок діяльності якої посилюється або ослаблюється моторна активність тонкої кишки.

Непосмугованим м'язам тонкої кишки властивий автома­тизм, зумовлений спонтанною деполяризацією клітинних мем­бран міоцитів.

Рефлекторна регуляція моторної функції здійснюється го­ловним чином міжм'язовим (ауербахівським) сплетенням у відповідь на розтягування стінки кишки хімусом. Автоматизм і місцеві рефлекси коригуються вищерозташованими центра­ми вегетативної нервової системи, наприклад, парасимпатичні нервові імпульси переважно посилюють скорочення тонкої кишки, а симпатичні — гальмують.

Моторна функція тонкої кишки стимулюється рефлектор­но в разі збудження рецепторів різних відділів травної систе­ми. Вплив кори великого мозку на моторику кишок здійсню­ється в основному через гіпоталамус та лімбічну систему. Важ­лива роль кори великого мозку і другої сигнальної системи в регуляції моторики тонкої кишки може бути доведена тим, що під час розмови або навіть думки про їжу моторика кишок по­силюється, а при негативному ставленні до їжі моторика галь­мується.

Серед гуморальних чинників, які впливають на моторну Функцію тонкої кишки, виділяють гормони травної системи (гастрин, мотилін, субстанція Р та інші) і гормони залоз внут­рішньої секреції (інсулін, вазопресин, окситоцин — посилю­ють, а адреналін — гальмує).

Суттєву роль у регуляції моторної функції тонкої кишки відіграють фізико-хімічні властивості їжі (груба їжа, яка міс­тить велику кількість клітковини, овочі стимулюють перистальтичну активність кишок). Перистальтику посилюють і шлу-нковий сік, слабкі розчини кислот та основ, концентровані розчини солей, деякі з них (англійську та глауберову сіль) ви­користовують як проносний засіб.

Рух (скорочення та розслаблення) ворсинок регулюється підслизовим (мейснеровським) нервовим сплетенням, а також гормоном вікініном, який утворюється в слизовій оболонці ки­шки під впливом кислого хімусу. Таким чином, моторна функ-ція тонкої кишки сприяє перемішуванню й просуванню їжі, а також кращому контакту хімусу з кишковими ворсинками та мікроворсинками, що полегшує всмоктування поживних ре­човин.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 782. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия